Рішення

від 10.02.2009 по справі 33/6-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/6-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

р.

Справа №

За позовом   

до   

про  

Представники:

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська металургійна компанія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Завод "ДНІПРОПРЕС"  про стягнення 118 000 грн. - основного боргу, 4 037 грн. 49 коп. - пені, 2 006 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та витрати по справі.

Позивач підтримав свої позовні вимоги і просив суд задовольнити у заявленій сумі.

Відповідач відзив та витребувані судом документи не надав.  У судовому засіданні 10.02.2009 р.  заперечує проти нарахування позивачем   4 037 грн. 49 коп.- пені.

В судовому засіданні 10.02.2009 р. за згодою представника позивача та відповідача   оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ,  суд, -

                                                    ВСТАНОВИВ:

На підставі усної домовленості  відкритим акціонерним товариством "Завод ДНІПРОПРЕС" було отримано від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська металургійна компанія" товар на загальну суму 118 000 грн. 00 коп.

Факт отримання відповідачем товару, вказаного у рахунку-фактурі № Д-000599/1 від 29.09.2008 р., підтверджується підписами представника відповідача та печаткою на видатковій накладній № Д-00 0290 від 29.09.2008 р. і довіреності на отримання № 080656 від 29.09.2008 р. ( а.с. 9-10).

Фактичні дії сторін свідчать про існування між ними відносин купівлі-продажу, в результаті чого у відповідача виникли грошові зобов'язання по сплаті вартості отриманого товару.

Оскільки термін оплати поставленого позивачем товару сторонами не визначений, в силу статті 530 ЦК України, якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, кредитор (позивач по справі) вправі вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов'язання в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги кредитором. Доказами такої вимоги є претензійні листи від 28.10.2008 р., 30.10.2008 р. та 10.11.2008 р., які отримані відповідачем, але залишені без розгляду (а.с. 13, 16, 19). У встановлений законом строк відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Основні  засади  господарювання  в Україні визначає Господарський кодекс України (надалі по тексту ГК України), який регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК України).

 Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

 До    виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

 Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Згідно п.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на  користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.    

Факт заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 118 000 грн. 00 коп. повністю підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню.

- Позивач наполягає на стягненні пені у розмірі 4037грн. 49 коп.

Разом з тим, у стягненні суми пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу позивачу слід відмовити, виходячи з наступного.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п.3ст.549 Цивільного кодексу України). Неустойка –це є вид забезпечення виконання зобов'язання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.547 Цивільного кодексу України).

Згідно ст.1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

       Оскільки правочин щодо стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу сторони не зафіксували в письмовій формі, то вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі   4037 грн. 49 коп.  є необґрунтованою.                

       Відповідно до статті  625 Цивільного  кодексу України  боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений  договором ,  інфляційні втрати складають - 2 006 грн. 00 коп.(за жовтень 2008 р.) і підлягають стягненню.

       З огляду на викладене, позовні вимоги  підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню частково : основний борг  - 118 000 грн. 00 коп. ,  інфляційні втрати –2 006 грн. 00 коп.

        Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

       Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 47, 33, 49,  82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Завод ДНІПРОПРЕС" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 139, п/р 260053107791 в АКБ "Юнекс", МФО 322539,  код ЄДРПОУ 05748772) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська металургійна компанія"  (49089, м. Дніпропетровськ, вул. Суворова, буд. 14 , секція 2, приміщення 7, п/р 26006806811 у Філії ВАТ "МТБ", МФО 307297, код ЄДРПОУ 32139638)  - 118 000 (сто вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу,                      2 006 (дві тисячі шість ) грн. 00 коп. -  інфляційні втрати, 1 200 (одна тисяча двісті) грн. 06 коп. –державного мита, 114 (сто чотирнадцять) грн. 16 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного терміну з дня підписання рішення.