Постанова

від 07.02.2013 по справі 0670/4935/12

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/4935/12

категорія 8.2.1

07 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чернової Г.В. ,

при секретарі - Лукач В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом приватного підприємства "Техномолпром" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень № 0001062301 від 16.06.2011 р., № 001502301 від 02.09.2011 р.,-

встановив:

Приватне підприємство "Техномолпром" звернулося до суду з позовом, у якому просить визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Житомирському районі Житомирської області Державної податкової служби № 0001062301 від 16.06.2011 р., яким підприємству збільшено податок на додану вартість за основним платежем 553333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн., а також № 001502301 від 02.09.2011 р. про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 318888,00 грн., у тому числі: 318887 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій. При цьому зазначило, що підставою для прийняття вказаних рішень стало: віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за січень 2011 року по операціях з ТОВ "АТП-центр" без мети настання реальних наслідків; не надання для перевірки первинних документів, які б підтверджували взаємовідносини з вказаним контрагентом, тощо. З такими висновками відповідача підприємство не погоджується, оскільки здійснення операцій з ТОВ "АТП-центр" підтверджено відповідними первинними документами. Крім того, вказало, що на дату подання Декларації з ПДВ за січень 2011 року підприємство не отримувало від ДПІ у Житомирському районі повідомлення щодо анулювання свідоцтва ПДВ, що також стало підставою для донарахування підприємству податковим органом податку на додану вартість. На думку ПП "Техномолпром", останнє правомірно сформувало податкову декларацію з ПДВ за січень 2011 року в тому числі і суму податкового кредиту згідно отриманих податкових накладних в січні 2011 року на 565343,00грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, з підстав викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, просила відмовити в їх задоволенні за безпідставністю. Зокрема зазначила, що 25.01.2011 року ПП "Техномолпром" анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість, у зв'язку з відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням, про що свідчить внесення запису до ЄДР. Відповідно до п. 184.5 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, з моменту анулювання особи як платника податку така особа позбавляється права на виписку податкових накладних. Вказала, що в порушення вказаної правової норми підприємство виписувало податкові накладні після 25.01.2011 року, тобто після анулювання свідоцтва платника ПДВ, внаслідок чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на 565343,00 грн., в тому числі по взаємовідносинах з ТОВ "АТП-Центр", згідно податкової накладної на суму ПДВ - 553333,33 грн. Загалом підприємством занижено податку на додану вартість у сумі 872220 грн.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що працівниками ДПІ в Житомирському районі Житомирської області ДПС проведено невиїзну позапланову перевірку приватного підприємства "Техномолпром" (код за ЄДРПОУ 36297653) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "АТП-Центр", код 36801532 за січень 2011 року, за результатами якої складено акт № 1023/23-0/03112857/0100 від 20.05.2011 року. В даному акті (ст. 8 акту) зроблено висновок про порушення ПП "Техномолпром" вимог:

- ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП "Техномолпром" при придбанні та продажу товарів (послуг);

- п.п.7.2.1, 7.2.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року № 168/97 - ВР підприємством занижено податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі 553333 грн.

За результатами перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 червня 2011 року №0001062301, яким ПП "Техномолпром" було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 553334,00 грн., у тому числі: за основним платежем 553333,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн. При цьому в даному податковому повідомленні-рішенні вказано на порушення підприємством вимог п.п.198.1, 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України.

Крім того, працівниками ДПІ в Житомирському районі Житомирської області ДПС проведено виїзну позапланову перевірку приватного підприємства "Техномолпром" (код за ЄДРПОУ 36297653) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "АТП-Центр" (код за ЄДРПОУ 36801532), за результатами якої складено акт № 1397/23-0/03112857/0100 від 17.08.2011 року. В даному акті (ст. 13 акту) зроблено висновок про порушення ПП "Техномолпром" вимог: п. 184.5 ст.184 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 872220 грн.

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 вересня 2011 року № 001502301, яким ПП "Техномолпром" було визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 318888грн., у тому числі: 318887 грн. основного платежу та 1 грн. штрафних (фінансових) санкцій. При цьому в даному податковому повідомленні-рішенні вказано на порушення підприємством вимог п. 184.7 ст. 184 Податкового Кодексу України.

Такі висновки податкового органу, як вбачається зі змісту актів перевірок, ґрунтуються, зокрема, на тому, що в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів, (послуг) від ТОВ "АТП-Центр" підприємствам покупцям; ТОВ "АТП-Центр" здійснювало діяльність спрямовану на вчинення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб (тобто правочини здійснені без мети настання реальних наслідків); жодних первинних документів бухгалтерського обліку щодо фінансово-господарської діяльності між ПП "Техномолпром" за січень 2011 року до перевірки не надано.

Щодо збільшення суми ПДВ, внаслідок не визначення умовного постачання товарів та необоротних активів наявних на балансі підприємства після анулювання свідоцтва платника ПДВ то податковий орган зазначив, що у порушення вимог пункту 184.7 статті 184 Податкового кодексу України, позивач не визначив умовне постачання таких товарів і необоротних активів та не нарахував податкові зобов'язання з ПДВ, виходячи із звичайної ціни, внаслідок чого занижено податкові зобов'язання за січень 2011 року на 352602 грн.

Суд не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в актах перевірок, з огляду на наступне.

Встановлено, що на підставі рішення начальника ДПІ у Житомирському районі № 4/29-0 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, ПП "Техномолпром" 25.01.2011 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість на підставі пп. "ж" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, у зв'язку з відсутністю юридичної особи за місцезнаходженням, про що свідчить внесення запису до ЄДР № 12871430007002562 від 24.01.2011 року.

Згідно з пунктом 184.5 статті 184 Податкового кодексу України, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

За вимогами п.184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визначити податкові зобов'язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Щодо визнання позивачем умовного постачання товарів після дати анулювання його реєстрації, як платника податку у відповідності до п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, слід зазначити, що в даному випадку податковим органом не враховано той факт, що вказаний пункт (чинний на 25.01.2011 року - дату анулювання) стосується лише платника, яким подано заяву про анулювання як платника ПДВ, а не за рішенням податкового органу.

Крім того, у суду немає достатньо підстав вважати, що підприємство на час подання декларації з ПДВ за січень 2011 року отримало від ДПІ у Житомирському районі повідомлення щодо анулювання свідоцтва ПДВ; відсутні докази, коли саме стало відомо позивачу про скасування його свідоцтва платника податку на додану вартість.

Даючи правову оцінку даним правовідносинам, судом на противагу висновків податкового органу, встановлено: факти отримання позивачем товарів та оплата їх вартості підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та у податковій звітності; право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість підтверджується податковими накладними.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту, регулюються ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Кодекс).

Так, пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За змістом п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Приписами п. 198.6 ст. 198 Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що в даному випадку обов'язковою умовою включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) в складі ціни за товари (роботи, послуги) відповідно до вимог податкового законодавства є наявність податкової накладної, виданої продавцем. Наявність зазначених накладних доведена, що засвідчує факт придбання товарів.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано також доказів про укладення угоди між позивачем та його контрагентом без мети настання реальних наслідків. До того ж, первинними документами підтверджено реальне виконання сторонами умов договору купівлі - продажу транспортних засобів № 11/01/28 від 21 січня 2011 року, укладеного між ПП "Техномолпром" та ТОВ "АТП -Центр", що спростовує висновки відповідача про нікчемність договору.

Крім того, суд звертає увагу на те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Вказане свідчить про безпідставність тверджень, щодо невиконання вимог податкового законодавства контрагентами позивача, як на підставу відсутності підстав формування податкового кредиту позивачем.

Суд погоджується з доводами ПП "Техномолпром", що висновок відповідача про заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 872220 грн. та неправомірність його віднесення до складу податкового кредиту не підтверджений належними доказами. Водночас збільшення податкового зобов'язання є неправомірним, оскільки висновки досліджених актів перевірок не відповідають фактичним даним підприємства та даним податкового обліку, до того ж вони не відповідають даним, задекларованим в податковій декларації за січень 2011 року.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст. 71 КАС України), та згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. З огляду ж на розподіл обов'язків по доказуванню в адміністративному процесі в даному разі тягар доведення наявності порушення позивачем правил оподаткування покладається на контролюючий орган - відповідача по справі. Відсутність таких доказів судом розцінюється як недоведеність відповідачем своїх тверджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявленого позову, а отже оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

На підставі викладено, керуючись Податковим Кодексом України, ст.ст. 9,71, 86, 94,158-163, 186, 254 КАС України, суд,-

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001062301 від 16.06.2011 р., № 001502301 від 02.09.2011 р.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя Г.В. Чернова

Повний текст постанови виготовлено: 13 лютого 2013 р.