Постанова

від 14.05.2013 по справі 5011-58/18659-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" травня 2013 р. Справа№ 5011-58/18659-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Баранця О.М.

Пашкіної С.А.

при секретарі Царук І. О.

За участю представників:

від позивача: не з'явились

від відповідача: Ткачук О. М. - представник за довіреністю від 26.02.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд»

на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2013

у справі № 5011-58/18659-2012 (суддя Блажківська О. Є.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вершина дому»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд»

про стягнення 324 174,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення з відповідача на користь позивача 315 098,50 грн. плати за будівельно-монтажні роботи, виконані позивачем за умовами договору підряду № ОР-12/19 від 15.12.2011 на об'єкті: Загальноосвітня школа № 14 в м. Сімферополі, які відповідачем прийняті, але не оплачені, та 9 076,32 грн. пені за прострочення сплати розрахунків за виконані роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.03.2013 позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну позовних вимог від 01.03.2013 (а.с.8-11 т.3), в якій просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за виконані роботи за договором підряду № ОР-12/19 від 15.12.2011 з врахуванням індексу інфляції в сумі 315 728,72 грн., 35 155,04 грн. пені, 48 677.70 грн. відсотків за неправомірне користування чужими коштами.

При цьому, витрати щодо сплати різниці судового збору, що виникла внаслідок збільшення розміру матеріальних вимог, позивач просив покласти на відповідача.

В судовому засіданні 06.03.2013 позивач долучив до матеріалів справи заяву про збільшення позовних вимог від 01.03.2013, ідентичну за змістом заяві, що її подано до канцелярії суду 04.03.2013, із доданням доказів направлення її відповідачу.

Отже, позивач, звернувшись до суду з заявою про збільшення майнових вимог, не сплатив судового збору у розмірі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд першої інстанції відмовив у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог до розгляду з тих підстав що позивачем не надано суду доказів оплати суми судового збору за збільшення розміру позовних вимог, з чим колегія суддів погоджується з огляду на те, що згідно з ч. 2 п. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Отже, предметом розгляду у цій справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача 315 098,50 грн. плати за будівельно-монтажні роботи, виконані позивачем за умовами договору підряду № ОР-12/19 від 15.12.2011 на об'єкті: Загальноосвітня школа № 14 в м. Сімферополі, які відповідачем прийняті, але не оплачені, та 9 076,32 грн. пені за прострочення сплати розрахунків за виконані роботи.

У відзиві на позовну заяву, запереченнях проти позову № 2 та № 3 (а.с.20 т.2, 22-24 т.3, 28-32 т.3) відповідач просить залишити позов ТОВ «Вершина дому» без задоволення, посилаючись на те, що станом на 20.02.2013 роботи, що виконувались позивачем, державною комісією в експлуатацію не прийняті, тому відповідач не може бути впевнений в їх належній якості та провести остаточний розрахунок за виконані роботи до моменту їх прийняття.

Відповідач вважає, що позивач виконав роботи з перевищенням визначеної умовами договору вартості виконаних робіт і матеріалів відповідно до затвердженого кошторису та виконав менший обсяг робіт, ніж передбачений кошторисом, відповідно, використав меншу кількість матеріалів, ніж передбачено кошторисом, при цьому виставив відповідачу рахунки на оплату, що перевищують кошторис по договору; що збільшення позивачем вартості виконаних робіт понад договірну можливе, але, згідно умов пунктів 2.3, 2.4 договору, за умови попереднього попередження про це відповідача з наступним затвердженням останнім такого перевищення; що позивач не попереджав відповідача про перевищення кошторису і відповідно не отримував згоди, а отже, він не має права вимагати відшкодування; що підписані сторонами акти форми КБ-2в, довідки форми КБ-3 та рахунки, надані позивачем, не підтверджують виконання позивачем робіт на суму 1 209 660,59 грн. та погодження між сторонами спірної суми за виконані позивачем роботи;

Також, відповідач вважає, що перевищення кошторису позивачем є прихованим недоліком, який відповідач встановити з незалежних від нього причин не міг, оскільки адресну частину актів приймання виконаних позивачем робіт заповнено ним не відповідно до контракту (договору) на виконання робіт, тобто в актах і кошторисі вона називається по-різному.

Крім того, на думку відповідача, з огляду на п. 6 ст. 882 ЦК України, де вказано, що замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою, враховуючи, що недоліків, які б виключали можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та які не можуть бути усунені підрядником, виявлено не було, в контексті п. 5.1 договору відповідач як замовник не мав права відмовитися від підписання актів КБ-2в, КБ-3 навіть у разі виявлення відступів від умов договору або інших недоліків, окрім недоліків, передбачених п. 6 ст. 882 ЦК України.

05.03.2013 відповідач долучив до матеріалів справи письмові пояснення (а.с.20-21 т.3), якими повідомив суду, що відкликає свій підпис під документами:

- Акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року (форма КБ-2в);

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і затратах за лютий 2012 року (форма КБ-3);

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2012 року (форма КБ-2в);

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і затратах за травень 2012 року (форма КБ-3);

- Акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 року (форма КБ-2в);

- Довідка про вартість виконаних будівельних робіт і затратах за липень 2012 року (форма КБ-3);

- Акт звірки розрахунків від 25.01.2013 року.

В судовому засіданні 06.03.2013 позивач надав суду заяву про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову, у задоволенні якої суд першої інстанції відмовив із зазначенням про це у резолютивній частині прийнятого у справі рішення з чим колегія суддів, з огляду на обставини справи, погоджується.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі № 5011-58/18659-2012, повний текст якого складений 11.03.2013, позовні вимоги задоволені повністю.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на тому, що позивачем належним чином доведено невиконання відповідачем свого обов'язку по оплаті виконаних позивачем за умовами договору підряду № ОР-12/19 від 15.12.2011 робіт.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2013 по справі № 5011-58/18659-2012 в частині задоволених позовних вимог і винести нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд» посилається на те, що при винесенні спірного рішення суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи а саме те, що позивачем завищено ціни на виконані ним за спірним договором роботи, оскільки з переліку і обсягів будівельно-монтажних робіт, які позивач мав виконати за договором, ним виконано лише їх частину та зараховано до їх вартості ті матеріали, які не використовувались, що фактично призвело до збільшення вартості таких робіт, а отже, позивач в односторонньому порядку збільшив ціну договору; що позивачем не доведено вартість виконаних з договором робіт (1 209 660,59), а висновок суду першої інстанції, що борг відповідача перед позивачем становить 315 098,50 грн. не відповідає обставинам справи.

До апеляційної скарги відповідач додав таблицю з прикладами результатів співставлення і порівняння деяких позицій спірних актів №№1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ2-в) з позиціями Додатку 1 до Договору (Розрахунки до договірної ціни) від 14.12.2011.

В долучених 14.05.2013 до матеріалів справи доповненнях до апеляційної скарги (таблиці) від 23.04.2013 відповідач перелічив випадки неспівпадіння відомостей щодо обсягів виконаних позивачем робіт та використаних матеріалів, що зазначені в підписаному сторонами Акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 (форма КБ-2в), відомостям згідно Додатку 1 до Договору (Розрахунки до договірної ціни) від 14.12.2011.

Позивач в жодне судове засідання представників не направив, про причини неявки суду не повідомив..

Враховуючи належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду апеляційної скарги, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутність представників позивача за наявними матеріалами апеляційного провадження.

Під час розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, з урахуванням правил ст. ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно яким апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила наступне.

15.12.2011 позивач як виконавець та відповідач як замовник уклали договір підряду № ОР-12/19 (далі Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт (далі Роботи), перелік та обсяги яких зазначені в Додатку №1 до Договору, на об'єкті «Загальноосвітня школа №14» в м. Сімферополі, згідно із затвердженою проектною документацією, передати результати таких робіт відповідачу, у встановлений Договором термін, та, за необхідності, разом із відповідачем прийняти участь у роботі державної комісії із вводу в експлуатацію об'єкту, на якому такі роботи виконувалися, а відповідач зобов'язується прийняти завершені роботи і повністю сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених Договором та Додатками до нього.

Згідно з п. 2.1 Договору, договірна ціна є динамічною, визначається на підставі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною Договору, і на моменту укладення Договору складає суму 1 181 930,24 грн.

Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору (Розрахунки до договірної ціни) від 14.12.2011 (а.с.16-18 т.3), в якому сторонами погоджено перелік робіт, які мають виконуватись за Договором, та вартість матеріалів, та визначено, що загальна сума Договору становить 1 181 930,24 грн.

20.12.2011 сторонами підписано Додаткову угоду №1 до Договору (а.с.7 т.3), в якій визначено, що в зв'язку з помилкою в Додатку № 1 - Розрахунки до договірної ціни (1) у відображенні дати Договору та невідповідністю зазначених в Додатку витрат та матеріалів попереднім, узгодженим сторонами, розрахунком, сторони дійшли згоди внести зміни та доповнення до Договору, а саме: вважати недійсним Додаток № 1 до Договору (Розрахунки до договірної ціни) від 14.12.2011, на заміну якого скласти Додаток № 1 до Договору від 15.12.2011 - Розрахунки до договірної ціни (№ 1), який вважати чинним з дати його підписання сторонами.

Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору від 15.12.2011 - Розрахунки до договірної ціни (№ 1) (а.с.19 т.3), в якому сторонами погоджено перелік та обсяги робіт, які мають виконуватись за Договором, та вартість матеріалів, та визначено, що загальна сума Договору становить 1 180 930,24 грн.

За таких обставин, враховуючи, що під кошторисом, на який відповідач посилається як на підставу стверджувати про перевищення визначеної умовами договору вартості виконаних робіт і матеріалів відповідно до затвердженого кошторису, про виконання позивачем меншого обсягу робіт та використання меншої кількості матеріалів, ніж передбачено кошторисом, про те, що позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, що перевищують кошторис, та про те, що перевищення кошторису позивачем є прихованим недоліком, який відповідач встановити з незалежних від нього причин не міг, оскільки адресну частину актів приймання виконаних позивачем робіт заповнено ним не відповідно до контракту (договору) на виконання робіт, тобто в актах і кошторисі вона називається по-різному, відповідач має на увазі Додаток № 1 до Договору (Розрахунки до договірної ціни) від 14.12.2011, який Додатковою угодою №1 до Договору сторони домовились вважати недійсним та на заміну якого склали Додаток № 1 до Договору від 15.12.2011 - Розрахунки до договірної ціни (№ 1), - посилання відповідача на вказані обставини як на підставу відмови у задоволенні майнових вимог позивача колегією суддів не приймаються як помилкові та такі, що не мають значення для справи.

З таких саме підстав не приймаються колегією суддів до уваги посилання відповідача на випадки неспівпадіння відомостей щодо обсягів виконаних позивачем робіт та використаних матеріалів, що зазначені в підписаному сторонами Акті приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 (форма КБ-2в), відомостям згідно Додатку 1 до Договору (Розрахунки до договірної ціни) від 14.12.2011, про що йдеться в апеляційній скарзі відповідача та в долучених ним 14.05.2013 до матеріалів справи доповненнях до апеляційної скарги (таблиці) від 23.04.2013.

Пунктом 5.1 Договору сторони визначили, що прийняття обсягів виконаних робіт здійснюється щомісячно 30 числа поточного місяця за відсотком технічної готовності та оформляється актами приймання-передачі виконаних робіт КБ-2в, довідкою про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, відомістю об'ємів виконаних Робіт (підписаними повноважними представниками Сторін). Приховані роботи приймаються з оформленням актів на відповідні роботи, які позивач надає відповідачу разом з сертифікатами на матеріали, паспортами на обладнання для відповідних робіт.

Відповідно до п. 5.2 Договору позивач до 25 числа кожного поточного місяця надає відповідачу в двох примірниках оформлений та підписаний повноважними представниками сторін акт приймання-передачі виконаних робіт форми КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт форма КБ-3, відомість обсягів виконаних робіт за відповідний період. Впродовж 4 робочих днів з моменту надання відповідного акту, відповідач має підписати його, або направити мотивовану відмову від його підписання.

На виконання умов Договору сторонами підписано Акти приймання-передачі виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) на загальну суму 1 209 660,59 грн., в тому числі: №1 за лютий 2012 від 27.02.2012 на суму 454 448,84 грн., № 2 за травень 2012 від 08.05 2012 на суму 442 686,29 грн., № 3 за липень 2012 від 13.07.2012 на суму 312 525,46 грн. та відповідні Довідки про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3) (а.с. 16-30 т.1).

Відповідно до п. 2.2 Договору розрахунки за Договором проводяться щомісячно за фактично виконані роботи і використані матеріали на підставі форм КБ-2в, КБ-3, в строк не пізніше 15 (п'ятнадцяти) банківських днів після підписання сторонами зазначених вище документів, на підставі наданих позивачем рахунків, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, вказаний в Договорі.

В рахунок оплати спірних робіт відповідач перерахував позивачу 894 562,06 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку позивача (а.с.60 т.1) та не заперечується сторонами.

Отже, належними документальними доказами у справі доведено, що неоплаченими відповідачем залишились виконані позивачем роботи на загальну суму 315 098,53 грн. (1 209 660,59-894 562,06), що підтверджується актом звірки розрахунків 0000000001 від 25.01.2013 (а.с.14 т.3), згідно з яким станом на 25.01.2013 заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 315 098,53 грн.

Позивач у позовній заяві визначає основний борг в розмірі 315 098,50 грн., що є його правом і не перевищує доведеного матеріалами справи розміру заборгованості відповідача перед позивачем за Договором.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем за Договором робіт на суму 315 098,50 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в заявленому позивачем розмірі - 315 098,50 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити на тому, що згідно з п. 3.4.1 Договору, замовник має право контролювати стан та якість виконання робіт і вимагати від виконавця за рахунок останнього усувати виявлені відхилення від проекту та переробляти неякісно виконані роботи.

Порядок здачі-приймання робіт за Договором сторони погодили Розділом 5 Договору, де домовились, що Замовник має право відмовитись від прийняття робіт у разі виявлення в них недоліків (дефектів), допущених з вини Виконавця, про що складається відповідний Акт (п. 5.4 Договору), і що у випадку виявлення в роботах, під час їх виконання та після їх завершення, недоліків між сторонами складається дефектний акт, в якому фіксуються виявлені недоліки і дефекти (п. 5.5 Договору).

Ніяких актів або дефектних актів щодо виконаних позивачем за Договором робіт сторонами не складалось.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що спірні роботи прийняті відповідачем без будь-яких зауважень, про що свідчать підписи його повноважних осіб на вище досліджених актах форми КБ-2в та довідках форми КБ-3 щодо спірних робіт, які скріплені відбутком печатки.

При цьому, посилання відповідача на те, що він не мав права відмовитися від підписання актів КБ-2в, КБ-3 навіть у разі виявлення відступів від умов договору або інших недоліків, окрім недоліків, передбачених п. 6 ст. 882 ЦК України, до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що суперечать чинному законодавству та умовам укладеного між сторонами Договору.

Посилання відповідача як на підставу відмови у задоволенні майнових вимог позивача на те, що станом на 20.02.2013 роботи, що виконувались позивачем, державною комісією в експлуатацію не прийняті, тому відповідач не може бути впевнений в їх належній якості та провести остаточний розрахунок за виконані роботи до моменту їх прийняття, до уваги колегією суддів також не приймаються як необґрунтовані, оскільки відповідачем не доведено, що умовою оплати прийнятих ним згідно актів форми КБ-2в та довідок форми КБ-3 виконаних позивачем робіт за Договором є прийняття цих робіт в експлуатацію державною комісією.

Водночас колегія суддів зауважує відповідачеві на тому, що чинним законодавством не передбачена можливість відкликання підпису під актами приймання-передачі виконаних робіт (типова форма № КБ-2в) та довідками про вартість виконаних робіт (типова форма № КБ-3), про що відповідач письмово повідомив суд апеляційної інстанції, з огляду на що вчинення відповідачем таких дій не впливає на факт підписання відповідачем спірних актів та на вирішення спору по суті.

Щодо посилань відповідача на перевищення позивачем кошторису без повідомлення про це відповідача слід зазначити таке.

Пунктом 2.3 Договору сторони узгодили, що договірна ціна згідно з п. 2.1. є постійною, але вона може коригуватися та уточнюватися в процесі виконання робіт. У разі виникнення обставин, що зумовлюють необхідність значного підвищення або зниження договірної ціни (більше ніж на 5 відсотків), позивач зобов'язаний письмово повідомити про це відповідача. В такому разі відповідач в строк 5 робочих днів надає позивачу письмову відповідь.

Враховуючи загальну ціну Договору (1 180 930,24 грн.) та вартість виконаних позивачем робіт (1 209 660,59 грн.), слід зазначити про те, що позивачем договірну ціну перевищено менш ніж на 5 %, а отже, відповідно до положень п. 2.3 Договору повідомляти про це відповідача не є обов'язковим.

Отже, посилання відповідача на значне (більш ніж на 5%) перевищення позивачем кошторису при виконанні обумовлених Договором робіт свого документального підтвердження у не знайшло.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 9 076,32 грн. слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що при простроченні сплати розрахунків за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, чинної в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 9 076,32 грн. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд» задоволенню не підлягає, рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі № 5011-58/18659-2012 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати на подачу апеляційної скарги, відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд».

Водночас слід зазначити таке.

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені ставки судового збору в таких розмірах:

- за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;

- за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати;

- за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Загальна сума заявлених майнових вимог становить 324 174,82 грн.

Рішенням від 06.03.2013 у справі № 5011-58/18659-2012 позов задоволений повністю.

Відповідачем рішення суду першої інстанції оскаржене повністю, за що, з урахуванням положень Закону України «Про судовий збір», встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати та дати звернення позивача з апеляційною скаргою, відповідно до підпункту «4» п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», він мав сплатити судовий збір в розмірі 3 241,75 грн.

Відповідачем при зверненні до суду з апеляційною скаргою сплачено судовий збір у розмірі 3 306,58 грн. (платіжне доручення № 127 від 15.03.2013), що на 64,83 грн. більше за встановлений законодавством розмір.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається судом в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За таких обставин, судовий збір в сумі 64,83 грн. (3 241,75-3 306,58) підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд» на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2013 у справі № 5011-58/18659-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2012 у справі № 5011-58/18659-2012 залишити без змін.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрбізнестрейд» (01033, м. Київ, Військовий проїзд, 1, ідентифікаційний код 31451293) судовий збір в сумі 64 (шістдесят чотири) грн. 83 коп., перерахований платіжним дорученням №127 від 15.03.2013, оригінал якого міститься в матеріалах справи.

4. Повернути до господарського суду міста Києва матеріали справи № 5011-58/18659-2012.

Повний текст постанови складено: 17.05.2013

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Баранець О.М.

Пашкіна С.А.