Постанова

від 30.09.2008 по справі 9/129

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/129

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 30.09.2008                                                                                           № 9/129

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Ропій  Л.М.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - Резнік А.Б. – адвокат, дов. б/н від 20.06.2008;

 від відповідача - Шаповал Ф.Б. - директор;

Вялкова Т.М. – представник, дов. № 42 від 29.09.2008;

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Градострой XXI В"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2008

 у справі № 9/129  

 за позовом                               Товариство з обмеженою відповідальністю "Градострой XXI В"

 до                                                   Приватне підприємство "Якість"

 про                                                  стягнення 30949,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2008 у справі №9/129 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4 639,88 грн. інфляції, 486,46 грн. річних, 309,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; провадження у справі на суму 25 823,60 грн. припинено.

Рішення мотивоване тим, що розглянувши заяву позивача б/н від 01.08.2008, суд приймає часткову відмову позивача від позову в частині 25 823,60 грн. основного боргу та припиняє провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки наслідки відмови від позову, передбачені чинним законодавством України, позивачу відомі та дії позивача щодо часткової відмови від позову не суперечать чинному законодавству; з урахуванням того, що акт виконаних робіт був підписаний сторонами 16.11.2007, кінцевим строком розрахунку для відповідача за спірні роботи було 23.11.2007, а з 24.11.2007 починається прострочення виконання грошового зобов'язання; суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 4 639,88 грн. інфляційних втрат за період з 24.11.2007 по травень 2008 р. та 486,46 грн. річних за період з 24.11.2008 по 23.06.2008 підлягають задоволенню повністю; вимоги позивача щодо стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн. відповідно до договору № 20-06/08 про надання адвокатських послуг від 20.06.2008 визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню, оскільки належних доказів, які б свідчили про сплату суми у розмірі 10 000,00 грн. адвокату Резніку А.Б. саме позивачем як юридичною особою, на виконання вимог ухвали суду від 22.07.2008 не подано; крім того, відповідно до п. 11 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 зі змінами і доповненнями визначений позивачем в договорі № 20-06/08 розмір гонорару адвокату в сумі 10 000,00 грн. визнається судом неспіврозмірним, тобто явно завищеним відносно ціни позову та його предмету.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2008 у справі № 9/129 змінити з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та стягнути з відповідача 4 639,88 грн. інфляційних втрат, 486,46 грн. 3% річних та судові витрати, в тому числі 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що розмір гонорару відповідно до умов договору № 20-06/08 становить 10 000,00 грн. і сплачений позивачем адвокату в повному обсязі, на підтвердження чого суду було надано оригінали прибуткового касового ордеру № 1 від 20.06.2008 та квитанції до цього ордеру. Оплата була проведена готівкою, оскільки на той час грошових коштів на банківському рахунку та в касі заявника не було і директор змушений був для розрахунку використати власні кошти, що не заборонено чинним законодавством.

Позивач вказує, що згідно з Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004, касові документи – це документи, зокрема, касові ордери, за допомогою яких відповідно до законодавства України оформлюються касові операції, а касові операції – це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку, тому, враховуючи, що позивачем були надані суду першої інстанції прибутковий касовий ордер, в якому адвокатом зазначено, що кошти в розмірі 10 000,00 грн. отримані від позивача згідно з договором про надання адвокатських послуг № 20-06/08, копія книги обліку доходів та витрат, яку ведуть фізичні особи – підприємці, то висновок місцевого господарського суду про неподання належних доказів, які б свідчили про оплату послуг адвоката саме позивачем як юридичною особою, є таким, що не відповідає матеріалам справи.

В додатковому поясненні від 29.09.2008 до апеляційної скарги заявник зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що адвокатом здійснено великий об'єм роботи щодо підготовки позовних матеріалів та витрачено значний обсяг часу на виконання цієї роботи, а розмір гонорару визначався з урахуванням ринкових цін на такі послуги.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів скарги, посилаючись на те, що розмір гонорару адвокату є неспіврозмірним з ціною позову, а об'єм виконаних адвокатом робіт є невеликим; з копії витягу з особового рахунку від 17.07.2008 не вбачається, що призначенням платежу є оплата послуг адвоката.

Розглянувши апеляційну скаргу та доповнення до неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін та враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 25 823,60 грн., 4 639,88 грн. інфляційних втрат, 486,46 грн. 3% річних та судових витрат, у тому числі 10 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 2.1 договору підряду № 10/10 від 11.10.2007 позивач, за договором підрядник, зобов'язується на свій ризик виконати за завданням відповідача, за договором замовника, згідно з проектною документацією, використовуючи свої матеріали, роботи, відповідно до умов цього договору, а відповідач зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх; під роботами в п. 1.1 цього договору сторони розуміють роботи по монтажу вузла теплового обліку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 13-а; вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно з договірною ціною (додаток № 1 до цього договору) та кошторисом (додаток № 2) та становлять 76 023,60 грн., в т.ч. ПДВ – 12 670,60 грн.

Пунктами 3.1, 3.2 договору № 10/10 встановлено, що оплата за цим договором здійснюється поетапно з авансовим платежем; терміни оплати: після підписання цього договору протягом 5-ти робочих днів сплачується аванс у розмірі 70% від договірної ціни на будівництво ІТП Харківське шосе, 13-а, складеною в поточних цінах станом на 04.10.2007, та після підписання акту виконаних робіт протягом 5-ти робочих днів сплачується 30% від договірної ціни на будівництво ІТП Харківське шосе, 13-а, складеною в поточних цінах станом на 04.10.2007.

Позивачем були виконані підрядні роботи на загальну суму 76 023,60 грн., що підтверджується складеними сторонами актом №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. від 16.11.2007 (ф. КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2007 р. від 16.11.2007 (ф. КБ-3).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання з оплати виконаних робіт належним чином не виконав, сплативши 50 200,00 грн., що підтверджується витягами з особового рахунку позивача від 17.10.2007, від 31.10.2007, від 28.02.2008, у зв'язку з чим станом на день подання позову виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 25 823,60 грн.

Позивачем до суду першої інстанції була подана заява про зменшення позовних вимог, в якій у зв'язку зі сплатою 15.07.2008 відповідачем 25 823,60 грн. основного боргу, позивач відмовився від позовних вимог про стягнення вказаної суми на підставі ст. 22 ГПК України.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Статтею 78 ГПК України визначено, що відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи; до прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представників сторін.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні та не заперечується сторонами, судом першої інстанції було повідомлено позивача про наслідки часткової відмови позивача від позову та було перевірено, що ці дії позивача не суперечать чинному законодавству.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Отже місцевим господарським судом правомірно припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 25 823,60 грн. основного боргу.

Статями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи викладене та розрахунки, додані позивачем до позовної заяви, перевірені апеляційним господарським судом, задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача 4 639,88 грн. інфляційних втрат та 486,46 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Відшкодування витрат, пов'язаних з оплатою сторонами послуг адвокатів, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг; вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним; за таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п.п. 10, 12 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до п.п. 1.1, 6.1, 6.2 договору про надання адвокатських послуг № 20-06/08 від 20.06.2008 позивач, за договором замовник, доручає, а адвокат Резнік А.Б., який діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 613 від 05.06.2008, бере на себе зобов'язання по наданню адвокатських послуг (відповідно до переліку, визначеному у розділі 5 цього договору), пов'язаних з представництвом інтересів позивача у суді, а позивач зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх; представництво інтересів позивача здійснюється по справі за позовом позивача до Приватного підприємства „Якість” про стягнення боргу за договором підряду № 10/10 від 11.10.2007; оплата послуг адвоката здійснюється шляхом оплати йому гонорару, яких становить винагороду адвоката за надання ним правової допомоги; розмір гонорару встановлений за домовленістю між позивачем і адвокатом складає 10 000,00 грн.; гонорар у повному обсязі має бути сплачений позивачем адвокату не пізніше 5-ти днів з дня укладення цього договору.

В якості доказів оплати позивачем послуг адвоката до матеріалів справи були надані оригінали прибуткового касового ордеру та квитанції до прибуткового касового ордеру № 1 від 20.06.2008, в яких зазначено про прийняття Резніком А.Б. 10 000,00 грн. від ТОВ „Градострой ХХІ В” на підставі договору № 20-06/08 про надання адвокатських послуг від 20.06.2008.

Як вбачається з копій довідки з ЄДРПОУ серії АБ № 182463 від 08.05.2008 та протоколу № 2 зборів учасників ТОВ „Градострой ХХІ В”, директором позивача є Петрик А.В.

Відповідно до звіту про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт № 4 від 20.06.2008, видаткового касового ордеру серії 12 АААГ № 161498 від 17.07.2008, витягу з особового банківського рахунку позивача від 17.07.2008 та витягу з касової книги, Петрику А.В з каси позивача були видані 10 000,00 грн. як підзвітні витрати на оплату гонорару адвокату за договором № 20-06/08 від 20.06.2008.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, що директору позивача Петрику А.В. були видані готівкою грошові кошти як особі, уповноваженій діяти від імені юридичної особи, в розмірі 10 000,00 грн. з метою оплати послуг адвоката. Чинним законодавством України, зокрема, Положенням про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженим постановою Правління НБУ № 637 від 15.12.2004, не заборонено юридичним особам здійснювати через уповноважених осіб розрахунки в готівковій формі.

Отже апеляційний господарський суд вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про неподання належних доказів, які б свідчили про сплату суми в розмірі 10 000,00 грн. адвокату Резніку А.Б. саме позивачем як юридичною особою.

Крім того, у разі необхідності витребування нових доказів, суд не був позбавлений права витребувати їх відповідно до ст. 38 ГПК України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем відповідно до ухвали апеляційного господарського суду від 01.09.2008 не надано доказів співрозмірності суми витрат на адвокатські послуги із ціною та предметом позову.

Також відповідач у відзиві, стверджуючи про неспіврозмірність суми адвокатського гонорару із ціною позову, не зазначає співрозмірний розмір плати за адвокатські послуги.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції, виходячи з ціни позову, об'єму наданих адвокатом послуг та складності справи, дійшов висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 10 000,00 грн. є неспіврозмірним з ними, і вважає, що розмір цих витрат, що підлягають відшкодуванню, з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи, складає 3 094,99 грн., що становить 10% від ціни позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Градострой ХХІ В” задовольнити частково.

2.          Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2008 у справі № 9/129 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Якість” (02152, м. Київ, вул. А.Бучми, 4, кв. 45; код ЄДРПОУ 30866704; рахунок № 26005032074771 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк” в м. Києві, МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Градострой ХХІ В” (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 8а, кв. 90; код ЄДРПОУ 33442377; рахунок № 26006301243940 в філії КМВ АК „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 322250) 4 639, 88 грн. інфляційних втрат, 486,46 грн. 3% річних, 309,50 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 3 094,99 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

Провадження у справі в частині стягнення 25 823,60 грн. основного боргу припинити”.

3.          Стягнути з Приватного підприємства „Якість” (02152, м. Київ, вул. А.Бучми, 4, кв. 45; код ЄДРПОУ 30866704; рахунок № 26005032074771 в КМФ АКБ „Укрсоцбанк” в м. Києві, МФО 322012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Градострой ХХІ В” (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 8а, кв. 90; код ЄДРПОУ 33442377; рахунок № 26006301243940 в філії КМВ АК „Промінвестбанк” м. Київ, МФО 322250) 15,48 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

5.          Справу № 9/129 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді