ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" березня 2013 р. Справа № 24/5005/5753/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого - Ткаченко Н.Г.
Суддів - Коробенка Г.П.
Куровського С.В.
За участю : представника ПП "Неотон-Плюс" - Крошка Д.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ліквідатора ПП "Неотон-Плюс" Зибіна А.О.
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. по справі № 24/5005/5753/2012 про банкрутство ПП "Неотон-Плюс",-
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.07.2012 р. порушено провадження по справі № 24/5005/5753/2012 про банкрутство ПП "Неотон-Плюс", на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. по справі № 24/5005/5753/2012 /суддя Калиниченко Л.М./ боржника - ПП "Неотон-Плюс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 1 рік, до 19.07.2013 р., ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Зибіна А.О.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. /судді : Джихур О.В., Виноградник О.М., Лисенко О.М./ постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. скасовано, провадження по справі № 24/5005/5753/2012 припинено.
В касаційній скарзі ліквідатор ПП "Неотон-Плюс" Зибін А.О. просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р., посилаючись на те, що оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції постановлено судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника боржника, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Постанова господарського суду першої інстанції від 19.07.2012 р., про визнання боржника банкрутом, мотивована неспроможністю ПП "Неотон-Плюс" виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в сумі 400 686,73 грн., у зв'язку з недостатністю грошових коштів та майна для погашення боргу.
Відповідно до ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідаційною комісією ПП "Неотон-Плюс" не було додержано вимог закону, а саме: ч.5 ст.60, ч.4 ст.105, ч.ч.1, 3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України щодо ліквідації підприємства боржника, яка проводиться, відповідно до ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, зокрема, щодо письмового повідомлення всіх наявних кредиторів, щодо повідомлення відповідного органу ДПІ по формі, передбаченої чинним законодавством, крім того, дебіторська заборгованість боржника складає 3 927 119,46 грн., що значно перевищує розмір кредиторських вимог боржника, і свідчить про відсутність неплатоспроможності, проте, дані щодо наявності дебіторів, взагалі відсутні у поданих до заяви про порушення справи про банкрутство ПП "Неотон-Плюс" документах, таким чином, справа про банкрутство ПП "Неотон-Плюс", порушена безпідставно та провадження по ній підлягає припиненню.
Провадження по справі про банкрутство ПП "Неотон-Плюс" порушено на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. Відповідне правило передбачено ч.3 ст. 110 ЦК України, яка містить загальні положення про ліквідацію юридичної особи.
Спрощена процедура банкрутства, що передбачена ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами.
У зв'язку з чим необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є дотримання вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи.
Як було встановлено господарським судом апеляційної інстанції, в заяві ПП "Неотон-Плюс" про порушення справи про банкрутство, на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відсутні посилання на наступні факти: здійснення оцінки наявного майна боржника (проведення аудиторської перевірки підприємства), повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, шляхом подання заяви за формою № 8-ОПП у встановленому законом порядку.
Разом з тим, дослідження зазначених вище обставин необхідно для з'ясування наявності чи відсутності підстав для порушення провадження у
справі про банкрутство в порядку ст.51 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст.20 Податкового кодексу України здійснення контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зокрема зобов'язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця (п.16.1.10, п.16.1.11).
Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. №1588 затверджено Порядок обліку платників податків і зборів, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. №1562/20300.
Відповідно до п.11.1 даного Порядку обліку платників податків, зборів юридичній особі, крім військових частин, у разі прийняття рішення про припинення засновниками (учасниками) юридичної особи, уповноваженими органами чи судом, голові комісії з припинення (ліквідатору, ліквідаційній комісії тощо) чи особі, відповідальній за погашення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків у разі ліквідації платника податків, слід: у 3-денний строк від дати внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення, подати в орган державної податкової служби, в якому платник податків перебуває на обліку, такі документи: заяву про припинення платника податків за ф. N 8-ОПП (додаток 17), дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП; оригінал довідки за ф. N 4-ОПП; копію розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копію розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії).
Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що в порушення вищевказаних вимог Закону, головою ліквідаційної комісії боржника було заяву за формою №8-ОПП надіслано ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська лише 24.05.2012 р., що не є належним доказом виконання обов'язку, передбаченого п.11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, оскільки заява за формою №8-ОПП повинна була надана до органів ДПІ у трьохденний строк після внесення відомостей до ЄДР (03.05.2012 року - а.с.24-25 т.1), як це передбачено п.11.1 Порядку обліку платників податків і зборів, що позбавило ДПІ своєчасно провести перевірку.
