Ухвала

від 04.12.2006 по справі 10/351н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/351н-ад

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

 У Х В А Л А

Іменем України  

04.12.2006 року                                                Справа № 10/351н-ад

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                         Перлова Д.Ю.

суддів                                                   Бородіної Л.І.

                                                            Журавльової Л.І.

при секретарі

судового засідання          Мартинцевій Н.М.

за участю

представників сторін:

від позивача                             Мова В.І.,  довіреність №668 від

                                                14.06.06, представник по довіреності;

                                                Вітко Н.В., довіреність №793 від

                                                14.07.06, представник по довіреності;

від відповідача                         Жадан О.О., довіреність №8214/10 від

                                                17.07.06, старший державний  

                                                податковий інспектор юридичного

                                                відділу;

                                                Кравец Н.І.,  довіреність №8240/10 від

                                                18.07.06, начальник відділу  

                                                контрольно-перевірочної роботи;

                                                Крівкова І.С.,  довіреність №8239/10 від

                                                18.07.06, старший державний   

                                                податковий  ревізор-інспектор сектору

                                                документальних перевірок відділу

                                                контрольно-перевірочної роботи;

розглянув  матеріали

апеляційної скарги          Колективного підприємства „Лисичанський завод залізобетонних виробів”, м. Лисичанськ

на постанову

господарського суду                               Луганської області

від                                                             20.09.06

у справі                      №10/351н-ад (судова колегія у складі головуючого-судді Мінської Т.М., суддів Кірпи Т.С., Ворожцова А.Г.)

за позовом              Колективного підприємства „Лисичанський завод залізобетонних виробів”, м. Лисичанськ

до відповідача          ДПІ у м. Лисичанську

про           скасування податкового повідомлення –рішення

Суддя –доповідач Д.Ю. Перлов

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Луганської області від 20.09.06 у справі №10/351н-ад у задоволенні позовних вимог Колективного підприємства „Лисичанський завод залізобетонних виробів” до ДПІ у                     м. Лисичанську про скасування податкового повідомлення –рішення ДПІ у м. Лисичанську від 14.04.2006 № 0000542301/0 про стягнення податкового зобов'язання у розмірі 380586 грн. 00 коп.

          Постанова мотивована наступним.

          Як вбачається з матеріалів справи,  за товар, отриманий від  ПП “Прокус майстер – принт” і ПП “БМШ” за податковими накладними № 302 від 09.07.2003 і 314 від 27.06.2003  позивачем не здійснено і не може бути здійснено будь-яку компенсацію. Також  позивачем не наведено взагалі ніяких доводів  щодо  призначення  придбаних матеріалів  для використання їх  у  власній господарській діяльності.    

Відповідно до п.п.7.4.4.п.7.4.ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва,  то  сума  податку,  сплаченого у зв'язку з  таким  придбаванням  (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

          Суд вважає правомірним висновок податкового органу щодо неправомірності віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за товар, отриманий від ПП “Прокус майстер –принт” і ПП “БМШ” за податковими накладними № 302 від 09.07.2003 і 314 від 27.06.2003.

          Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до п. 9.3 ст. 9 Закону України „Про податок на додану вартість” особи,  що підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як  платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх  знаходження,  а  згідно п. 9.6. цієї статті  зареєстрована    в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку."  

З огляду на положення  п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” вимога щодо здійснення    будь - якої  компенсацію  за роботу виконану  ПП  “Термолюкс” не може бути виконана.  

Матеріалами справи  доведено  правомірність висновку  податкового органу  щодо   неправомірності віднесення до  податкового кредиту  сум ПДВ  за роботи  виконані  ПП “Термолюкс”.  

          Колективне підприємство „Лисичанський завод залізобетонних виробів” з прийнятою постановою не погодилось, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду та постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

          В обґрунтування апеляційних вимог заявник посилається на те, що постанова суду є незаконною та такою, що підлягає скасуванню. У суду не було підстав вважати, що всі матеріали були придбані не для використання у виробничій діяльності, а тому вартість придбаних матеріалів треба відносити до складу валових витрат виробництва, а сума податку сплаченого у зв”язку з цим повинна включатися до складу податкового кредиту. Ніяким законом не передбачається відповідальності одного платника податків за дії іншого платника податків. Документи у період повторної перевірки були у повному порядку та відповідали діючому законодавству.

Представником КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів” до  Луганського  апеляційного господарського суду подано клопотання про витребування з прокуратури акту перевірки  майна КП „Лисичанський завод залізобетонних виробів” від 15.03.06.

