Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-12146/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К-28246/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий союз „Альянс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010

у справі № 2а-12146/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий союз

„Альянс"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий союз „Альянс" звернулось до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень -рішень: №0000802301/0 від 01.04.2009; № 0000802301/1 від 29.05.2009; № 0000802301/2 від 04.08.2009; № 0000792301/0 від 01.04.2009; № 0000792301/1 від 29.05.2009; № 0000792301/2 від 04.08.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2009 позовні вимоги задоволено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.12.2009 скасовано, прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 222 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008 та складено акт № 2215/23-5/32043621 від 20.03.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення -рішення: №0000802301/0 від 01.04.2009, яким позивачу донараховано податок на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1074014 грн.; № 0000792301/0 та від 01.04.2009, яким позивачу донараховано податок на прибуток підприємств та застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 792285 грн.

В порядку адміністративного оскарження, скарги позивача були залишені без задоволення ДПІ у Деснянському районі м. Києва, ДПА у м. Києві та ДПА України, відповідачем були прийняті податкові повідомлення -рішення; № 0000802301/1 від 29.05.2009; №0000802301/2 від 04.08.2009 про донарахування податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 1074014 грн.; № 0000792301/1 від 29.05.2009; № 0000792301/2 від 04.08.2009, про донарахування податку на прибуток підприємств та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 792285 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України.

Позивачем укладено договір купівлі - продажу № 24-09-07 від 24.09.2007 з ТОВ „Торгівельна група „Кельбрус" на придбання автомобіля Bentley Continental GТ 60 "Diamond Series" 2007 року випуску за ціною 1 965 795 грн. в тому числі податок на додану вартість 327632, 5 грн.

Позивачем було отримано податкову накладну №3110-184 від 31.10.2007 та акт прийому - передачі від 31.10.2007 від ТОВ „Торгівельна група „Кельбрус".

ТОВ „Торгово - промисловий союз „Альянс" в оплату за автомобіль ТОВ „Торгівельна група „Кельбрус" було видано вексель №АА0569839 від 05.11.2007 номінальною вартістю 1965795 грн., який на момент підписання акту був не погашеним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ „Українська гірничо - металургійна компанія" кошти в сумі 2112759 грн. з податком на додану вартість і заборгованості по даній операції перед вказаним підприємством не має.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Валовий дохід включає, зокрема, доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді (пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств").

Згідно з п. 1.22 ст. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8.

Пунктом 11.2 ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", яким встановлені правила ведення податкового обліку, передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем в оплату за автомобіль було видано вексель №АА0569839 від 05.11.2007 номінальною вартістю 1965795 грн., який на момент складання акту перевірки не був погашеним.

Отже, дану суму 2112759 грн. в даному випадку можна віднести до безповоротної фінансової допомоги, яку ТОВ „Торгово - промисловий союз „Альянс»" не включило до складу валового доходу за 2007 рік.

Щодо включення коштів, отриманих від ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія" до валового доходу.

Згідно оборотно - сальдової відомості по рахунку ВД за 2007 рік до складу валового доходу були включені кошти, отримані від ВАТ „Українська гірничо - металургійна компанія" в сумі 2 287 229 грн. по наступних операціях: реалізація яхти 2286396 грн.; винагорода за придбання автомобіля 833 грн., а не сума коштів за "реалізацію" автомобіля.

Щодо не включення до складу податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 560 502 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 9 Декларацій „всього податкових зобов'язань" за І - ІV квартали 2007 року, за І - III квартали 2008 року в сумі 13722886 грн. на підставі таких документів: договори, видані податкові накладні, вантажно - митні декларації, банківські виписки, регістри бухгалтерського обліку 36.1, 36.2, 68.11, 68.12, 31.1, інші документи встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 9 Декларацій „усього податкових зобов'язань" всього у сумі 560502 грн. в тому числі за червень 2007 року в сумі 560502 грн. та завищення показників у рядку 9 Декларацій „усього податкових зобов'язань" всього у сумі 352126 грн. в тому числі за жовтень 2007 року у сумі 352126 грн.

ТОВ „Торгово - промисловий союз „Альянс" не включило до податкових зобов'язань з податку на додану вартість поставки товарів від ЗАТ „Софія Київ" на загальну суму 560502 грн.

Позивачем не подавались уточнюючі розрахунки на вказану суму, а також вказані суми не зазначалися у складі податкових декларацій за будь-який наступний податковий період.

Податок на додану вартість в сумі 560 502 грн. донараховано на законних підставах.

Крім того, при опрацюванні розбіжностей, виявлених Системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкового кредиту з податку на додану вартість, було встановлено, що ТОВ „Торгово-промисловий союз „Альянс" у липні 2008 року віднесли до податкового кредиту з податку на додану вартість суму не підтверджену податковими накладними, а саме 180000 грн. ,.

Перевіркою встановлено, що згідно отриманої податкової накладної від Одеської залізниці (код за ЄДРПОУ 01071315) №7-1158733/156 від 31.07.08, підприємство мало право включити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 20000 грн., але ТОВ „Торгово - промисловий союз „Альянс" включили до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 200000 грн.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість було неправомірно віднесено 507633 грн., в тому числі за жовтень 2007 року в сумі 327633 грн., за липень 2008 року в сумі 180000 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий союз „Альянс" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 у справі № 2а-12146/09/2670 залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгово-промисловий союз „Альянс" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 у справі № 2а-12146/09/2670 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко