Постанова

від 19.02.2013 по справі 1170/2а-4260/12

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4260/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Флоренка О.Ю.,

при секретарі - Галушко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення від 05.03.2012 р. №0000421710, -

ВСТАНОВИВ:

11 грудня 2012 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (т. 1 а.с. 144 - 148), в якому просить: скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0000421710 від 05.03.2012 року, яким збільшено суми податкового зобов'язання позивачу за платежем - податок на додану вартість в розмірі 26270,86 грн., з них: за основним платежем - 21016,68 грн., за штрафними санкціями - 5254,18 грн. (далі - оскаржуване податкове повідомлення - рішення).

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що податковим повідомленням - рішенням відповідача №0000421710 від 05.03.2012 року, яке прийняте на підставі акта перевірки №25/1710/НОМЕР_1 від 21.02.2012 року, позивачеві збільшено суму податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 26270,86 грн., з них: за основним платежем - 21016,68 грн., за штрафними санкціями - 5254,18 грн.

Позивач зазначає, що висновки відповідача про ознаки нікчемності укладених позивачем з його контрагентом угод ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь - які первинні господарсько - бухгалтерські документи.

А тому позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача є необґрунтованим, не ґрунтується на законі, ухвалене з порушенням норм матеріального права, в зв'язку з чим просить його скасувати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача Скрипник О.М. просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову, пославшись на доводи, зазначені у письмових запереченнях на позов (т. 2 а.с. 51 - 52).

Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення адміністративного позову у своїх письмових запереченнях на позов зазначив, що проведеним аналізом податкової звітності позивача за перевіряємий період, було встановлено, що операції з придбання товарів (робіт, послуг) здійснювались у ПП «Корел - Плюс» та відображені позивачем в податковому кредиті з податку на додану вартість.

На думку відповідача, операції між позивачем та його контрагентом ПП «Корел - Плюс» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для відповідної господарської, економічної діяльності, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Податковою перевіркою встановлено, що правочини між позивачем та ПП «Корал - Плюс» здійснені без мети настання реальних наслідків. Таким чином, зазначені правочини, відповідно до ч.2 ст. 215, ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними, і в силу ст. 216 ЦК України не створюють правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення законним та таким, що не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради 22.04.2003 р., номер запису про включення відомостей про фізичну особу - підприємця до ЄДР 2 444 017 0000 010477 (т. 1 а.с. 149).

З 10.02.2012 р. по 14.02.2012 р. головним державним податковим ревізором - інспектором відділу контрольно - перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Кіровоградської ОДПІ Шадурською В.В. було проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП «Корел - Плюс» (код 34895079) за період з 01.03.2007 р. по 31.12.2010 р. В результаті чого перевіряючою було складено відповідний акт перевірки від 21.02.2012 р. №25/1710/НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 10 - 16) (далі - акт перевірки).

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги: пп. 7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» - завищено дозволений податковий кредит на суму податку на додану вартість на суму 44933,34 грн., а саме: за квітень 2008 року на суму 8333,33 грн., за травень 2008 року на суму 14000,00 грн., за серпень 2008 року на суму 833,33 грн., за вересень 2008 року на суму 750,00 грн., за I квартал 2009 року на суму 7816,67 грн., за II 2009 року на суму 10033,34 грн., за III квартал 2009 року на суму 2250,00 грн., за IV квартал 2009 року на суму 916,67 грн., в результаті чого, донараховано податок на додану вартість в сумі 21016,68 грн., в тому числі за I квартал 2009 року на суму 7816,67 грн., II квартал 2009 на суму 10033,34 грн., за III квартал 2009 року на суму 2250,00 грн., за IV квартал 2009 року на суму 916,67 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» від 05.03.2012 року №0000421710, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 26270,86 грн., із них: за основним платежем у сумі 21016,68 грн., із застосуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 5254,18 грн. (т. 1 а.с. 9).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (пункт 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" зазначеного Кодексу) (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків, як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами ПК України.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наведені судом правові позиції знайшли своє відображення у листах Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11 та від 01.11.2011 р. №1936/11/13-11.

Як встановлено з матеріалів справи, безпосереднім контрагентом позивача було ПП «Корел - Плюс».

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Корел - Плюс», представником позивача до суду надано договір купівлі - продажу техніки та запчастин до даної техніки від 01.04.2008 року №2, укладений між ПП «Корел - Плюс» та ПП ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 17 - 18).

На підтвердження фактичного виконання умов договору від 01.04.2008 р. №2 позивачем до суду надано наступні підтверджуючі документи: накладні (т. 1 а.с. 34, 38, 42, 47, 54, 60, 66, 73, 78, 82, 88, 92), платіжні доручення (т. 1 а.с. 36, 40, 44, 49, 51, 56, 58, 62 - 63, 68, 70, 75, 76, 80, 84, 86, 90, 94, 96), податкові накладні (т. 1 а.с. 37, 41, 45 - 46, 52 - 53, 59, 64 - 65, 71 - 72, 77, 81, 87, 91), виписки з особового рахунку (т. 1 а.с. 35, 39, 43, 48, 50, 55, 57, 61, 67, 69, 74, 75а, 79, 83, 85, 89, 93, 95).

Також позивачем надано реєстр отриманих та виданих податкових накладних (а.с. 103 - 107, 114 - 119, 126 - 131), видаткові та податкові накладні (т. 1 а.с. 159 - 165).

Згідно з поясненнями позивача, які він надав у судовому засіданні, придбані ним у ПП «Корел - Плюс» запасні частини для транспортних засобів, він продавав іншим контрагентам, що підтверджується наданими ним доказами (т. 1 а.с. 169 - т. 3 а.с. 207). Причому транспортування запасних частин він здійснював на власному транспорті (т. 1 а.с. 166 - 168), або їх покупці самі вивозили запчастини.

З наданих до справи позивачем доказів вбачається, що первинні документи належним чином складені на виконання умов договору купівлі - продажу, укладеного між позивачем та його контрагентом ПП «Корел - Плюс».

Наведені позивачем доводи, а також надані ним докази, на думку суду, свідчать про реальне вчинення господарських операцій щодо поставки ПП «Корел - Плюс» запчастин до техніки позивачеві.

З приводу наданих відповідачем до суду доказів, на підтвердження доводів, викладених в акті перевірки, а також у запереченнях на позов, суд зазначає наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надано акт від 27.12.2011 року №203/23-1/34895079 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Корел - Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності нарахування податковох зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та правомірності декларування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період з 01.03.2007 р. по 31.12.2010 року» (т. 2 а.с. 53 - 68).

Відповідачем до матеріалів справи не було надано жодних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не був зареєстрований або не здійснював господарської діяльності у періоді, який перевірявся.

Згідно з ч. ч. 2, 4, 6 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд зазначає, що відповідачем в установленому порядку не доведені факти невідповідності задекларованих у податковому обліку наслідків господарських операцій позивача фактичним обставинам здійснення господарських операцій між ним та його контрагентом ПП «Корел - Плюс», внаслідок чого податковий кредит слід вважати таким, що сформований позивачем правомірно.

З огляду на встановлення судом реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ПП «Корел - Плюс», на думку суду, відповідач неправомірно визначив податкові (грошові) зобов'язання позивачеві, на підставі акта перевірки та оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

За таких умов суд вважає, що відповідачем у ході судового розгляду справи не були підтверджені належними та допустимими доказами висновки, наведені в акті перевірки та доводи, наведені в письмових запереченнях на позов, внаслідок чого відповідачем не було доведено законність оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, прийнятого ним за наслідками проведеної перевірки позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 05.03.2012 р. №0000421710 було винесене відповідачем на не підставах, що передбачені законами України, необґрунтовано, а тому його слід скасувати.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 69 - 71, 158 - 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 05.03.2012 р. №0000421710.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.02.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 25.02.2013 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 2 ст. 167 КАС України.

Суддя (підпис) О.Ю. Флоренко

Згідно з оригіналом:

Суддя О.Ю. Флоренко