Ухвала

від 03.02.2009 по справі 10/209-08(38/186-08(23/249(н1-28)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/209-08(38/186-08(23/249(Н1-28)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

У грудні 2000 року дорожній комітет профспілки Придніпровської залізниці звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до державного підприємства "Придніпровська залізниця" про визнання права власності трудового колективу на майно – об'єкти соціальної інфраструктури залізниці згідно переліку.

 По справі призначалася судова економіко-бухгалтерська експертиза, на розгляд якої було поставлене питання про наявність документального підтвердження використання у будівництві та розвитку зазначених у позові об'єктів коштів чистого прибутку згаданої залізниці, зокрема його частини, яка виділялася до фондів економічного стимулювання і використовувалася в інтересах трудового колективу.

 У зв'язку з тим, що заявлені експертом документи бухгалтерського обліку та звітності надані не були, судово-бухгалтерська експертиза не надала відповіді на поставлені судом питання.

 Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2003 р. позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано право власності дорожнього комітету профспілки Придніпровської залізниці зазначених у позовній заяві об'єктів.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2004 р. по справі № 23/249, суд здійснив процесуальне правонаступництво Позивача, замінивши дорожній комітет профспілки Придніпровської залізниці на Дорожню профспілкову організацію  Придніпровської залізниці.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2008 року  по справі № 23/249 ( Н 1-28 ) касаційне подання Заступника прокурора Дніпропетровської області задовольнити частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2003 р. у справі № 23/249 ( Н 1-28 ) скасовано, а справу № 23/249 ( Н 1-28 ) направлено  на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

На новому розгляді,  враховуючи, що відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспорт" та ст. 5 Закону України "Про залізничний транспорт",  майно, закріплене  за залізницями, в тому числі і споруди, які є предметом судового спору, віднесено законодавцем до загальнодержавної власності, державне управління в галузі транспорту здійснює Міністерство транспорту України та інші спеціально уповноважені на те органи  відповідно до їх компетенції, а саме управління  залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, відповідно до ст. 4  Закону України "Про залізничний транспорт" здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України ( Укрзалізниця), підпорядкованим Міністерству транспорту України,  господарський суд за власної ініціативи залучив до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору: Міністерство транспорту України та Державну адміністрацію  залізничного транспорту  України ( Укрзалізниця ).

Позивач уточнив свої позовні вимоги та просив суд визнати право власності на оздоровчі заклади, а саме : пансіонат "Прибій" ( Херсонська область, Генічеський р-н, с. Генічевська Гірка, буд. 42 ); пансіонат для батьків з дітьми ім. Ю. О. Гагаріна ( Автономна республіка Крим, м. Євпаторія, вул. Полупанова, буд. 10 та  Автономна республіка Крим, м. Сакський р-н, с. Прибережне, станція Прибережн, вул. Каламітська, буд.1 ); пансіонат "Запоріжжя"  ( Херсонська обл., Генічевський р-н, с. Генічевська Гірка, вул. Набережна, буд.  33); дитячий табір "Сокіл"  ( Херсонська обл., Генічевський р-н, с. Генічевська Гірка, вул. Набережна, буд.  47 ); база відпочинку "Експрес" ( Дніпропетровськ обл., Новомосковський р-н, с. Орловщина, вул. Мостова, буд. 3 ); база відпочинку "Січ"              ( Дніпропетровськ обл., Апостолівський  р-н, с. Ленінське, вул. Набережна, буд. 134 ); пансіонат "Феодосія" ( Автономна республіка Крим, м. Феодосія, пр. Айвазовського, буд. 49 та вул. Курортна, буд. 24 ); дитячий оздоровчо-санаторний комплекс "Айвазовський"    ( Автономна республіка Крим, м. Феодосія,  вул. Набережна Чорноморська, буд. 12 ) за Дорожньою профспілковою організацією  Придніпровської залізниці.

Підстави з якими Позивач пов”язує свої позовні вимоги –на пропозицію Відповідачеві врегулювати питання визнання права власності трудового колективу на вказане майно в претензійному порядку, в задоволенні вимог Позивачу було відмовлено.

В обґрунтування своїх позовних вимог, Позивач посилається на те, що на підставі колективних договорів, укладених між адміністрацією та Дорожнім комітетом  профспілки Придніпровської залізниці на 1992 р. –2000 р., прибуток, набутий трудовим колективом залізниці, направлявся на будівництво та розвиток соціальної інфраструктури з метою відновлення працездатності залізничників і забезпечення їм та членам їх сімей належних умов оздоровлення та відпочинку. Тому, Позивач вважає, що зазначені об”єкти є власністю трудового колективу Придніпровської залізниці, яка в даний час не визнана в установленому порядку.

         З письмових пояснень, наданих суду Відповідачем вбачається, що Державне підприємство "Придніпровська залізниця" проти задоволення позовних вимог Позивача заперечує, зазначаючи на відсутності доказів того, що прибуток дійсно надходив у розпорядження трудового колективу. Також, Відповідач вказує на порушення Позивачем при поданні вказаної позовної заяви до господарського суду Дніпропетровської області, положень ст. 16 ГПК України щодо виключної підсудності спору, оскільки частина нерухомого мана зазначеного у позові знаходиться поза межами Дніпропетровської області.

 Прокурор у письмових поясненнях позовні вимоги Позивача не підтримав, зазначивши на тому, що Позивачем не доведені обставини пов”язані із направленням Придніпровською залізницєю прибутку, набутого трудовим колективом залізниці, на будівництво та розвиток соціальної інфраструктури, вказаної у позові. Також Прокурор вказує на те, що спірні об”єкти є загальнодержавною власністю і безоплатна передача такого майна забороняється Декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 р. № 8-92.

          Позивач в додаткових обґрунтуваннях своїх позовних вимогах, зазначає на тому, що на  підставі колективних договорів та п. 7.3   Статуту   залізниці,  прибуток,  набутий трудовим   колективом залізниці, направлявся на будівництво і подальше утримання оздоровчих закладів. Відповідно до ст. 20 Закону України «Про власність»трудові колективи державних  підприємств   є суб'єктами права колективної  власності.

           Згідно ст. 28 Закону  України   «Про власність»об'єктами права власності громадських об'єднань,   у   тому числі   професійних спілок,   є   майно   культурно-освітнього та оздоровчого  призначення, споруди,    та    інше    майно,    необхідне    для    забезпечення діяльності, передбаченої   їх   Статутами. Будівництво, ремонт та реконструкція вищевказаних об'єктів здійснювалось за    рахунок    спеціалізованих    фондів,    зокрема    фонду    соціально-культурних закладів, які формувалися за рахунок прибутку залізниці, про що відповідач не заперечує.

          Таким чином, за твердженням Позивача - з початку створення спірних об'єктів та на протязі всього часу перебування їх на балансі залізниці, вони належали до колективної власності, виходячи з чого підтверджується право трудового колективу володіти майном, збудованим за рахунок коштів трудового колективу, що не суперечить діючому законодавству. Відновивши свої права, як законного власника нерухомого майна, Дорожна профспілкова організація Придніпровської залізниці передала його в той час в користування на умовах оренди Державному підприємству «Придніпровська залізниця».

           Представники третіх осіб у судове засідання не з”явилися, витребувані судом документи не надали.

           Сторони по справі та прокурор надали суду узгоджене клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору на два місяці, в зв”язку з необхідністю надання додаткових доказів по справі.

   З огляду на викладені обставини, суд знаходить достатньо підстав для задоволення клопотання сторін та прокурора, щодо відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору.

    Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 22, 27, 29, 33, 34, 69, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ :

    Задовольнити клопотання сторін та прокурора, продовжити строк вирішення спору на два місяці до 15.04.2009 р.

            Розгляд справи відкласти на 26.03.2009 р. на 12:00. к. 20.

                  Явку представників сторін, третіх осіб та прокурора визнати обов”язковою.

   Зобов”язати сторони надати у судове засідання : докази того, що прибуток, який залишався у державного підприємства після сплати податків та інших платежів відповідно до приписів ст. 7 Закону України „Про власність”, надходив у розпорядження трудового колективу та направлявся на будівництво і розвиток об”єктів соціальної сфери, зазначених у позові; докази передачі трудовим колективом Державного підприємства «Придніпровська залізниця»  Дорожній профспілковій організації  Придніпровської залізниці у власність спірних об”єктів.

  Третім особам надати : документи, що посвідчують правовий статус установи; письмові пояснення по суті позовних вимог Позивача.