Постанова

від 12.03.2013 по справі 5017/2946/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2013 р.Справа № 5017/2946/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді : Савицького Я.Ф.

Суддів : Гладишевої Т.Я.

Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Будному О.В.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 12.03.2012р.:

від позивачів: РВ ФДМУ в Одеській області - Десятова Н.А., довіреність №7 від 09.01.2013р.;

Міністерство інфраструктури України - не з'явилися;

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» - Добренко Д.Б., довіреність від 26.12.2012р. №03/04-49;

від прокуратури: Польський М.В., посвідчення №005141 від 22.09.2012р.;

від відповідача: Бужор П.М., довіреність №2 від 04.01.2013р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайтранснафта»

на рішення господарського суду Одеської області

від 25 грудня 2012 року

по справі №5017/2946/2012

за позовом: Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі:

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області

Міністерства інфраструктури України

в особі Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайтранснафта»

про стягнення 313044,68 грн., розірвання договору та повернення майна

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального кодексу України.

За ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.02.2012р. та на 12.03.2013р..

В судовому засіданні 12.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.12.2012р. по справі №5017/946/2012 (суддя Щавинська Ю.М.) задоволено частково позов заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та Міністерства інфраструктури України в особі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» до ТОВ «Дунайтранснафта» про стягнення 313044,68 грн., розірвання договору та повернення майна: розірвано договір найму /оренди/ нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.07.2011р., укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Дунайтранснафта», зобов'язано відповідача повернути ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» будівлі та споруди, загальною площею 9551,9 кв.м., об'єм ємностей - 411 м. куб, а саме: установку зливо-наливну УСН-150 (інв. № 1)(згідно архітектурно-технічного паспорту об'єкту, архівний № 227: трубопровід для зливу дизпалива з залізничних цистерн в танк бункерної бази, 85 км р. Дунай), площею 1,55 кв.м зав.03-1 шт.; трубопровід для зливу дизпалива (інв. № 13), довжиною 132 м, (згідно з архітектурно-технічним паспортом об'єкту, архівний № 227: трубопровід для зливу дизпалива з залізничних цистерн в танк бункерної бази, 85 км р. Дунай); адмін.-побутова будівля (інв.№129) (згідно з технічним паспортом, архівний №205, амін. побутове приміщення бункер бази: у тому числі: аналітична лабораторія), площею 153,9 кв.м. (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ №29541599- літ. «Ж»); котельня для адмінбудівлі (інв.№134) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №206, котельня для адмінбудівлі), площею 13,9 кв.м, (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ «Д»); пожежні під'їзди (інв. № 138 -2 шт.) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №224, дороги, майданчики та проїзди бункербази), площею 200 кв.м; дороги, майданчики та проїзди (інв. № 139) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 225, дороги, майданчики та проїзди бункербази), площею 8886,75 кв.м; стенд для випробування шлангів (інв.№140) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 209, бункербаза. Стенд для випробування шлангів), площею 82,5 кв.м (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 29541599- літ. «Г»); огорожа бункер бази (№141)(згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №226, огорожа бункер бази), довжиною -70м.; уборна (інв № 143) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 222, уборна на 2 очка, бункер база, 85 км. р. Дунай), площею 6,0 кв.м, (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 29541599-літ « 3»); склад для зберігання діжок (інв.№144) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 207, склад №1, для зберігання діжок) (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ. «Л»), площею 103,7 кв.м; навіс для автонавантажувачів (інв. № 145) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №208, навіс для автонавантажувачів), площею 76,1 кв.м, (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ. «М»); приміщення для встановлення засувок з електроприводом (інв.№146) (згідно з архітектурно-технічним паспортом об'єкту, архівний № 227, трубопровід для зливу дизпалива з ж/д цистерн в танкбункерної бази, 85 км), площею-27,5 кв.м.; резервуар 10м куб (інв. № 76) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №213, ємність для відстою масла, горизонтальні); резервуар 10м куб (інв. № 77) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 213, ємність для відстою масла, горизонтальні); резервуар 10 м. куб. (інв. № 78) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 213, ємність для відстою масла, горизонтальні); резервуар 10 м. куб. (інв. № 79) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 213, ємність для відстою масла, горизонтальні); ємність 25 м куб - підземна (інв. № 80) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №215, ємність для піноутворення); ємність 25 м куб - підземна (інв. № 81) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №215, ємність для піноутворення); ємність 100 м куб (інв. № 82) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 214, ємність для мазуту, під обробку); резервуар 16 м куб (інв. № 83) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар 16 м куб (інв. № 84) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар 16 м куб (інв. № 85) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар 16 м куб (інв.№86) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуара 16 м куб (інв. № 87) (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар РСГ 25 м куб (інв. № 88)- підземний (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №210, паливосховище бункер бази 85 км. на 4 ємності) (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 9541599 - літ «В»); резервуар ПТС 50 м куб (інв. № 89) - підземний (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний № 210, паливосховище бункер бази 85км. на 4 ємності) (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ №29541599 - літ «В»), ємність 25 м куб - 2 шт. (інв. №130) - підземний (згідно з технічним паспортом об'єкту, архівний №210, паливосховище бункер бази 85 км. на 4 ємності) (згідно з техпаспортом на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ. «В»); резервуар 16 м. куб. для зливу мастила (інв. №91) - підземний (згідно з технічним паспортом об'єкту архівний № 217, ємність для злива масла, бункербази 85 км. р. Дунай) (об'єкт оренди), розташовані за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, територія Старонекрасівської сільської ради, район 84-85 км р. Дунай, що перебувають на балансі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеська регіональна експертна компанія» на 30.04.2011р. і становить 3485760 грн.; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України заборгованість з орендної плати у розмірі 212779,84 грн., пеню в сумі 8602,25 грн. (стягувачем за наказом є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області); стягнуто з відповідача на користь ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» заборгованість з орендної плати у розмірі 86891,23 грн., пеню у розмірі 2236, 66грн., 3% річних у розмірі 448,56 грн., стягнуто з відповідача до Державного бюджету України на судовий збір у розмірі 7292,17 грн., у задоволенні решти позову відмовлено, з посиланням на те, що ТОВ «Дунайтранснафта» на протязі дії всього договору оренди від 12.07.2011р. сплачувало орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, а починаючи з квітня 2012 року та на день подачі позову, взагалі її не сплачувало, у зв'язку з чим за відповідачем згідно розрахунків РВФДМУ по Одеській області та ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», перевірених судом, виникла заборгованість в розмірі 299671,01 грн., доказів сплати зазначеної суми відповідачем суду не надано. Судом не прийняті до уваги посилання відповідача на те, що ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» перешкоджає користуванню орендованим майном, зокрема, зливно-наливною установкою шляхом навішування замків на ворота цієї установки та шляхом невидачі перепусток, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу, що ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» перешкоджає використанню об'єкту оренди, в свою чергу наявність замків на зовнішній огорожі не перешкоджало відповідачу використовувати установку зливно-наливну за призначенням. Щодо акту комісії РВФДМУ по Одеській області від 13.12.2012р., судом зазначено, що в матеріалах справи наявна довідка про перевірку виконання договорів оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», укладених регіональним відділенням від 01.09.2012р., яка здійснена на підставі розпорядження РВДМУ по Одеській області від 20.06.2012р. №60-р, з якої вбачається, що комісію на територію порту пропустили та за результатами перевірки жодних незаконних дій з боку ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» виявлено не було. Щодо посилань позивача на те, що балансоутримувач перешкоджає вільному проходу відповідача на орендоване майно, судом звернуто увагу на те, що відповідно до п. 9, п. 22 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010 №751 «Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон і пункти контролю» відкриття і закриття пунктів пропуску і пунктів контролю здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України, межі території пункту пропуску визначаються і затверджуються, у даному випадку, наказом керівника підприємства, на земельній ділянці якого знаходиться пункт пропуску. Розпорядженням Кабінету міністрів України від 29.02.1996р. №143-р в Ізмаїльському морському торговельному порту відкрито пункт пропуску через державний кордон України для міжнародного сполучення. Наказом по порту від 27.07.2011р. №583 «Про затвердження меж пункту пропуску через кордон України у ДП «ІЗМ МТП» на виробничо-перевантажувальному комплексі 85 км р. Дунай на 84,6-85,6 від причальної лінії (берегоукріплень №№1-5) до існуючих загород території порту встановлено межу пропуску через державний кордон України (копія наказу додається). Наказ №583 узгоджено із начальником прикордонного загону ВЧ 1474 та із начальником Південної митниці. Взаємовідносини суб'єктів господарювання та відповідних державних органів і служб у пунктах пропуску через державний кордон окремо врегульовано Порядком дій посадових осіб органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон, затвердженим наказом адміністрації державної прикордонної служби від 29.08.2011 №627, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.09.2011р. за № 1117/19855. Відповідно до п. 5.1 Порядку №627 режимні заходи на території морських портів встановлюються начальниками портів та відображаються в обов'язкових постановах по порту, за їх дотримання відповідають відповідні служби портів. Вказані режимні заходи встановлено в розділі IX Обов'язкових постанов по ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт». Враховуючи те, що земельна ділянка, на якій розташовані орендовані відповідачем будівлі та споруди належить на праві користування ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та знаходиться на території, де встановлено межі пункту пропуску через державний кордон, вимоги вказаних вище правових актів розповсюджуються ї на цю територію у повному обсязі, таким чином, твердження відповідача про те, що він незаконно позбавлений портом права вільно відвідувати об'єкти оренди для чого вимушений проходити до цих об'єктів через портову прохідну, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України. Таким чином, враховуючи задоволення судом позовної вимоги про розірвання договору оренди, відсутність правових підстав на зайняття ТОВ «Дунайтранснафта» об'єкту оренди, державного нерухомого майна - будівлі та споруди, загальною площею 9551,9 кв.м. об'єм ємностей - 411 м.куб, які розташовані за адресою: Одеська обл.., Ізмаїльський район, територія Старонекрасівької сільської ради, район 84-85 км р. Дунай, що перебуває на балансі ДП «ІМТП», вимоги прокурора про зобов'язання повернути об'єкт оренди балансоутримувачу є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Щодо вимог прокурора у редакції РВФДМУ по Одеській області згідно заяви про уточнення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 10682,26 грн., то при перевірці судом розрахунку ДП «ІМТП» встановлена його методологічна помилковість, судом, з урахуванням положень закону та договору, було зроблено власний розрахунок пені, яка складає: 8602,25 грн., таким чином сума пені, яка підлягає стягненню, становить 8602,25 грн.. При перевірці розрахунку ДП «ІМТП» згідно із заявою про збільшення позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 2242,79 грн., судом була також встановлена його помилковість, судом було зроблено власний розрахунок пені, яка складає: 2236,66 грн.. Перевіривши наданий ДП «ІМТП» розрахунок 3% річних, суд дійшов висновків щодо правильності зазначеного розрахунку.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду звернувся відповідача - ТОВ «Дунайтранснафта» з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2012р. по справі №5017/2946/2012, прийняти нове рішення яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи це тим, що господарським судом першої інстанції не прийнято до уваги того, що фактично передача майна за договором оренди від 12.07.2011р. відбулась 23.09.2011р., проте ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» не передало орендарю технічну документацію та ключі від воріт. Фактично ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» продовжує недопускати працівників ТОВ «Дунайтранснафта» до об'єкту оренди, не надаючи можливість використовувати Установкою зливно-наливною УСН-150, інв. №1. З 12.04.2012р. ТОВ «Дунайтранснафта» припинило сплачувати орендну плату та вимагало від порту припинити чинити перешкоди у користуванні орендованим майном, користуючись правами наданими ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України. Не передбачивши існування КПП на Установці зливно-наливній УСН-150, інв. №1, орендодавець передав майно, яке неможливо на даний час об'єктивно використовувати за цільовим призначенням, що суперечить умовам розділу 6 договору найму від 12.07.2011р.. Крім того, орендодавець,не вирішивши питання щодо відведення земельної ділянки, уклав договір оренди та передав майно, яке фактично не може бути використано за цільовим призначенням.

09.03.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» надійшли додаткові пояснення, до яких позивачем надано додаткові докази користування орендованим майном орендарем.

12.03.2013р. до Одеського апеляційного господарського суду від Міністерства інфраструктури України надійшло клопотання, в якому позивач просив відкласти розгляд справи у зв'язку з неможливістю представника Ляхович М.П. прибути в судове засідання та продовжити строк розгляду справи.

Дослідивши заявлене клопотання, апеляційний господарський суд відмовляє у його задоволенні, оскільки Міністерством інфраструктури України належним чином не доведено неможливості прибуття свого представника в судове засідання, оскільки воно не позбавлено відповідно до ст. ст. 92, 244, 246 Цивільного кодексу України права направити для представництва своїх інтересів будь-яку іншу особу, зокрема представника Міністерства інфраструктури України Остапенко Н.М., яка уповноважена довіреністю №131/4/14-13 від 16.01.2013р. на представництво Міністерства інфраструктури України, а відкладення розгляду справи призведе до затягування строків розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги ТОВ «Дунайтранснафта», заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду - скасувати частково з огляду на таке .

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду встановила, що 12.07.2011р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавець) та ТОВ «Дунайтранснафта» (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, будівлі та споруди, загальною площею 9551,9 кв.м. об'єм ємностей - 411 м.куб, а саме: установку зливо-наливну УСН-150 (інв. № 1) (згідно архітектурно-технічного паспорту об'єкту, архівний № 227: трубопровід для зливу дизпалива з залізничних цистерн в танк бункерної бази, 85 км р. Дунай), площею 1,55 кв.м зав.03-1 шт; трубопровід для зливу дизпалива (інв. № 13), довжиною 132 м, (згідно архітектурно-технічного паспорту об'єкту, архівний № 227: трубопровід для зливу дизпалива з залізничних цистерн в танк бункерної бази, 85 км р. Дунай); адмін.-побутова будівля (інв.№129) (згідно технічного паспорту, архівний №205, амін. побутове приміщення бункер бази: у тому числі: аналітична лабораторія), площею 153,9 кв.м. (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ №29541599- літ. «Ж»); котельня для адмінбудівлі (інв. №134) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №206, котельня для адмінбудівлі), площею 13,9кв.м, (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ «Д»); пожежні під'їзди (інв. № 138 - 2 шт.) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №224, дороги, майданчики та проїзди бункербази), площею 200 кв.м; дороги, майданчики та проїзди (інв.№ 139) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 225, дороги, майданчики та проїзди бункербази), площею 8886,75 кв.м; стенд для випробування шлангів (інв.№140) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 209, бункербаза. Стенд для випробування шлангів), площею 82,5 кв.м (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ. «Г»); огорожа бункер бази (№141)(згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №226, огорожа бункер бази), довжиною -70 м.; уборна (інв. № 143) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 222, уборна на 2 очка, бункер база, 85 км. р. Дунай), площею 6,0 кв.м, (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 29541599-літ. « 3»); склад для зберігання діжок (інв.№144) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 207, склад №1, для зберігання діжок) (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ. «Л»), площею 103,7 кв.м; навіс для автонавантажувачів (інв. № 145) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №208, навіс для автонавантажувачів), площею 76,1 кв.м, (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 29541599 - літ. «М»); приміщення для встановлення засувок з електроприводом (інв. №146) (згідно архітектурно-технічного паспорту об'єкту, архівний № 227, трубопровід для зливу дизпалива з ж/д цистерн в танкбункерної бази, 85 км), площею-27,5 кіш,; резервуар 10 м куб (інв. № 76) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №213, ємність для відстою масла, горизонтальні); резервуар 10 м куб (інв. № 77) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 213, ємність для відстою масла, горизонтальні); резервуар 10 м куб (інв. № 78) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 213, ємність для відстою масла, горизонтальні); резервуар 10 м. куб (інв. № 79) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 213, ємність для відстою масла, горизонтальні); ємність 25 м куб. - підземна (інв. № 80) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №215, ємність для піноутворення); ємність 25 м куб. - підземна (інв. № 81) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №215, ємність для піноутворення); ємність 100 м куб. (інв. № 82) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 214, ємність для мазуту, під обробку); резервуар 16 м куб (інв. № 83) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар 16 м куб. (інв. № 84) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар 16 м куб. (інв. № 85) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар 16 м куб. (інв. №86) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуара 16 м куб. (інв. № 87) (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 212, ємність для відстою масла, вертикальні); резервуар РСГ 25 м куб (інв. № 88) - підземний (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №210, паливосховище бункер бази 85 км. на 4 ємність) (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 9541599 - літ. «В»); резервуар ПТС 50 м куб. (інв. № 89) - підземний(згідно технічного паспорту об'єкту, архівний № 210, паливосховище бункер бази 85 км. на 4 ємності) (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ №29541599 -літ. «В»), ємність 25 м куб. - 2 шт. (інв. №130) - підземний (згідно технічного паспорту об'єкту, архівний №210, паливосховище бункер бази 85 км. на 4 ємності) (згідно техпаспорту на громадський будинок ІБТІ № 29541599 -літ. «В»); резервуар 16 м куб для зливу мастила (інв. №91) - підземний (згідно технічного паспорту об'єкту архівний № 217, ємність для злива масла, бункербази 85 км. р. Дунай) (об'єкт оренди), розташовані за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, територія Старонекрасівької сільської ради, район 84-85 км р. Дунай, що перебувають на балансі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена ТОВ «Одеська регіональна експертна компанія» на 30.04.2011р. і становить 3485760 грн..

Пунктом 1.2 договору встановлено, що майно передається в оренду з метою використання: для здійснення перевалки паливно-мастильних матеріалів та генеральних вантажів.

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін з 12.07.2011р. по 12.07.2060р., але не раніше підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 та п. 19 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, який затверджено наказом Фонду державного майна України від 16.05.2007р. №786, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2007р. за №604/13871, і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2011 року) - 43572,01 грн., орендна плата за перший місяць оренди - липень 2011 року визначається шляхом коригування орендної плати, яка зазначена у абзаці І цього пункту на індекси інфляції травня 2011 року, червня 2011 року, липня 2011 року включно. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Відповідно до п. 3.5 договору орендна плата перераховується до державного бюджету України та підприємству у співвідношенні 70% та 30% щомісяця не пізніше 12 - го числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та підприємству у визначеному пунктом 3.5 договору співвідношенні відповідно до вимог чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п. 3.6 договору).

За п. п. 7.1, 7.2 договору оренди орендодавець зобов'язується за участю підприємства передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання - передавання майна, який підписується одночасно з цим договором, не вчиняти дій, які б перешкоджали орендарю користуватися орендованим майном на умовах цього договору.

На виконання умов договору оренди 12.07.2011р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області, на підставі акту приймання-передачі державного нерухомого майна від 12.07.2011р., передало об'єкт оренди, що перебуває на балансі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», ТОВ «Дунайтранснафта», акт приймання-передачі був підписаний представниками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Дунайтранснафта» та скріплений їх печатками (т.1 а.с.23-24).

Крім того, 23.09.2011р. ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ТОВ «Дунайтранснафта» підписано акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (т.1 а.с.122-149), відповідно до яких підприємством на баланс ТОВ «Дунайтранснафта» передано усі об'єкти оренди з копіями технічної документації згідно з актом.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «Дунайтранснафта», в порушення умов укладеного договору, на протязі дії всього договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало орендну плату, а з 12.04.2012р. взагалі перестало оплачувати орендну плату за договором оренди від 12.07.2011р..

Орендар проти суми заборгованості з орендної плати не заперечував, однак зазначив, що орендна плата не сплачувалась у зв'язку із недопущенням ТОВ «Дунайтранснафта» до орендованого майна.

Враховуючи несплату відповідачем орендної плати, Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, нарахувавши на виниклу заборгованість пеню, надіслало на адресу відповідача претензію № 11-05-03341 від 21.06.2012р. щодо сплати виниклої заборгованості, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Наведене стало підставою для звернення Заступника прокурора Одеської області до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області по Одеській області, Міністерства інфраструктури України в особі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» про розірвання укладеного між сторонами договору оренди, зобов'язання відповідача повернути балансоутримувачу об'єкт оренди та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати, пені та 3% річних.

Дослідивши обставини справи, апеляційний господарський суд встановив, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Дунайтранснафта» укладено договір оренди державного майна.

Статтею 283 Господарського кодексу України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 285 Господарського кодексу України орендар може бути зобов'язаний використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду; орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

За ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством, орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об'єкта оренди, орендна плата встановлюється у грошовій формі, строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Аналогічні положення містяться й у главі 58 Цивільного кодексу України, що регулює правовідносини найму (оренди).

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Дунайтранснафта» на протязі дії всього договору від 12.07.2011р. сплачувало орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, а починаючи з квітня 2012 року та на день подачі позову, взагалі її не сплачувало, у зв'язку з чим за відповідачем згідно з розрахунками Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», виникла заборгованість в розмірі 299671,01 грн., доказів, в розуміння ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, сплати зазначеної суми відповідачем не надано.

Господарським судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання ТОВ «Дунайтрнаснафта» на те, що ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» перешкоджало користуванню орендованим майном, зокрема, зливно-наливною установкою шляхом навішування замків на ворота цієї установки та шляхом невидачі перепусток з огляду на наступне, оскільки відповідачем не надано жодного належного доказу, в розумінні ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, що ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» перешкоджало використанню об'єкту оренди, в свою чергу наявність замків на зовнішній огорожі не перешкоджає відповідачу використовувати установку зливно-наливну за призначенням.

В будь-якому випадку, з моменту укладення договору та по час розгляду судом даної справи ТОВ «Дунайтранснафта» жодного разу не зверталося до суду з позовом про зобов'язання ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» усунути перешкоди у користуванні орендованим майном.

Щодо акту комісії Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 13.12.2012р., господарським судом першої інстанції правомірно зазначено, що в матеріалах справи наявна довідка про перевірку виконання договорів оренди державного нерухомого майна, яке знаходиться на балансі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», укладених регіональним відділенням від 01.09.2012р., яка здійснена на підставі розпорядження Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області від 20.06.2012р. №60-р, з якої вбачається, що комісію на територію порту пропустили та за результатами перевірки жодних незаконних дій з боку ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» виявлено не було.

Щодо посилань позивача на те, що ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» перешкоджає вільному проходу відповідача на орендоване майно, то апеляційний господарський суд не приймає вказані посилання до уваги, оскільки відповідно до п. 9 Постанови Кабінету Міністрів України від 18.08.2010р. №751 «Про затвердження Положення про пункти пропуску через державний кордон і пункти контролю» відкриття і закриття пунктів пропуску і пунктів контролю здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України.

Пунктом 22 вищевказаної Постанови Кабінету Міністрів України також передбачено, що межі території пункту пропуску визначаються і затверджуються, у даному випадку, наказом керівника підприємства, на земельній ділянці якого знаходиться пункт пропуску.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 29.02.1996р. №143-р в Ізмаїльському морському торговельному порту відкрито пункт пропуску через державний кордон України для міжнародного сполучення.

