Рішення

від 27.02.2013 по справі 910/329/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/329/13 27.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

До Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Києві

про стягнення 562 104,96 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

від позивача: Півень Д.О. - предст. за довір.;

від відповідача: Побілець Ж.І. - предст. за довір.;

Рішення прийняте 27.02.2013 у зв'язку із оголошеними у судовому засіданні перервами з 30.01.2013 до 20.02.2013 та з 20.02.2013 до 27.02.2013.

У судовому засіданні 27.02.2013 року, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у м. Києві про стягнення 446 064,86 грн., з яких: 410 240,30 грн. - сума основного боргу, 29 853,80 грн. - пеня, 5 970,76 грн. - проценти річні, та стягнення судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року порушено провадження у справі №910/329/13, розгляд справи призначено на 30.01.2013.

29.01.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги в частині стягнення 164 045,43 грн. основного боргу та просив відмовити у задоволенні позовних вимог в іншій частині.

У судовому засіданні 30.01.2013 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва до 20.02.2013, а у судовому засіданні 20.02.2013 оголошувалась перерва до 27.02.2013.

26.02.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зменшення суми пені та пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.07.1999 між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", перейменованою в подальшому у Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (далі - позивач, постачальник) та Управлінням Державної пожежної охорони м. Києва МВС України було укладено договір №031-2338-9 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

23.05.2012 між Публічним акціонерне товариством "Київенерго" та Головним територіальним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві (далі - відповідач) було укладено договір про закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді/парі) за державні кошти №312338.

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. Договору від 23.05.2012 позивач зобов'язався надати відповідачу послуги з постачання водяної пари та гарячої води (включно з холодоагентами), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити таку послугу в порядку і строки згідно з цим договором.

Згідно з п. 6.3.1. Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у гарячій воді/парі на потреби опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та обсягах згідно із Додатком № 1 до Договору у період його дії.

Між позивачем та відповідачем укладено додатки до Договору, якими визначено обсяги постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, порядок розрахунків за теплову енергію, умови припинення подачі теплової енергії .

Як передбачено п. 4.2. договору розрахунки проводяться щомісячно шляхом оплати відповідачем вартості спожитої теплової енергії протягом 3-х діб після пред'явлення позивачем рахунку на оплату товару або після підписання сторонами акта приймання-передавання товарної продукції за звітній період згідно з Додатком 4.

Згідно із п. 2 Додатку 4 до договору "Порядок розрахунків за теплову енергію" відповідач зобов'язаний щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ) та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Сплату за вказаними документами відповідно до п. 3 Додатка 4 до договору відповідач виконує не пізніше 25 числа поточного місяця.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли між сторонами до моменту укладення цього договору з 01.01.2012.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає про те, що відповідач не виконує належним чином свої зобов'язання за Договорами в частині своєчасної сплати вартості отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з 01.01.2012 по 01.10.2012 у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, розмір якої станом на 01.12.2012 становить 410 240,30 грн.

У поданому відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем за результатами тендерів на закупівлю послуг (теплова енергія у гарячій воді) за державні кошти на 2012 були також укладені договори №312338 від 26.10.2012, №312338 від 30.11.2012 та № 312338 від 19.12.2012, за умовами яких відповідач сплатив позивачеві 529 905,22 грн., у зв'язку із чим заборгованість відповідача за поставлену теплову енергію становить 164 045,43 грн.

Також відповідач посилається на те, що він є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, і неодноразово звертався до МНС України щодо збільшення кошторисних призначень на оплату послуг теплопостачання, тим самим вжив всіх заходів до належного виконання зобов'язань перед позивачем. У зв'язку із зазначеним відповідач просить зменшити суму нарахованої пені відповідно до поданого клопотання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором, що підтверджується обліковими картками за період з січня 2012 по вересень 2012 та розрахунком заборгованості за спожиту теплову енергію у гарячій воді, що містяться в матеріалах справи.

Однак відповідачем були порушення зобов'язання щодо своєчасного внесення плати за спожиту теплову енергію за період з 01.01.2012 по 01.10.2012, в результаті чого заборгованість перед позивачем станом на 01.12.2012 складала 410 240,30 грн.

Між тим, як вбачається з пояснень відповідача, наявних в матеріалах справи платіжних доручень та довідки позивача про надходження коштів за спожиту теплоенергію у період з січня 2012 по січень 2013, відповідач у листопаді-грудні 2012 перерахував позивачеві 246194,87 грн. в рахунок оплати теплової енергії за лютий, липень, серпень і вересень 2012, які повинні бути зараховані позивачем в рахунок оплат за Договором №312338 від 23.05.2012.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 246 194,87 грн. була сплачена відповідачем до звернення позивача із позовом, у зв'язку із чим у позові в цій частині належить відмовити.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію становить 164 045,43 грн., її розмір належним чином доведений та документально підтверджений, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 164 045,43 грн.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.3. Договору від 23.05.2012 передбачено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти замовник сплачує учаснику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення терміну виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначених норм законодавства та умов договору позивач просить суд стягнути з відповідача 29 853,80 грн. - пені та 5 970,76 грн. процентів річних.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та процентів річних, враховуючи здійснені відповідачем у листопаді 2012 часткові оплати вартості теплової енергії, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню 27 167,67 грн. пені та 5 433,53 грн. процентів річних.

Разом з тим, зважаючи, що відповідач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного бюджету, на неповне бюджетне фінансування видатків на оплату послуг з постачання теплової енергії та здійснене відповідачем часткове погашення заборгованості, беручи до уваги подане відповідачем клопотання, суд відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе зменшити розмір пені та присудити на користь позивача пеню у розмірі 13 583,83 грн.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідач не надав доказів сплати боргу у повному обсязі і не навів підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 183 062,79 грн.

З огляду на часткове задоволення позову судові витрати згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в м. Києві (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 13, ідентифікаційний код 38123639) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 164 045,43 грн. (сто шістдесят чотири тисячі сорок п'ять гривень 43 коп.) - заборгованості за спожиту теплову енергію, 13 583,83 грн. (тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят три гривні 83 коп.) - пені, 5 433,53 (п'ять тисяч чотириста тридцять три гривні 53 коп.) - процентів річних та 3 932,93 грн. (три тисячі дев'ятсот тридцять дві гривні 93 коп.) - судового збору.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Дата підписання

повного тексту рішення: 04.03.2013

Суддя М.Є. Літвінова