cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" березня 2013 р. Справа№ 6/604
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коршун Н.М.
суддів: Пашкіної С.А.
Руденко М.А.
за участю представників:
Від позивача: представник не з'явився.
Від відповідача: Липовой І.В. - представник за довіреністю.
від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ"
на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2013 року
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ"
на дії Відділу державної виконавчої служби Святошинського
районного управління юстиції у місті Києві
у справі №6/604 (суддя Ковтун С.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К.
Київ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна
фірма "Агропродукт"
про стягнення 93 265,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.01.2012 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Агропродукт» 93 265,20 грн. задоволено повністю.
14.02.2012 р., після набрання рішенням законної сили Господарським судом міста Києва був виданий відповідний наказ.
11.01.2013 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" звернулося до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві, в якій просить визнати причини пропуску строку на оскарження поважними та поновити строк на оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 31954770 від 16.07.2012 р. та скасувати останню.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" на дії відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві залишено без розгляду.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на ті самі підстави, що й в скарзі на дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, а саме на те, що в кінці липня 2012 р. стягувач отримав постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним повним виконанням рішення згідно з виконавчим документом (на підстав п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження"). Однак, по сьогоднішній день боржником не погашено борг на суму 80 365,30 грн. Ніяких коштів, починаючи з 06.06.2012 р., ні від боржника, ні від органу виконання рішень не надходило. Стягувач звернувся до органу виконання рішень з проханням перевірити, чи не знаходяться кошти на рахунку виконавчої служби, однак відповіді не отримав.
Позивачем та Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України не використано наданого їм законом права на участь їх представників у судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Причин неявки суду не повідомлено. Матеріали справи містять докази належного повідомлення позивача та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про час та місце судового засідання.
За приписами ч. 1 ст. 98 ГПК України про прийняття апеляційної скарги до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду скарги. Питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження апеляційний господарський суд вирішує не пізніше трьох днів з дня надходження апеляційної скарги.
За таких обставин, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України за наявними в матеріалах справи доказами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника відповідача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, враховуючи наступне.
За приписами ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК України може бути відновлений, якщо суд визнає поважними причини його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Судовою колегією встановлено, що скаржник оскаржує постанову органу виконання рішень від 16.07.2012 р., яку, як він зазначає, отримав в кінці липня 2012 р.
Отже, процесуальний строк для подання скарги до суду почався у скаржника з кінця липня 2012 р.
Однак, скаргу було подано до суду з порушенням десятиденного строку, а саме 11.01.2013 р.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Судова колегія не приймає до уваги твердження апелянта про те, що він дізнався про відсутність факту виконання рішення про стягнення заборгованості вже після спливу відведеного для оскарження часу, та погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" як володілець банківського рахунку, дані про який ним надано органу виконання рішень для зарахування стягнутих коштів, не позбавлено було можливості з моменту отримання оскаржуваної постанови з'ясувати стан платежів по рахунку та перевірити факт надходження коштів.
Окрім цього, представником відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції подано копію угоди №1 від 05.07.2012 р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Агропродукт», зі змісту якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Агропродукт» підтверджує існування своєї заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" у розмірі 80 365,30 грн., відповідно до наказу Господарського суду міста Києва 14.02.2012 р. і зобов'язується погасити даний борг з розстрочкою; Копію заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" від 05.07.2012 р. вих. № 181 про закінчення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Агропродукт» у зв'язку з фактичним виконанням.
Також, представником відповідача подано копію ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 5011-52/14571-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Агропродукт» 100 365,30 грн., відповідно до угоди №1 від 05.07.2012р., укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Агропродукт».
Враховуючи встановлені вище обставини судова колегія дійшла до висновку про те, що позивач знав про не виконання відповідачем рішення про стягнення заборгованості ще в кінці липня 2012 р., однак не звернувся у строки, передбачені законодавством з відповідною скаргою, а тому судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що скарга позивача підлягає залишенню без розгляду.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводами апеляційної скарги не спростовані зазначені вище обставини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.В.К. Київ" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2013 року залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.01.2013 року по справі № 6/604 - без змін.
3. Матеріали справи № 6/604 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Коршун Н.М.
Судді Пашкіна С.А.
Руденко М.А.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2013 |
Оприлюднено | 15.03.2013 |
Номер документу | 29943932 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Коршун Н.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні