УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6195/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Рєзнікової С.С.
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 2а-1670/6195/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
27 вересня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" (надалі - позивач, ТОВ "Цукровий союз") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), в якому просив скасувати податкові повідомлення - рішення:
- № 0046422301 від 12.09.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 375713 грн;
- № 0004792301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 570886 грн, з них: за основним платежем в розмірі 570885 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн;
- № 0002161702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників в сумі 2002 грн 09 коп., з них: за основним платежем в розмірі 1773 грн 61 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 228 грн 48 коп.;
- № 0002171702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн;
- № 0000362204 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 1021634 грн 63 коп., з них: за основним платежем в розмірі 879329 грн 47 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 142305 грн 16 коп.
07 грудня 2012 року позивач надав до суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до якої, крім іншого, просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 0046422301 від 12.09.2012 року в частині визначення податкового зобов`язання з податку на прибуток в сумі 371919 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що:
- висновок ДПІ у м. Полтаві про наявність безнадійної кредиторської заборгованості по відносинам з СТОВ "Світанок" та СТОВ "Удай" не відповідає дійсним обставинам справи,
- реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Укррос-Зерно", ТОВ "Аграрно-інвестеційний союз", ТОВ "Різано-Трейд", ТОВ "Вайліс" підтверджена усією необхідною первинною документацією,
- податок на доходи фізичних осіб правильно утриманий та своєчасно перерахований позивачем до бюджету на загальну суму 1773 грн. 61 коп.,
- контрагент позивача - "INVB Finans AG" є резидентом кантону Цуг (Швейцарія) та підлягає оподаткуванню в ньому, що не викликає обов`язку в позивача сплачувати податок з доходу нерезидента.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.12 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукровий союз" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби: №0002171702 від 20.06.2012 року; №0002161702 від 20.06.2012 року; №0004792301 від 20.06.2012 року в частині основного платежу в розмірі 238098 грн 00 коп., №0046422301 від 12.09.2012 року в частині основного платежу в розмірі 371919 грн 00 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі направлень від 11.04.2012 року № 345, № 364, № 347 у період з 11.04.2012 року по 28.05.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Цукровий союз", код ЄДРПОУ 30305752, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.
За результатами перевірки складено акт від 29.05.2012 року №1196/22-2/30305752 (а.с. 35 - 175, т. 1), в якому відображені наступні порушення:
- пп. 14.1.11, пп. 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток за 2011 рік в загальній сумі 375713 грн;
- п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 25 Декларації "сума ПДВ, що підлягає сплаті" в загальній сумі 571431 грн, у тому числі - лютий 2011 року в розмірі 97435 грн, березень 2011 року в розмірі 235898 грн, в червні 2011 року в розмірі 238098 грн;
- пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: порушення щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1773 грн 61 коп., у 2 півріччі 2010 року - 909 грн 92 коп., у 1 півріччі 2011 року - 863 грн 79 коп.;
- п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку заповнення і надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку", а саме: в податкових розрахунках за формою № 1ДФ за 4 кв. 2010 року та 1 кв. 2011 року до суми доходу працівників підприємства не включені суми відпускних та компенсацій за невикористані відпустки;
- п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України та п. 13.1, 13.2 ст. 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: заниження податку з доходу нерезидента в загальній сумі 879329 грн 54 коп., в тому числі; за 4 кв. 2010 року - 317 733 грн 18 коп., за 1 кв. 2011 року - 111 169 грн 80 коп., за 2 кв. 2011 року - 198947 грн 06 коп., за 3 кв. 2011 року - 128 332 грн 41 коп., за 4 кв. 2011 року - 123 147 грн 09 коп.
На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення: № 0004782301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 685646 грн (а.с. 33, т.1); № 0004792301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 570886 грн, з них: за основним платежем в розмірі 570885 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн (а.с. 32, т.1); № 0002161702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників в сумі 2002 грн 09 коп., з них: за основним платежем в розмірі 1773 грн 61 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 228 грн 48 коп. (а.с. 34, т.1); № 0002171702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн (а.с. 30, т.1); № 0000362204 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 1021634 грн 63 коп., з них: за основним платежем в розмірі 879329 грн 47 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 142305 грн 16 коп. (а.с. 31, т.1).
Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області, рішенням якої від 04.09.2012 року № 2267/10/10-215 (а.с. 21-29, т.1) скаргу позивача задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004782301 від 20.06.2012 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 685646 грн, внаслідок чого винесене нове податкове повідомлення - рішення № 0046422301 від 12.09.2012 року, яким визначено зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 375713 грн.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що прийняті податкові повідомлення - рішення №0002171702 від 20.06.2012 року; №0002161702 від 20.06.2012 року порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, тому вони підлягають скасуванню. Позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0004792301 від 20.06.2012 року та №0046422301 від 12.09.2012 року підлягають задоволенню в частині, а саме податкове повідомлення-рішення №0004792301 від 20.06.2012 року в частині основного платежу в розмірі 238098 грн 00 коп. та податкове повідомлення-рішення №0046422301 від 12.09.2012 року в частині основного платежу в розмірі 371919 грн 00 коп. Позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000362204 від 20.06.2012 року задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
З матеріалів справи встановлено, що на підставі направлень від 11.04.2012 року № 345, № 364, № 347 у період з 11.04.2012 року по 28.05.2012 року ДПІ у м. Полтаві проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Цукровий союз", код ЄДРПОУ 30305752, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.
ДПІ у м. Полтаві прийшла до висновку про заниження позивачем суми грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в розмірі 375713 грн зважаючи на те, що, по-перше, в додатку ЦП "Розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами, деривативами та іншими, ніж цінні папери корпоративними правами" від операцій з деривативами підприємство отримало прибуток в сумі 16496 грн, який не відображено в Декларацію в рядок 03.20 (зазначене порушення позивачем не оскаржується на підставі заяви про зміну позовним вимог); по-друге, позивачем не включено до складу валового доходу за 3 квартал 2011 року суму безнадійної кредиторської заборгованості по господарським відносинам з СТОВ "Світанок" в розмірі 1 158 109 грн 95 коп. за поставлений товар та з СТОВ "Удай" в розмірі 458931 грн 26 коп., оскільки данні суб`єкти господарювання зняті з податкового обліку і до єдиного державного реєстру внесено запис про стан платника: 16 - припинено, ліквідовано (закрито).
Оцінюючи господарські відносини ТОВ "Цукровий союз" з СТОВ "Світанок" та СТОВ "Удай", колегія суддів зазначає наступне.
15.12.2010 року між ТОВ "Цукровий союз" та СТОВ "Світанок" укладений договір № З/10/Р-15/12, відповідно до умов якого СТОВ "Світанок" (продавець) зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ "Цукровий союз" (покупця), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові, в строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 54-55, т.2).
Відповідно до умов п. 2.1 договору, продавець поставляє наступний товар: пшениця фуражна 6 кл. та кукурудза фуражна, всього на суму 1 075 716 грн 63 коп.
Отримання придбаного у СТОВ "Світанок" товару підтверджується актом № 1 приймання-передачі від 15.12.2010 року (а.с. 56, т.2).
У зв`язку з невиконанням умов оплати сторони уклали додаткову угоду № 1/п від 04.01.2012 року, відповідно до якої вони прийшли згоди про часткове повернення товару на суму 110 625 грн.
Також, 30.03.2011 року між ТОВ "Цукровий союз" та СТОВ "Світанок" укладена додаткова угода до договору № З/10/Р-15/12, згідно з якою сторони прийшли згоди про продовження строку дії зазначеного договору до 31 березня 2013 року (а.с. 59, т.2).
19.01.2011 року між ТОВ "Цукровий союз" та СТОВ "Удай" укладений договір № З/11/Р-19/1, відповідно до умов якого СТОВ "Удай" (продавець) зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ "Цукровий союз" (покупця), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові, в строк та на умовах, передбачених цим договором (а.с. 26-27, т.2).
Згідно з умовами п. 2.1 договору продавець поставляє наступний товар: кукурудзу та ячмінь, всього на суму 995 763 грн 70 коп.
Отримання придбаного у СТОВ "Удай" товару підтверджується податковою накладною № 37/2 від 19.01.2011 року (а.с. 28, т.2).
У зв`язку з невиконанням умов оплати ТОВ "Цукровий союз" частково повернув товар постачальнику - СТОВ "Удай" на суму 536 832 грн 43 коп. (а.с. 29, т.2).
30.03.2011 року між ТОВ "Цукровий союз" та СТОВ "Удай" укладена додаткова угода до договору № З/11/Р-19/1, згідно з якою сторони прийшли згоди про продовження строку дії зазначеного договору до 31 березня 2013 року (а.с. 31, т.2).
Сума кредиторської заборгованості позивача перед СТОВ "Світанок" складає 1 158 109 грн 95 коп., а перед СТОВ "Удай" - 458931 грн 26 коп.
Колегією суддів встановлено, що, відповідно до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Куйбишево" (код ЄДРПОУ 00845890), зазначене товариство є правонаступником СТОВ "Удай" (код ЄДРПОУ 30794291), яке було припинене шляхом перетворення у формі приєднання до СТОВ "Агрофірма Куйбишево", та СТОВ "Світанок" (код ЄДРПОУ 30794331), яке було припинене шляхом перетворення у формі приєднання до СТОВ "Агрофірма Куйбишево".
Зазначена інформація підтверджується також наявними в справі передавальними актами (а.с. 45 - 53; 61-68, т. 2), та спеціальними витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців по СТОВ "Удай", СТОВ "Світанок", СТОВ "Агрофірма Куйбишево".
Відповідно до пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.
Підпункт 135.5.4. п. 135.5. ст. 135 Податкового кодексу передбачає, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про господарські товариства" припинення діяльності товариства відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Припинення товариства проводиться призначеною учасниками, судом або уповноваженим органом комісією з припинення товариства (комісією з реорганізації, ліквідаційною комісією) або ліквідатором. Виконання функцій комісії з припинення товариства (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління товариства.
У разі припинення товариства вся сукупність прав та обов'язків товариства переходить до його правонаступників.
Таким чином, зважаючи на те, що правонаступником СТОВ "Світанок" та СТОВ "Удай" є СТОВ "Агрофірма Куйбишево" (код ЄДРПОУ 00845890), яке відповідно до чинного законодавства прийняло всі обов`язки і права зазначених підприємств, в тому числі і право вимоги щодо сплати вартості поставленої продукції відповідно до договорів № З/10/Р-15/12 від 15.12.2010 року та № З/11/Р-19/1 від 19.01.2011 року (додаткових угод до них), то й підстав вважати заборгованість позивача перед СТОВ "Світанок" та СТОВ "Удай" (правонаступник яких СТОВ "Агрофірма Куйбишево") безнадійною кредиторською заборгованістю не має.
З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про те, що визначене податковим повідомленням - рішенням № 0046422301 від 12.09.2012 року податкове зобов`язання в частині основного платежу в розмірі 371919 грн, є безпідставним, протиправним, отже податкове повідомлення - рішення № 0046422301 від 12.09.2012 року в цій частині підлягає скасуванню.
Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню № 0004792301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 570886 грн, з них: за основним платежем в розмірі 570885 грн, та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн, колегія суддів виходить з наступного.
ДПІ у м. Полтаві прийшла до висновку про заниження позивачем суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 570885 грн, зважаючи на те, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Укррос-Зерно" (постачальником якого було ТОВ "Оскол", який отримував товар від ТОВ "Різано Трейд", в діяльності яких вбачаються ознаки фіктивності), з ТОВ "Аграрно-інвестеційний союз", з ТОВ "Різано-Трейд", з ТОВ "Вайліс" не підтверджується усією необхідною первинною документацією.
Досліджуючи господарські операції ТОВ "Цукровий союз" з постачальником ТОВ "Укррос-Зерно" та покупцем ТОВ "Аграрно - інвестиційний союз", колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
З огляду на викладене, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності та наявність належним чином оформлених податкових накладних.
При цьому колегія суддів враховує, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Це підтверджується також правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у справах, пов'язаних з визначенням податкових зобов'язань з ПДВ та бюджетним відшкодуванням ПДВ, в яких Верховний Суд України звертає увагу на необхідність з'ясування судами при розгляді справ на те, чи мали операції з придбання та реалізації товарів (послуг) реальний характер, як перевозились і зберігались товари (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат, якою особою виконувались роботи чи надавались послуги, які матеріали використовувалися для виконання робіт), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення та інше.
01.06.2011 року між позивачем та ТОВ "Укррос-Зерно" укладений договір купівлі - продажу № С/11/Р-23/6 (а.с. 71-72, т.2), відповідно до умов якого ТОВ "Укррос-Зерно" (продавець) зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ "Цукровий союз" (покупець), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цукор-пісок по 50 кг, в строки та на умовах, передбачених даним Договором.
07.09.2011 року між сторонами укладена додаткова угода № 4 (а.с. 75, т.2), згідно з умовами якої сторони дійшли згоди частково змінити предмет договору та поставити товар в рахунок отриманих попередніх оплат. Продавець відповідно до п. 3 зазначеної додаткової угоди поставляє цукор-пісок та мішки п/п на загальну суму 1 428 588 грн (з них ПДВ - 238 098 грн).
Господарські операції позивача з ТОВ "Укррос-Зерно" щодо поставки цукру - піску супроводжувались складанням відповідної первинної документації, наявність якої ДПІ у м. Полтаві не ставиться під сумнів (а.с. 67 т.1), зокрема, актом приймання передачі № 4 від 07.09.2011 року (а.с. 76, т.2), в якому зазначається про передачу товару на складі ТОВ "Оржицький цукровий завод", податковими накладними, банківськими виписками, повідомленнями для складу про передачу товару покупцю (а.с. 77, 156-160, 167-170 т.2).
Посилання відповідача на те, що постачальник позивача - ТОВ "Укррос-Зерно" отримував продукцію (цукор) від ТОВ "Оскол", взаємовідносини з яким мають ознаки фіктивності, а ТОВ "Оскол", в свою чергу, отримував цукор і мішки від ТОВ "Різано Трейд", в якого відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, що свідчить про нікчемність угод між підприємствами і про що зазначено в акті Куп`янської ОДПІ № 581/18-31507031 від 01.06.2011 року, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.
Такий вид діяльності, як оптова торгівля, не завжди вимагає від суб'єкта господарської діяльності, зокрема мова йдеться про ТОВ "Різано Трейд" (як можливого постачальника продукції для ТОВ "Укррос-Зерно", яке в свою чергу поставляло продукцію для позивача), наявності сировини, матеріалів, виробничого обладнання, оскільки торгівля може здійснюватися готовою продукцією, а трудові ресурси можуть залучатися за необхідністю на підставі цивільно-правових угод.
Відносно посилання в акті перевірки позивача на акти перевірки контрагентів ТОВ "Укррос-Зерно", а саме: акт перевірки ТОВ "Оскол" № 787/22-6/30212223 від 18.04.2012 року, акт перевірки ТОВ "Різано Трейд" № 581/18-31507031 від 01.06.2011 року, колегія суддів виходить з наступного.
Із аналізу чинного законодавства вбачається, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.
Судом першої інстанції встановлено, що в подальшому придбаний у ТОВ "Укррос-Зерно" товар (цукровий пісок), був реалізований позивачем (ТОВ "Цукровий союз") Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно - інвестиційний союз" відповідно до договору № С/11/Р-09/8 від 09.08.2011 року, що підтверджується наявними в справі актами приймання - передачі, податковими накладними, банківськими виписками, повідомленнями для складу про передачу товару (а.с. 86-95, 171-173 т.2).
В обґрунтування відсутності товарно-транспортних накладних щодо перевезення придбаного у ТОВ "Укррос-Зерно" товару, позивачем зазначено, що товар купувався зі складу ТОВ "Оржицький цукровий завод" (базова умова поставки товару п.3.1. договору), де він зберігався до моменту продажу його Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрно - інвестиційний союз". Такі ж умови поставки вказані і в договорі із ТОВ "Аграрно - інвестиційний союз", п. 3.1. договору - базовою умовою поставки товару є склад, вказаний в акті приймання-передачі або в товарній накладній. Таким чином, позивач купував товар, який він отримував на складі ТОВ "Оржицький цукровий завод" без зобов'язань здійснювати його перевезення або самовивоз і продав товар для ТОВ "Аграрно - інвестиційний союз" без зобов'язань доставки цього товару для покупця, а з умовами передачі його на тому ж складі де він був куплений позивачем і де знаходиться для подальшої реалізації.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що господарські операції позивача з ТОВ "Укррос-Зерно" мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суму 238098 грн.здійснено на підставі належним чином оформлених первинних документів, ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.
Надаючи оцінку податковим повідомленням - рішенням № 0002161702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників в сумі 2002 грн 09 коп., з них: за основним платежем в розмірі 1773 грн 61 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 228 грн 48 коп. та № 0002171702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1 грн, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що перевіркою правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено неутримання його на загальну суму 1773 грн 61 коп., у тому числі за 2 півріччя 2010 року - 909 грн 92 коп., та за 1 півріччя 2011 року 863 грн 79 коп.
Також, перевіркою встановлено, що в податкових розрахунках за формою 1 ДФ за 2 кв. 2010 року та за 1 кв. 2011 року до суми доходу працівників підприємства не включені суми відпускних та компенсацій за невикористані відпустки.
Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.
Пунктом 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідні положення містяться і в Податковому кодексі України.
Згідно з п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.
Відповідно до пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з пунктом 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.
Пунктом 119.2 ст. 119 Податкового кодексу передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.
Колегія суддів, дослідивши наявні в матеріалах справи податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 1 квартал 2010 року, 2 квартал 2010 року, 3 квартал 2010 року, 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року, а також розрахункові відомості підприємства за відповідний період та банківські виписки (а.с. 209-229, т.1), встановила, що:
- у жовтні 2010 року гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 при звільненні підприємством було нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), відповідно, в розмірі 4359 грн 84 коп. та в розмірі 1932 грн 17 коп., та фактично утримано податку, відповідно, 630 грн 43 коп., 279 грн 39 коп.;
- у січні 2011 року гр. ОСОБА_3 при звільненні підприємством було нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), в розмірі 2243 грн 98 коп., та фактично утримано податку - 324 грн 48 коп.;
- у лютому 2011 року гр. ОСОБА_4 при звільненні підприємством було нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), в розмірі 1278 грн 11 коп. , та фактично утримано податку - 184 грн 81 коп.;
- у березні 2011 року гр. ОСОБА_5 при звільненні підприємством було нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), в розмірі 2451 грн 61 коп., та фактично утримано податку - 354 грн 50 коп.
Тобто з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Цукровий завод" податок на доходи фізичних осіб належним чином відображений у розрахунках форми 1 ДФ, нарахований та сплачений до бюджету, отже порушення вимог пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: порушення щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1773 грн 61 коп., у 2 півріччі 2010 року - 909 грн 92 коп., у 1 півріччі 2011 року - 863 грн 79 коп., колегією суддів не встановлено.
Враховуючи викладене, податкові повідомлення - рішення № 0002161702 від 20.06.2012 року, № 0002171702 від 20.06.2012 року, винесені без врахування всіх суттєвих обставин справи, є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Таким чином позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000362204 від 20.06.2012 року не є предметом апеляційного перегляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прийняті податкові повідомлення - рішення №0002171702 від 20.06.2012 року; №0002161702 від 20.06.2012 року порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, тому вони підлягають скасуванню. Позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень №0004792301 від 20.06.2012 року та №0046422301 від 12.09.2012 року підлягають задоволенню в частині, а саме податкове повідомлення-рішення №0004792301 від 20.06.2012 року в частині основного платежу в розмірі 238098 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення №0046422301 від 12.09.2012 року в частині основного платежу в розмірі 371919 грн. 00 коп.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано частково задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 10.12.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012р. по справі № 2а-1670/6195/12 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С. Судді (підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.02.2013 |
Оприлюднено | 18.03.2013 |
Номер документу | 29958711 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Рєзнікова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні