Постанова

від 12.03.2013 по справі 813/59/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 року № 813/59/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Іваськевич С.В.

за участю:

представника позивача - Посікіри Р.Р.

представників відповідача - Пельо О.М., Бойко Н.

розглянувши у відкритому судовому з асіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» до Миколаївської МДПІ Львівської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Встановив:

Відкрите акціонерне товариство «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» (далі -ВАТ «ЖЦПК») звернулось до суду з позовом до Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області ДПС (далі -Миколаївська МДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000422320/6107 від 23 жовтня 2012 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуване рішення податковий орган прийняв за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ «ЖЦПК»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія Автодок Трейд» за період серпень-вересень 2011 року. Єдиною підставою для висновку про нікчемність господарських операцій ВАТ «ЖЦПК» з ТОВ «Компанія Автодок Трейд» є сумнівна, з позиції органу ДПС, діяльність одного з контрагентів постачальника позивача - ФОП ОСОБА_4 Висновки зроблені на підставі листа іншого органу ДПС, без перевірки інформації, а тому, на переконання позивача, не можуть вважатися достовірними. Тому позивач вважає надуманим висновок органу ДПС, що всі операції позивача з ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» є нікчемними тільки через наявність у ланцюгу постачання ФОП ОСОБА_4 Окрім того, позивач наполягає на тому, що навіть наявність порушень законодавства у відносинах ТзОВ «Компанія Автодок Трейд» з ФОП ОСОБА_4 не може бути підставою для висновку про порушення ним вимог податкового законодавства, оскільки, при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні перевірятись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Позицію такого ж змісту висловив Верховний Суд України у справі № 21-47а10, а також Вищий адміністративний суд України у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року. Просить позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. Зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за наслідками документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ «ЖЦПК» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських відносин з ТОВ «Компанія Автодок Трейд» за період серпень-вересень 2011 року, у результаті якої встановлено заниження значення суми податку на додану вартість (далі -ПДВ), яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за серпень-вересень 2011 року, на загальну суму 2036052,00 грн. Вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що прийняте з урахуванням вимог чинного законодавства. Посилається на те, що фінансово-господарські взаємовідносини між ФОП "ОСОБА_4" та його контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Представник прокуратури, яка на підставі ст. 60 КАС України вступила у справу з метою захисту інтересів держави, зазначив, що підтримує позицію щодо заперечення позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

ВАТ «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» зареєстроване державним реєстратором Жидачівської районної державної адміністрації 26.12.1995 року, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

06 травня 2011 року ВАТ «ЖЦПК» (за договором -Покупець) та ТОВ «Компанія Автодок Трейд» (за договором -Продавець) уклали договір поставки товару №1046, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується продати для використання як вторинних ресурсів, а Покупець прийняти та оплатити товар, а саме макулатуру.

На виконання взятих за договором зобов'язань ТОВ «Компанія Автодок Трейд» у серпні-вересні 2011 року здійснювало поставки макулатури ВАТ «ЖЦПК», яку останній у використовував в господарській діяльності - для виробництва картону та гофрокартону - що відповідає основному виду діяльності товариства.

Зокрема, у серпні-вересні 2011 року ТОВ «Компанія Автодок Трейд» здійснило поставок макулатури на суму 12 216 310,00 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 2 053 123 грн.). Обсяги поставок макулатури протягом серпня-вересня 2011 року та її вартість відображено у накладних, оформлених на кожну таку поставку, а також у виписаних по факту поставок податкових накладних, копії яких представник позивача долучив до матеріалів даної справи згідно з переліком, наведеним клопотанні про долучення доказів від 05.02.2013 року. Зауважень щодо форми та змісту цих документів відповідач не висловив. Ці первинні документи суд досліджував під час розгляду даної справи і спору з цього приводу, зокрема стосовно зазначених там сум, між сторонами не виникло.

Фактичне відвантаження макулатури на ВАТ «ЖЦПК»здійснювалось автомобільним транспортом, за рахунок Покупця згідно з товарно-транспортними накладними типової форми № 1-ТН, копії яких представник позивача також надав для долучення до матеріалів справи.

Оплату придбаного товару здійснено у безготівковій формі згідно з платіжними дорученнями: № 5591 від 04.08.2011 на суму 1578491,40 грн., в т.ч. ПДВ 2653081,9 грн, № 5876 від 09.08.2011 на суму 3003285,16 грн., в т.ч. ПДВ 500547,00 грн, № 6085 від 11.08.2011 на суму 501317,26 грн., в т.ч. ПДВ 83552,88 грн, № 6172 від 18.08.2011 на суму 2016931,94 грн., в т.ч. ПДВ 336155,32 грн, № 6409 від 26.08.2011 на суму 2083269,03 грн., в т.ч. ПДВ 347211,51 грн, № 6802 від 14.09.2011 на суму 1991273,57грн., в т.ч. ПДВ 165212,26 грн, № 7087 від 26.09.2011 на суму 176307,43 грн., в т.ч. ПДВ 294384,57 грн,.

На підставі описаних вище господарських операцій ВАТ «ЖЦПК» віднесло до складу податкового кредиту за серпень 2011 року 713914,00 грн., за вересень 2011 року 1322138,00 грн., сплачених постачальнику у вартості придбаного товару (макулатури).

З 03 по 09 жовтня 2012 року Миколаївська МДПІ проводила документальну позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЖЦПК»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Компанія Автодок Трейд» (код ЄДРПОУ 37332211) за період серпень-вересень 2011 року, за наслідками якої складено акт № 586/22-0/00278801 від 10.10.2012 року (далі -акт перевірки від 10.10.2012 року). При перевірці, як зазначено в самому акті від 10.10.2012 року, використано у тому числі відомості довідки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Компанія Автодок Трейд" (ЄДРПОУ 37332211) з питань правомірності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_4 (і.п.н. НОМЕР_1) та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ВАТ "ЖЦПК" (ЄДРПОУ 00278801) декларацій з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року" та довідки ДПІ у Дарницькому районі м.Києва №489/2202/37332211 від 31.07.2012 "Про результати зустрічної звірки ТОВ "Компанія Автодок Трейд" (ЄДРПОУ 37332211) з питань правомірності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_4 та податкового зобов'язання по взаємовідносинам з ВАТ "Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат" (ЄДРПОУ 00278801) та ПАТ "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (ЄДРПОУ 00278818) декларацій з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року". Остання у свою чергу, при перевірці ТОВ «Компанія Автодок Трейд» використала висновки акту Рокитнянської МДПІ в Київській області №15/1701/НОМЕР_1 від 15.12.2011 року, складеного за результатами документальної позапланової перевірки з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість з 18.05.2007 року по 01.12.2011 року фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 наступного змісту. Перевіркою ФОП ОСОБА_4 встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, то такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Крім того, ДПІ у Дарницькому районі м. Києва при проведенні своєї перевірки взяла до уваги службову записку ГВПМ ДПІ у Дарницькому районі м Києва від 10.01.2012 року про надання Постанови про порушення кримінальної справи ГУ МВС України в Київській області стосовно ФОП "ОСОБА_4." Згідно вищевказаної постанови зазначено, що невстановлені особи, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на створення СПД, використовуючи реквізити громадянина ОСОБА_4, не маючи наміру на здійснення статутної діяльності, пов'язаної із виробництвом товарів, виконанням робіт або наданням послуг, з метою прикриття незаконної діяльності створили ФОП ОСОБА_4 В подальшому, невстановлені особи, використовуючи реквізити ФОП "ОСОБА_4.", без його відома здійснювали діяльність по незаконному формуванню податкового кредиту з ПДВ іншим, реально діючим суб'єктам господарської діяльності, внаслідок чого державі заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах..." Таким чином, фінансово-господарська діяльність ФОП ОСОБА_4 здійснюється поза межами правового поля, взаємовідносини між ФОП ОСОБА_4 та його контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. У зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «Компанія Автодок Трейд» по операціях з придбання товарів/послуг у ФОП ОСОБА_4, то й відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємству-покупцю цих же товарів ВАТ «ЖЦПК». Правочини між ТОВ «Компанія Автодок Трейд» та покупцем здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином, за результатами перевірки ТОВ «Компанія Автодок Трейд» по взаємовідносинам між постачальником ФОП ОСОБА_4 та покупцем ВАТ «ЖЦПК» встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємства-постачальника та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям у червні, липні 2011 року в розумінні ст. 22, ст.185, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового Кодексу України. На основі наведеного орган ДПС зазначив, що правочини, укладені між ТОВ «Компанія Автодок Трейд»та ВАТ «ЖЦПК» за період взаєморозрахунків серпень-вересень 2011 року носять фіктивний характер. У підсумку податковий орган зазначив, що ВАТ «ЖЦПК» в результаті взаєморозрахунків з ТОВ «Компанія Автодок Трейд» в порушення ст. 3, ст. 207, ст. 208 Господарського кодексу України; ст. 203, п. 1 ст. 215, ст.216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 664 Цивільного кодексу України та в порушення вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України занижено податок на додану вартість до сплати до бюджету на загальну суму 2036052,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року - на суму 713914,00 грн., за вересень 2011 року - на суму 1322138,00 грн.

На підставі акту перевірки від 10.10.2012 року Миколаївська МДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0000422320/6107, згідно з яким ВАТ «ЖЦПК» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 3 054 078 грн., в т.ч. за основним платежем, - 2036052 грн., за штрафними санкціями, - 1018026 грн.

При вирішенні спору суд керувався наступними положеннями чинного законодавства:

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Стосовно порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість, то пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено коли виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

ВАТ «ЖЦПК» зареєстроване як юридична особа у 1995 році і є суб'єктом господарювання у сфері виробництва паперу, картону та гофрокартону. Як на час здійснення перевірки, так і по теперішній час позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що також зазначено в акті перевірки від 10.10.2012 року.

06.05.2012 р. ВАТ «ЖЦПК» уклало договір з ТОВ «Компанія Автодок Трейд» №1046 про купівлю-продаж макулатури з метою її наступної переробки. Товар, який був предметом договору, постачався партіями на складські приміщення ВАТ «ЖЦПК», що підтверджується накладними на кожну поставку протягом серпня-вересня 2011 року, а також товарно-транспортними накладними встановленої форми №1-ТН, які оформлені на кожне таке перевезення вантажу. Згадані документи в цілому повною мірою відображають зміст господарських операцій поставки макулатури на ВАТ «ЖЦПК», у тому числі їх вартісні та кількісні показники. По кожному факту поставки ВАТ «ЖЦПК» отримав від продавця податкові накладні, на підставі яких сформував податковий кредит за серпень-вересень 2011 року на загальну суму 2036052,00 грн.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Висновки відповідача що операції ВАТ «ЖЦПК» щодо придбання макулатури є безтоварними, а правочин з ТОВ «Компанія Автодок Трейд»- нікчемним і не породжує жодних правових наслідків ґрунтуються лише на результатах перевірок, яку проводила ДПІ у Дарницькому районі м. Києва стосовно названого контрагента позивача та Рокитнянська МДПІ Київської області .

Щодо викладених в акті від 10.10.2012 року доводів про фіктивне підприємництво ФОП ОСОБА_4, то суд встановив, що Шевченківський районний суд м. Києва постановою від 05 квітня 2012 року, яка вступила в законну силу, скасував згадану вище постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Київській області про порушення кримінальної справи за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Щодо перевірки ФОП ОСОБА_4, то під час розгляду даної справи представник позивача надав суду ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2012 року, якою залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.02.2012 року, якою визнано протиправним та скасовано наказ Рокитнянської МДПІ Київської області про проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_4, за результатами якої податковий органом визнав нікчемними правочини, укладені ФОП ОСОБА_4 з іншими суб'єктами господарювання. З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Компанія Автодок Трейд»є надуманими та спростовуються долученими до матеріалів справи письмовими доказами, а отже -не доводять порушення позивачем податкового законодавства.

Крім того суд згідно з статтею 244-2 КАС України приймає до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10 наступного змісту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відповідач зробив з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ані Податковий кодекс України, ані Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону. Встановивши що правочин має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання.

За змістом статті 228 ЦК України у редакції, яка діє з 01 січня 2011 року, правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, належать до оспорюваних. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції судових органів.

Відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Суд дійшов висновку, що прийняте на основі висновків акта перевірки від 10.10.2012 року податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0000422320/6107 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-

Постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протипрнавим та скасувати податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ Львівської області ДПС від 23.10.2012 року №0000422320/6107.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат» 2146,00 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя Брильовський Р.М.

Повний текст постанови виготовлений 18.03.2013 року.