Рішення

від 07.02.2009 по справі 35/257-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/257-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

       В судовому засіданні оголошувалися перерва з 13.01. до 22.01.2009р. та з 22.02. до 04.02.2009р.  

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача заборгованість по оплаті орендної плати - 3213,81 грн та відшкодування витрат, понесених Позивачем за оплату електричної енергії, що була спожита орендарем, - 5033,66 грн, посилаючись на договори №14 від 01.02.2008р. та від 10.01.2006р.

Представник Позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач вимоги щодо заборгованості по орендній платі визнавав частково в сумі 1254,00 грн, посилаючись на те, що договором  була передбачена орендна плата в розмірі 66,00 грн в місяць та Позивач в односторонньому порядку змінив розмір орендної плати. Вимоги щодо оплати за спожиту електричну енергію не визнає, посилаючись на те, що на зобов'язання, які виникли до укладення договору, умови цього договору не розповсюджуються. Вказує, що відповідно до п. 2.9. договору №14 від 01.02.2008р. вартість електроенергії входить у вартість харчування та оплачується за окремими рахунками. У матеріалах справи відсутні докази, що Позивач пред'являв Відповідачу рахунки на оплату електричної енергії.

     13.01.2009р. відповідач надав зміни до відзиву на позовну заяву, в яких вказує, що згідно ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) повинен бути нотаріально посвідчений, якщо строк договору становив один рік і більше. Спірний договір оренди нотаріально не посвідчений, отже, в силу ст. 209 Цивільного кодексу України є нікчемним та не породжує прав і обов'язків, яких бажали сторони, та вважає, що вимоги про стягнення боргу з орендної плати задоволенню не підлягають. Вимоги щодо стягнення плати за використану електричну енергію також не визнає, вказує, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергію»споживання електроенергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, який відповідачем на спірний об'єкт не було укладено, а позивач не являється енергопостачальником та не має права вимагати оплати за електроенергію.

     Ухвалою голови суду строк вирішення спору продовжено до 05.02.2009р.

     За згодою представників сторін в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

     Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

      Між позивачем Відділом освіти Криворізької районної державної адміністрації – орендодавець та відповідачем Сільськогосподарським  виробничим кооперативом "Інгулець" –орендар було укладено договір оренди будинку, споруди (іншого об'єкта нерухомості) від 10.01.2006р.

       На виконання умов цього договору позивач передав відповідачу у платне строкове користування приміщення їдальні Радіоновської середньої школи загальною площею 76 кв.м строком на один рік для харчування учнів, про що сторонами складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2006р.

       Відповідно до п. 4.2. договору дія договору автоматично пролонгується на наступний рік, якщо сторони не заявлять про намір його розірвати. Фактично дія договору тривала по квітень 2008р. включно.

       В п. 5.1. договору сторони визначили, що орендна плата складає  66,00 грн на місяць, яка повинна сплачуватися наперед за наступний місяць, та розмір її може бути переглянуто лише за згодою сторін.

      Згідно ч. 2 ст. 793 Цивільного кодексу України в редакції, що була чинною на час укладання договору 10.01.2006р., договір найму будівлі або іншої  капітальної  споруди  (їх окремої   частини)   строком   на   один  рік  і  більше  підлягав нотаріальному посвідченню. В силу приписів ст. 794 Цивільного кодексу України такий договір підлягав також державній реєстрації та є вчиненим з моменту його державної реєстрації  (ст. 210  Цивільного кодексу України).  

       Статтею 220 Цивільного кодексу України встановлено, що у  разі   недодержання   сторонами   вимоги   закону   про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, тобто таким, що не породжує жодних прав та обов'язків. Та вимоги позивача щодо стягнення орендної плати, які ґрунтуються на цьому договорі, безпідставні і задоволенню не підлягають.

      Сторонами були укладені договори про організацію харчування учнів №8 від 10.01.2006р., №27 від 15.01.2007р. та №14 від 01.02.2008р. В пунктах 2.9. цих договорів обумовлено, що вартість електроенергії входить у вартість харчування і оплачується постачальником за окремими рахунками.

      Як встановлено судом вище та не заперечується відповідачем, згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 01.01.2006р. відповідач фактично користувався  приміщенням їдальні Радіоновської середньої школи загальною площею 76 кв.м в період з часу підписання цього акту по квітень 2008р. включно.  Відповідач не уклав з енергопостачальником  договір на користування електричною енергією, самостійно за спожиту в їдальні електроенергію не сплачував.

      У позивача - відділу освіти - наявний договір на постачання електроенергії №339 від 01.07.2004р., за вказаним договором позивач щомісячно звітував про обсяги спожитої електроенергії Радіоновською середньою школою та повністю сплачував за електроенергію, включаючи електроенергію, що була використана відповідачем в приміщенні їдальні. Вказане підтверджується рахунками на оплату електроенергії з січня 2006р. по серпень 2008р. (а.с. 23-54, т.1) та документами про оплату (а.с. 55-85, т.1).

      В приміщенні їдальні, яке використовулося відповідачем в спірний період, встановлений окремий лічильник, покази якого щомісячно знімалися представниками Радіоновської середньої школи та фіксувалися в актах про відпуск електроенергії. Вказані дані відповідачем не спростовані відповідними доказами.

      Вартість спожитої відповідачем в приміщенні їдальні електроенергії за період з січня 2006р. по квітень 2008р. включно становить 5033,66 грн, що підтверджується належним розрахунком позивача.

      Позивач неодноразово направляв відповідачу вимогу щодо оплати за спожиту електроенергію (повідомлення від 12.03.2008р., повідомлення від 13.11.2007р., від 26.12.2008р.).

      Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

      Доказів відшкодування витрат позивача на оплату електроенергії, спожитої відповідачем, на час розгляду справи  суду  не надано.

      З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу з оплати електроенергії – 5033,66 грн. В решті позову слід відмовити.

       Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.     

        Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 22, 525, 526 Цивільного кодексу України,  -

В И Р І Ш И В:

     Позов задовольнити частково.

     Стягнути з Сільськогосподарського  виробничого кооперативу "Інгулець" - 53033, с. Радіонівка Криворожського району Дніпропетровської області, вул. Леніна,15, код ЄДРПОУ 30660028 (р/р 26006366020001 в Криворізькому відділенні Приватбанку, МФО 305750) на користь Відділу  освіти Криворізької районної державної адміністрації - 53000, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Орджонікідзе,2, код ЄДРПОУ 02142431 (р/р 35418001000387 в УДКУ  в Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість по електроенергії –5 033,66 грн (п'ять тисяч тридцять три грн 66 коп),    витрати по сплаті держмита –62,22 грн (шістдесят дві грн 22 коп) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –71,98 грн (сімдесят одна грн 98 коп).

        В решті позову відмовити.

        Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.