Постанова

від 01.03.2013 по справі 2а/2370/7906/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Черкаси

01 березня 2013 року Справа № 2а/2370/7906/2011

10 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гараня С.М.,

при секретарі - Лисенко С.С.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби Власенко В.В. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби до приватного підприємства «ФІН» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у місті Черкасах, в якому просить стягнути з приватного підприємства "ФІН" з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд його задовольнити без урахування задоволеної частини позовних вимог постановою суду від 29.11.2011 р. Вимоги позивача обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток, який виник внаслідок несплати самостійно визначених податкових зобов'язань, а також штрафних санкцій та пені.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в засідання не з'явився, про причину неприбуття не повідомив, заперечення на позов чи клопотання про відкладення розгляду справи не надав, а тому суд вирішив розглянути справу у його відсутність за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши письмові докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

В результаті зупинення провадження в адміністративній справі № 2а/2370/7906/2011 ухвалою від 29.11.2011 р. нерозглянутими залишились вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначеного податковими повідомленнями-рішеннями від 15.09.2011 р. №000003482301 та №000003492301.

Вказаною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду провадження у справі було зупинено до набрання законної сили рішенням у справі № 2а/2370/8253/2011 у зв'язку з тим, що предметом її розгляду виступають відносини з приводу оскарження рішень державної податкової інспекції у м. Черкасах про застосування штрафних санкцій № 000003482301 та № 000003492301 від 15.09.2011 р., стягнення за якими є предметом розгляду в адміністративній справі № 2а/2370/7906/2011, що унеможливило її розгляд по суті до набрання законної сили рішенням у справі № 2а/2370/8253/2011.

За результатами розгляду Київським апеляційним адміністративним судом справи № 2а/2370/8253/2011 скасовано постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2011 р. Постанова апеляційної інстанції набрала законної сили, а тому відпала обставина, яка була підставою для зупинення провадження у справі № 2а/2370/7906/2011.

По суті спірних правовідносин судом встановлено наступне.

Приватне підприємство «Фін» згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 18.06.2003 р., ідентифікаційний код 32503944, та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у місті Черкасах як платник податків і зборів, у тому числі - ПДВ згідно свідоцтва про реєстрацію платника такого податку за № 100023723 від 21.02.2007 р.

09.09.2011 р. відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «ФІН» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2010 р., за результатами взаємовідносин з приватним підприємством «Хладсервіс», про що складено акт від 09.09.2011 р. № 2311/23-4/32503944.

В ході перевірки встановлено, що за період, що перевірявся, встановлено наявність господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг від ПП «ФІН» у вересні 2009 року, квітні, травні та листопаді 2010 року згідно з податковими накладними.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлено відхилення між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями ПП «Хладсервіс»: за вересень 2009 року у сумі 13161 грн.; квітень 2010 року у сумі 20000 грн.; травень 2010 року у сумі 17074 грн. та листопад 2010 року у сумі 23110 грн.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що підприємством занижено суму доходу від продажу на 402908 грн. та відповідно, суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на загальну суму 100727 грн., в тому числі: III квартал 2009 року -16453 грн., II квартал 2010 року -55386 грн., та IV квартал 2010 року -28888 грн.

На основі зазначеного державною податковою інспекцією у місті Черкасах відповідачу згідно податкових повідомлень-рішень від 15.09.2011 р. № 000003492301 збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 100727 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25182 грн. та № 000003482301 збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 80581 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 20146 грн.

Не погоджуючись з додатково нарахованими податковим органом зобов'язаннями по податках, приватне підприємство «Фін» оскаржило вище зазначені податкові рішення до суду, однак у їх скасуванні було відмовлено, про що винесено постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/2370/8253/2011.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в результаті розгляду справи № 2а/2370/8253/2011 дійшла висновку, що судом першої інстанції було невірно встановлено фактичні обставини справи та надано неналежну оцінку дослідженим доказам. У зв'язку з цим апеляційна скарга ПП «ФІН» про скасування спірних рішень задоволена, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року - скасована, про що винесено нову постанову від 04.12.2012 р.

В силу частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

При вирішенні справи суд діє від імені держави та ухвалює рішення іменем України. Зазначення у судових рішеннях, що вони ухвалені іменем України, засвідчує їхню обов'язковість, що визнається однією з основних засад судочинства і гарантує право на судовий захист задля унеможливлення завдання шкоди одній зі сторін.

Зокрема, статтею 14 КАС України та статтею 11 Закону України від 07.02.2002 р. № 3018-III "Про судоустрій України" закріплено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

Тож судом проаналізовано обставини справи, а також норми законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, та встановлено наступне.

Спеціальним законом, який на момент виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був Закон України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, позивач не відобразив у складі податкового кредиту суми ПДВ згідно належним чином оформленої податкової накладної у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до офіційних роз'яснень, наданих ДПА України у межах визначених Законом повноважень, у листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином», у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі Закон) (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Така ж позиція висвітлена у листі ДПА України від 30.12.2005 №26268/7/16-1117 «Про деякі питання справляння податку на додану вартість» де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ» не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Таким чином, у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Отже, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» окремо визначає момент виникнення права власника податку на податковий кредит та момент виникнення права на нарахування податкового кредиту, оскільки після оплати придбаних товарів платник отримує право на податковий кредит, але без податкових накладних не має право на його нарахування.

Таким чином, позивач має можливість не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду сформувати податковий кредит.

З викладеного вбачається, що скасовані податкові рішення не можуть бути належною підставою для стягнення визначених ними ж податкових зобов'язань з відповідача.

Також із зазначеного випливає, що на момент розгляду спору в суді контролюючому органу було відомо про скасування податкових повідомлень-рішень, за якими заявлено стягнення податкових зобов'язань, факт чого свідомо проігнорований податковою інспекцією, чим порушено принцип обов'язковості судового рішення, в той час як органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На основі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області про стягнення з приватного підприємства «Фін» податкової заборгованості.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя С.М. Гарань

Повний текст постанови виготовлений 06 березня 2013 року.