Постанова

від 13.03.2013 по справі 54/128

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" березня 2013 р. Справа № 54/128 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мирошниченка С.В. (головуючий), Барицької Т.Л., Прокопанич Г.К., розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Плюс" на постановувід 16.10.2012

Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 54/128 господарського судуміста Києва за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Київпроект" простягнення 2231629,05 грн.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача - Крупського В.В.,

відповідача - не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 (суддя Шкурдова Л.М.) позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Київпроект" на користь ТОВ "Регіон-Плюс" 1455000,00 грн. боргу, 563085,00 грн. інфляційних втрат, 132743,84 грн. 3% річних та 174600,00 грн. пені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 (колегія суддів у складі: суддя Пашкіна С.А. - головуючий, судді Калатай Н.Ф., Пономаренко Є.Ю.) вказане рішення змінено. Стягнуто з ТОВ "Київпроект" на користь ТОВ "Регіон-Плюс" 1455000,00 грн. боргу, 563085,00 грн. інфляційних втрат, 132743,84 грн. 3% річних. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову апеляційного суду від 16.10.2012, а рішення господарського суду від 07.06.2011 залишити в силі. Скарга мотивована тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального та матеріального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 04.05.2007 ТОВ "НВБК "Відродження" (кредитор) та ТОВ "Київпроект" (боржник) був укладений договір № 1 про надання фінансової допомоги, предметом якого є надання кредитором на умовах цього договору товариству фінансової допомоги на поворотній основі в сумі 1750000,00 грн. строком до 30 червня 2007 року включно, а товариство використовує її і повертає кредитору у визначений даним договором строк.

Згідно з п.п. 2.2.1 вказаного договору кредитор зобов'язаний перерахувати зазначену в договорі суму фінансової допомоги на рахунок товариства протягом трьох днів з дати підписання цього договору, а відповідач відповідно до п. 2.3.1 зобов'язаний до 04.05.2008 повернути кошти фінансової допомоги.

У разі несвоєчасного повернення фінансової допомоги відповідач зобов'язаний сплатити кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу протягом всього часу прострочення та відшкодувати збитки, пов'язані з цим.

На виконання умов договору кредитором перераховано відповідачу 1750000,00 грн. поворотної фінансової допомоги.

19.12.2007 відповідачем перераховано ТОВ "НВБК "Відродження" 29500,00 грн. в рахунок часткового повернення фінансової допомоги.

09.09.2010 ТОВ "НВБК "Відродження" (цедент) та ТОВ "Регіон-Плюс" (цесіонарій) укладено договір № 09/09 про відступлення права вимоги, предметом якого є те, що цедент з моменту підписання цього договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступає цесіонарію право вимоги виконання грошового зобов'язання - сплати ТОВ "Київпроект" суми заборгованості в розмірі 1455000,00 грн., збитків та пені, що виникли в результаті прострочення виконання зобов'язання по договору про надання фінансової допомоги від 04.05.2007.

Звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що оскільки заборгованість відповідача за договором № 1 від 04.05.2007, право вимоги якої позивач отримав на підставі договору № 09/09 від 09.09.2010 про відступлення права вимоги, не погашена, просив стягнути з відповідача 1455000,00 грн. заборгованості, а також 563085,00 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з травня 2008 року по травень 2011 року включно, 132743,84 грн. 3% річних, нарахованих за період з 04.05.2008 по 18.05.2011.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджуються наявними матеріалами справи.

Переглядаючи справу, апеляційний суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності за вимогою про стягнення пені.

Проте, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Однак, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України).

В даному випадку, застосовуючи наслідки спливу позовної давності за вимогою про стягнення пені, апеляційний суд в порушення вимог ст.ст. 258, 267 ЦК України не звернув уваги на те, що в матеріалах справи відсутня заява відповідача про застосування позовної давності, яка мала бути ним подана до прийняття рішення судом першої інстанції.

З урахуванням наведеного, беручи до уваги, що відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, постанова апеляційного суду є такою, що не ґрунтується на вимогах закону.

Сукупність наведеного дає підстави для висновку про те, що оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню як така, що не відповідає фактичним обставинам справи, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон-Плюс" задовольнити.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 у справі № 54/128 скасувати.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2011 залишити без змін.

Суддя С. Мирошниченко

Суддя Т. Барицька

Суддя Г. Прокопанич