Ухвала

від 13.03.2013 по справі 2а-3810/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-3810/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Денісова А.О.,

при секретарі судового засідання - Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2012 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Майндшер» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2012 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Майндшер» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 14.11.2011 № 0010182309.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2012 року відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва, на підставі Наказу від 18.10.2011 №2076, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Майндшер» (код ЄДРПОУ 35372210) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтермедіагруп» (код ЄДРПОУ 32829381) за період з 01.05.2011 по 30.06.2011.

В результаті проведеного контрольного заходу суб'єктом владних повноважень складено Акт перевірки від 27.10.2011 №1411/23-9/32829381, за висновками якого винесено спірне податкове повідомлення-рішення, а саме: №0010182309 від 14.11.2011, яким ТОВ «Майндшер» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» на загальну суму 614 254, в тому числі за основним платежем в сумі 614 253грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1грн.

Вказане податкове повідомлення-рішення були оскаржені в адміністративному порядку, за результатами якого оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що фінансово-господарські взаємовідносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтермедіагруп» носили реальний характер та були виконані сторонами належним чином, а тому позивачем правомірно включено до податкового кредиту суму по операціям із ТОВ «Інтермедіагруп».

Судова колегія не може не погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 4 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2. статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

За приписами пункту 201.4. статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодекс (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, 5.07.2010 між ТОВ «Майндшер» (Замовник) та ТОВ «Інтермедіагруп» (Виконавець) укладено Договір №15/2010 за яким Виконавець здійснює рекламне й інформаційне обслуговування Замовника на умовах, передбачених цим Договором. Виконавець надає Замовникові послуги і роботи в галузі реклами на підставі Доручень Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи і послуги. Строки, вартість і інші істотні умови надання послуг і виконання робіт обумовлюються сторонами і Додатках до даного Договору, які є його невід'ємними частинами.

Відповідно до пп. 3.1.6 Договору, передача рекламно-інформаційних матеріалів від однієї сторони іншій стороні підтверджується підписанням відповідного акту прийому-передачі матеріалів з докладним описом переданих матеріалів.

На виконання Договору, між сторонами погоджено та підписано Додатки до Договору (№№ 43 - 52), за якими ТОВ «Інтермедіагруп» зобов'язується розмістити рекламні матеріали замовників в ефірі Телеканалу «ТРК «Україна».

В подальшому, по виконанню зобов'язань по Договору від 15.07.2010 №15/2010, між ТОВ «Майндшер» та ТОВ «Інтермедіагруп» підписано наступні Акти виконаних робіт: ОУ-0000185 від 31.05.2011, ОУ-0000187 від 31.05.2011, ОУ-0000183 від 31.05.2011, ОУ-0000184 від 31.05.2011, ОУ-0000186 від 31.05.2011, ОУ-0000232 від 30.06.2011, ОУ-0000233 від 30.06.2011, ОУ-0000234 від 30.06.2011, ОУ-0000235 від 30.06.2011, ОУ-0000236 від 30.06.2011, а Позивачем, в період з 20.07.2011 по 14.11.2011 проведено оплату рекламних послух по Договору на загальну суму 3 565 523,67, в т.ч. ПДВ -614244,96 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Зі сторони ТОВ «Інтермедіагруп» на користь ТОВ «Мандшер» за травень, червень 2011 було виписано податкові накладні (т. І, а.с. 94-103).

Сума ПДВ по зазначеним податковим накладним в загальному розмірі 614253грн. була включена позивачем до податкового кредиту за травень, червень 2011.

Крім того, на підтвердження реальності вчинених господарських операцій позивачем надано оригінали наступних ефірних довідок: ефірна довідка за період з 01.05.2011-30.06.2011 то ТМ «Laus»; ефірна довідка за період з 01.05.2011-30.06.2011 то ТМ «Садочок»; ефірна довідка за період з 01.05.2011-30.06.2011 то ТМ «Бонжур»; ефірна довідка за період з 01.05.2011-30.06.2011 то ТМ «Пепсі».

Згідно положень ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, з огляду на те, що зміст та обсяг господарських операцій, що відображені в зазначених Актах виконаних робіт відповідає обсягу наданих рекламних послуг ТОВ «Інтермедіагруп», що зазначені в Ефірних довідках по ТМ «Laus», ТМ «Садочок», ТМ «Бонжур», ТМ «Пепсі», твердженнями податкового органу щодо відсутності настання реальних наслідків по спірному Договору №15/2010 є необґрунтованим.

З матеріалів справи також вбачається, що 02.02.2009 між ТОВ «Майндшер» (виконавець) та ТОВ «Сандора» (Клієнт -1), ТОВ «Тетра Пак» (Клієнт -2) укладено Договір №15/09М, за яким виконавець виконує рекламне та інформаційне обслуговування Клієнтів на умовах, що передбачені даним Договором.

По виконанню даного Договору між ТОВ «Майндшер»та ТОВ «Тетра Пак» підписано Акти здачі приймання-робіт (надання послуг) від 31.05.2011 №262, від 30.06.2011 №355.

05.01.2011 між ТОВ «Майндшер» та ТОВ «Сандора» укладено Договір надання послуг у сфері реклами №03/11М, виконання якого підтверджує Акт виконаних робіт №380 від 30.06.2011.

25.02.2008 між ТОВ «Майндшер» та ТОВ «Конті» підписано Договір №15/08М, за яким ТОВ «Майндшер» в інтересах ТОВ «Конті» виконує послуги по плануванню рекламної компанії і розміщенню рекламних матеріалів Замовника в засобах масової інформації. Виконання даного Договору підтверджують Акти виконаних робіт від 31.05.2011 №310, 311,376,377, належним чином завірені копії яких Позивачем, в спростування доводів Відповідача, долучено до матеріалів справи.

Поряд з цим, під час проведення перевірки податковим органом не було здійснено аналізу первинних бухгалтерських документів контрагента позивача по спірним господарським взаємовідносинам, які могли б підтвердити або спростувати факт надання послуг, оскільки при проведення перевірки відповідачем була використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, а саме Бази даних «Співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість).

Однак, як обґрунтовано було зазначено судом першої інстанції, інформація бази даних «АІС» не є офіційною та такою, що підтверджує/спростовує нарахування і сплату податків та зборів (обов'язкових платежів), а отже, на думку суду, не може бути належним та єдиним доказом порушення позивачем визначеної законодавцем процедури формування своїх податкових зобов'язань або податкового кредиту за наслідками здійснення господарської діяльності.

Враховуючи зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначені господарські операції носили реальний характер та були виконані сторонами належним чином, а тому позивачем правомірно включено до податкового кредиту суму по операціям із ТОВ «Інтермедіагруп». В свою чергу, відповідачем не було доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 серпня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 18.03.2013 року.

.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Денісов А.О.

Бєлова Л.В.