Постанова

від 07.10.2008 по справі 34/167

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

34/167

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 07.10.2008                                                                                           № 34/167

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Смірнової  Л.Г.

 суддів:            Алданової  С.О.

          Гарник Л.Л.

 при секретарі:           Камінська Т.О.

 За участю представників:

 від позивача - Гордієвич О.А. - представник за дов. №03/03-1 від 03.03.2008;

                          Крицький С.О. - представник за дов. №03/03-2 від 03.03.2008;

 від відповідача - не з'явився;

 розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Євротек"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 18.06.2008

 у справі № 34/167 (Сташків Р.Б.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Відродження"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "Євротек"

 про                                                  стягнення 268349,52 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

           Товариство з обмеженою відповідальністю „Відродження” (далі – позивач) у квітні 2008 року звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП „Євротек” (далі - відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги, з яких 204669,80 грн. – основний борг, 24417,43 грн. – пеня, 4320, 29 грн. – три відсотки річних, 34942,00 грн. – інфляційні витрати. Всього ціна позову 268349,52 грн. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

          Рішенням господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №34/167 позов задоволено повністю: стягнуто з  Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП „Євротек”  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Відродження”  204669,80 грн. основного боргу, 24187,29 грн. – 3% річних, 34972,00 грн. інфляційних втрат, 268,11 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг у сумі 204669,80грн. в порушення вимог частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), частин 1, 2, 7 Господарського кодексу України (далі – ГК України) та умов договору №15/06 від 15.11.2006 про надання послуг.

          Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю „НВП „Євротек” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки  справу було розглянуто за відсутності представника відповідача.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2008 у справі №34/107 (у складі суду: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Коротун О.М, Калатай Н.Ф.) апеляційну скаргу було прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.

          Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 31.07.2008, від 09.09.2008 розгляд апеляційної скарги у справі №34/167 відкладався на підставі статті 77 ГПК України.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/1/10 від 08.09.2008  у зв'язку з виробничою необхідністю розгляд апеляційної скарги у справі №34/167 було доручено колегії суддів у складі: Смірнова Л.Г. - головуючий суддя, судді Алданова С.О., Гарник Л.Л.).

В судове засідання 07.10.2008 з'явилися лише представники позивача. Представник відповідача в судове засідання 07.10.2008 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції суду №745245 від 30.07.2008  та реєстр на відправлення заказної кореспонденції за 12.09.2008 (копія якого наявна в матеріалах справи).

          Отже, відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду апеляційної скарги у даній справі, але не надав доказів неможливості направлення в судове засідання повноважного представника. Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, а також, що заяв, клопотань відповідача про відкладення розгляду справи до суду не надходило, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу у справі №34/107 за відсутності представника відповідача.

Представники позивача просили суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №34/167 залишити без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, 15.11.2006 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовником) було укладено договір про надання послуг №15/06 (далі - договір). Відповідно до пункту 1.1 договору виконавець зобов'язується на вимогу замовника надати послуги щодо надання будівельної техніки, яка є в наявності виконавця. Найменування та характеристика будівельної техніки, яку виконавець може надати замовнику, визначаються в  додатку №1 до даного договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що виконавець зобов'язаний надати замовнику будівельну техніку, яка зазначена в додатку №1 до договору №15/06.

20.06.2006 між позивачем та відповідачем було укладено додаток №1 до договору №15/06 від 15.06.2006, відповідно до якого визначено, що вартість монтажу крану складає 50400,00грн., вартість демонтажу крану складає 30240,00грн., вартість транспортування крану на об'єкт замовника складає 0,00грн., вартість транспортування крана з об'єкту замовника складає 0,00грн., в неробочий час техніка виконавця вважається переданою замовнику під охорону.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що Виконавець зобов'язаний надати будівельну техніку у строк, зазначений замовником в його заявці. У випадку наявності у виконавця умов, за яких надання будівельної техніки у строк неможливо,  зазначений замовником, виконавець зобов'язаний попередити про це замовника на протязі 10 днів з моменту отримання його письмової заявки.

Відповідно до пункту 4.1 договору за надання виконавцем послуг, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю щомісячну плату. Розмір плати за наданні послуги визначається виходячи з кількості відпрацьованих будівельною технікою машино–змін. Тривалість однієї машино–зміни складає 8 (вісім) годин. Оплата послуг по цьому договору в один робочий день повинна складати суму, з розрахунку не менше 2 (двох) машино–змін, а у вихідні та святкові дні – по заяві замовника, надання якої визначено умовами пункту 2.7 договору. Робочими днями вважаються усі календарні дні місяця, за винятком вихідних днів, а святковими та неробочими днями – дні, які визначені статтею 73 Кодексу законів про працю України.

