Ухвала

від 10.12.2013 по справі 2а-1670/6195/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2013 р. м. Київ К/800/28565/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Мосієнко В. Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову та ухвалуПолтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року у справі№ 2а-1670/6195/12 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз» до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби проскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року у справі № 2а-1670/6195/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Полтаві Полтавської області Державної податкової служби: № 0002171702 від 20.06.2012 року; № 0002161702 від 20.06.2012 року; № 0004792301 від 20.06.2012 року в частині основного платежу в розмірі 238 098,00 грн., № 0046422301 від 12.09.2012 року в частині основного платежу в розмірі 371 919,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. пп. 14.1.11, 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 119.2 ст. 119, п. 138.4 ст. 138, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 153.8 ст. 153, пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176, п. п.198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201, п Податкового кодексу України, п. п. 13.1, 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. ст. 7, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

З наданих заявником документів вбачається, що в силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства відповідач, підлягає заміні правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби планової виїзної перевірки ТОВ «Цукровий союз» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.12.2011 року складено акт від 29.05.2012 року № 1196/22-2/30305752, в якому зафіксовано порушення:

- пп. пп. 14.1.11, 14.1.13 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4 ст. 138, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 153.8 ст. 153 Податкового кодексу України, а саме: заниження податку на прибуток за 2011 рік в загальній сумі 375 713,00 грн.;

- п. 44.1 ст. 44, п. 198.2, п. п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: заниження задекларованих суб`єктом господарювання показників у рядку 25 Декларації «сума ПДВ, що підлягає сплаті» в загальній сумі 571 431,00 грн., у тому числі: лютий 2011 року в розмірі 97 435,00 грн., березень 2011 року в розмірі 235 898,00 грн., в червні 2011 року в розмірі 238 098,00 грн.;

- пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: порушення щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1 773,61 грн., у 2 півріччі 2010 року - 909,92 грн., у 1 півріччі 2011 року - 863.79 грн.;

- п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, п. 3 Порядку заповнення і надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку, а саме: в податкових розрахунках за формою № 1ДФ за 4 кв. 2010 року та 1 кв. 2011 року до суми доходу працівників підприємства не включені суми відпускних та компенсацій за невикористані відпустки;

- п. 160.1, п. 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України та п. п. 13.1, 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: заниження податку з доходу нерезидента в загальній сумі 879 329,54 грн., в тому числі; за 4 кв. 2010 року - 317 733,18 грн., за 1 кв. 2011 року - 111 169,80 грн., за 2 кв. 2011 року - 198 947,06 грн., за 3 кв. 2011 року - 128 332,41 грн., за 4 кв. 2011 року - 123 147,09 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0004782301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 685 646,00 грн.; № 0004792301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 570 886,00 грн., з них: за основним платежем в розмірі 570 885,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн.; № 0002161702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників в сумі 2 002,09 грн., з них: за основним платежем в розмірі 1 773,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 228,48 грн.; № 0002171702 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи найманих працівників за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 1,00 грн.; № 0000362204 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 1 021 634,63 грн., з них: за основним платежем в розмірі 879 329,47 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 142 305,16 грн.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням Державної податкової адміністрації у Полтавській області від 04.09.2012 року № 2267/10/10-215 скаргу позивача задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004782301 від 20.06.2012 року, яким було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в розмірі 685 646,00 грн., внаслідок чого винесене нове податкове повідомлення-рішення № 0046422301 від 12.09.2012 року, яким визначено зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 375 713,00 грн.

При проведенні перевірки відповідач дійшов висновку про заниження позивачем суми грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств» в розмірі 375 713,00 грн. зважаючи на те, від операцій з деривативами підприємство отримало прибуток в сумі 16 496,00 грн., який не відображено в декларації в рядку 03.20 (зазначене порушення позивачем не оскаржується на підставі заяви про зміну позовним вимог); позивачем не включено до складу валового доходу за 3 квартал 2011 року суму безнадійної кредиторської заборгованості по господарським відносинам з СТОВ «Світанок» в розмірі 1 158 109.95 грн. за поставлений товар та з СТОВ «Удай» в розмірі 458 931,26 грн., оскільки данні суб`єкти господарювання зняті з податкового обліку і до єдиного державного реєстру внесено запис про стан платника: 16 - припинено, ліквідовано (закрито).

Судами встановлено, що 15.12.2010 року між ТОВ «Цукровий союз» та СТОВ «Світанок» укладений договір № З/10/Р-15/12, відповідно до умов якого СТОВ «Світанок» (продавець) зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ «Цукровий союз» (покупець), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові, в строк та на умовах, передбачених цим договором, всього на суму 1 075 716,63 грн. Отримання придбаного у СТОВ «Світанок» товару підтверджено наявними у справі доказами.

У зв`язку з невиконанням умов оплати сторони уклали додаткову угоду № 1/п від 04.01.2012 року, відповідно до якої вони погодилися на часткове повернення товару на суму 110 625,00 грн.

Також, 30.03.2011 року між ТОВ «Цукровий союз» та СТОВ «Світанок» укладена додаткова угода до договору № З/10/Р-15/12, згідно з якою сторони домовилися про продовження строку дії зазначеного договору до 31.03.2013 року.

19.01.2011 року між ТОВ «Цукровий союз» та СТОВ «Удай» укладений договір № З/11/Р-19/1, відповідно до умов якого СТОВ «Удай» (продавець) зобов`язується поставити та передати у власність ТОВ «Цукровий союз» (покупець), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити зернові, в строк та на умовах, передбачених цим договором, всього на суму 995 763,70 грн. Отримання придбаного у СТОВ «Удай» товару підтверджено наявними у справі доказами.

У зв`язку з невиконанням умов оплати ТОВ «Цукровий союз» частково повернув товар постачальнику СТОВ «Удай» на суму 536 832,43 грн.

30.03.2011 року між ТОВ «Цукровий союз» та СТОВ «Удай» укладена додаткова угода до договору № З/11/Р-19/1, згідно з якою сторони домовилися про продовження строку дії зазначеного договору до 31.03. 2013 року.

Сума кредиторської заборгованості позивача перед СТОВ «Світанок» складає 1 158 109,95 грн., а перед СТОВ «Удай» - 458 931,26 грн.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Куйбишево» є правонаступником СТОВ «Удай», яке припинене шляхом перетворення у формі приєднання до СТОВ «Агрофірма Куйбишево», та СТОВ «Світанок», яке припинене шляхом перетворення у формі приєднання до СТОВ «Агрофірма Куйбишево».

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості; в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією; г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу передбачає, що інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що правонаступником СТОВ «Світанок» та СТОВ «Удай» є СТОВ «Агрофірма Куйбишево», яке відповідно до чинного законодавства прийняло всі обов`язки і права зазначених підприємств, в тому числі і право вимоги щодо сплати вартості поставленої продукції відповідно до договорів № З/10/Р-15/12 від 15.12.2010 року та № З/11/Р-19/1 від 19.01.2011 року (додаткових угод до них), колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про скасування податкового повідомлення-рішення № 0046422301 від 12.09.2012 року в частині основного платежу в розмірі 371 919,00 грн. у зв'язку з відсутністю підстав вважати заборгованість позивача перед зазначеними контрагентами безнадійною кредиторською заборгованістю.

Також в акті перевірки відповідачем зазначено про заниження позивачем суми грошового зобов`язання за платежем «податок на додану вартість» в розмірі 570 885,00 грн., зважаючи на те, що реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Укррос-Зерно», ТОВ «Аграрно-інвестеційний союз», ТОВ «Різано-Трейд», ТОВ «Вайліс» не підтверджується усією необхідною первинною документацією.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Правомірність формування податкового кредиту визначається фактом придбання товарів (робіт, послуг, основних фондів) з метою їхнього використання у власній господарській діяльності платника податків.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що реальне виконання господарських операцій по договорам щодо придбання товару з ТОВ «Укррос-Зерно», ТОВ «Аграрно-інвестеційний союз», ТОВ «Різано-Трейд», ТОВ «Вайліс», а також його подальшої реалізації підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком судів про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004792301 від 20.06.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 570 886,00 грн. у зв'язку з правомірним формуванням податкового кредиту по вказаним операціям.

Судом першої інстанції встановлено, що перевіркою правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету встановлено неутримання його на загальну суму 1 773,61 грн., у тому числі за 2 півріччя 2010 року - 909,92 грн., та за 1 півріччя 2011 року 863,79 грн.

Також, перевіркою встановлено, що в податкових розрахунках за формою 1 ДФ за 2 кв. 2010 року та за 1 кв. 2011 року до суми доходу працівників підприємства не включені суми відпускних та компенсацій за невикористані відпустки.

Відповідно до пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Пунктом 19.2 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Згідно із п. 164.1 ст. 164 Податкового кодексу базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту). (пп. 164.2.1 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно із п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу передбачено, що неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020 гривень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно з податковими розрахунками сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ) за 1 квартал 2010 року, 2 квартал 2010 року, 3 квартал 2010 року, 4 квартал 2010 року, 1 квартал 2011 року та 2 квартал 2011 року, а також розрахункових відомостей підприємства за відповідний період та банківських виписок: у жовтні 2010 року гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 при звільненні підприємством нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), відповідно, в розмірі 4 359,84 грн. та в розмірі 1 932,17 грн., та фактично утримано податку, відповідно, 630,43 грн., 279,39 грн.; в у січні 2011 року гр. ОСОБА_8 при звільненні підприємством було нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), в розмірі 2 243,98 грн., та фактично утримано податку - 324,48 грн.; в лютому 2011 року гр. ОСОБА_9 при звільненні підприємством нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), в розмірі 1 278,11 грн., та фактично утримано податку - 184,81 грн.; в березні 2011 року гр. ОСОБА_10 при звільненні підприємством нараховано дохід (суми відпускних та компенсацій за невикористанні відпустки), в розмірі 2 451,61 грн., та фактично утримано податку - 354,50 грн.

Судами встановлено, що ТОВ «Цукровий завод» податок на доходи фізичних осіб належним чином відображений у розрахунках форми 1 ДФ, нарахований та сплачений до бюджету.

Вищенаведені обставини спростовують доводи податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 164.1.2 п. 164.1, пп. 164.2.1 п. 164. 2 ст. 164, п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Враховуючи викладене, колегія суддів погуджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про скасування податкових повідомлень-рішень № 0002161702 від 20.06.2012 року, № 0002171702 від 20.06.2012 року.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000362204 від 20.06.2012 року, збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 1 021 634,63 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Цукровий союз» (позичальник) та «INVB Finanz AG» (кредитор), яка є компанією-резидентом Швейцарії та перебуває на податковому обліку в даній країні, 06.02.2008 року укладено кредитний договір № 13/1/2008 на суму 8 121 450,00 дол. США.

Даний кредитний договір зареєстровано у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, реєстраційне свідоцтво № 8622.

20.05.2010 року між сторонами укладено доповнення № 2 до кредитного договору № 13/1/2008 від 06.02.2008 року, відповідно до якого «сума кредиту» означає 6 330 970,00 дол. США, «відсоткова ставка» - 11 % річних.

Дане доповнення зареєстроване у Головному управлінні Національного банку України по м. Києву і Київській області, додаток до реєстраційного свідоцтва від 23.06.2010 року № 1.

За користування кредитом позивачем у 4 кв. 2010 року - 4 кв. 2011 року перераховано «INVB Finanz AG» (Швейцарія) 1 105 113,05 дол. США (8 793 294,57 грн.).

Суд першої інстанції з посиланням на п. п. 13.1, 13.2 ст. 13, п. 18.1 ст. 18 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 160.1, 160.2 ст. 160 Податкового кодексу України, п. п. 1, 2 ст. 11 Конвенції між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал, що укладена 30.10.2000 року та набрала законної сили 26.02.2002 року, дійшов висновку про правомірність нарахування зобов`язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб розмірі 10 % від загальної суми процентів.

Постанова суду першої інстанції в цій частині не оскаржувалась.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують та підлягають відхиленню, оскільки зводяться до переоцінки обставин, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції. .

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Замінити відповідача правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекцієї у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10.12.2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.02.2013 року у справі № 2а-1670/6195/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н .Є. Маринчак