Рішення

від 14.03.2013 по справі 909/19/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2013 р. Справа № 909/19/13-г Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес", вул. Срібнокільська, 2А/1, м. Київ, 02095

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ДК Орісіл", вул. Заводська, 12, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300

про стягнення боргу в сумі 155 996,16 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Стецюк Світлана Степанівна - представник, (довіреність від 21.01.13)

від відповідача: представник не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" (далі Позивач) звернулося в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ДК Орісіл" (далі Відповідач) про стягнення боргу в сумі 155 996,16 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав, в обгрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем умов договору про уступку права вимоги від 09.10.12, відповідно до умов якого позивач отримав право вимагати від відповідача належного виконання зобов"язань щодо оплати поставленого газу за договором №01-09/G-10 від 01.09.10, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Енерголінк» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ДК Орісіл" (відповідач по даній справі).

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від 08.01.13, 29.01.13 та 19.02.13, повідомлення про вручення містяться в матеріалах справи (а.с.23, 31).

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши зібрані докази відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, судом з"ясовано наступне.

01.09.10. між товариством з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Енерголінк» (Постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод ДК Орісіл" (Споживач - Відповідач по справі) було укладено договір №01-09/G-10 постачання природного газу (Далі -Договір), додатки до нього №8 від 28.12.11 та №9 від 27.04.12, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Споживача, а Споживач прийняти і сплатити на умовах цього Договору природний газ та послуги з розподілу та постачання газу (п.1.1 договору).

09.10.12 між первісним кредитором ТОВ «Промислова компанія «Енерголінк» та новим кредитором ТОВ «Промислова компанія «Арагонес» укладено договір про поступку права вимоги відповідно положень ст.ст. 512-519 ЦК України (а.с. 14), відповідно до умов якого позивач отримав право вимагати від відповідача належного виконання зобов"язань щодо оплати поставленого газу за договором №01-09/G-10 від 01.09.10. в сумі 220996,16 грн., штрафних санкцій та збитків (п.2 Договору).

Приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до частини першої статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Листом від 09.10.12 відповідача було повідомлено про укладення договору про поступку права вимоги від 09.10.12.

У листі №637 від 11.10.12 (а.с.16) взяв до уваги договір про поступку права вимоги від 09.10.12 і зобов"язався виплатити заборгованість в сумі до 24.12.12. 220996,16 грн.

Так як відповідач частково розрахувався за отриманий газ в сумі 45000 грн., заборгованість станом на день звернення до суду становила 155 996,16 грн. (а.с.15).

Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Договори про надання послуг рухомого (мобільного) телефонного зв"язку, укладені між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. На час розгляду справи в суді відповідач заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 155 996,16 грн. основного боргу обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати, а саме: 3119,93 грн. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст.204, 509, 512, 513, 516, 526, 530, 546, 547, 549, 612, 614, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ДК Орісіл" про стягнення 155996,16 грн. заборгованості - задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод ДК Орісіл" (вул. Заводська, 12, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код 37130116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Арагонес" (вул. Срібнокільська, 2А/1, м. Київ, 02095, код 37402037) - 155996 (сто п"ятдесят п"ять тисяч дев"ятсот дев"яносто шість) грн. 16 коп. основного боргу та 3119 (три тисячі сто дев"ятнадцять) грн. 93 коп. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 18.03.13

Суддя Круглова О.М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"