Постанова

від 27.05.2008 по справі 16/8

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/8

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 27.05.2008                                                                                           № 16/8

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:            Буравльова С.І.

          Пашкіної С.А.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - не викликався та не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;

 від відповідача - Ополонець І.В.- начальник юридичного відділу (дов. №1/03-08 від 20.03.2008);

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Укрспецавтобаза"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 20.02.2008

 у справі № 16/8 (Ярмак О.М.)

 за позовом                               Приватне підприємство "ІН-ТРАНС"

 до                                                   Державне підприємство "Укрспецавтобаза"

 про                                                  стягнення 27480,45 грн.

           Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2008,13.05.2008 розгляд справи було відкладено на 13.05.2008 та 27.05.2008 на підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України.

Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 № 01-23/1/1 змінено склад колегії суддів.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.02.2008 у справі №16/8 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 27 480,45 грн. збитків, 274,81 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з оспорюваним рішенням, подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а саме: пп. 3.2., 16, 16.2, 16.4, 16.5 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363. Так, відповідно до п. 16.2. вказаних Правил, зокрема, у разі зіпсуття або ушкодження вантажу, право на пред'явлення претензії згідно з п.п. 16.4, 16.5 Правил має вантажоодержувач (в даному випадку ЗАТ „РУККІ Україна). Із товарно-транспортної накладної б/н від 30.03.2007, за якою здійснювалось перевезення вантажу, не вбачається, що ЗАТ “РУУККІ Україна” передало право на пред'явлення претензії Приватному підприємству „ІН-ТРАНС”. Таким чином у позивача не виникло права на пред'явлення відповідачу претензії № 29 від 23.07.2007 і, відповідно, права на звернення з позовом до суду. Крім того, судом неправильно застосовано ст. 924 ЦК України, якою передбачено, що перевізник несе відповідальність у разі пошкодження вантажу – в розмірі фактичної шкоди (суми, на яку зменшилась його вартість), а як вбачається із калькуляції, в ній вказано як вартість пошкодженого вантажу, так і транспортні витрати. Господарським судом     м. Києва порушено ст. 34 ГПК України про належність та допустимість доказів, оскільки судом в якості доказів завдання відповідачем збитків прийняті, в тому числі, пояснення водіїв, які здійснювали перевезення.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі; апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся із позовом до відповідача про відшкодування збитків у сумі 27 480,45 грн. Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що під час транспортування відповідачем вантажу, останній було пошкоджено, про що складено відповідний акт виявлення пошкодження №012-2007 від 02.04.2007. Згідно з вказаним актом та калькуляцією непридатного для переробки металу вартість пошкодженого вантажу склала 27 480,45 грн., які позивач на виконання претензії №1088 від 20.07.2007 ЗАТ “РУУККІ Україна” як вантажоодержувача та замовника вантажу сплатило у повному обсязі. Незважаючи на неодноразові претензії позивача до відповідача як перевізника пошкодженого вантажу про відшкодування збитків у сумі 27 480,45 грн., відповідач уникає їх сплати. Відповідно до ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 вказаний позов задоволено. Рішення мотивоване тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТП-040906/1 від 04.09.2006 та заявки №3003/2 від 30.03.2007 на перевезення вантажу відповідач отримав в м. Антрацит Луганської області від ЗАТ “АЗСТ-колор” для перевезення в м. Київ на адресу ЗАТ “РУУККІ Україна” тонколистовий рулонний прокат з полімерним покриттям в рулонах. Під час транспортування вантаж було пошкоджено, про що був складений акт виявлення пошкодження №012-2007 від 02.04.2007, підписаний представниками вантажоодержувача ЗАТ “РУУККІ Україна” та водіями перевізника ДП “Укрспецавтобаза”. ЗАТ “РУУККІ Україна” відповідно до договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №ДГ-0000001 від 25.01.2007 звернулось до ПП “ІН-ТРАНС”  як посередника між перевізником та вантажоодержувачем з претензією №1088 від 20.07.2007.  ПП “ІН-ТРАНС” на виконання вказаної претензії відшкодувало ЗАТ “РУУККІ Україна” завдані пошкодженням вантажу збитки в сумі 27 480,45 грн., і як замовник перевезення звернувся з претензією до перевізника – ДП “Укрспецавтобаза” про відшкодування витрат, однак останнє претензію відхилило. Згідно зі ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Відповідно до ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Підтвердженням того, що збитки завдані відповідачем є товарно-транспортна накладна від 30.03.2007, акт виявлення пошкодження №012-2007 від 02.04.2007, письмові пояснення посадових осіб відповідача, а також лист вантажоодержувача ЗАТ “РУУККІ Україна”, виходячи із чого, позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів не погоджується із вказаним рішенням місцевого господарського суду, виходячи з наступного.

