Постанова

від 21.03.2018 по справі 813/59/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2018 року

Київ

справа №813/59/13-а

адміністративне провадження №К/9901/2847/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді - Пасічник С.С. (суддя-доповідач),

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Брильовського Р.М. від 12 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду у складі головуючого судді Кушнерика М.П., суддів: Мікули О.І., Курильця А.Р. від 25 червня 2014 року у справі № 813/59/13-а за позовом Відкритого акціонерного товариства Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат до Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Відкрите акціонерне товариство Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято безпідставно, оскільки висновки податкового органу про порушення ним вимог податкового законодавства ґрунтуються лише на інформації щодо контрагентів по ланцюгу постачання товарів, а при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні перевірятись відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Миколаївської МДПІ Львівської області ДПС від 23 жовтня 2012 року №0000422320/6107.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем не доведено наявності у позивача мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, оскільки висновки про те, що господарські операції щодо придбання макулатури є безтоварними, ґрунтуються лише на результатах перевірок, проведених іншими контролюючими органами, стосовно контрагента позивача.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає про те, що судами попередніх інстанцій безпідставно не прийнято до уваги наявність інформації щодо відсутності у підприємств-постачальників економічних можливостей для поставки товарів, а також інформації про здійснення протиправної діяльності невстановленими особами від імені контрагента по ланцюгу постачання ОСОБА_1

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ВАТ Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ Компанія Автодок Трейд за період серпень-вересень 2011 року відповідачем складено акт від 10 жовтня 2012 року №586/22-0/00278801, яким встановлено порушення пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 036 052, 00 грн., в тому числі: за серпень 2011 року на 713 914, 00 грн. та за вересень 2011 року на 1 322 138, 00 грн.

Висновки податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства базуються на даних довідки ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС про проведення зустрічної звірки ТОВ Компанія Автодок Трейд з питань правомірності нарахування податкового кредиту по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 та податкового кредиту по взаємовідносинах з ВАТ ЖЦПК за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2011 року, відповідно до якої встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ФОП ОСОБА_1 та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємству ВАТ ЖЦПК та на підставі акта Рокитнянської МДПІ в Київській області про результати документальної позапланової перевірки з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість з 18 травня 2007 року по 01 грудня 2011 року фізичної особи ОСОБА_1, відповідно до якого встановлено фіктивність підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2012 року №0000422320/6107, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 2 036 052, 00 грн. за основним платежем та 1 018 026, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно із пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, для підтвердження включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни за придбану продукцію та виконані роботи, необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог законодавства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та ТОВ Компанія Автодок Трейд укладено договір поставки товару, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати для використання як вторинних ресурсів, а покупець прийняти та оплатити товар, а саме макулатуру.

Реальність виконання договору підтверджується податковими накладними, накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Таким чином, судами попередніх інстанцій, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, оцінка яким дана з дотриманням положень Кодексу адміністративного судочинства України, зроблений правильний висновок про недоведеність відповідачем, на якого покладається обов'язок доказування, правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення. Так, судами встановлено, що реальність господарських операцій позивача з його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, які відповідають вимогам законодавства.

Посилання на довідку ДПІ у Дарницькому районі м.Києва ДПС зустрічної звірки щодо ТОВ Компанія Автодок Трейд , правомірно не прийнято судами до уваги, оскільки донарахування грошових зобов'язань має здійснюватися на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді. В свою чергу, результати податкового контролю контрагентів позивача не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Доводи скаржника щодо нереальності господарських операцій по ланцюгу постачання зводяться до переоцінки обставин у справі та є безпідставними, оскільки не можуть бути доказом невиконання договірних зобов'язань саме контрагентом позивача.

Крім того, судами встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 05 квітня 2012 року у справі №2610/7853/2012, яка набрала законної сили, скасовано постанову старшого слідчого СУ ГУ МВС України у Київській області від 26 жовтня 2011 року про порушення кримінальної справи за ознаками вчинення злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України, шляхом створення ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином, доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстав для їх скасування та задоволення касаційної скарги не вбачається.

Згідно із частиною третьою статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 343, 349, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Миколаївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 12 березня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2014 року у справі № 813/59/13-а - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С.Пасічник

Судді І.А.Васильєва

В.П.Юрченко