7/252
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.01.09 Справа № 7/252
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Терра плюс”, с. Молодіжне Попаснянського району Луганської області
до Фермерського господарства “Катеринівське”, с. Катеринівка Попаснянського району Луганської області
про стягнення 2550 грн. 00 коп.
Суддя Т. Л. Калашник
в присутності представників:
від позивача –Мазур В.А., керівник;
від позивача –Мазур М.В., довіреність № б/н від 15.01.09;
від відповідача –Скачкова Л.М., довіреність № б/н від 25.11.08;
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів у сумі 2550 грн. 00 коп. ( з урахуванням заяви № б/н від 15.01.09 –а.с.26-27).
На підставі ст. 77 ГПК країни, у судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.01.09 до 29.01.09, 10-00.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.12.08 (а.с.14-15) та письмових поясненнях від 29.01.09, посилаючись зокрема на те, що одним з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори. Позивач не вказав на підставі якого договору відповідач повинен був поставити сільськогосподарську продукцію, в які строки, в якій кількості та куди та за яку саме ціну. Між сторонами у справі ніяких договорів на поставку сільськогосподарської продукції не укладалось. Цей факт підтверджується рахунками відповідача, де відсутні буді-які посилання укладений договір поставки. Ніяких претензій та повідомлень стосовно умов поставки продукції відповідач з січня 2006 року від позивача не отримував. Позивачем не надано доказів складання та надіслання відповідачу вимоги згідно ст. 530 ЦК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -
в с т а н о в и в:
Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Терра плюс” на підставі рахунків відповідача - Фермерського господарства “Катеринівське” № 01 від 20.02.07, № 03 від 06.03.07 та № 04 від 20.04.07 (знаходяться в матеріалах справи № 7/241 –а.с.7,8) було сплачено грошові кошти на загальну суму 900 грн. 00 коп., відповідно до платіжних доручень № 14 від 20.02.07, № 18 від 06.03.07 та № 31 від 25.04.07.
Крім того, відповідно до платіжних доручень № 24 від 21.02.06, № 09 від 26.10.06, № 01 від 23.05.07, № 44 від 20.07.07 та № 45 від 07.08.07 позивачем було перераховано на рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 1650 грн. 00 коп. У названих платіжних дорученнях в призначенні платежу зазначено низьку рахунків. Проте, як вбачається з пояснень сторін дані рахунки відсутні.
Відповідно до пояснень відповідача за листом від 29.01.09 (знаходиться в матеріалах справи № 7/243 –а.с.50) розрахунковий рахунок № 26008053304055 у ЛФ ЗАТ КБ "Приватбанк" був закритий ним 24.03.08.
Відповідачем продукцію вказану у платіжних дорученнях не було передано позивачу. У зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та з посиланням на ст.1212 ЦК України просить стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти у сумі 2550 грн. 00 коп.
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 16.12.08 (а.с.14-15) та письмових поясненнях від 29.01.09.
Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1. ст. 639 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Тому позивачем обґрунтовано, за рахунками відповідача № 01 від 20.02.07, № 03 від 06.03.07 та № 04 від 20.04.07 було сплачено відповідачу грошові кошти на загальну суму 900 грн. 00 коп., що підтверджено до платіжними дорученнями № 14 від 20.02.07, № 18 від 06.03.07 та № 31 від 25.04.07. Факт отримання грошових коштів відповідачем не спростований. Сплачені грошові кошти є фактично попередньою оплатою за товар, який має бути переданий відповідачем позивачу.
Відповідно до ч. 1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч.2 ст.1212 ЦК України). Згідно ч. 3 ст.1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вимога про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні означає, що у разі припинення зобов'язання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у зв'язку з відмовою від зобов'язання сторін, сторона що виконала своє зобов'язання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного.
Сторонами не надано доказів неможливості виконання зобов'язання або відмови від його виконання.
У зв'язку з наведеним суд вважає безпідставним посилання позивача на ст. 1212 ЦК України та викладені ним у зв'язку з цим вимоги у частині стягнення грошових коштів у сумі 900 грн. 00 коп.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати лише у випадку, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, що передбачено приписами ч.2 ст. 693 ЦК України.
Сторонами у справі не встановлений строк виконання відповідачем зобов'язання з передачі товару.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (дата) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем не надано доказів складання та надіслання вимоги про виконання відповідачем свого обов'язку щодо продажу продукції відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України.
Таким чином на час звернення позивача до суду з позовною заявою строк виконання відповідачем обов'язку щодо продажу продукції на суму 900 грн. 00 коп. не настав. Тому у задоволенні позовних вимог у цій частині слід відмовити.
Щодо решти вимог за позовом на суму 1650 грн. 00 коп., то вони підлягають до задоволення з огляду на те, що відповідачем не виписувались рахунки на цю суму та не укладався договір купівлі продажу, тому на підставі ст. 121 ЦК України у нього відсутні правові підстави утримувати зазначені грошові кошти у себе. Факт отримання 1650 грн. 00 коп. підтверджений матеріалами справи, у тому числі платіжними дорученнями № 24 від 21.02.06, № 09 від 26.10.06, № 01 від 23.05.07, № 44 від 20.07.07 та № 45 від 07.08.07 та не спростований відповідачем.
Щодо посилань позивача на річний строк дії договору, передбачений ст. 267 ГК України, то слід зазначити, що сторонами у справі господарський договір у формі єдиного документа не укладався. Крім того, строк дії договору та строк виконання зобов'язання, передбачений ст. 530 ЦК України, не є тотожними поняттями.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).
Зобов'язання припиняється зокрема виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України); за домовленістю сторін (ст.604 ЦК України).
Строк виконання зобов'язання –це період часу, протягом якого зобов'язання має бути виконане. Строк (дата) виконання зобов'язання врегульований приписами ст. 530 ЦК України.
Решта заперечень відповідача також відхиляється судом за необґрунтованістю та спростовується матеріалами справи.
За вказаних обставин позовні вимоги підлягають до задоволення частково з віднесенням судових витрат на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, ст. ст. 525, 526, 530, 599, 604, 639, 693, 1212 ЦК України, 181, 267 ГК України та керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фермерського господарства "Катеринівське", с. Катеринівка Попаснянського району Луганської області, вул. Петровського, буд. 1, код ЄДРПОУ 31166037 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра плюс", с. Молодіжне Попаснянського району Луганської області, вул. Лісна, буд. 1, код ЄДРПОУ 32764115 - грошові кошти у сумі 1650 грн. 00 коп., державне мито у сумі 66 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 76 грн. 35 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Дата підписання: 03.02.09.
Суддя Т.Л.Калашник
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2009 |
Оприлюднено | 24.02.2009 |
Номер документу | 2992959 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Коваль Любов Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні