Рішення

від 14.03.2013 по справі 913/357/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 року Справа № 913/357/13-г

Провадження №26пд/913/357/13-г

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Антонової І.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу „Південне управління", м.Луганськ

до Державного підприємства „Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат", м.Лутугине Луганської області

про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду від 01.11.2012 до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.2009 №79/2 в редакції позивача

в присутності представників сторін:

від позивача - юрисконсульт Машляк Д.В., довіреність №1010 від 07.06.2012;

від відповідача - представник за довіреністю Орлянко Д.Ю., довіреність №180/145 від 14.06.2012.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про зобов'язання відповідача укласти додаткову угоду від 01.11.2012 до договору на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.2009 №79/2 в редакції позивача.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.02.2013 оголошувалась перерва.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №647528 правильним найменуванням відповідача є Державне підприємство „Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат", що судом прийнято до уваги.

Відповідач запереченням №610/774 від 25.02.2013 вимоги позову відхилив, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на звернення до суду, оскільки додаткову угоду та супровідний до неї лист №04/3059 від 16.11.2012 відповідач не отримував; що відповідач листом №610/758 від 20.12.2012 повідомив позивача про намір продовжити дію договору №79/2 від 01.01.2009 і за відсутності відповіді на вказаний лист відповідачем було направлено повторний лист №280-044 від 12.02.2013.

Позивач відзивом на заперечення б/н від 14.032013 повідомив, що листом №04/3059 від 16.11.2012 він передав представнику відповідача, а саме відповідальній особі Гаврик О.В., додаткову угоду №79 від 01.11.2012, про що зроблена відмітка на супровідному листі; що позивач не може нарочним здати до канцелярії відповідача будь-яку документацію і отримати вхідний штамп із номером, оскільки останній є стратегічним об"єктом і озброєна охорона нікого не пропускає на територію комбінату.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" (позивач, постачальник) та Лутугинським державним науково-виробничим валковим комбінатом (відповідач, споживач) 01.01.2009 був укладений договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення №79/2 (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору (п.1.1).

Відповідно до п.1.2 договору в ході виконання договірних зобов'язань, сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002, Законом України „Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV, „Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190 (надалі Правила користування), „Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 №37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

В розділі 5 договору сторони встановили умови про облік водопостачання та водовідведення, в т.ч. відповідно до п.5.9 договору при відсутності приладів обліку стічних вод при розподільній системі каналізації, у разі наявності у споживача функціонуючої зливної каналізації, споживач сплачує постачальнику за об'єм стічних вод, який скинуто в каналізаційні мережі в період дощів та сніготанення, який визначається у розмірі 20% від розрахункового обсягу стічних вод із загальної площі території споживача, згідно п.15.9 Правил користування, СНіП 2.04.03-85 та даних Гідрометцентру.

Як зазначив позивач, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України „Про благоустрій населених пунктів" та п.4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 №633, з метою запровадження єдиних підходів до визначення обсягів стічних вод, що утворюються на територіях населених пунктів внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення, наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.03.2012 №131, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.04.2012 за №557/20870, були затверджені зміни до Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.2008 за №936/15627.

Згідно цих змін, затверджених наказом №131, п.4.10 Правил №190 прийнятий у новій редакції та додані до нього п.4.11 - п.4.13.

Вказаними пунктами встановлений інший порядок визначення об'єму стічних вод, що утворюються внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів або через дощозбірники і колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника.

Як зазначив позивач, для приведення у відповідність умов договору до діючого законодавства України позивач склав додаткову угоду від 01.11.2012 та направив на адресу відповідача листом від 16.11.2012 №04/3059 її два екземпляра.

Оскільки відповідач відповіді у передбачений законом строк не надав, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст.19 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 №190, договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України „Про питну воду та питне водопостачання" та „Про житлово-комунальні послуги".

Пунктом 2.2 вказаних Правил передбачено, що істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення визначаються відповідно до Закону України „Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги" істотними умовами договору на надання житлово-комунальних послуг є:1) найменування сторін; 2) предмет договору; 3) вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; 4) порядок оплати за спожиті житлово-комунальні послуги; 5) порядок перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; 6) права та обов'язки сторін; 7) порядок контролю та звіту сторін; 8) порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; 9) визначення точок розподілу, в яких відбувається передача послуг від виконавця/виробника споживачу; 10) порядок обслуговування мереж та розподіл повноважень щодо їх експлуатації та відновлення (ремонту); 11) умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку; 12) порядок здійснення ремонту; 13) відповідальність сторін та штрафні санкції за невиконання умов договору; 14) порядок вирішення спорів; 15) перелік форс-мажорних обставин; 16) строк дії договору; 17) умови зміни, пролонгації, припинення дії договору; 18) дата і місце укладення договору.

На виконання вказаних приписів законодавства і був укладений між сторонами договір №79/2 від 01.01.2009 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.10.1 вказаного договору даний договір вступає в силу з 01.01.2009 і діє по 31.12.2009.

В п.10.2 договору сторони передбачили, що умови даного договору можуть бути змінені тільки за взаємною згодою сторін з обов'язковим укладенням додаткової письмової угоди, яка являється невід» ємною частиною даного договору, крім п.6.4.

Згідно п.10.4 договору він може бути пролонгованим на наступний рік шляхом підписання додаткової угоди або обмінними листами. У цих випадках „Споживач" зобов'язаний представити „Постачальнику" ліміт необхідної кількості постачання води (водовідведення) на наступний рік, із розподілом по місяцях Додаток 1 (п.5).

Як було встановлено судом при розгляді справи та підтверджено позивачем документально, між сторонами укладались відповідні додаткові угоди до договору №79/2 від 01.01.2009 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, в яких сторонами було пролонговано строк дії договору на наступні періоди. Так, додатковою угодою від 10.11.2009 строк дії договору був продовжений до 31.12.2010 (а.с.12), додатковою угодою від 01.10.2010 строк дії договору був продовжений до 01.12.2011 (а.с.13), додатковою угодою від 15.09.2011 - до 31.12.2012 (а.с.14).

Як зазначив позивач, він 16.11.2012 звернувся до відповідача з листом №04/3059, до якого додав 2 екземпляри додаткової угоди до договору №79/2, в якій між іншого пропонував відповідачу продовжити строк дії договору до 31.12.2013.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачений порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Частиною 1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку позивачем належними доказами не доведено, що вказаний вище лист №04/3059 та додані до нього екземпляри додаткової угоди отримані відповідачем, тим самим порушено приписи ст.188 Господарського кодексу України.

Судом критично оцінюються посилання позивача на те, що зазначений лист отриманий працівником відповідача Гаврик О.В., оскільки вказана особа не була уповноважена підприємством відповідача на отримання зазначеного листа та на листі відсутні штамп або печатка підприємства відповідача про його отримання.

Водночас слід зазначити, що відповідач приймав заходи для продовження строку дії договору та неодноразово звертався до позивача з листами №610/758 від 20.12.2012 (а.с.37) та 280-044 від 12.02.2013, (а.с.38) в яких пропонував продовжити договір на тих же умовах.

Частиною 1 ст.631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Враховуючи викладене, договір №79/2 від 01.01.2009 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, як і було передбачено в додатковій угоді від 15.09.2011, припинив свою дію 31.12.2012, тобто станом на дату звернення позивача з позовом до суду (08.02.2013), договір припинив свою дію, сторони в установлений законом та умовами договору строк не продовжили його дію, а тому суд відмовляє позивачу у задоволенні позову.

Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 1147 грн. 00 коп. покладається на позивача.

У судовому засіданні 14.03.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1.У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" до Державного підприємства „Лутугинський науково-виробничий валковий комбінат" відмовити повністю .

2.Судовий збір покласти на позивача.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 18.03.2013.

Суддя С.С. Єжова

Надр. 4 прим.

1-до справи

2-позивачу: кв.Пролетаріату Донбасу, 166, м.Луганськ, 91047 (простою)

3- ВП „Південне управління" ТОВ „Луганськвода": вул.Ломоносова, 96а, м.Луганськ, 91034 (простою)

4- відповідачу: вул.Заводська, 2, м.Лутугине Луганської області, 92000 (простою)

вих.№

3

18.03.2013