Рішення

від 04.03.2013 по справі 5023/5024/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р.Справа № 5023/5024/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ФО ОСОБА_1, м. Харків до 1. ФОП ОСОБА_2, м. Харків , 2. ТОВ "Еталон - Сервіс", м. Харків про визнання недійсними протоколів загальних зборів та договорів купівлі-продажу за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_3, дов. № б/н від 02.10.12 р., ОСОБА_1, особисто

першого відповідача - ОСОБА_5, дов ВРХ № 963416;

другого відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач-1) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" (далі - відповідач-2), з урахуванням заявлених та прийнятих судом уточнень, про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р., оформленого протоколом № 3; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.08 р., укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ФОП ОСОБА_2; визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р., оформленого протоколом № 2; визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.08 р., укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ФОП ОСОБА_2. Крім того, позивач просить застосувати до сторін правові наслідки недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України та відшкодувати за рахунок відповідача сплачений судовий збір.

04.12.12 р. через канцелярію суду ФОП ОСОБА_2 надав письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого, проти позову заперечував у повному обсязі. Зазначив, що для підписання договорів купівель-продажу від 24.03.08 р. та від 21.04.08 р. необхідні були протоколи ТОВ "Еталон-Сервіс" про дозвіл на продаж. Обидва протоколи він (ФОП ОСОБА_2) отримав від одного із засновників - ОСОБА_6, та, на той час, законність їх оформлення під сумнів не ставив.

В судовому засіданні 17.12.12 р. оголошувалась перерва до 18.12.12 р. для надання додаткових доказів по справі.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 18.12.12 р. призначив у даній справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручив ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса та зупинив провадження у справі.

На вирішення експерта були поставлені такі питання: чи виконані підписи від імені ОСОБА_8 в протоколі № 2 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р. та в протоколі № 3 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р. самим ОСОБА_8, чи підписи виконано ОСОБА_4?

16.01.13 р. через канцелярію суду від ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 26.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 16.01.13 р. провадження у даній справі поновив, клопотання експерта задовольнив, витребував у позивача додаткові матеріали необхідні для експертизи та призначив розгляд справи на 23.01.13 р.

Позивач в судове засідання 23.01.13 р. надав витребувані матеріали необхідні для експертизи, після чого, суд зупинив провадження у справі та направив справу разом з витребуваними матеріалами на адресу ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса для проведення експертизи № 26.

Крім того, ухвалою господарського суду Харківської області від 23.01.13 р., за клопотанням позивача, строк розгляду даної справи було продовжено на 15 днів.

22.02.13 р. до господарського суду Харківської області від ХНДІСЕ ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса надійшов висновок судово-почеркознавчої експертизи № 26 від 15.02.13 р. за господарською справою № 5023/5024/12, в якому встановлено:

- підпис від імені ОСОБА_6 в протоколі № 2 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р., розташований у рядку "Председатель ОСОБА_8.",- виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою;

- підпис від імені ОСОБА_6 в протоколі № 3 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р., розташований у рядку "Председатель ОСОБА_8.",- виконаний не ОСОБА_6, а іншою особою;

- підпис від імені ОСОБА_6 в протоколі № 2 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р., розташований у рядку "Председатель ОСОБА_8.",- виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою;

- підпис від імені ОСОБА_6 в протоколі № 3 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р., розташований у рядку "Председатель ОСОБА_8.",- виконаний не ОСОБА_1, а іншою особою.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.02.13 р. провадження по справі було поновлено та розгляд справи призначено на 04.03.13 р.

Позивач в судовому засіданні 04.03.13 р. надав додаткові письмові пояснення, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 04.03.13 підтримав свій відзив від 04.12.12 р., відповідно до якого проти позовних вимог заперечує у повному обсязі.

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов і документи в його обґрунтування не надав, поштовим відділенням повернено суду копії всіх ухвал у даній справі, направлених на адресу відповідача-2, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згадані ухвали було направлено на адресу відповідача-2: вул. Академіка Павлова, 303-А, м. Харків, 61168, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Отже, судом вжито всіх заходів для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, визнаними судом достатніми, в порядку ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення уповноважених представників сторін, прийнявши до уваги висновок судово-почеркознавчої експертизи № 26, судом встановлено наступне.

Позивач по справі - ОСОБА_1 та її чоловік - ОСОБА_6, відповідно до Змін до Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс", зареєстрованими у виконавчому комітеті Харківської міської Ради від 15.07.02 р. та затвердженими загальними зборами № 18 від 03.07.02 р., є засновниками ТОВ "Еталон-Сервіс".

Згідно рішення господарського суду Харківської області від 12.02.08 р. по справі № 29/43-08 за позовом ТОВ "Еталон-Сервіс" до Харківської міської ради, за ТОВ "Еталон-Сервіс" визнано право власності на нежитлові приміщення частини першого поверху будівлі літ. "А-1" №№ 2-1-:-2-6,2-8,2-11-:-2-16, загальною площею 289,6 кв.м. та нежитлову будівлю літ "В-1", загальною площею 171,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть. Спадкоємцем ОСОБА_6 стала його дружина ОСОБА_1, тобто позивач по справі.

Позивач зазначив, що після смерті чоловіка, почала збирати необхідні документи та інформацію щодо наявності будь-якого майна у чоловіка, з метою оформлення спадщини в 2012 році та отримала копії документів, а саме: протокол загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" № 2 від 21.03.08 р., протокол загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" № 3 від 15.04.08 р. та договори купівлі-продажу від 24.03.08 р. та від 21.04.08 р.

Відповідно до протоколів загальних зборів № 2 від 21.03.08 р. та № 3 від 15.04.08 р. (а.с. 18-19), ТОВ "Еталон-Сервіс" були прийняті рішення про продаж нежитлових приміщень частини першого поверху будівлі літ. "А-1" №№ 2-1-:-2-6,2-8,2-11-:-2-16, загальною площею 289,6 кв.м. та нежитлової будівлі літ "В-1", загальною площею 171,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 24.03.08 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстраційним номером - 1779, ТОВ "Еталон-Сервіс" (продавець) передає, а ФОП ОСОБА_2 (покупець) приймає у власність нежитлові приміщення частини першого поверху будівлі літ. "А-1" №№ 2-1-:-2-6,2-8,2-11-:-2-16, загальною площею 289,6 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, та сплачує за неї 100000,00 грн.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 21.04.08 р., посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстраційним номером - 2561, ТОВ "Еталон-Сервіс" (продавець) передає, а ФОП ОСОБА_2 (покупець) приймає у власність нежитлову будівлі літ "В-1", загальною площею 171,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та сплачує за неї 40000,00 грн.

Позивач, в обґрунтування своїх вимог, зазначає, що протоколи загальних зборів № 2 та № 3, щодо продажу вказаних нежитлових приміщень не підписував, а відтак, прийнятті на зборах учасників ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р. та 15.04.08 р. рішення щодо продажу нежитлових приміщень частини першого поверху будівлі літ. "А-1" №№ 2-1-:-2-6,2-8,2-11-:-2-16, загальною площею 289,6 кв.м. та нежитлової будівлі літ "В-1", загальною площею 171,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 є незаконними та такими, що порушують права і законні інтереси позивача.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується (пункт 19 Постанови Пленуму Верховного суду Україна від 24.10.08 р. № 13).

Таким чином, оскільки ОСОБА_1, згідно зі Змінами до Статуту "Еталон-Сервіс" (а.с. 20), була учасником ТОВ "Еталон-Сервіс" на час прийняття спірних рішень, вона, як позивач, відповідно до вимог закону, скористалась своїм правом на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління ТОВ "Еталон-Сервіс".

Щодо визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р., оформленого протоколом № 2 та рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р., оформленого протоколом № 3, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах.

Відповідно до ч. 1 ст. 145 ГК України, вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. (ч.1, 2 ст. 98 ЦК України).

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду Україна від 24.10.08 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", вирішуючи питання про те, чи є корпоративним спір, пов'язаний із визнанням недійсними рішень загальних зборів товариства, судам необхідно враховувати суб'єктний склад учасників спору та підстави, якими обґрунтовується відповідна вимога. Рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Відповідно до ч. 5 ст. 159 ЦК України порядок скликання і проведення загальних зборів, а також умови скликання і проведення позачергових зборів встановлюється статутом товариства та законом.

Статутом ТОВ "Еталон-Сервіс" (далі - Статут), а саме розділом 9, встановлені органи управління товариством.

В пункті 9.2 встановлені питання, вирішення яких, відноситься до виключної компетенції загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс", зокрема, щодо укладання договорів, сума яких перевищує статутний фонд товариства, який відповідно до п. 6.1 Статуту, становить 28125,00 грн.

Отже для продажу ТОВ "Еталон-Сервіс" нежитлових приміщень частини першого поверху будівлі літ. "А-1" №№ 2-1-:-2-6,2-8,2-11-:-2-16, загальною площею 289,6 кв.м. вартістю 100000,00 грн., та нежитлової будівлі літ "В-1", загальною площею 171,4 кв.м. вартістю 40000,00 грн., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, необхідне відповідне рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс".

Відповідно до ч. 5 ст. 60 ЗУ "Про господарські товариства", якою встановлен порядок прийняття рішень загальними зборами учасників товариства з обмеженою відповідальністю, голова зборів товариства організує ведення протоколу.