Кількість відпрацьованих будівельною технікою виконавця машино–змін визначається на підставі актів виконаних робіт, які оформлюються сторонами на останній робочий день кожного місяця (п.4.2 Договору).

Вартість однієї машино–зміни роботи будівельної техніки складає 965,00грн., ПДВ 20% - 193,00грн., всього –1158,00грн. Мінімальна місячна плата по цьому договору складає 50952,00грн. (22 робочих дні в місяць по 2 машоно–зміни в день). Вартість машино–зміни по цьому договору складається з усіх витрат виконавця, пов'язаних з наданням послуг по договору, витрат пов'язаних з виплатою заробітної плати машиністу та винагороди, що належить виконавцю. До вартості машино–зміни по цьому договору не входять витрати пов'язані з виплатою електроенергії, пов'язані з наданням послуг по цьому договору (п.4.4 Договору).

Пунктом 4.4 договору передбачено, що оплата за надані послуги виконавцем здійснюється замовником щомісячно, до 10–го числа місяця, наступного за звітним. Підставою для проведення розрахунку замовником з виконавцем за наданні послуги є акт виконаних робіт, підписаний обома сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивачем надано послуги, на загальну суму 890192,10грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи актами виконаних робіт.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі та розрахувався з позивачем за наданні послуги в частині 685 522,30грн.

Таким чином, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання на користь позивача в сумі 204 668,80грн.

В матеріалах справи наявний акт звірки взаєморозрахунків складений між позивача та відповідачем станом на 01.01.2008 підписаний повноважними представниками та скріплений печатками, відповідно до якого заборгованість відповідача складає 204669,80грн.

Дана заборгованість в розмірі 204 669,80грн. підтверджується також довідкою б/н від 04.06.2008 за підписом директора та головного бухгалтера Товариства з обмеженою відповідальністю “Відродження”.  

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, відповідач, як у встановлений договором строк свого зобов'язання щодо оплати вартості наданих послуг у сумі 204 669,80 грн. не виконав.

З огляду на вищевикладене, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 204669,80грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

При цьому, Позивач просив суд стягнути з Відповідача пеню в розмірі 24 178,28 грн. (з урахуванням поданих уточнень 18.06.2008), 3% річних в розмірі 4 320,29 грн. та індексацію в розмірі 34 942,00 грн.

Пунктом 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 6 статті 231 ГК України, передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що у випадку порушення строку оплати за надані послуги, передбаченого пунктом 4.4 договору, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період прострочки, виходячи з суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове – зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 №01-8/344 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).

Київський апеляційний господарський суд здійснив перевірку розрахунку пені, 3% річних та індексу інфляції та дійшов висновку що розрахунок пені, здійснений позивачем, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.

Таким чином, господарський суд міста Києва дійшов правомірного висновку, з яким погоджується Київський апеляційний господарський суд, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції підлягають є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача: пеня в сумі 24 178,28 грн.,  3% річних в сумі 4 320,29 грн., інфляційні втрати в сумі 34 942,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладені норми матеріального права, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду міста Києва, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 204669,80грн. основного боргу, пені в розмірі 24148,28грн., 3% річних в розмірі 4320,29грн. та 34 942,00грн. інфляційних витрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи апелянта щодо того, що судом першої інстанції були порушені норми процесуального права, оскільки справу було розглянуто за відсутності представника відповідача з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала про порушення провадження у справі від 05.05.2008 та ухвала суду про відкладення розгляду справи надсилались Відповідачу за адресою: 03150, Київ, вул. Червоноармійська, 68, офіс №1, яка підтверджується наданою Позивачем Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 17.06.2008, про що свідчить відмітка канцелярії господарського суду міста Києва від 12.05.2008 на зворотньому боці ухвали суду від 05.05.2008 та поштове повідомлення про вручення кореспонденції суду №03221583 від 20.06.2008. Отже, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідача був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи господарським судом міста Києва.

Статтею 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців” передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відповідно до частини 1 статті 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.  

Враховуючи вищенаведені норми процесуального права, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що строк розгляду спору по даній справі майже сплив, отже підстав для відкладення розгляду справи судом першої інстанції в силу приписів статті 77 ГПК України не було.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач (апелянт) не довів порушення судом першої інстанції норм процесуального права при винесенні спірного рішення.

З огляду на встановлене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд  –  

ПОСТАНОВИВ:

           Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „НВП „Євротек” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 18.06.2008 у справі №34/167 залишити без змін.

Матеріали справи №34/167 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.

 Головуючий суддя                                                                      Смірнова  Л.Г.

 Судді                                                                                          Алданова  С.О.

                                                                                          Гарник Л.Л.

 14.10.08 (відправлено)