04.09.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №ТП-040906/1, згідно з пп. 1.1. якого позивач, за договором замовник, доручає та оплачує, а відповідач, за договором перевізник, бере на себе обов'язок виконати власним або залученим автомобільним транспортом перевезення вантажів в міжнародному сполученні, по Україні і країнах СНД, відповідно до умов заявки на перевезення, яка направляється замовником перевізнику.

Відповідно до пп. 5.2. договору №ТП-040906/1 в разі нестачі, втрати, псування вантажу по вині відповідача, останній відшкодовує позивачу повну вартість вантажу, якого не вистачає, який втрачений або зіпсутий; відповідач не несе відповідальності за вантаж у разі цілісності пломб, маркування, упаковки і тари вантажу.

Підпунктом 9.1. договору сторони визначили строк його дії, а саме: з 04.09.2006 по 04.09.2007.

25.01.2007 ЗАТ “РУУККІ Україна” та ПП “ІН-ТРАНС” уклали договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №ДГ-0000001, згідно з пп. 1.1. якого ЗАТ “РУУККІ Україна”, за договором замовник, доручає та оплачує, а ПП “ІН – ТРАНС”, за договором виконавець, бере на себе зобов'язання здійснити за рахунок замовника власним або найманим автомобільним транспортом перевезення вантажу в міжнародному сполученні, по Україні і країнах СНД, відповідно до умов заявки на перевезення, яка направляється замовником виконавцю.

30.03.2007 позивач передав, а відповідач прийняв договір-заявку №3003/2 про перевезення вантажу автотранспортними засобами, в якій деталізовані умови перевезення, зокрема маршрут – м. Антрацит-м. Київ, вантажовідправник – АЗСТ, найменування вантажу – металовироби, адреса доставки вантажу – м. Київ, згідно із товарно-транспортної накладною, тощо.

Як вбачається із наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної від 30.03.2007, а саме із розділу: “Відомості про вантаж” вантажем у даному випадку є прокат тонколистовий рулонний з полімерним покриттям 0,45х1250 RR 20,29 загальною кількістю 5 253,00 мІ, масою брутто 20 тонн, на суму 193 309,72 грн.; замовником та вантажоодержувачем вантажу є ЗАТ “РУУККІ Україна”, пунктом розвантаження – м.  Київ; державний номер автомобілю, яким здійснюється перевезення – АА 91-63 ВТ, причепу – АА 1461ХХ.

Відповідно до п. 15.1. Розділу 15 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом України, затверджених наказами Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 та від 23.03.1998 №90 (надалі – Правила), у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом за формою, що наведена в додатку №4 до цих Правил.

В матеріалах справи міститься акт виявлення пошкодження від 02.04.2007 №012-2007, в якому значаться, зокрема, наступні відомості: перед розвантаженням автомобіля, державний номер якого АА 91-63 ВТ, причепу – АА 1461 ХХ, товарно-транспортна накладна від 30.03.2007, виявлено пошкодження вантажу. Рулони тонколистового покрашеного прокату 0,45-0,5 х 1250 мм RR 20, 29, RE, PURAL. Рулони по порядку (від кабіни): 1-й А701851 0,5х1250 RR 29 1000 м.п. 1250 мІ 4880 кг нетто; 2-й А611601 0,5х1250 RR 29 560 м.п. 700 мІ 2770 кг нетто; 3-й 611591 0,5х1250 RR 29 600 м.п. 750 мІ 2960 кг нетто; 4-й А611 602 0,5х1250 RR 29 912 м.п. 1140 мІ 4510 кг нетто; 5-й А608261 0,45х1250 RR 20 650 м.п. 813 мІ  2840 кг нетто; 6-й А610421 0,45х1250 RR20 480 м.п. 600 мІ 2120 кг нетто. На всіх рулонах помітні ушкодження упаковки. 2-й від кабіни рулон не придатний для переробки. Точна кількість зіпсованої продукції буде установлена при переробці.

Із наявної в матеріалах справи калькуляції непридатного для переробки металу від 20.07.2007, затвердженого директором ЗАТ “РУУКІ Україна”, вбачається: в 1-ому рулоні прокату А701851 05х1250 RR 29 1000 м.п. 1250 мІ 4880 кг нетто пошкоджено 20 мІ, ціна за 1 мІ становить 33,04 грн., загальна вартість пошкодженого вантажу – 660,79 грн., транспортні витрати – 13,33 грн.; в 2-ому рулоні прокату А611601 0,5х1250 RR 29 560 м.п. 700 мІ 2770 кг нетто пошкоджено 700 мІ, ціна за 1 мІ становить 33,04 грн., загальна вартість пошкодженого вантажу 23 127,66 грн., транспортні витрати – 466,26 грн.; в 3-му рулоні прокату 611591 0,5х1250 RR 29 600 м.п. 750 мІ 2960 кг нетто пошкоджено 18,75 мІ, вартість за 1 мІ - 33,04 грн., загальна вартість пошкодженого вантажу – 619,49 грн., транспортні витрати – 12,49 грн.; в 4-му рулоні прокату А611 602 0,5х1250 RR 29 912 м.п. 1140 мІ 4510 кг нетто пошкоджено 33 мІ, вартість за 1 мІ становить 33,04 грн., загальна вартість пошкодженого товару 1090,30 грн., транспортні витрати – 21,98 грн.; в 5-му рулоні прокату А608261 0,45х1250 RR 20 650 м.п. 813 мІ  2840 кг нетто пошкоджено 26,25 мІ, ціна за 1 мІ - 24,22 грн., загальна вартість пошкодженого вантажу становить 635,72 грн., транспортні витрати – 17,48 грн.; в 6-му рулоні прокату А610421 0,45х1250 RR20 480 м.п. 600 мІ 2120 кг нетто пошкоджено 32,75 грн., вартість за 1 мІ - 24,22 грн., загальна вартість пошкодженого вантажу – 793,13 грн., транспортні витрати – 21,82 грн. Загальна вартість пошкодженого вантажу разом з транспортними витратами відповідно до даної калькуляції становить 27 480,45 грн.

Дослідивши зазначені вище документи, колегія суддів встановила, що відомості щодо найменування вантажу, зазначені в товарно-транспортній накладній від 30.03.2007 не співпадають із відомостями стосовно найменування вантажу, який було пошкоджено під час перевезення та які зазначені в акті виявлення пошкодження від 02.04.2007 №012-2007, в калькуляції непридатного для переробки металу від 20.07.2007, складеній на підставі вказаного акту виявлення пошкодження, в акті відбракування сировини від 20.07.2007, що не підлягає переробці, пошкодженої при перевезенні згідно із товарно-транспортною накладною від 30.03.2007.

Так, якщо в товарно-транспортній накладній зазначено таку назву вантажу як прокат тонколистовий рулонний з полімерним покриттям 0,45х1250 RR 20,29 загальною кількістю 5 253,00 мІ, масою брутто 20 тон, на суму 193 309,72 грн., то в акті виявлення пошкодження – тонколистовий покрашений прокат 0,45-0,5х1250 RR 20, RR 29, РЕ, PURAL. Зазначене свідчить про те, що фактично прокат був відвантажений не однаковий. Крім того, із наявної в матеріалах справи калькуляції непридатного для переробки металу, складеній згідно із актом виявлення пошкодження від 02.04.2007 №012-2007, вбачається, що вартість 1 мІ прокату 1-4 рулонів становить 33,04 грн., 5-6 рулонів – 24,22 грн., тобто рулони були за різними цінами, в той час як в товарно-транспортній накладній від 30.03.2007, яка згідно з п. 11.1. Правил є основним документом на перевезення вантажів, про це не зазначено.

Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору якщо подані сторонами докази є недостатніми.

В порядку наведеної норми, ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2008, 22.04.2008, 13.05.2008 від позивача витребувалися наступні документи: копія розрахунку, доданого до претензії №1088; документи, підтверджуючі правильність розрахунку та цін – супровідні документи, специфікації, рахунки-фактури, витяги із особового рахунку, підтверджуючі сплату позивачем грошових коштів, письмовий відзив на апеляційну скаргу з підтверджуючими документами; однак надані вони не були.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншим учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача недоведеними, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.02.2008 у даній справі необґрунтованим. Керуючись встановленими апеляційним господарським судом обставинами, про які вказувалося вище, колегія суддів вважає висновок господарського суду першої інстанції про те, що підтвердженням завдання відповідачем збитків є товарно-транспортна накладна від 30.03.2007, акт виявлення пошкодження №012-2007 від 02.04.2007, письмові пояснення посадових осіб відповідача, а також лист вантажоодержувача ЗАТ “РУУККІ Україна” передчасним та таким, що суперечить чинному законодавству України, так само як і висновок про те, що вартість пошкодженого вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною від 30.03.2007, актом відбракування сировини від 20.07.2007 та калькуляцією непридатного для переробки металу від 20.07.2007.

Стосовно акту виявлення пошкодження №012-2007 від 02.04.2007, то  колегією суддів встановлено, про що зазначалося вище, що дані стосовно вантажу, викладені в ньому, не співпадають із даними, викладеними у товарно-транспортній накладній від 30.03.3007, а тому немає підстав вважати його належним доказом завдання відповідачем збитків позивачу шляхом пошкодження перевезеного ним згідно з товарно-транспортною накладною від 30.03.2007 вантажу по зазначених в акті найменуваннях вантажу.

Що стосується самої товарно-транспортної накладної, на яку посилається суд як на доказ завдання збитків та вартості пошкодженого вантажу, то згідно з розділом 1 Правил товарно-транспортна накладна – це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а не для підтвердження завдання збитків перевізником замовнику.

Позивач підставою спричинення збитків зазначає перерахування ним коштів за платіжними дорученнями №319 від 31.08.2007, №377 від 28.09.2007, №438 від 29.10.2007, №462 від 12.11.2007 на виконання вимоги претензії вантажоодержувача – ЗАТ “РУУКІ Україна” за №1088 від 20.07.2007.

У вказаній претензії зазначено про додання до неї розрахунку вартості пошкодженого вантажу.

На вимогу апеляційного господарського суду в ухвалах від 31.03.2008, 22.04.2008, 13.05.2008 позивачем вказаного розрахунку не надано. Разом із тим немає підстав стверджувати, що зазначена у калькуляції від 20.07.2007 непридатних для переробки металу сума 27 480,45 грн. є тією самою, яка вказана у претензії вантажоодержувача №1088, оскільки у претензії вказано про суму вартості пошкодженого вантажу, а у калькуляції до суми 27 480,45 грн. входять, крім вартості вантажу, також транспортні витрати. Отже розрахунок суми претензії є обов'язковим для дослідження розміру та складу суми збитків у справі № 16/8.

Позивачем надано у справу лише один документ, що супроводжував вантаж – товарно-транспортну накладну від 30.03.2007. Однак, оскільки у зазначеній накладній немає відомостей про те, за якою ціною який вантаж відвантажено, а вказано лише загальну суму відпущеного товару 193 309,72 грн., то неможливо встановити правомірність застосування цін у калькуляції непридатного для переробки металу від 20.07.2007, яка складена в односторонньому порядку вантажоодержувачем, тобто зацікавленою особою.

Витребувані апеляційним господарським судом супровідні із вантажем або причетні до нього документи, підтверджуючі правильність розрахунку вантажоодержувача специфікації, рахунки-фактури, позивачем не надано.

Згідно з ч. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду у разі якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 №02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК України) слід мати на увазі, що застосування пункту 5 можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, якщо про це  зазначено у відповідному процесуальному документі; витребувані документи чи явка представника дійсно необхідні для вирішення спору; позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника у засідання суду без поважних причин.

Як зазначено вище, витребувані апеляційним господарським судом матеріали є необхідними для вирішення спору.

Позивачем не надано та із матеріалів справи не вбачається того, що були поважні причини для неподання витребуваних судом матеріалів.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а позов - залишенню без розгляду.

Керуючись ч. 5 ст. 81, ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

 1.Рішення Господарського суду міста Києва від 20.02.2008 у справі №16/8 скасувати повністю.

Позов залишити без розгляду.

2. Стягнути з Приватного підприємства „ІН-ТРАНС” (02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 5-б; 02088, м. Київ, пров. Комінтерну, 8; код ЄДРПОУ 34544364) на користь Державного підприємства „Укрспецавтобаза” (02088, м. Київ, вул. Автотранспортна, 1; код ЄДРПОУ 32909875) 137,40 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 16/8 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Ропій  Л.М.

 Судді                                                                                          Буравльов С.І.

                                                                                          Пашкіна С.А.