Отже, прийняття рішення загальних зборів товариства фіксується у протоколі, який підписується головою і секретарем зборів.

Вищезазначені вимоги встановлені Законом, отже, їх недотримання є підставою для визнання рішення загальних зборів товариства недійсним.

Як вже було зазначено вище, судовим експертом під час судово-почеркознавчої експертизи № 26 від 15.02.13 р. за господарською справою № 5023/5024/12, було встановлено, що підписи від імені ОСОБА_6 в протоколах №№ 2, 3 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р. та від 15.04.08 р., розташовані у рядку "Председатель ОСОБА_8.",- виконані а ні ОСОБА_6, а ні ОСОБА_1.

Тобто, протоколи № 2 та № 3 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р. та від 15.04.08 р. підписані невідомими та не уповноваженими на то особами.

Крім того, протоколами № 2 та № 3 загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р. та від 15.04.08 р. волевиявлення позивача, як учасника, щодо здійснення реалізації майна ТОВ "Еталон-Сервіс" не підтверджено.

За таких обставин, суд вважає факт проведення загальних зборів з питань продажу нежитлових приміщень частини першого поверху будівлі літ. "А-1" №№ 2-1-:-2-6,2-8,2-11-:-2-16, загальною площею 289,6 кв.м. та нежитлової будівлі літ "В-1", загальною площею 171,4 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_2, не доведеним.

Враховуючи викладене, суд, позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р., оформленого протоколом № 2 та рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р., оформленого протоколом № 3, задовольняє.

Щодо вимог про визнання договорів купівлі-продажу від 24.03.08 р. та від 21.04.08 р. недійсними та застосування до сторін правові наслідки недійсності правочину, суд вважає за необхідне, в цій частині позову відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до умов договорів купівлі-продажу від 24.03.08 р. та від 21.04.08 р., які були посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстраційними номерами - 1779 та 2561, ТОВ "Еталон-Сервіс" (продавець) передає, а ФОП ОСОБА_2 (покупець) приймає у власність певне нерухоме майно.

Тобто, продавцем за вищезазначеними договорами є саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс".

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. Корпоративні спори є підвідомчими (підсудними) господарським судам незалежно від їх суб'єктного складу на підставі пункту 4 частини першої статті 12 ГПК, якщо акціонер (учасник) господарського товариства обґрунтовує відповідні позовні вимоги порушенням його корпоративних прав (п. 51 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 р. N 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позов подано фізичною особою, з метою захисту своїх особистих інтересів, а не інтересів товариства учасником якого він є. Тобто, предметом позову є не корпоративні права позивача, які були порушені відповідачем-1, а захист особистих інтересів.

Суд зазначає про відсутність суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, оскільки позивач, як фізична особа, а не як учасник товариства, просить визнати недійсними договори, які укладені товариством з фізичною особою-підприємцем.

Згідно з роз'ясненнями, наданими Верховним Судом України в постанові N 13 Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п. 11 постанови). Учасники господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів самого господарського товариства чи інших учасників поза відносинами представництва.

Заявник-учасник не наділений повноваженнями щодо представництва товариства, а законом не передбачено право учасника господарського товариства безпосередньо звертатись до господарського суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва.

До того ж, з матеріалів справи не вбачається та позивачем всупереч вимог ст. 33 ГПК України, взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження порушення його корпоративних прав фактом укладання спірних договорів, укладеного між відповідачами як самостійними суб'єктами господарювання.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача в частині визнання договорів недійсними та застосування до сторін правових наслідків недійсності правочину, є позбавленими фактичного та правового обґрунтування, такими, що не відповідають як матеріалам справи, так і нормам чинного законодавства, і тому не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. В зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у даній справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог, про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.08 р., укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ФОП ОСОБА_2, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.08 р., укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ФОП ОСОБА_2 та застосування до сторін правових наслідків недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України, судові витрати в цій частині покладаються на ТОВ "Еталон-Сервіс".

Керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 202, 203, 215, 626, 628, 638 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180, 193, 207 Господарського кодексу, статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 21.03.08 р., оформленого протоколом № 2.

Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Еталон-Сервіс" від 15.04.08 р., оформленого протоколом № 3.

В частині вимог щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу від 21.04.08 р., укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ФОП ОСОБА_2, визнання недійсним договору купівлі-продажу від 24.03.08 р., укладеного між ТОВ "Еталон-Сервіс" та ФОП ОСОБА_2 та застосування до сторін правових наслідків недійсності правочину згідно ст. 216 ЦК України, в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-Сервіс" (вул. Академіка Павлова, 303-А, м. Харків, 61168, код ЄДРПОУ 23141571) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 458,80 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.03.2013 р.

Суддя Інте Т.В.