Наказом по порту від 27.07.2011р. №583 «Про затвердження меж пункту пропуску через кордон України у ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» на виробничо-перевантажувальному комплексі 85 км р. Дунай на 84,6-85,6 від причальної лінії (берегоукріплень №№1-5) до існуючих загород території порту встановлено межу пропуску через державний кордон України (копія наказу додається), вказаний наказ узгоджено із начальником прикордонного загону ВЧ 1474 та із начальником Південної митниці.

Взаємовідносини суб'єктів господарювання та відповідних державних органів і служб у пунктах пропуску через державний кордон окремо врегульовано Порядком дій посадових осіб органів охорони державного кордону Державної прикордонної служби України щодо установлення режиму в пунктах пропуску через державний кордон, здійснення контролю за його додержанням, а також організації і забезпечення взаємодії та координації контрольних органів і служб, що здійснюють різні види контролю або беруть участь у забезпеченні режиму в пунктах пропуску через державний кордон, затвердженим наказом адміністрації державної прикордонної служби від 29.08.2011р. №627, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.09.2011р. за № 1117/19855.

Відповідно до п. 5.1 даного Порядку режимні заходи на території морських портів встановлюються начальниками портів та відображаються в обов'язкових постановах по порту, за їх дотримання відповідають відповідні служби портів.

Вказані режимні заходи встановлено в розділі IX Обов'язкових постанов по ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» :

« 9.1 Територія і акваторія порту Ізмаїл у встановлених межах є режимними і знаходяться під контролем служби морської безпеки порту і Відомчої охорони порту і прикордонних військ.

9.2. Всі особи, що знаходяться на території порту Ізмаїл, зобов'язані мати із собою портові перепустки або інші документи, що дають право перебування на території порту, і пред'являти їх на першу вимогу охорони порту або прикордонних властей.

9.3 Вхід - в'їзд на територію порту здійснюється цілодобово через контрольно-пропускні пункти (КПП): - виробничо-перевантажувального комплексу №1 - прохідні №№2,3; - виробничо-перевантажувальних комплексів №№2, 3 - прохідні №10, 11; - бункер база і район 85 км. - КПП №7».

Оскільки земельна ділянка, на якій розташовані орендовані ТОВ «Дунайтранснафта» будівлі та споруди належить на праві користування ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та знаходиться на території, де встановлено межі пункту пропуску через державний кордон, вимоги вказаних вище правових актів розповсюджуються ї на цю територію у повному обсязі.

Отже твердження ТОВ «Дунайтранснафта» про те, що він незаконно позбавлений портом права вільно відвідувати об'єкти оренди для чого вимушений проходити до цих об'єктів через портову прохідну, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України.

До того ж, ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» надало до матеріалів справи копії журналів видачі тимчасових перепусток та листи ТОВ «Дунайтранснафта», в яких орендар просив пропустити до орендованого об'єкту відповідних осіб, які свідчать про те, що портом відповідно до вимог вищенаведених нормативних документів надавалися перепустки працівникам ТОВ «Дунайтранснафта» для проходу на орендований об'єкт.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає вірним висновок господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Одеській області, Міністерства інфраструктури України в особі ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» про стягнення з ТВ «Дунайтранснафта» заборгованості з орендної плати у розмірі 299671,01 грн. (212779,84 грн. - перед Державним бюджетом України та 86891,23 грн. - перед ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт») обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог прокурора у редакції Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області згідно із заявою про уточнення позовних вимог про стягнення з ТОВ «Дунайтранснафта» пені у розмірі 10682,26 грн., апеляційний господарський суд встановив наступне.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.3.13. договору встановлено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар зобов'язаний на рахунок орендодавця сплачувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки.

Апеляційним господарським судом перевірено розрахунок пені, який складений господарським судом першої інстанції з урахуванням положень п.п. 3.8, 3.9 договору у рішенні суду, та встановив, що вказаний розрахунок цілком відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи.