Крім того, Дніпропетровським апеляційним господарським судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про надання боржником до органу ДПІ оригіналу довідки за ф. N 4-ОПП; копії розпорядчого документа (рішення) власника або органу, уповноваженого на те установчими документами про припинення; копії розпорядчого документа про утворення комісії з припинення (ліквідаційної комісії), обов'язок подачі яких передбачений пунктом 11.1.1 Порядку обліку платників податків і зборів.
Частиною 1 ст.111 ЦК України встановлено, що ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Відповідно до вимог ч.5 ст.60 ГК України, яка регулює загальний порядок ліквідації суб'єкта господарювання, ліквідаційна комісія оцінює наявне майно суб'єкта господарювання, який ліквідується і розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота ліквідаційного балансу повинні бути перевірені у встановленому законодавством порядку.
Таким чином, тільки після оцінки вартості наявного майна боржника, в порядку ст.60 ГК України, публікації комісією з припинення юридичної
особи повідомлення в порядку ст. 105 ЦК України для виявлення кредиторів, повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства, складання проміжного ліквідаційного балансу можливо з'ясувати питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів та можливе звернення до господарського суду, після закінчення строку, який передбачений ст.105 ЦК України, з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Вищезазначені документи, що підтверджують дотримання ліквідаційною комісією всіх вимог ЦК України, ГК України, щодо проведення дій, які передують зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не можуть бути надані суду після порушення справи, оскільки на відміну від позовного провадження, порушення справи про банкрутство тягне за собою ряд правових наслідків.
Як було встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до довідки ДПІ у Бабушкінському районі від 25.05.12 року №15 "Про проведення зустрічної перевірки ПП "Неотон-Плюс" щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків та їх реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року", в якій перелічені укладені боржником з третіми особами господарські договори, та первинні документи, випливає, що боржником виконані зобов'язання по вказаних договорах, за якими станом на 31.01.12 р. дебіторська заборгованість третіх осіб перед боржником склала 3 927 119, 46 грн. (т.1, а.с.133).
При цьому розмір визнаної кредиторської заборгованості ПП "Неотон-Плюс" складає лише 400 686, 73 грн.
Відповідно до поданих до заяви боржника про порушення справи про банкрутство та згідно з проміжним балансом боржника і даними інвентаризації, у ПП "Неотон-Плюс" станом на 05.07.2012 р. відомості про дебіторську заборгованість відсутні. Належних доказів стягнення боргу ліквідатором надано не було.
Згідно абз. 4 ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Тому, при винесені постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, суд в обов'язковому порядку повинен з'ясувати актив і пасив боржника.
Крім того, в матеріалах справи відсутній аудиторський висновок щодо фінансового стану боржника, проведена незалежним оцінювачем оцінка майнових активів боржника.
Таким чином, при розгляді справи в суді першої інстанції належним чином не досліджувався фінансово-майнового стан боржника, господарський суд Дніпропетровської області не з'ясував, чи мало підприємство боржника, станом на день прийняття рішення його засновником про ліквідацію, недостатньо грошових коштів та іншого ліквідаційного майна для здійснення розрахунків з кредиторами та чи виконані всі вимоги закону, передбачені ч.5 ст.60, ч.4 ст.105, ч.ч.1, 3 ст.110, ч.1 ст.111 ЦК України, щодо здійснення процедури ліквідації.
Переглянувши справу в апеляційному порядку, відповідно до ст.ст.99-101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції дійшов до правильного висновку про скасування постанови господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2012 р. про визнання ПП "Неотон-Плюс" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, як такої, що постановлена з порушеннями вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та без належного дослідження всіх обставин справи.
Відповідно до п.36 Постанови Пленуму "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 р. N 15 Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1 1 частини першої статті 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).
Таким чином, господарський суд апеляційної інстанції належним чином дослідивши обставини справи та наявні у справі докази, дійшов до обґрунтованого висновку про те, що оскільки справа про банкрутство ПП "Неотон-Плюс, за ст.51Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушена безпідставно, то вона підлягає припиненню.
Колегія суддів приходить до висновку, що постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. по справі № 24/5005/5753/2012 відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи і підстав для її скасування не вбачається.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду, які викладені в оскаржуваній апеляційній постанові.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ліквідатора ПП "Неотон-Плюс" Зибіна А.О. залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2012 р. по справі № 24/5005/5753/2012 залишити без змін.
Головуючий - Ткаченко Н.Г.
Судді - Коробенко Г.П.
Куровський С.В.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2013 |
Оприлюднено | 18.03.2013 |
Номер документу | 29997855 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Ткаченко Н.Г.
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Лисенко Олена Миколаївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Калиниченко Людмила Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Калиниченко Людмила Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Калиниченко Людмила Михайлівна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Калиниченко Людмила Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні