Постанова

від 14.03.2013 по справі 820/234/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 820/234/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бідонька А.В.,

при секретарі судового засідання Вождаєвій В.М.

за участю:

представник позивача - Ліпчанського В.М.

представника відповідача - Гордус І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛИФТМОНТАЖ" до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій незаконними, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИФТМОНТАЖ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, в якому після уточнень адміністративного позову просив суд визнати дії Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова - незаконними; скасувати вимогу Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Харкова про сплату боргу в розмірі 67164,56 грн. №Ю1704 від 31.10.2012 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не згоден з актом перевірки оскільки у 2004 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИФТМОНТАЖ", яке було зареєстроване як платник єдиного податку, відповідно до п.2 Указу Президента України від 3 липня 1998 року № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" був звільнений від обов'язку нарахування та перерахування в державні цільові фонди зборів, що пов'язані із виплатою заробітної плати працівникам, що знаходяться з ним у трудових правовідносинах, включаючи членів його сім'ї. Тому в органу ПФУ не було підстав для донарахування підприємству страхових внесків на підставі норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а також застосування визначених цим Законом штрафних санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимог.

Відповідач в запереченні проти адміністративного позову зазначив, що при проведенні перевірки у жовтні 2012 р. управлінням встановлено, що позивачем не була відображена у звітах за січень-грудень 2004 р. у Розділі 1 рядок 2 загальна сума виплат на яку нараховуються страхові внески у розмірі (32%,4%) на суму 236852,77 грн., відповідно позивачем у зазначених звітах у розділі 1 рядку 3 «Нараховано» невідображені страхові внески у сумі 67164,56 грн. Тому за результатами перевірки управлінням донараховані страхові внески (32%,4%) та сформована вимога Ю-1704 від 31.10.2012 р. на суму 67164,56 грн., яку з актом перевірки було направлено позивачу для узгодження.

Представник відповідача в судове засідання прибув, підтримав доводи, викладені в запереченні, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Матеріалами справи встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИФТМОНТАЖ" зарєєстровано Виконавчим комітетом Харківської міської ради 13.04.1999 р., та має ідентифікаційний код юридичної особи 30360415, що підтверджується наявним в матеріалах справи Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія №505957 (а.с. 7).

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛИФТМОНТАЖ" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова 20.04.1999 р., реєстр №9481.

Матеріалами справи встановлено, що у 2004-2010 роках товариство знаходилось на спрощеній системі оподаткування, а у 2011-2012 роках ТОВ «Лифтмонтаж» є платником внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України - пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

На підставі направлення №334 від 12.10.2012 , виданого управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, головним спеціалістом відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів управління Пенсійного фонду України в Київському райок м. Харкова Прокопенко Г.П., на підставі статті 13 та абзацу шостого пункту розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та відповідно до наказу управління Пенсійного фонду України Київському районі м. Харкова від 25.09.2012 №361 проведена планова перевірка TOB "ЛИФТМОНТАЖ".

За результатами планової перевірки було складено Акт №320 від 31.10.2012 р. (а.с.9-19) про результати планової перевірки ТОВ "Лифтмонтаж" з питань дотримання платником вимог законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнобов"язкового державного соціального та пенсійного страхування за період з 01.01.2004 по 20.09.2012 р.р.

При проведенні перевірки у жовтні 2012 р. перевіряючими в діяльності підприємства встановлено порушення вимоги п.6 статті 19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме позивачем не було відображено у звітах за січень-грудень 2004 р. у Розділі 1 рядок 2 загальну суму виплат на яку нараховуються страхові внески у розмірі (32%,4%) на суму 236852,77 грн. та відповідно у зазначених звітах у розділі 1 рядку 3 «Нараховано» не відображені страхові внески у сумі 67164,56 грн.

За результатами перевірки управлінням донараховано страхових внесків за ставками 32 %, 32,3 %, 4%, на загальну суму 67164,56 грн., а саме: за січень-грудень 2004 р. донараховано страхових внесків на суму 67623,50 грн. (32%,4%) за рахунок невірного відображення страхових внесків TOB "ЛИФТМОНТАЖ" працювало в 2004 році за спрощеною системою оподаткування, не нараховувались страхові внески на фактичні витрати , на оплату праці за ставками 32%,4%.

На підставі виявлених порушень УПФУ в Київському районі м. Харкова було сформовано вимогу про сплату боргу Ю-1704 від 31.10.2012 р. на суму недоїмки зі страхових внесків в розмірі 67164,56 грн.

Позивач з вказаним Актом перевірки та вимогою не погодився та подав скаргу на дії виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області .

Рішенням Управління в Київському районі м. Харкова про результати розгляду скарги №19499-27/03 від 14.11.2012 року вимогу про сплату боргу №Ю-1704 від 31.10.2012 року залишено без змін, а скаргу ТОВ «Лифтмонтаж» без задоволення.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №20697-07/20 від 28.12.2012 року, скаргу позивача залишено без задоволення, рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова №19499-27/03 про результати розгляду заяви в межах процедури узгодження вимоги про сплату боргу №Ю-1704 від 31.10.2012 р. - залишено без змін.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного:

З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі Закону №1058-IV). Цей закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (стаття 5). Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці правовідносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що йому не суперечить. Виключно цим нормативно-правовим актом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які йому підлягають; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення, сплати цих внесків і стягнення заборгованості за ними.

Пунктом 1 статті 11 Закону №1058-IV установлено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях, інших відокремлених підрозділах цих підприємств, організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб, включаючи юридичних та фізичних осіб суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований чи єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 14 зазначеного вище Закону страхувальниками зазначених осіб є їхні роботодавці, які відповідно до частини першої статті 15 цього Закону належать до платників страхових внесків і зобов'язані на підставі пункту 6 частини другої статті 17 цього ж нормативно-правового акта нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

У статті 18 Закону №1058-IV зазначено, що страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України у порядку, встановленому цим Законом; вони не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, з яких складається система оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство, а іншим законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Ставки, механізм справляння та пільги зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлено Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", де, як і в Законі № 1058-IV, не передбачено такої пільги, як звільнення від сплати цього збору для суб'єктів підприємницької діяльності, котрі перейшли на спрощену систему оподаткування.

Таким чином, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не входять до системи оподаткування, на них не поширюється податкове законодавство, а інше не передбачає пільги з нарахування та сплати цих внесків або звільнення від їх сплати. Отже, обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно з пунктом 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому. Положення статті 6 Указу Президента України №727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, Закону суперечить і застосуванню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. При вирішенні справи суд враховує, Верховний Суд України в постановах від 21.10.08р., 09.03.2010р., 11.04.2011р. вказує на необхідність застосування законодавство про страхові внески саме у наведений вище спосіб.

З огляду на викладене суд приходить до висновку , що посилання позивача на те, що відповідно до Указу Президента України №727/98 про звільнення суб'єктів малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, від збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування ТОВ «Лифтмонтаж» перебувало на спрощеній системі оподаткування та не було платником страхових внесків, є необґрунтованими , оскільки обов'язок сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не залежить від статусу платника податку як суб'єкта підприємницької діяльності.

Згідно ч.2 ст.106 Закону № 1058-IV (в редакції, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до норм частини 3 статті 106 Закону №1058-IV та п. 8.2 «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі Інструкція), органи Пенсійного фонду надсилають страхувальнику вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків. З огляду на це УПФУ в Київському районі м. Харкова правомірно нарахувано ТОВ «Лифтмонтаж» страхові внески в сумі 67164,56 грн. шляхом виставлення вимоги №Ю-1704 від 31.10.2012 р. З долучених до матеріалів справи письмових доказів та пояснень сторін вбачається, що ТОВ «Лифтмонтаж» не нараховувало та, відповідно, не сплачувало страхових внесків у 2004 році. З огляду на це УПФУ в Київському районі м. Харкова правомірно виставлено вимогу на всю суму донарахованих внесків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржені дії вчинені відповідно до закону, а вимога є правомірною.

Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "ЛИФТМОНТАЖ" до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання дій незаконними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Бідонько А.В.

Повний текст постанови виготовлений 19.03.2013 року.