Судовою колегією у судовому засідання 04 грудня 2006 року клопотання відхилено.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

14.04.2006 ДПІ  в  м. Лисичанську  прийнято податкове повідомлення –рішення  №0000542301/0, яким згідно з підпунктом ”б”  підпункту 4.2.2. пункту  4.2  статті  4 Закону  України  “Про  порядок погашення  зобов'язань  платників  податків  перед  бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі –Закон 2181) на підставі акту перевірки № 22/23-01235834  від 06.04.2006  відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2.,  п.п. 7.4.1, пп. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7, п. 9.6. ст. 9 Закону України від 03.04.1997 № 168/97 “Про податок на додану вартість” (далі за текстом Закон про ПДВ) та підпункту  17.1.3. пункту  17.1.  статті  17 Закону 2181 визначена Колективному підприємству “Лисичанський  завод залізобетонних виробів” сума   податкового зобов'язання   з податку на додану вартість в сумі   380586  грн.  00 коп.,  з них:  основний  платіж  -  253724 грн. 00 коп.   та  штрафні  (фінансові санкції) в сумі 126862  грн.  00  коп.

В  акті  перевірки № 22/23-01235834  від 06.04.2006, на підставі якого прийнято вищезазначене рішення, з приводу допущених порушень зазначено, що позивач  занизив податок  на додану вартість, який підлягав сплаті до бюджету  в 2003 році  на загальну  суму 253724 грн. 00 коп.  шляхом  завищення податкового кредиту,  а саме  по періодам: червень 2003 року –86400 грн., липень 2003 року  - 80000 грн., листопад 2003 року  - 87324 грн.

Дана сума визначена податковим органом в  зв'язку  із здійсненням господарських операцій з ПП “Прокус-майстер-принт”, ПП “БМШ”, ПП “Термолюкс”, зокрема в акті  перевірки зазначено,  що:

- в порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ позивач  зависив  податковий кредит у червні 2003 року  на  суму 86400 грн. по придбаним  у ПП “Прокус-майстер-принт” товарно - матеріальним цінностям, не використаним  у господарській діяльності  та відсутніх на підприємстві.

  - в порушення п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону про ПДВ позивач зависив  податковий кредит у липні 2003 року на суму 80000 грн. по придбаним у ПП “БМШ” товарно - матеріальним цінностям, не використаним у господарській діяльності та відсутніх на підприємстві.

- в порушення  п.п.  п.п. 7.2.4. п. 7.2.,  7.4.1. п. 7.4.   ст. 7, абз. 2 п. 9.6. ст. 9  Закону про ПДВ  позивач зависив податковий кредит у листопаді  2003 року  на  суму  87324 грн.  в зв'язку  по придбанням у ПП “Термолюкс”товарно матеріальних цінностей.  

           Матеріалами справи вбачається, що ПП "Прокус майстер - принт" (м. Київ, код 32112532), в подальшому "Продавець"  та  КП „ ЛЗ ЗБВ" в подальшому "Покупець" підписали договір № 48/30 від 27.06.2003р згідно якого "Продавець" зобов'язується поставити у власність "Покупця"  асботканину  у кількості 8100 м2 по ціні 32,50 грн. без ПДВ,  ебоніт у кількості 7500 кг по ціні 22,50 грн. без ПДВ.   Загальна  вартість  договору  складає   518400   грн,  у  т.ч. ПДВ.

          У виконання вищевказаного договору ПП "Прокус майстер-принт" по накладній від 27.06.200З № 314 та податковій накладній від 27.06.2003 № 314 поставив на КП „ЛЗЗБВ" ТМЦ на загальну суму 518400,00 грн, з урахуванням ПДВ 86400грн, а саме:

- асботканина у кількості 8100 м2 по ціні 32,50 грн. без ПДВ   на суму 263250,00 грн,

- ебоніт у кількості 7500 кг по ціні 22,50 грн. без ПДВ              на суму 168750,00 грн.

Всього на суму                                                                         432000,00 грн.

ПДВ на суму                                                                            86400,00 грн.

Всього на загальну суму                                                          518400,00 грн.

На запит про проведення  зустрічної перевірки ПП “Прокус майстер принт”з питань обґрунтованості відображення ПДВ в податковому кредиті КП „ЛЗ ЗБВ"   отримано відповідь ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 28.05.2004р. №2572/7/15-130, де повідомлено, що ПП “Прокус майстер - принт”, (код 32112532), останній звіт подало до ДПІ 05.02.03, рішенням Святошинського райсуду м. Києва від 11.06.2003 установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП “Прокус майстер - принт”визнано недійсними".

У період проведення попередньої планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства КП “ЛЗ ЗБВ” за період з 01.01.2004 по 30.09.2005 (акт від 24.01.2006 № 4/23-01235834) до перевірки були надані, за вересень 2005 року, роздруковані з комп'ютера та підписані виконавчим бухгалтером КП “ЛЗ ЗБВ”, “Оборотна відомість по бухгалтерському рахунку 201 “Сировина та матеріали”, де станом на 30.09.05 визначені залишки:   

          - асботканина на суму 263250,00 грн.,

           - ебоніт на суму 168750,00 грн.,

а також “Відомість по сумам залишків та сплати за матеріали”, де станом на 30.09.2005р. кредиторська заборгованість перед фірмою “Прокус майстер - принт”у сумі 518400 грн., у тому числі -  ПДВ 86400 грн.

