Постанова

від 28.11.2006 по справі 30/258-06-7741а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

30/258-06-7741А

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"28" листопада 2006 р. Справа № 30/258-06-7741А

м. Одеса          

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гладишевої Т.Я.

суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т..

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 28.11.2006р.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Старостін С.О., за довіреністю;

від ІІІ особи: Соболева Г.В.,  за довіреністю;

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Акціонерного товариства закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія”

на постанову господарського суду Одеської області

від 21 вересня 2006р.

у справі №30/286-06-7741А

за позовом Торгівельної фірми „Ольга і К ” Приватне підприємство

до Київської районної адміністрації Одеської міської ради

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Акціонерне товариство закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія”

про скасування розпорядження

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

03.08.2006р. до господарського суду Одеської області від Торгівельної фірми „Ольга і К ” Приватне підприємство надійшов адміністративний позов до Київської районної адміністрації Одеської міської ради за участю третьої особи на стороні відповідача-АТЗТ „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” про скасування розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради за №1161 від 20.08.2004р. „Про будівництво виставочно-демонстраційного комплексу надлегких літальних апаратів по вул. Левітана, 105-Б, АТ ЕСАЦ „Нормандія”.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що з 01.06.2006р. на земельній ділянці площею 5655 кв.м. по вул. Левітана, 105 „Б” в м. Одесі здійснюються будівельні роботи відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №1161 від 20.08.2004р. „Про будівництво виставочно-демонстраційного комплексу надлегких літальних апаратів по вул. Левітана, 105 „Б”, АТ ЕСАЦ „Нормандія”” за відсутністю дозволу з боку позивача та інших співкористувачів земельної ділянки, чим порушується їх право сумісної власності, яке встановлено та гарантовано ст. 321 ЦК України.

          Постановою господарського суду Одеської області від 21.09.2006р. по справі №30/258-06-7741А (суддя Рога Н.В.) задоволено адміністративний позов Торгівельної фірми „Ольга і К ” Приватне підприємство до Київської районної адміністрації Одеської міської ради за участю ІІІ особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” про скасування розпорядження: скасовано розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 20.08.2004р. „Про будівництво виставочно-демонстратиційного комплексу надлегких літальних апаратів по вул. Левітана, 105-б АТ ЕСАЦ „Нормандія” та стягнуто на користь позивача судовий збір у розмірі 3,40грн., з посиланням на те, що: 1) при придбанні у власність частини домоволодіння по вул. Левітана, 105-б до позивача перейшло право землекористування частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування своєї власності; 2) з матеріалів справи вбачається порушення прав позивача, без погодження з яким Київською районною адміністрацією надано дозвіл АТЗТ ЕСАЦ „Нормандія”, а тому розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради №1161 від 20.08.2004р. „Про будівництво виставочно-демонстратиційного комплексу надлегких літальних апаратів по вул. Левітана, 105-б АТ ЕСАЦ „Нормандія” підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з прийнятою судовою постановою, ІІІ особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Акціонерне товариство закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на те, що: 1) позивачем в порушення ухвали господарського суду Одеської області від 04.08.2006р. не надані витребувані судом документи, що підтверджують належним чином оформлене право землекористування у відповідності до норм земельного законодавства, крім того в матеріалах справи відсутні договори купівлі-продажу нерухомого майна №4317 від 23.11.1999р. та №12733 від 01.09.2000р., котрі визначають розмір частки земельної ділянки, яка приєднується до відчужуваної частки будинку; 2) позивачем не надано доказів порушення відповідачем та третьою особою ст.ст. 26, 27 Закону України „Про архітектурну діяльність”; 3) судом невірно застосовано ст. 377 Цивільного кодексу України, тому що сторонами по даній справі при відчуженні частини будівлі був визначений розмір земельної ділянки, яка переходить у право користування позивача, крім того відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України перехід права власності на частину будівлі не тягне за собою автоматичний перехід права власності або права користування на частину земельної ділянки, на якій вона розташована, до моменту одержання документа, що свідчить про право власності або право користування земельною ділянкою та його державної реєстрації; 3) вимагати усунення будь-яких порушень прав власності на землю згідно зі ст. 152 Земельного кодексу України може тільки власник земельної ділянки або землекористувач, а позивач не є ні власником, ні належним землекористувачем спірної земельної ділянки, оскільки не має будь-яких правовстановлюючих документів з визначенням площі закріпленої за ним земельної ділянки.

24.11.2006р. до Одеського апеляційного господарського суду від Київської районної адміністрації Одеської міської ради надійшла заява про приєднання до апеляційної скарги третьої особи –АТЗТ „ЕСАЦ „Нормандія”.

Колегією суддів Одеського апеляційного господарського суду в судовому засіданні 28.11.2006р. задоволено заяву Київської районної адміністрації Одеської міської ради про приєднання до апеляційної скарги АТЗТ „ЕСАЦ „Нормандія”.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - АТЗТ „ЕСАЦ „Нормандія”, заслухавши представників відповідача та третьої особи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а постанову господарського суду Одеської області - скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову з огляду на таке.

Судом апеляційної інстанції при розгляді скарги встановлено, що рішенням виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 22.11.1997р. за №751 АТЗТ „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” надано в постійне користування для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку і благоустрою прилеглої території земельну ділянку площею 0,5655 га згідно з планом землекористування за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-б, а 19.10.1999р. Одеською міською радою народних депутатів АТЗТ „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” видано державний акт № 72на право постійного користування землею.

23.11.1999р. між АТЗТ „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” (продавець) та Торговою фірмою „Ольга і К ” Приватне підприємство (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №4317, згідно з яким покупець набув право власності на 3/25 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-Б.

01.09.2000р. між АТЗТ „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” (продавець) та Торговою фірмою „Ольга і К ” Приватне підприємство (покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №12733, згідно з яким покупець набув право власності на 3/10 частини нежитлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-Б.

Внаслідок укладання вищенаведених договорів купівлі-продажу позивач набув право власності на частину нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-Б.

Розпорядженням Київської районної адміністрації №1161 від 20.08.2004р. „Про будівництво виставочно-демонстраційного комплексу надлегких літальних апаратів по вул. Левітана, 105-б, АТ ЕСАЦ „Нормандія” дозволено будівництво будівлі виставочно-демонстраційного комплексу надлегких літальних апаратів загальною площею 352,44 м.кв. та відкритого виставочного майданчика з навісом загальною площею 496,65 кв.м. на земельній ділянці по вул. Левітана, 105-б, яка знаходиться в постійному користуванні АТЗТ „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” на підставі державного акту на землю від 19.10.1999р..

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 19.09.2005р. по справі №2-3668 виділено в натурі частку у розмірі 21/50, належну Приватному підприємству Торгівельній фірмі „Ольга і К ” в домоволодінні, розташованому на земельній ділянці площею 5655кв.м. по вул. Левітана, 105-Б, в м. Одесі.

На думку позивача, розпорядження Київської районної адміністрації №1161 від 20.08.2004р. „Про будівництво виставочно-демонстраційного комплексу надлегких літальних апаратів по вул. Левітана, 105-б, АТ ЕСАЦ „Нормандія” порушує право власності Торгівельної фірми „Ольга і К ” Приватне підприємство на частину нежитлових приміщень загальною площею 474,2 м.кв. будівлі, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-Б, так як АТЗТ ЕСАЦ „Нормандія” здійснює самовільне будівництво на спільній земельній ділянці.

Господарським судом першої інстанції зроблено висновок про те, що оскільки позивач є власником частини домоволодіння, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Левітана, 105-б, то й до нього відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України переходить право власності на земельну ділянку, на якій розміщена частина домоволодіння, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскільки АТЗТ ЕСАЦ „Нормандія” земельна ділянка була надана у постійне користування, а не у власність, то відсутні правові підстави для передання Торгівельній фірмі „Ольга і К ” (ПП) у власність частини земельної ділянки.

          Відповідно до ч. 2 ст. 377 Цивільного кодексу України, якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

          Статтею 120 Земельного кодексу України передбачено, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування – на підставі договору оренди; при відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки; у разі переходу права власності на будинок або його частину від однієї особи до іншої за договором довічного утримання право на земельну ділянку переходить на умовах, на яких вона належала попередньому власнику; при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди; при переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

          Крім того, слід зазначити, що згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом; набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування; надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється; право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, форми яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Торгівельною фірмою „Ольга і К ” (ПП) не надано жодного документа, що підтверджує її право землекористування частиною земельної ділянки та вилучення у АТЗТ „ЕСАЦ „Нормандія” вказаної земельної ділянки, а тому позивач безпідставно посилається на виникнення у нього права землекористування частиною земельної ділянки пропорційно придбаній ним долі в будівлі.

Вимагати усунення будь-яких порушень прав власності на землю згідно ст.152 Земельного кодексу України може тільки власник земельної ділянки або землекористувач, а позивач не є ні власником, ні належним землекористувачем спірної земельної ділянки у зв'язку з відсутністю будь-яких правовстановлюючих документів, а тому до їх одержання позивач не має права вимагати усунення перешкод у користуванні земельному ділянкою.

Крім того, в позовній заяві Торгівельна фірма „Ольга і К ” (ПП) стверджує, що оскаржуване розпорядження Київської районної адміністрації Одеської міської ради порушує право сумісної власності позивача, проте позивач не уточнює, саме в чому та якими діями порушуються його права та охоронювані законом інтереси.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що оскаржувана постанова господарського суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, постанову –скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Керуючись ст.  160 ч. 3, ст. 167 ч. 4, 185, 195,  196, 198, 202, 205 ч. 2, 207 та п. 6 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу „Експериментальний спортивно-авіаційний центр „Нормандія” задовольнити.

Постанову господарського суду Одеської області від 21.09.2006р. по справі №30/258-06-7741А скасувати.

У позові Торгівельної фірми „Ольга і К ” Приватне підприємство –відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України з моменту проголошення.

          Право, порядок та строк касаційного оскарження постанови визначені згідно зі ст.ст. 13, 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

          В повному обсязі постанову складено 06.12.2006 р.

Головуючий суддя:                                                               Т.Я. Гладишева

Суддя:                                                                       Я.Ф. Савицький

          Суддя:                                                                      О.Т. Лавренюк