Ухвала

від 28.02.2013 по справі 2а-12678/09/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К-28113/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 28.02.2013 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010

у справі № 2а-12678/09/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Рембудсервіс 2002"

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Рембудсервіс 2002" звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень -рішень: № 0000192306/0 від 19.02.2009, № 0000182306/0 від 19.02.2009, № 0000192306/1 від 12.05.2009, № 0000182306/1 від 12.05.2009, № 0000192306/2 від 30.07.2009, № 0000182306/2 від 30.07.2009, № 0000192306/3 від 02.10.2009, № 0000182306/3 від 02.10.2009.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 позовні вимоги задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2005 по 30.09.2008 та складено акт № 69/1-23-06-31745169 від 06.02.2009.

За результатами перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192306/0, яким позивачу визначено розмір податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств у сумі 910562 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000182306/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 773900 грн.

Перевіркою встановлено, порушення позивачем пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 74 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", занижено податок на додану вартість на суму 515933,4 грн. та порушено абз .4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оприбуткування прибутку підприємств", позивачем занижено податок на прибуток підприємств на суму 658249,8 грн.

Даний висновок відповідачем зроблено на підставі пояснення директора (засновника) ТОВ „Новоріва" громадянина ОСОБА_3, згідно з яким гр. ОСОБА_3 зазначив, що зареєстрував ТОВ „Новоріва" на своє ім'я на прохання інших осіб, хоча процедуру реєстрації не закінчив через хворобу, жодного відношення до діяльності підприємства ТОВ „Новоріва" він не має, печатку не отримував, жодних довіреностей від свого імені та від імені підприємства не надавав, фінансово-господарську діяльність не проводив, жодних документів від імені ТОВ „Новоріва" та звітність за місцем реєстрації підприємства не підписував і не подавав, у зв'язку з чим посадові особи податкового органу дійшли до висновку, що вищезазначені договори, укладені між позивачем та ТОВ „Новоріва" є недійсним (нікчемними) оскільки, укладені без волевиявлення уповноваженої особи підприємства ТОВ „Новоріва", а первинні документи виданні на виконання цих договорів такими, що не відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому враховуючи положення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України у сторін в результаті виконання нікчемного правочину не можуть виникати, як податкові зобов'язання, та податковий кредит.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача № 21 та № 22 від 04.03.2009 відповідачем прийнято рішення № 6977/10/25-011 від 30.04.2009 яким відмовив позивачу у задоволені скарг.

Відповідачем винесено податкові повідомлення рішення: № 0000192306/1, яким позивачу визначено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 910562,00 грн.: податкове повідомлення-рішення № 0000182306/1, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 773900 грн.

За результатом розгляду скарг, Державною податковою адміністрацією у м. Києві прийняло рішення № 2621/10/25-1114 від 13.07.09 про відмову у задоволені скарг позивача.

Відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення: № 0000192306/2, яким позивачу визначено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 910562 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000182306/2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 773900 грн.

Державною податковою адміністрацією України 16.09.2009 за результатом розгляду скарг позивача податкові повідомлення-рішення від 30.07.2009 року № 0000192306/2, №0000182306/2 прийнято рішення № 9124/6/25/-0515 про відмову в їх задоволенні.

Відповідачем прийняті податкові повідомлення рішення № 0000192306/3, яким позивачу визначено розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 910562 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000182306/3, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 773900 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ „Рембудсервіс 2002" та ТОВ „Новоріва" було укладено договори підряду: договір № 01/10-07 від 01.10.2007; договір № 12/11-07 від 12.11.2007; договір № 2 від 04.02.2008.

На виконання умов договору № 01/10-07 від 01.10.2007 р. ТОВ «Новоріва»здійснено для ТОВ «Рембудсервіс 2002»будівельно-ремонтні роботи на об'єктах, що розташовані в м. Києві (вул. Дмитрівська, 30; вул. Підгірна, 1; вул. Метрологічна, 1) та м. Коростень (вул. Шатрищанська, 69).

Виконання підрядником вказаних робіт підтверджується актами виконаних будівельних робіт встановленої форми КБ - 2в на загальну суму 1084000 грн. в тому числі податок на додану вартість на суму 180666, 67 грн.

За виконані роботи ТОВ „Рембудсервіс 2002" перерахувало ТОВ „Новоріва" 903333, 33 грн. у тому числі податок на додану вартість 180666, 67 грн., що підтверджується банківськими виписками.

На виконання умов договору № 12/11-07 від 12.11.2007 TOB „Новоріва" здійснено для ТОВ „Рембудсервіс 2002" будівельно-ремонтні роботи на об'єктах, що розташовані в м. Києві (вул. Підгірна, 1; вул. Метрологічна, 4, вул. Лугова, 9) та м. Харкові.

Виконання підрядником вказаних робіт підтверджується актами виконаних будівельних робіт встановленої форми КБ - 2в на загальну суму 2007220, 8 грн. в тому числі податок на додану вартість на суму 334536, 8 грн.

За виконані роботи ТОВ „Рембудсервіс 2002" перерахувало ТОВ „Новоріва" 1672684, 67 грн. у тому числі податок на додану вартість 334536,93 грн., що підтверджується банківськими виписками.

На виконання умов договору № 2 від 04.02.2008 ТОВ „Новоріва" здійснено для ТОВ „Рембудсервіс 2002" будівельно-ремонтні роботи на об'єктах, що розташовані в м. Києві.

Виконання підрядником вказаних робіт підтверджується актом виконаних будівельних робіт встановленої форми КБ - 2в на загальну суму 683784 грн. в тому числі податок на додану вартість на суму 11396,4 грн.

За виконані роботи ТОВ „Рембудсервіс 2002" перерахувало ТОВ „Новоріва" 68351, 4 грн. у тому числі податок на додану вартість 11396,4 грн. що підтверджується банківськими виписками.

Відповідач не заперечує наявності у позивача на момент проведення перевірки первинних документів, які підтверджують здійснення позивачем та ТОВ „Новоріва" господарських операцій за договорами підряду № 01/10-07 від 01.10.2007, № 12/11-07 від 12.11.2007, № 2 від 04.02.2008, але не бере їх до уваги оскільки на його думку їх підписано із сторони ТОВ „Новоріва" неповноважною особою.

Посилаючись на вимоги ст. ст. 203, 215 ЦК України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ „Ековент 2000" спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлене ними, не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, а волевиявлення сторін правочину є вільне і відповідає їхній внутрішній волі, що відповідає загальним вимогам, встановленим ст. 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

При цьому встановлено, що за спірною угодою контрагент виконав повністю взяті на себе зобов'язання, а позивач, в свою чергу, провів повний розрахунок.

При визнанні угод нікчемними податковим органом не дотримано вищезазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що у період укладання договорів підряду та оформлення первинних документів щодо виконання сторонами умов даних договорів, ТОВ „Новоріва" було належним чином зареєстровано як юридична особа, взято на податковий облік як платник податків у Державною податковою інспекцією у Печерського району м. Києва та було зареєстровано, як платник податку на додану вартість, засновником та керівником якого, був ОСОБА_3.

Таким чином, позивач правомірним включив до валових витрат суми сплачені на рахунок ТОВ „Новоріва" та до складу податкового кредиту, сум податку на додану вартість сплачену у вартості отриманих будівельних послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 у справі № 2а-12678/09/2670 залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.07.2010 у справі № 2а-12678/09/2670 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-239 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. Федоров Судді С.Е. Острович О.І. Степашко