Рішення

від 04.12.2006 по справі 19/365

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/365

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

04.12.06 р.                                                                               Справа № 19/365                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Волошиної О.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Северіна К.О., за довіреністю

Від відповідача: не з”явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області

до відповідача Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” с. Степне Мар'їнського району  Донецької області  

про стягненння збитків у сумі 3 862,656 грн.

                                                                   В судовому засіданні 22.11.2006р.

                                                                   оголошувалася перерва до 04.12.2006р.

Позивач, Державне управління охорони навколишнього середовища в Донецькій області,   звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс”  с. Степне Мар'їнського району  Донецької області , про стягненння збитків у сумі 3 862,65 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на акт перевірки виконання природоохоронного законодавства від 23.06.2006р., протокол про порушення природоохоронного законодавства від 23.06.2006р., розрахунок збитків, що спричинені державі порушенням водного законодавства СТОВ “Агрофірма “Агротіс” філія “Катеринівська” Мар'їнського району внаслідок самовільного забору підземних та поверхневих в період з січня по червень 2006р.; довідку № 285 від 23.06.2006р.; претензію № 02-4641 від 31.07.2006р.; порушення відповідачем ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст. ст. 44, 65 Водного кодексу України.    

02.11.2006р. через канцелярію суду надійшли пояснення по справі (вх. № 02-41/42019 від 02.11.2006р.), в яких позивач повідомив, що у відповідності до наказу Мінекобезпеки від 18.05.1995р. № 37 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 01.06.1995р. за № 162/698 “Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціонального використання водних ресурсів”, розрахунок збитків розрахований правильно. Оригінал розрахунку збитків не має технічну помилку в реченні: “Общий убыток, причиненный государству СООО «Агрофирма Агротис» филиал «Екатериновский»  за период самовольного водопользования составляет три тысячи восемьсот шестьдесят две гривны шестьдесят пять копеек», держінспектор згідно математичних правил округлив суму 3 862,656грн. = 3 862,65грн.      

Представник відповідача позовні вимоги визнав в повному обсязі, на підтвердження чого надав відзив ( лист без номеру від 22.11.2006р.).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами  судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення  доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вивчивши  матеріали справи,  заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, господарським судом

В с т а н о в л е н о.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що  виникають  у державі.  Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій України"  суд здійснює правосуддя на засадах верховенства  права,  забезпечує  захист гарантованих Конституцією України та законами прав  і  законних  інтересів  юридичних осіб. Частиною третьою статті 3 названого Закону передбачено,  що судова система забезпечує  доступність  правосуддя  для  кожної  особи  в порядку,  встановленому Конституцією України та законами. Згідно з частиною  першою  статті  6  цього   ж   Закону   усім   суб'єктам правовідносин  гарантується  захист  їх  прав і законних інтересів незалежним і неупередженим судом.  Відповідно до  частини  третьої зазначеної  статті ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його  справи  у  суді,  до  підсудності   якого   її віднесено процесуальним законом.

Згідно ст. 16 Закону України  "Про  охорону навколишнього природного   середовища", спеціально уповноваженими державними  органами  управління  в галузі охорони навколишнього природного середовища і  використання природних   ресурсів   у  республіці  є  спеціально  уповноважений центральний  орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів,  його  органи  на  місцях  та  інші  державні органи, до компетенції  яких  законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

За приписами п. п. 1, 2 Указу Президента України від 15.09.2003  № 1039/2003 “Про заходи щодо підвищення ефективності державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів”, спеціально уповноваженим центральним органом  виконавчої влади   з  питань  охорони  навколишнього  природного  середовища,  екологічної  безпеки, заповідної справи, а  також гідрометеорологічної  діяльності  є Міністерство охорони   навколишнього   природного  середовища України, яке створене шляхом реорганізації Міністерства екології та природних ресурсів України.

До  компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої  влади  з питань  екології  та  природних  ресурсів і його органів на місцях належить подання  позовів  про  відшкодування  збитків  і  витрат, заподіяних   в  результаті  порушення  законодавства  про  охорону  навколишнього природного середовища (п. “з”  ч. 1 ст. 20 Закону  України  "Про  охорону навколишнього природного середовища").

Відповідно до п. 1 Положення про Державне управління охорони навколишнього                 природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства  охорони навколишнього природного середовища  від  16.06.2006  N  285, Державні   управління   охорони  навколишнього  природного середовища  в  областях,  містах  Києві  та  Севастополі  (далі  - Управління)   є   територіальним   органом   Міністерства  охорони навколишнього природного середовища України  і  входять  до  сфери його управління.

Згідно п. п. 5.7  п. 5  цього ж Положення  управління має   право   застосовувати у випадках,  передбачених  законодавством, економічні  санкції  до  підприємств,  установ  та  організацій за порушення вимог законодавства,  подавати позови про  відшкодування збитків  і  втрат,  завданих унаслідок такого порушення,  складати  протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення.           

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс”   (відповідач) є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію сер. АОО № 613004),  включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка № 101-4699 з ЄДРПОУ).

23.06.2006р. держінспектором Південної регіональної екологічної інспекції Мар'їнського району Шуликою Д.М.,  в присутності заступника директора філії “Катеринівська” Ващенко В.К. та головного енергетика АФ “Агротіс” Решетняк А.А. проведена перевірка виконання природоохоронного законодавства філії “Катеринівська” СТОВ “Агрофірма “Агротіс” (адреса: 85652, с. Катеринівка, Мар'їнського району).

Перевіркою встановлено, що філія Катеринівська” є первинним водокористувачем, оскільки користується підземною та поверхневою водою. Джерелами питної води є два колодязі з механізованими забором води. Для зрошення сільськогосподарських земель використовується вода з водойми с. Катеринівка. Строк дії спеціального водокористування              № Укр.-Дон 2238 закінчився 01.01.2006р. Фактично підприємство самовільно використовує водні ресурси, як понадлімітні. Довідка про використання води в 2006р. додається. На момент перевірки матеріали на спецводовикористання філії “Катеринівська” не переоформлені, що є порушенням ст. ст. 44, 65 Водного кодексу України. Обсяг використаної води за період з січня по червень 2006 року з підземних істочників склав – 2160 м3, з відкритих водойм – 36 000 м3.

На підставі Закону України “Про охорону навколишнього середовища” предписано отримати дозвіл на спец водокористування для філії Катеринівська Мар”їнського району до 01.08.2006 р.

За результатами перевірки складений акт перевірки виконання природоохоронного законодавства від 23.06.2006р., який підписаний заступником директора філії “Катеринівська” Ващенко В.К. та головним енергетиком АФ “Агротіс” Решетняк А.А. без заперечень, та протокол про порушення природоохоронного законодавства від 23.06.2006р.  

 Відповідно довідки філії Катеринівська” № 285 від 23.06.2006р. на протязі шести місяців (січень-червень) філією використано води з підземних джерел 2160м3, з відкритих водойм - 36000 м3.  

Внаслідок порушення відповідачем ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, ст.ст. 44,65 Водного кодексу України   державі заподіяно збиток на суму 3 862,65 грн., розрахунок якого підтверджується Розрахунком збитків, що спричинені державі порушенням водного законодавства СТОВ “Агрофірма “Агротіс” філія “Катеринівська” Мар'їнського району внаслідок самовільного забору підземних та поверхневих вод в період з січня по червень 2006р.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 02-4641 від 31.07.2006р., яка залишена відповідачем без відповіді.

Відповідно до ст. 40 Закону України “Про охорону навколишнього середовища”      використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та   організаціями   здійснюється    з    додержанням обов'язкових екологічних вимог:

а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;

б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню   природних   ресурсів,   негативному  впливу  на  стан навколишнього природного середовища;

в) здійснення    заходів   щодо   відтворення   відновлюваних природних ресурсів;

г)   застосування  біологічних,  хімічних  та  інших  методів поліпшення  якості  природних  ресурсів,  які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров'я населення;

д) збереження   територій  та  об'єктів  природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;

е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.

Відповідно до ст. 44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані:

1) економно  використовувати  водні  ресурси,  дбати  про  їх відтворення і поліпшення якості вод;

2)  використовувати  воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

3)  дотримувати  встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів   використання   води  та  лімітів  скидання  забруднюючих речовин,  а  також  санітарних  та  інших вимог щодо впорядкування своєї території;

4)  використовувати  ефективні  сучасні  технічні  засоби   і технології для утримання своєї  території  в  належному  стані,  а також  здійснювати  заходи  щодо  запобігання  забрудненню  водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що  відводяться  з неї;

5)  не    допускати    порушення    прав,    наданих    іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським  об'єктам та об'єктам навколишнього природного середовища;

6) утримувати  в  належному  стані  зони  санітарної  охорони джерел  питного   та    господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги  водних шляхів,  очисні  та  інші  водогосподарські  споруди  та  технічні пристрої;

7)  здійснювати  облік  забору  та  використання  вод,  вести контроль  за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод  і  забруднюючих  речовин  та за якістю води водних об'єктів у контрольних  створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;

8)  здійснювати    погоджені    у    встановленому    порядку технологічні,  лісомеліоративні,   агротехнічні,    гідротехнічні, санітарні  та  інші  заходи  щодо  охорони  вод  від   вичерпання, поліпшення їх  стану,  а  також  припинення  скидання  забруднених стічних вод;

9) здійснювати спеціальне водокористування лише за  наявності дозволу;

10)  безперешкодно  допускати  на  свої  об'єкти    державних інспекторів спеціально уповноважених державних  органів  у  галузі використання, охорони та  відтворення  водних  ресурсів,  а  також громадських  інспекторів  з  охорони   навколишнього    природного середовища, які  здійснюють  перевірку  додержання  вимог  водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію;

11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

12)  своєчасно  інформувати  місцеві  Ради,  державні  органи охорони навколишнього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень;

13) здійснювати невідкладні роботи, пов'язані  з  ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати  необхідні  технічні  засоби  для  ліквідації  аварій  на об'єктах  інших  водокористувачів   у    порядку,    встановленому законодавством;

14) виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Згідно ст. 65 Водного кодексу України користування  водами  для  потреб  сільського   і    лісового господарства  здійснюється  у  порядку  як  загального,   так    і спеціального водокористування.

Під час зрошення земель сільськогосподарського призначення водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи  щодо  попередження підтоплення, заболочення, засолення  та  забруднення  цих  земель (абз. 2 ст. 65).

Якість  води,  що    використовується    для    зрошення    земель сільськогосподарського    призначення,    повинна      відповідати встановленим нормативам (абз. 3 ст. 65).

Зрошення сільськогосподарських  угідь  стічними  водами  може бути  дозволено  державними   органами    охорони    навколишнього природного  середовища  за  погодженням  з  державними    органами санітарного і ветеринарного нагляду(абз. 4 ст. 65).

Зрошення сільськогосподарських угідь  та  скидання  дренажних вод у водні об'єкти здійснюються на підставі дозволу на спеціальне водокористування,  який  видається  власнику  зрошуваних  угідь  у встановленому цим Кодексом порядку(абз. 5 ст. 65).

Під час осушення  земель  сільськогосподарського  призначення повинні  здійснюватися  заходи  щодо  запобігання  деградації   та вітровій ерозії  цих  земель,  а  також  погіршення  стану  водних об'єктів(абз. 6 ст. 65).

Положення, передбачені цією статтею,  поширюються  також  на зрошувані та осушувані землі лісового фонду (абз. 7 ст. 65).

Відповідальність за порушення  водного  законодавства  несуть особи, винні, зокрема у недотриманні  умов  дозволу    або    порушенні    правил спеціального водокористування (п.6 ст. 110 Водного кодексу України).

Підприємства, установи, організації і  громадяни  України,  а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без  громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними  внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України (ст. 111 Водного кодексу України).

Статтею 68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”  передбачена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища і в тому числі зобов'язання підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок таких порушень.

Відповідно до статті 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення цього законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку такс і методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

У зв'язку з порушенням норм природоохоронного законодавства та з урахуванням норм “Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 37 від 18.05.1995р. (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 162/698 від 01.06.1995р.) позивачем була розрахована сума збитку, яка дорівнює 3 862,65 грн. .

Методика розрахунку  збитків,  заподіяних  державі  внаслідок порушення законодавства  про  охорону  та раціональне використання водних ресурсів (надалі -  Методика),  встановлює  основні  вимоги щодо порядку проведення   розрахунку   заподіяних   збитків   і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального   використання   водних   ресурсів (п.1 Методики).

При самовільному водокористуванні збитки  розраховуються за формулою (12)   Зс.б. = W x Тар.,(12) де: W - об'єми води при самовільному водокористуванні, куб.м;  Тар. - діючі  на  час  порушення  тарифи  на  воду в одиницях національної валюти за 1 куб.м. (п.6.1. Методики).

В ст. 47 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” зазначається про утворення місцевих фондів охорони довкілля у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди, частини грошових стягнень за порушення норм і правил охорони довкілля та шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 64 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006р” джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2006 р. поряд з іншими є грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Збитки у сумі 3 862,65 грн. не відшкодовані відповідачем на час звернення до суду, тому  заявлені позивачем до стягнення. Суму збитків позивач просить стягнути на рахунок Катеринівської селищної ради за наступними реквізитами: ВДК с. Катеринівка, п/р 31511903600304 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 05379725, КБК 24061600.

Доказів відшкодування збитків в сумі 3 862,65 грн.  відповідачем до матеріалів справи не представлено.

З урахуванням викладеного, вимоги Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” с. Степне Мар'їнського району  Донецької області  про стягненння збитків у сумі 3 862,65 грн. обґрунтовані поданими по справі доказами, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, слід віднести на відповідача.

З огляду на вищевикладене та керуючись ст.ст.2, 42, 43, 22, 33, 36, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський  суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

Задовольнити позовні вимоги Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” с. Степне Мар'їнського району  Донецької області  про стягненння збитків у сумі 3 862,65 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” с. Степне Мар'їнського району  Донецької області на рахунок Катеринівської селищної ради за наступними реквізитами: ВДК с. Катеринівка, п/р 31511903600304 в УДК в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 05379725, КБК 24061600.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма “Агротіс” с. Степне Мар'їнського району  Донецької області у доход державного бюджету державне мито в сумі 102,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Текст рішення оголошений в судовому засіданні 04.12.2006 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Дучал Н.М.                               

Ч.В.В.

Надруковано 3 екземпляри:

1 – позивачу;

1 – відповідачу;

1 – у справу.