Ухвала

від 12.03.2013 по справі 2а/1270/8750/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Островська О.П.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року справа №2а/1270/8750/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенко Д.В. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі № 2а/1270/8750/2012 за позовом ОСОБА_2 до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.07.2012 року, визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 22.10.2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.07.2012 року, визнати нечинною та скасувати податкову вимогу № 6 від 22.10.2012 року, якою визначена сума податкового боргу у розмірі 3381, 8 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року позовні вимоги задоволені частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 17.07.2012 року № 0001811720 в частині донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3381,8 грн., визнано нечинною та скасовано повністю податкову вимогу відповідача № 6 від 22.10.2012 року. В решті заявлених вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду в частині задоволення позову скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити у повному обсязі.

В частині відмови в задоволенні позову постанова суду не оскаржувалась.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідачем у період з 07.06.2012 року по 07.06.2012 року на підставі п.1 та п.3 ст.10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" зі змінами та доповненнями, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 та п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75, ст.76 та п.85.2 ст.85, ст. ст.86.2 ст.86 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, було проведено камеральну перевірку податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2011 році, наданою до відповідача громадянином ОСОБА_2, за результатами якої складено акт від 07.06.2012 року №498/171-2672413255 (а.с.14-16).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001811720 від 17.07.2012 року, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3381,8 грн. та штрафної (фінансової) санкції в сумі 170 грн. (а.с.37).

Як зазначено в акті перевірки відповідача від 07.06.2012 року № 498/171-2672413255, у додатку № 3 до рядка 01.04 податкової декларації про майновий стан і доходи, отримані у 2011 році, відображені доходи від продажу інвестиційного активу ТОВ "Галіон-Пріма" у розмірі 42000,00 грн., сума витрат на придбання інвестиційного активу ТОВ " Галіон-Пріма" склала 42000,00 грн., фінансовий результат операцій з інвестиційними активами дорівнює 0.

До декларації позивачем були надані:

- договір відступки 100% часток капіталу продажу ТОВ " Галіон-Пріма" шляхом купівлі-продажу від 10.06.2011;

- виписка по розрахунковому рахунку за 2008 рік на загальну суму 21000 грн. (по р/р 26001301182774 сума внесків до статутного фонду склала 21000 грн) без вказання ПІБ громадянина, який здійснив внесок до статутного капіталу;

- супроводжувальний лист від 03.05.2012.

Відповідно до п.п.170.2.1 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік.

Згідно п.п.170.2.2 п.170.2 ст.170 Податкового кодексу України, інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4-170.2.6 цього пункту .

Якщо загальний фінансовий результат операцій з інвестиційними активами має від'ємне значення, його сума переноситься у зменшення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами наступних років до його повного погашення.

Підпунктом «б» п. 176.1 ст.176 Податкового кодексу України визначено, що платники податку зобов'язані отримувати та зберігати протягом строку давності, встановленого цим Кодексом, документи первинного обліку, в тому числі на підставі яких визначаються витрати при розрахунку інвестиційного прибутку та формується податкова знижка платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2011 року позивач продав корпоративні права засновника ТОВ "Галіон-Пріма", які на момент продажу склали 100% часток у статутному капіталі товариства. Статутний капітал товариства на момент продажу корпоративних прав був сформований повністю та складав 42000 гривень, що підтверджується договором відступки, що перебуває в матеріалах справи (а.с. 20-21).

На підтвердження формування 50% статутного капіталу ТОВ "Галіон-Пріма" позивачем до відповідача було надано виписку з банківського рахунку від 26.02.2008, яка підтверджує внесення 21000 грн. (а.с.27).

Разом з тим, позивачем не було надано відповідачу доказу формування перших 50% статутного капіталу ТОВ " Галіон-Пріма", у зв'язку із чим податковий орган зробив висновок в акті перевірки про надання ОСОБА_2 документів не в повному обсязі, що й слугувало підставою для визначення в спірному податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3381,8 грн.

Ухвалою суду першої інстанції від 03.12.2012 року за клопотанням представника позивача у виконавчому комітеті Дніпропетровської міської ради з матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Галіон-Пріма" було витребувано доказ формування першої частини статутного капіталу ТОВ "Галіон-Пріма" у розмірі 21000,00 грн.

На виконання ухвали суду виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради ТОВ «Галіон-Пріма» надана копія довідки № 480/10 від 24.04.2007 про те, що 24.04.2007 у ВАТ "Фінексбанк" м.Київ відкрито поточний рахунок для формування статутного фонду № 26006300003869 у гривні та внесено грошові кошти у розмірі 21000 грн., що складає 50% (а.с. 62,63).

Таким чином, у відповідача відсутні підстави для донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, у зв'язку з чим колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Податкового кодексу України, а також, що податкове повідомлення-рішення відповідача форми «Р» № 0001811720 від 17.07.2012 року про визначення позивачу податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3381,8 грн є протиправним і підлягає скасуванню.

При цьому колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта щодо сумнівів в особі, яка вносила вищевказаний внесок у статутний фонд, оскільки з огляду на вимоги частини 2 статті 71 КАС України саме на відповідача покладається обов'язок довести правомірність своїх дій, тобто саме відповідач повинен довести ті обставини, в яких у нього є сумніви. Суд же не може грунтувати своє рашення на сумнівах податкового органу, які документально ним не доведені.

Щодо позовних вимог позивача щодо визнання нечинною та скасування податкової вимоги відповідача № 6 від 22.10.2012 року, то колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 59.1 та 59.4 статті 59 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання ( вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

22.10.2012 року відповідачем було надіслано позивачу податкову вимогу № 6 на суму 3381,80 грн., з яких 3211,8 грн. - основний платіж, 170 грн - штрафні санкції (а.с.13).

З огляду на те, що суд прийшов до висновку про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача форми «Р» від 17.07.2012 року № 0001811720 в частині донарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3381,8 грн., а також враховуючи те, що сума штрафної санкції у розмірі 170 грн., визначена цим же рішенням-повідомленням, була добровільно сплачена позивачем ще 03.07.2012 року, колегія суддів вважає, що у відповідача не було підстав для надіслання позивачеві оскаржуваної вимоги.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що постанова суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у справі № 2а/1270/8750/2012 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам. які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після набрання законної сили до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова