Рішення

від 15.01.2009 по справі 33/170-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/170-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвіч", м. Дніпропетровськ 

до  Закритого акціонерного товариства "Містобудівник-Дніпро", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 40 361 грн. 11 коп.

                                                                                                   Суддя  Рудовська І.А. 

 Представники:

Від позивача: Миткалик Є.В., довіреність № 255 від 02.12.2008 року

Від відповідача: Попов А.В., довіреність б/н від 12.01.2009 року

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гринвіч" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Містобудівник-Дніпро" про стягнення  38 134 грн. 30 коп. - основної заборгованості по договору № 12п/ц від 01.01.2008 року, 418 грн. 48 коп. - 3% річних, 1 388 грн. 86 коп. - пені, 419 грн. 37 коп. - інфляційних збитків і витрат по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просить задовольнити в заявленій сумі.

Відповідач у письмовому  клопотанні за вих. .№ 2   від 12.01.2009 р. просить суд задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, в решті  позовних вимог відмовити у зв'язку з їх безпідставністю  та відстрочити виконання судового рішення щодо стягнення грошових коштів на шість місяців з моменту винесення рішення.

В  судовому засіданні 15.01.2009 р. за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення , згідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.     

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін,   суд, -

                                                         ВСТАНОВИВ :

01.01.2008 року між ТОВ "Грінвич". (продавець)  та ЗАТ "Містобудівник-Дніпро",  (покупець) був укладений договір № 12п/ц   (далі - Договір).

Відповідно до умов Договору продавець (позивач по справі)  зобов 'язався поставити та передати у власність покупцю (відповідачу)  товар, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 4.4 Договору  оплата товару здійснюється покупцем на підставі 100% предоплати шляхом перерахування коштів на рахунок продавця. Товар поставляється в рамках оплаченої кількості  товару.

Відповідно до п. 4.5 Договору вартість фактично поставленого товару з"ясовується в рахунках -фактурах.

Відповідно до Специфікації № 2 до Договору від 29.02.2008 р. строк  поставки до 31.12.2008 р., а оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу до 10 днів.

Позивач на виконання своїх договірних зобов'язань поставив відповідачу товар,  що підтверджується  видатковими накладними  № рНк-00688 від 01.09.2008 р. на суму 21856,80 грн. , № РНк-00633 від 13.08.2008 р. на суму 21201, 60 грн.   які підписані і  скріплені печатками уповноваженими представниками сторін. (а.с. 14-15) та виставив  рахунки № Счф-000481 від 01.09.2008 р., № Счф-000424 від 13.08.2008 р. на оплату.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши  позивачу за отриманий товар кошти у розмірі 16 277, 50 грн., решта залишилась не сплаченою.

30.09.2008 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з проханням погасити існуючу заборгованість у розмірі 38 134, 30 грн.  , яка залишена відповідачем без відповіді(а.с. 19-20).

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

       Приписами статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

       Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

      Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

       До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

     Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. 

Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.   

      Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.  

       Між позивачем та відповідачем проведено звірку взаємних розрахунків станом на 01.01.2008 р. –26.09.2008 р. , яким підтверджено існуючу заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 38 134, 30 грн., яка підписана та скріплена печатками з обох сторін.     

      Однак, відповідач свої зобов'язання за даним договором щодо оплати товару не здійснив, станом на час судового засідання  докази в підтвердження проведення розрахунків з позивачем не надав.

       Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення  основного боргу у розмірі 38 134, 30 грн.    доведені і підлягають задоволенню.

     Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом,  зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

     Відповідно до статті 549 названого Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

      Пунктом 6.3   Договору сторони передбачили , що  покупець  у разі порушення строків оплати товару  сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , яка діє в цей  період, нараховану на суму прострочки за кожен день прострочки,  пеня складає 1388,86 грн. , яка підлягає  стягненню з відповідача.

      Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором , 419, 47  грн. –інфляційні втрати, 418, 48 грн. -3 % річні, які також підлягають стягненню з відповідача.

       З огляду на викладене, позовні вимоги  підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню:  38 134, 30 грн.    - основний борг, 1388,86 грн. - пеня, 419, 47  грн. –інфляційні втрати, 418, 48 грн.  -3 % річні.

Позивачем у судовому засіданні на підставі  ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві  як підставу своїх  позовних вимог.

         Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку рішення  на 6 місяців , суд вважає що клопотання необґрунтоване та не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до  статті 121 ГПК України  суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи може відстрочити або розстрочити виконання рішення , відповідач  не надав доказів які б свідчили про  виняткові обставини.  

       Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

        Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі: 403, 61  грн. держмита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу стягуються з відповідача з тих підстав, що дану справу до суду було доведено з вини відповідача.

         Керуючись, ст.ст. 47, 33,  49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

        Стягнути  з  Закритого акціонерного товариства "Містобудівник-Дніпро", (49083, м. Дніпропетровськ,  пр. Газети "Правда" , 29, МФО 305017, ЄДРПОУ 33249062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринвіч" (49057, м. Дніпропетровськ, вул.. Героїв  Сталінграду, 180, МФО 351005, ЄДРПОУ 32350985) 38 134(тридцять вісім тисяч  сто тридцять чотири) грн. 30 коп.    - основного боргу, 1388 (одна тисяча триста вісімдесят вісім)грн. 86 коп. - пені, 419(чотириста дев'ятнадцять)грн.. 47 коп. –інфляційні втрати, 418(чотириста вісімнадцять)грн. 48коп. -3 % річні, 403(чотириста три)грн.. 61 коп. - державного мита та  118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.

Суддя                                                                                                      І.А.Рудовська

(   Рішення оформлене

відповідно  до ст. 84 ГПК України  - 19.01.2009 р. )