Постанова

від 04.03.2013 по справі 805/1918/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 р. Справа №805/1918/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Симоновій Ю.Ю.

за участю представників:

позивача - Рижко Г.О.

відповідача - Пешкової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом Шовкорадгоспа "Першотравневий" до управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області про визнання недійсним рішень № 29, 30, 31, 32 від 29.01.2013 року про застосування фінансових санкцій,-

ВСТАНОВИВ:

Шовкорадгосп "Першотравневий" звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області (надалі відповідач, УПФУ) про визнання недійсними рішень № 29, 30, 31, 32 від 29.01.2013 року про застосування фінансових санкцій. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно вказаними рішеннями застосував до нього штрафні санкції за несплату (неперерахування) бо несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09 липня 2003 року № 1058- ІV (надалі Закон України № 1058- ІV) , оскільки з 01 січня 2011 року дана норма права втратила чинність у відповідності до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI (надалі Закон України № 2464-VI). Посилаючись на положення ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, просив скасувати оскаржувані рішення відповідача за № 29, 30, 31, 32 від 29.01.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені вимоги, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, позов просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала письмові заперечення, в яких зазначила, що при застосуванні фінансових санкцій до відповідача управління правомірно керувалось Законом України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідно до п.7 розділу VIII "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України від 08.07.2010 року №2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Посилаючись на те, що у відповідності до ст. 17-20 Закону України № 1058- ІV територіальні управління Пенсійного фонду України мають право донараховувати страхові внески та застосовувати фінансові санкції, в задоволені позовних вимог Шовкорадгоспа "Першотравневого" просила відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач у справі Шовкорадгосп "Першотравневий" є юридичною особою відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 666783, виданого Першотравневою районною державною адміністрацією Донецької області 18.07.1995 року.(а.с.17)

Позивач знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області як платник внесків до Пенсійного Фонду з 08.02.1991 року за реєстраційним номером 05-46-04-1615. (а.с.21)

Відповідно до Наказу Міністерства аграрної політики України від 17.04.2009 року № 274 «Про припинення діяльності Шовкорадгоспу "Першотравневий"» було розпочато процедуру його ліквідації згідно з чинним законодавством.(а.с.20)

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЗ № 059573 станом на 21.01.2013 року державне підприємство Шовкорадгосп "Першотравневий" перебуває у стані припинення підприємницької діяльності.(а.с.18-19)

На підставі п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09 липня 2003 року № 1058-ІV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду, 29 січня 2013 року управлінням Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області до Шовкорадгоспа "Першотравневий" були застосовані фінансові санкції у виді штрафу та пені, а саме:

- Рішенням № 29 до підприємства застосовано штраф у розмірі 727,47 грн. та нарахована пеня в розмірі 26454,33 грн. за період з 28.04.2005 року до 22.01.2013 року;

- Рішенням № 30 - штраф у розмірі 76,65 грн. та пеня - 2149,38 грн. за період з 20.05.2005 року по 22.01.2013 року;

- Рішенням № 31 застосовано штраф у розмірі 100,85 грн. та нарахована пеня у розмірі 2703,60 грн. за період з 20.09.2005 року по 22.01.2013 року;

- Рішенням № 32 застосовано штраф у розмірі 52,03 грн., та нарахована пеня у розмірі 2280,47 грн. за період з 20.10.2005 року по 22.01.2013 року. (а.с.9-16)

Оскаржувані рішення були особисто отримані директором Шовкорадгоспа "Першотравневий" 31 січня 2013 року, про свідчить його підпис на зазначених рішеннях.

Не погодившись із рішеннями органу ПФУ про застосування фінансових санкцій, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Наявність спору між сторонами обумовлена різним тлумаченням норм матеріального права з приводу наявності в УПФУ повноважень у 2013 році на підставі п.2 ч.9 ст.106 Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09 липня 2003 року № 1058-ІV застосовувати фінансові санкції за порушення, що мали місце за попередні періоди.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступних мотивів та положень діючого законодавства України.

У відповідності з п.п.1, 7 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

П.2.1. вказаного Положення визначені основні завдання територіальних органів Пенсійного фонду України, до яких, зокрема, належить забезпечення у відповідному регіоні збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших коштів відповідно до законодавства, призначених для пенсійного забезпечення.

Згідно з приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи оспорювані рішення, УПФУ, як на правову підставу застосування фінансових санкцій, послалося на п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV.

Правові норми, які містилися в п.2 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV, передбачали наступне: «Виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня у розмірі 0,1 % зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.»

У зв'язку з набранням чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 8 липня 2010 року, з 1 січня 2011 року зі ст.106 Закону № 1058-IV виключені частини 1-9.

Крім того, частинами 5 та 6 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI визначено:

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що, п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року № 2464-VI передбачає можливість стягнення відповідачем фінансових санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, але не надає повноважень нараховувати такі санкції після 1 січня 2011 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною в рішенні у справі № 1-7/99 за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) 9 лютого 1999 року № 1-рп/99: "В регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Відповідальність можлива лише за наявності в законі чи іншому нормативно-правовому акті визначення правопорушення, за яке така юридична відповідальність особи передбачена, і яка може реалізовуватись у формі примусу зі сторони уповноваженого державою органу.

Аналізуючи дію в часі правових норм, на підставі яких до позивача застосовані фінансові санкції, суд дійшов висновку, що положення ч.9 ст.106 Закону № 1058 діяли з 1 січня 2004 року до 1 січня 2011 року, саме в цей проміжок часу вказані норми визначали склад правопорушень, вид та розмір санкцій, тобто поняття правопорушення і відповідальність за нього.

Відповідно до п.22 ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються зокрема діяння, які є адміністративними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Офіційне тлумачення зазначеної норми наведене у Рішенні Конституційного Суду України від 30 травня 2001 року № 7-рп/2001 у справі №1-22/2001 за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб), згідно з яким: "За своїм змістом пункт 22 частини першої статті 92 Конституції України спрямований не на встановлення переліку видів юридичної відповідальності. Ним визначено, що виключно законами України мають врегульовуватись засади цивільно-правової відповідальності (загальні підстави, умови, форми відповідальності тощо), підстави кримінальної, адміністративної та дисциплінарної відповідальності - діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями (основні ознаки правопорушень, що утворюють їх склад), та відповідальність за них. У такий спосіб Конституція України заборонила врегульовувати зазначені питання підзаконними нормативно-правовими актами та встановила, що лише Верховна Рада України у відповідному законі має право визначати, яке правопорушення визнається, зокрема, адміністративним правопорушенням чи злочином, та міру відповідальності за нього".

На момент прийняття спірного рішення норми, які встановлюють відповідальність за допущені позивачем порушення, не існувало.

Таким чином, застосовуючи в січні 2013 року фінансові санкції до позивача, УПФУ діяло на підставі неіснуючої правової норми, що свідчить про невідповідність оспорюваних рішень вимогам п.1 ч.3 ст.2 КАС України.

З приводу твердження представника відповідача про те, що можливість застосування норм права, які втратили чинність, передбачена абз.6 п.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464-VI, відповідно до якого за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування збережені повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими вони були наділенні до набрання чинності цим Законом, суд відзначає, що за відповідачем збережені функції по застосуванню винятково тих санкцій, які існують на момент їх застосування, а не тих, що існували раніше. У спірних правовідносинах УПФУ безпідставно отожнило право на застосування санкцій (компетенцію) з підставами відповідальності.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення УПФУ є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті на підставі неіснуючої правової норми, тому позовні вимоги Шовкорадгоспа "Першотравневий" підлягають задоволенню у повному обсязі.

За приписами ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Шовкорадгоспа "Першотравневий" до управління Пенсійного фонду України у Першотравневому районі Донецької області про визнання недійсним рішень №29, 30, 31, 32 від 29.01.2013 року про застосування фінансових санкцій, - задовольнити.

Визнати недійсним рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області від 29 січня 2013року № 29 про застосування до Шовкорадгоспа "Першотравневий" фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 27181,80 грн.

Визнати недійсним рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області від 29 січня 2013року № 30 про застосування до Шовкорадгоспа "Першотравневий" фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 2226,03 грн.

Визнати недійсним рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області від 29 січня 2013року № 31 про застосування до Шовкорадгоспа "Першотравневий" фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 2804,45 грн.

Визнати недійсним рішення начальника управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі Донецької області від 29 січня 2013 року № 32 про застосування до Шовкорадгоспа "Першотравневий" фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду у сумі 2332,50 грн.

Повернути Шовкорадгоспу "Першотравневий" код ЄДРПОУ 00696266 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 345 (триста сорок п'ять) гривень, 45(сорок п'ять) копійок, сплачений при зверненні до суду з позовом за платіжним доручення № 12 від 08.02.2013року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 04 березня 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 11 березня 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.