Постанова

від 12.02.2009 по справі 35/61-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

35/61-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2009 р.                                                          Справа № 35/61-08  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді - Могилєвкіна Ю.О., суддів –Пушай В.І., Плужник О.В.

при секретарі –Карпенко Ж.М.

за участю представників сторін:

позивача –Туркевич О.С.

відповідача –Дубінська Л.В.

розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх. № 2924Х/3-7) на рішення господарського суду Харківської області від 22.09.08 р. по справі № 35/61-08

за позовом - ТОВ "БМБ Маргарин", м. Черкаси

до  - Науково-виробничого підприємства "Інсолар" ТОВ, м. Харків

про стягнення 53983,80 грн.,-

встановила:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю „БМБ МАРГАРИН" звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Наукового - виробничого підприємства „Інсолар" на свою користь 53983,80 грн. вартості обладнання, накласти арешт на грошові рахунки відповідача, а також віднести на відповідача витрати по сплаті держмита і за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав прийняті на себе зобов'язання щодо гарантійного обслуговування обладнання у відповідності до умов укладеного між сторонами договору №324/2005 від 13.06.2005 р. Оскільки внаслідок невиконання відповідачем умов договору обладнання вийшло з ладу та позивач був змушений купити аналогічний компресорний агрегат R-ТSL1 на суму 58638,00 грн.

       Рішенням господарського суду Харківської області від 22.09.08 р. (суддя Швед Є.Ю.) по справі № 35/61-08 в задоволенні позовних вимог –відмовлено. В задоволенні клопотання про забезпечення позову –відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване з тих підстав, що позивач не виконував належним чином умови спірного договору, оплату своєчасно за послуги за договором №324/2005 на проведення технічного обслуговування холодильного обладнання не проводив, тому у відповідача, відповідно до п.4.7. спірного договору, не виникло зобов'язання по виконанню планового технічного обстеження спірного холодильного обладнання.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове яким позов задовольнити.

В своїй скарзі позивач, посилаючись на неповноту з'ясування обставин справи, зазначає що під час судового розгляду сторони прийшли до висновку, що для вирішення даної господарської справи необхідно провести судово-технічну експертизу. Ухвалою господарського суду від 14 липня 2008 року судом було призначено судово-технічну експертизу, проведення якої було доручено ВАТ „Мелітопольський завод холодильного машинобудування „РЕФМА", з постановленням відповідних питань. Спеціалісти зазначеного підприємства не проводячи огляд та дослідження холодильного обладнання, яке знаходиться на території позивача, прийшли до сумнівного висновку, що у зв'язку з тим, що компресор демонтовано з холодильної машини - немає можливості оцінити вплив на роботу компресора регулюючих та захисних штатних приладів, що вийшли з ладу, а також наявності чи відсутності масла, що могло б стати причиною виходу з ладу компресору.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01 вересня 2008 року, суд дійшов висновку провести зазначену судово-технічну експертизу із залученням спеціалістів Харківської Торгово-промислової палати, чого в решті решт так і не відбулося.

Також, суд дійшов висновку, що відповідно до п. 4.7. Договору № 324/2005 від і3.06.05 р. відповідач має право призупинити надання послуг у випадку порушення позивачем строків попередньої оплати у відповідності до п. 3.1. У процесі розгляду судової справи було з'ясовано, що відповідач, у відповідності до домовленостей між сторонами, надання послуг не призупиняв, а позивач здійснив оплату за такі послуги у більш пізні строки.

Позивачем неодноразово наголошувалось на взятих на себе зобов'язаннях відповідача здійснити ремонт або заміну обладнання у відповідності до взятих на себе гарантійних зобов'язань у відповідності до п. 7. Договору № 324/2005 від 13.06.05 р., що суд до уваги не прийняв.

Суд зазначив, що відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Суд помилково прийшов до висновку, що відповідачем було правомірно призупинено надання послуг позивачу, оскільки позивачем було порушено умови спірного договору в частині оплати за надані послуги. Як уже зазначалось послуги відповідачем, до моменту поломки компресора не призупинялись, про що свідчать підписані акти виконаних робіт (знаходяться в матеріалах справи). Позивач, в свою ж чергу вів мову не про послуги з технічного обслуговування холодильного обладнання, а наголошував про взяті відповідачем на себе гарантійні зобов'язання по ремонту та/або заміні обладнання, що вийшло з ладу.

У відповідності до підпункту 1 даного п. 7.1. Договору гарантійні зобов'язання на все обладнання по договору діяли до 07 липня 2007 року.

У відповідності до п. 2 ст. 269 Господарського кодексу України: Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.

Більш того, працівники відповідача здійснювали огляд холодильного обладнання позивача, що підтверджує сам відповідач листом № 322/12 від 30.03.2007 року в якому було сказано, що компресорний агрегат холодильного обладнання R-ТSL1 вийшов із ладу і у відповідача відсутня можливість провести ремонт власними силами.

Так, як компресорний агрегат R-ТSL1 на момент поломки знаходився на гарантії, то на думку позивача та у відповідності до п. 7.2 ст. 7 „Гарантійні зобов'язання" Договору, відповідач зобов'язаний був за власний рахунок та найкоротші строки провести ремонт, або заміну, будь-якого компоненту   обладнання,   в   якому   виявиться   дефект   на  протязі гарантійного строку" або у відповідності до п. 6 ст. 269 Господарського Кодексу України - провести заміну, компресора холодильного обладнання К.-Т8ІЛ, що вийшов із ладу - відповідно до листа позивача № 238 від 17 жовтня 2007 року.

Дані гарантійні зобов'язання не були виконані, натомість позивачем було отримано лист № 1317/07 від 29 жовтня 2007 року в якому позивачу повідомлялось, що гарантія на зазначене обладнання закінчилась чомусь 01.06.2006 року та товариством з обмеженою відповідальністю „БМБ Маргарин" систематично не виконувались зобов'язання по Договору № 324/2005 року, і взагалі зі сторони позивача Договір був підписаний без мети його реального виконання, що повністю суперечить дійсності, оскільки послуги відповідача з технічного обслуговування, до моменту поломки компресора R-ТSL1 були сплачені в повному обсязі, що підтверджує і сам відповідач, говорячи про те, що останнє технічне обслуговування проводилось НВП „Інсолар" в лютому 2007 року. Відповідач також посилався на те, що паспортом на обладнання встановлена підстава для зняття гарантійних зобов'язань: порушення правил експлуатації обладнання та невиконання періодичності і обсягу технічного обслуговування і позивачем ці правила нібито систематично порушувались.

Відповідач, на думку позивача, в односторонньому випадку відмовився від взятих на себе зобов'язань по Договору, не маючи на те достатніх підстав, оскільки така відмова не передбачена Договором № 324/2005. В свою чергу ст. 615 Цивільного кодексу України, говорить про те, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідач в свою чергу вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його в силі, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.

При цьому, відповідач вказує на те, що згідно з Технічним завданням, що є додатком до договору № 59/05 від 08.02.2005 р., укладеного між ВАТ «Укрпромектбудсервіс»та НВП «Інсолар»ТОВ, підрядник виконав підбір, перед монтажну підготовку, монтаж та пуско-налагоджувальні роботи холодильного обладнання. Підбір було здійснено точно у відповідності з кресленням № 79-0514 «Diagram OF R404 Piping 88KW CHEMETATOR PACK»та на підставі «Специфікації холодильного обладнання»№СС26135(СС0405)-SСО01 постачальника обладнання для виробництва маргарину (кеметатора) фірми «CHEMTECH INTERNETIONAL LTD».

До того ж, відповідач зазначає, що запуск та пуско-налагоджувальні роботи холодильного обладнання проводились у присутності представників фірми постачальника. Було проведено пробне виготовлення продукції (маргарину) на розрахованій потужності. При цьому, ніяких несправностей виявлено не було, що підтверджується технічним актом від 07.06.2005 р.

Також, відповідач посилається на ст. 112 «Загальних умов укладання та виконання договорів підряду», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р., де вказано, що у разі порушення зобов'язань за договором підряду можуть настати такі правові наслідки –припинення виконання зобов'язань за договором підряду, внаслідок односторонньої відмови від нього.

Крім того, відповідач вказує на те, що згідно з п.4.7 договору № 324 від 13.06.2005 р., підрядник залишає за собою право призупинити надання послуг у випадках порушення замовником строків попередньої їх оплати, відповідно до п.3.1. У зв'язку з систематичним невиконанням замовником покладених на нього обов'язків щодо оплати виконаних робіт, виконавець не мав можливості у подальшому знаходити кошти на оплату матеріалів, пального, добових, коштів на проживання у готелі обслуговуючого персоналу, не поставив під загрозу виконання договори з добросовісними замовниками. Більш того, на протязі 4-х місяців підприємство було вимушено брати кредити під високі відсотки у банку, щоб сплатити заробітну платню працівникам та відрядити їх у м. Черкаси для проведення технічного обслуговування.

Відповідач, звертає увагу суду на те, що відповідно до ГОСТу 22352-77, який діє на території України, гарантійний строк –строк, встановлений виробником протягом якого, у разі дотримання відповідних умов використання і зберігання, машина, в тому числі комплектуючі вироби та її складові частини, повинні відповідати вимогам стандартів. Виходячи з умов використання компресора, можна зробити висновок, що він належним чином не експлуатувався та не обслуговувався.

Як зазначає відповідач, для виявлення причин несправності компресорного агрегату R-ТSL1 необхідно було доставити спірний компресор до експертів та зробити висновок технічної експертизи компетентних органів. Позивач не зробив жодних рухів для встановлення дійсних причин несправності, тому виникають сумніви щодо належного використання вищезазначеного обладнання.

Також, відповідач вказує на те, що враховуючи невиконання зобов'язання за договором замовника, стосовно попередньої оплати та оплати за фактично виконані роботи за 4 місяці, відповідач скоротив гарантійний строк до строку, встановленого законодавством та первинним договором на закупівлю обладнання. За договором купівлі-продажу № 589/2004 від 30.11.2004 р. обладнання було відвантажено замовнику –ВАТ «Укрпромектбудсервіс»за накладною № 45 від 01.03.2005 р., т.б. на підставі п.5.2 договору первинний гарантійний строк був вичерпний 01.03.2006 р., це підтверджується технічним паспортом на обладнання та свідоцтвом на продаж. За договором № 59/2005 від 08.02.2005 р. обладнання було змонтоване відповідачем, що підтверджено актом від 07.06.2005 р. та встановлено гарантійний строк до 07.06.06 р. Але оскільки замовник уклав договір тільки для подовження гарантійного строку без мети його реального виконання, НПП «Инсолар»ТОВ припинило надання послуг та повернуло гарантійний строк до року з дня введення його в експлуатацію, т.б. до 07.06.06 р.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.

      Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції між позивачем та відповідачем 13.06.2005р. було укладено договір №324/2005 на проведення технічного обслуговування холодильного обладнання, відповідно до п.1.1. якого підрядник - відповідач зобов'язується виконати за завданням замовника - позивача у відповідності до умов даного договору, роботу - технічне обслуговування холодильного обладнання (додаток №1) та його ремонт на об'єкті позивача, а позивач зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Додатком №1 до спірного договору сторонами було узгоджено перелік холодильного обладнання та його місцезнаходження, згідно додатку №2 до даного договору сторони погодили перелік робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні холодильного обладнання.

      Як вбачається із матеріалів справи, відповідач на виконання умов договору надавав послуги з обслуговування спірного обладнання, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийомки виконаних робіт, складених за період з січня 2006 року до лютого 2007 року.

      Відповідно до п.3.1. спірного договору, оплата робіт відповідача за планове технічне обслуговування, яке виконується у відповідності до умов даного договору, проводиться позивачем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача у вигляді попередньої оплати впродовж 5-ти днів з моменту отримання рахунку.

       В порушення умов договору, позивач з січня 2007 року припинив фінансування планового технічного обслуговування обладнання, про що повідомив відповідача своїм листом №15 від 30.01.2007 року.

       Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

       Суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач не виконував умови договору належним чином, що підтверджується листуванням між позивачем та відповідачем  про наявність заборгованості позивачем перед відповідачем та відсутністю доказів попередньої оплати позивачем вартості робіт.  

      На підставі вищевикладеного, посилання позивача на тяжкий фінансовий стан і порушення зобов'язань з боку відповідача - необґрунтоване та не підтверджено наданими до справи доказами.

       Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України - за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

      Як вбачається із матеріалів справи, сторонами було укладено договір про надання послуг, а саме на технічне обслуговування спірного обладнання.

       Відповідно до п.4.7. спірного договору відповідач має право призупинити надання послуг у випадках порушення позивачем строків попередньої оплати у відповідності з п.3.1.

      Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

      За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов до висновку, що відповідачем було правомірно призупинено надання послуг позивачу, оскільки позивачем було порушено умови спірного договору в частині попередньої оплати за послуги передбачені договором.

      Згідно ч.6 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

     Оскільки позивач не виконував належним чином умови договору №324/2005, а саме своєчасну оплату за послуги по проведенню технічного обслуговування холодильного обладнання, у відповідача відповідно до п.4.7. спірного договору, не виникло подальшого зобов'язання по виконанню планового технічного обстеження спірного холодильного обладнання, а також зобов'язання по ремонту, або заміни несправних запасних частин.

      Крім того, як вбачається з умов укладеного сторонами договору, відповідач зобов'язався проводити плановий ремонт та заміну запчастин холодильного обладнання при умові, що позивач належним чином буде експлуатувати зазначене обладнання.

      Ухвалою господарського суду від 14.07.2008 р. було призначено судово-технічну експертизу, проведення якої було доручено Відкритому акціонерному товариству „Мелітополському заводу холодильного машинобудування „Рефма" та поставлено наступні питання: який саме вузол компресору вийшов з ладу; причини виходу з ладу даного компресору; чи знаходиться вихід з ладу компресора у прямому причинному зв'язку із заводським браком або виник в процесі неправильної експлуатації позивачем.

     Згідно висновку Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольский завод холодильного машинобудування „РЕФМА" спеціалісти даного заводу не мали змоги виконати технічну експертизу у зв'язку з тим, що компресор демонтовано з холодильної машини і немає можливості оцінити вплив на роботу компресора регулюючих та захисних штатних приладів, що вийшли з ладу, а також наявності чи відсутності необхідної кількості масла, що могло б стати причиною виходу з ладу компресора. З зазначених причин також неможливо надати відповідь на питання „Який саме вузол компресора вийшов з ладу".

       Тобто, з вини самого позивача, в зв'язку із демонтажем компресора, неможливо було встановити причину поламки.

       За таких обставин позивач не довів суду та не надав відповідних доказів, що компресор мав заводський брак чи вийшов з ладу у зв'язку із неналежним його експлуатуванням, або неналежним технічним обслуговуванням.

       Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

       За таких обставин позивач не довів суду та не надав відповідних доказів порушень відповідачем договірних зобов'язань, що можуть бути підставою для стягнення з нього вартості компресорного  агрегату R-ТSLI, котрий вийшов з ладу, без доведеності причин його поламки.

       На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2008 р. прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та діючого законодавства, без порушень норм матеріального та процесуального права, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст. 193, Господарського кодексу України, ст.ст. 615, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 33, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

                                                          постановила:

Рішення господарського суду Харківської області від 22.09.2008 р. по справі            № 35/61-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                           Могилєвкін Ю.О.

                                  судді                                                           Пушай В.І.

                                                                                                       Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 13.02.2009 року