Рішення

від 06.03.2013 по справі 5011-58/18659-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-58/18659-2012 06.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Вершина Дому" ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнестрейд" Простягнення заборгованості 324174, 82 грн. Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Вишневський Г.М. дов. б/н від 10.12.2012р. до 10.12.2013р., Новак І.М. дов. б/н від 10.12.2012р. до 10.12.2013р.

Від відповідача - Ткачук О.М. дов. б/н від 26.02.2013р. до 26.02.2016р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вершина Дому" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнестрейд" про стягнення заборгованості 324174, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-58/18659-2012, розгляд справи призначено на 30.01.2013 року.

29.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи гарантійного листа від 06.08.2012р. вих. № 06-08.

29.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2012 року документи по справі.

29.01.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

30.01.2013 року представники позивача у судове засідання з'явились.

30.01.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по суті справи.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

У судовому засіданні розглянуто клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

В зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю витребування документів по справі, розгляд справи підлягає відкладенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013 року, розгляд справи відкладено на 20.02.2013 року.

20.02.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та документи по справі.

20.02.2013 року представники сторін у судове засідання з'явились.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по справі.

20.02.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду документи по справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник-1 позивача надав суду усні пояснення по справі.

У судовому засіданні представник-2 позивача надав представнику відповідача примірник акта розрахунків.

Представник позивача надав суду клопотання про продовження строку розгляду справи.

Представник-2 позивача заявив усне клопотання про витребування доказів від підприємства відповідача.

Клопотання про витребування доказів судом розглянуто.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року розгляд справи продовжено на 15 днів.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 04.03.2013 на 17:15.

04.03.2013року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про забезпечення позову,клопотання про зміну позовних вимог, документи по справі, клопотання про витребування доказів.

04.03.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

04.03.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду заперечення на позовну заяву та документи по справі.

04.03.2013 року у судовому засіданні представник-2 позивача надав суду документи по справі.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення по справі.

Представник відповідача надав суду усні пояснення по справі.

В зв'язку з необхідністю витребування документів по справі, відповідно до п.3 ч.1 ст. 77 ГПК України, судом оголошено перерву до 06.03.2013 на 16:15

06.03.2013 року представники позивача та відповідача у судове засідання з'явились.

06.03.2013 року у судовому засіданні представник позивача надав суду заяву про збільшення позовних вимог та заяву про забезпечення позовних вимог з доказом оплати судового збору.

06.03.2013 року у судовому засіданні представник відповідача надав суду пояснення по справі з додатками.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення щодо суми основного боргу.

Представник-2 позивача надав суду усні пояснення щодо розміру суми договору.

Представник відповідача надав суду для огляду документи по справі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі.

Представник-1 позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

У судовому засіданні розглянуто клопотання позивача від 04.03.2013 року та від 06.03.2012 року про збільшення позовних вимог.

Відповідо ч.2 п.2 ст.6 ЗУ "Про судовий збір", у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Позивачем не надано суду доказів оплати суми судового збору за збільшення розміру позовних вимог, а тому суд відмовляє у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог до розгляду.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 06.03.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України .

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України .

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ

15 грудня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбізнестрейд" (замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вершина Дому" (виконавець, позивач) укладено договір підряду № ОР-12/19.

Відповідно п.п 1.1, 1.8 договору, Виконавець зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (далі - Роботи), перелік та обсяги яких зазначені в Додатку №1 до цього договору, на об'єкті «Загальноосвітня школа №14, 95011, вул. Караїмська, буд. 23, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим», згідно із затвердженою проектною документацією, передати результати таких робіт Замовнику, у встановлений Договором термін, та, за необхідності, разом із Замовником прийняти участь у роботі державної комісії із вводу в експлуатацію об'єкту, на якому такі роботи виконувалися, а Замовник прийняти завершені роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та Додатками до нього. Всі роботи по цьому Договору виконуються у відповідності до Контракту на будівництво (реставрацію та відновлення школи №14, м. Сімферополь) N33191-11-С1733 від 26 вересня 2011 p., що підписаний між ТОВ «УКРБІЗНЕСТРЕЙД» та Посольством США в Україні.

Обов'язковим додатком до контракту N 33191-11-С1733 від 26 вересня 2011 p.

Відповідно письмових пояснень позивача від 04.03.2013року, в зв'язку зі зміною видів робіт загальна сума Контракту на будівництво (реставрацію та відновлення школи №14, м. Сімферополь) N33191-11-С1733 від 26 вересня 2011 p. збільшилася на 127 501,38 грн. і на початок виконання робіт склала 4132571, 38 грн.

Згідно бухгалтерської довідки відповідача від 05.03.2013 року грошові кошти за контрактом N 33191-11-С1733 від 26 вересня 2011 p. Відповідачем отримано у повному обсязі.

Згідно п.п. 2.1,2.2.,2.3 договору, Договірна ціна є динамічною, визначається на підставі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і на момент укладання Договору складає суму 1181930,24 грн., в т.ч. ПДВ-196 988,37 грн ., розрахунки за цим договором проводяться щомісячно за фактично виконані роботи і використані матеріали на підставі форм КБ-2в, КБ-3, в строк не пізніше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після підписання Сторонами зазначених вище документів, на підставі наданих Виконавцем рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, вказаний в даному Договорі; договірна ціна згідно з п. 2.1. є постійною, але вона може коригуватися та уточнюватися в процесі виконання робіт. У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення або зниження договірної ціни (більше ніж на 5 відсотків). Виконавець зобов'язаний письмово повідомити про це Замовника. В такому разі Замовник в строк 5 (п'ять) робочих днів надає Виконавцю письмову відповідь.

Пунктом 5.1 договору сторони визначили, що прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється щомісячно 30 числа поточного місяця за відсотком технічної готовності та оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, відомістю об'ємів виконаних Робіт (підписаними повноважними представниками Сторін). Приховані Роботи приймаються з оформленням актів на відповідні роботи, які Виконавець надає Замовнику разом з сертифікатами на матеріали, паспортами на обладнання для відповідних робіт. Виконавець до 25 числа кожного поточного місяця надає Замовнику в двох примірниках оформлений та підписаний повноважними представниками сторін акт приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт форма КБ-3, відомість обсягів виконаних Робіт за відповідний період. Впродовж 4 (чотирьох) робочих днів з моменту надання відповідного акту. Замовник має підписати його, або направити мотивовану відмову від його підписання. Виконавець зобов'язаний надавати Замовнику всю інформацію і виконавчу документацію щодо Робіт, в будь-який час допускати представників Замовника до Об'єкту. Замовник має право відмовитись від прийняття Робіт у разі виявлення в них недоліків (дефектів), допущених з вини Виконавця, про що складається відповідний Акт.

Відповідно матеріалів справи між позивачем та відповідачем підписані Акти приймання-передачі виконаних робіт: №1 за лютий 2012 року у сумі 454448,84 грн. від 27.02.2012 року, № 2 за травень 2012 року у сумі 442686, 29 грн. від 08.05 2012 року,№ 3 за липень 2012 року у сумі 312525, 46 грн. від 13.07.2012 року. Загальна вартість виконаних робіт за актами становить 1209660, 59 грн.

Відповідно гарантійного листа вих.№06-08 від 06.08.2012 року відповідач гарантував оплату суми боргу 15.08.2012 року у розмірі 50000, 00 грн., 10.09.2012 р. - згідно актів в сумі 465098, 00 грн.

Згідно виписки по рахунку позивача за період з 01.02.2012 року по 04.10.2012 року відповідачем сплачено за виконані роботи 894562, 06 грн.

Відповідно позовної заяви позивач зазначає, що сума боргу відповідача перед позивачем за договором складає 315098, 50 грн.

Відповідач у відзивах на позовну заяву заперечує проти позовних вимог, вважає що сума по роботах зазначених в актах приймання робіт №1 за лютий 2012 року у сумі 454448,84 грн. від 27.02.2012 року, № 2 за травень 2012 року у сумі 442686, 29 грн. від 08.05 2012 року,№ 3 за липень 2012 року у сумі 312525, 46 грн. від 13.07.2012 року виконана з перевищенням 5% договірної ціни та вказує, що відкликає свій підпис на вище зазначених актах та просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Оцінюючи подані сторонами суду докази є повними та за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України ) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно із ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно матеріалів справи між позивачем та відповідачем підписані Акти приймання-передачі виконаних робіт: №1 за лютий 2012 року у сумі 454448,84 грн. від 27.02.2012 року, № 2 за травень 2012 року у сумі 442686, 29 грн. від 08.05 2012 року,№ 3 за липень 2012 року у сумі 312525, 46 грн. від 13.07.2012 року. Загальна вартість виконаних робіт за актами становить 1209660, 59 грн.

Відповідно гарантійного листа вих.№06-08 від 06.08.2012 року відповідач гарантував оплату суми боргу 15.08.2012 року у розмірі 50000, 00 грн., 10.09.2012 р. - згідно актів в сумі 465098, 00 грн.

Згідно виписки по рахунку позивача за період з 01.02.2012 року по 04.10.2012 року відповідачем сплачено за виконані роботи 894562, 06 грн.

Відповідно матеріалів справи сума боргу відповідача перед позивачем за договором складає 315098, 50 грн.

Відповідач доказів повного виконання умов договору щодо оплати робіт не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань на загальну суму 315098, 50 грн. підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю.

Крім основної суми боргу позивач просить стягнути пеню у розмірі 9076, 32 грн.

Згідно п. 4.1 договору, при простроченні сплати розрахунків за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Дослідивши розрахунок позивача в частині стягнення 9076, 32 грн. пені, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги в цій частині повністю.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Крім того, позивач просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, суд не знаходить підстав для її задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

За змістом вищезазначеної статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

При цьому, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи може застосовуватись як за основним, так і за зустрічним позовом на будь-якій стадії процесу, включаючи перегляд рішення, ухвали, постанови (далі - рішення) в апеляційному або у касаційному порядку.

Відповідно до п. п. 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Також, відповідно до абзацу 1 пункту 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи щодо забезпечення позову обов'язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв'язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Відповідно до приписів статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Суд відзначає, що заявником не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими положення ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України пов'язують можливість застосування заходів до забезпечення позову.

З огляду на викладене, подана позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а тому правові підстави для вжиття визначених позивачем заходів до забезпечення позову відсутні.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" , будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.Відмовити в заяві про забезпечення позову від 05.03.2013 року повністю.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбізнестрейд" (01103, м. Київ, Печерський район, Військовий проїзд, буд. 1, ідентифікаційний код 31451293) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вершина Дому" (03062, м. Київ, Святошинський р-н, вул. Кулібіна, буд. 11-А, офіс 5, ідентифікаційний код 36391978) борг у сумі 315098, 50 грн. (триста п'ятнадцять тисяч дев'яносто вісім грн. 50 коп.), пеню в розмірі 9076, 32 грн. (дев'ять тисяч сімдесят шість грн. 32 коп.), 6483, 50 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят три грн. 50 коп.) судового збору.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо останню не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено: 11.03.2013 року.

Суддя Блажівська О.Є.