Згідно з розрахунком пені господарського суду першої інстанції пеня складає: 8602,25 грн., а отже господарським судом правомірно частково задоволено вказану позовну вимогу та стягнуто з відповідача до Державного бюджету України 8602,25 грн..

Апеляційним господарським судом також перевірено розрахунок пені, складений господарським судом першої інстанції відносно вимог ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» (2242,79 грн. - позовна вимога щодо стягнення пені) у рішенні суду, також встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом правомірно частково задоволено позовну вимогу про стягнення на користь порту з відповідача пені у розмірі 2236, 66 грн..

ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» також просив господарський суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 448,56 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Апеляційним господарським судом також перевірено розрахунок 3% річних, складений ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», також встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а отже господарським судом правомірно задоволено позовну вимогу про стягнення на користь порту з відповідача 3% річних у розмірі 448,56 грн..

У позовній заяві прокурор просив господарський суд розірвати договір оренди та зобов'язати ТОВ «Дунайтранснафта» повернути об'єкт оренди балансоутримувачу.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, арбітражного суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу

Господарським судом першої інстанції залишено поза увагою ті обставини, що ст. 783 Цивільного кодексу України встановлено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: - наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; - наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; - наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Вказаний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу орендодавця є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач в якості підстави для розірвання договору оренди зазначає систематичне порушення орендарем умов договору щодо своєчасності та повноти внесення орендних платежів (протягом більш ніж 3-ох місяців підряд).

В той же час, невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.

Посилання позивача на ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, як на підставу розірвання в судовому порядку договору у зв'язку з несплатою орендних платежів, є також необґрунтованим, оскільки ч. 3 цієї статті, так само як і ст. 782 цього Кодексу встановлює саме для таких випадків право орендодавця на односторонню відмову від договору.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень у справах, пов'язаних з розірванням договорів оренди (постанова Верховного Суду України від 22.02.2005р. у справі №34/400) та Вищий господарський суд України (постанова у справі №15/384/09 від 05.10.2010р.).

Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Заступника прокурора Одеської області про розірвання договору оренди від 12.07.2011р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Дунайтранснафта», задоволенню не підлягає.

За таких обставин, враховуючи відсутність правових підстав на задоволення позовної вимоги Заступника прокурора Одеської області про розірвання договору оренди від 12.07.2011р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області та ТОВ «Дунайтранснафта», не підлягає задоволенню і позовна вимога Заступника прокурора Одеської області про зобов'язання ТОВ «Дунайтранснафта» повернути об'єкт оренди балансоутримувачу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2012р. по справі №5017/2946/2012 - скасувати частково.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 25.12.2012р. по справі №5017/2946/2012 скасувати частково, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайтранснафта» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд.12, кв.16, код ЄДРПОУ 36687071) до Державного бюджету України на р/р 31117094700014, банк-отримувач ГУ ДКСУ у Одеській області, МФО 828011, код 37977316 - заборгованість з орендної плати у розмірі 212779 (двісті дванадцять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 84 коп. та пеню в сумі 8602 (вісім тисяч шістсот дві) грн. 25 коп..

Стягувачем за наказом є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській області (65125, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 20984091).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайтранснафта» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд.12, кв.16, код ЄДРПОУ 36687071) на користь Державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815) заборгованість з орендної плати 86891 (вісімдесят шість тисяч вісімсот дев'яноста одна) грн. 23 коп., пеню у розмірі 2236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 66 коп., 3% річних у розмірі 448 (чотириста сорок вісім) грн. 56 коп..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайтранснафта» (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, проспект Суворова, буд.12, кв.16, код ЄДРПОУ 36687071) до Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 03499997, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001 - судовий збір у розмірі 6219 /шість тисяч двісті дев'ятнадцять/ грн. 17 коп..

У решті позову відмовити.»

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати накази із зазначенням відповідних реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови підписано 13.03.2013р..

Головуючий суддя Савицький Я.Ф.

Суддя Гладишева Т.Я.

Суддя Лавренюк О.Т.