При вибірковій інвентаризації активів КП "ЛЗ ЗБВ", які знаходяться у податковій заставі, актом № 6 від 28.12.2005, підписаним директором Ялинічем Л.І. встановлено, що  на момент проведення перевірки, тобто 28.12.2005р., перелічені матеріали, а саме

- ебоніт в кількості 7500 кг на сум 168750,00 грн.,

- асботканина в кількості 8100 м2 на суму 263250,00 грн.

на території підприємства відсутні.

Так як нестача була встановлена у періоді (28.12.2005р.), який не охоплювався попередньою виїзною плановою перевіркою (період перевірки з 01.01.2004 по 30.09.2ОО5р.), головному бухгалтеру було запропоновано у податковому обліку, крім відображення операцій щодо списання нестач ТМЦ, віднесення визначених сум компенсацій на винних, що відображається у фінансовому обліку, провести коригування залишків придбаних" ТМЦ   та надати уточнюючий розрахунок по ПДВ за грудень 2005р.

Під час проведення двох попередніх перевірок ( акти № 68/23-01235834 від 1№Ж4року та № 4/23-01235834 від 24.01.2006) на КП „ЛЗ ЗБВ" значилася кредиторська заборгованість перед ПП „ Прокус майстер - принт" у сумі 518400грн., у тому разі ПДВ 86400,00 грн. Дебіторська заборгованість - не значилася.  

Станом на 30.09.05  у вищевказаних відомостях, за період січень - вересень 2005 року, значиться кредиторська заборгованість КП „ЛЗ ЗБВ" перед ПП "Прокус майстер -  принт"( код 32112532 ) на загальну суму 518400грн.( з урахуванням ПДВ).                                                                        

Відвантаження товару встановлено не було. Первинні документи, підтверджуючи відвантаження товару на адресу ПП „Прокус майстер - принт" надані не були. Про що також свідчить відсутність записів у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та у реєстрах за період з 01.01.2001 по30.09.2005.  

При  вивченні первинних документів, встановлено наступне:

КП "ЛЗ ЗБВ", в подальшому "Продавець", з одного боку та ПП "Прокус майстер - принт", в подальшому "Покупець", підписали договір № 247 від 03.07.2003р. про наступне: "Продавець" зобов'язується поставити у власність "Покупця":

-асботканина у кількості 8100 м2 по ціні 32,50 грн. без ПДВ,

- ебоніту кількості 7500 кг по ціні 22 грн. без ПДВ.

Загальна вартість договору складає 518400 грн. з ПДВ.  До перевірки була надана накладна від 01.09.2004 № б/н відповідно до якої КП "ЛЗЗБВ" поставив на адресу ПП "Прокус майстер- принт", за довіреністю ЯВБ № 279829 від 01.09.2004 асботканину у кількості 8100 м2 по ціні 32,50 грн. без ПДВ на суму 263250,00 грн.,  ебоніт  кількості 7500 кг по ціні 22 грн. без ПДВ на суму 168750,00 грн.

Податкову накладну до перевірки не надано.

Перевірками встановлено, що КП "ЛЗЗБВ" у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) за вересень 2004 запис не вчинено та у бухгалтерському обліку КП "ЛЗ ЗБВ"   за вересень 2004  дійсну операцію не відображено.

Дана інформація підтверджує той факт, що дані документи на відвантаження ТМЦ до попередніх перевірок  за період з 01.01.2004 по 30.09.2005 (акт перевірки від 24.01.2006 за № 4/23-01235834) посадовими особами КП “ЛЗ ЗБВ” надані не були.

На даний  час з'ясувати факт відвантаження у вересні 2004 року ТМЦ на адресу ПП „Прокус майстер - принт" та донарахувати КП „ЛЗ ЗБВ" ПДВ не можна, у зв'язку з тим, що Рішенням Святошинського райсуду                  м. Києва від 11.06.2003 установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Прокус майстер -принт” визнано недійсними.

Отже,   той   факт, що  КП   „ЛЗ ЗБВ", що  у   вересні 2004 року відвантажило ПП „Прокус майстер -принт" перелік ТМЦ , які раніше були отримані ними, у червні 2003 року, від ПП „Прокус майстер - принт „ , за тією ж ціною та у тій самій кількості, що і отримано - лише підтверджує висновок, що ТМЦ, отримані від ПП „Прокус майстер -   принт" у червні 2003року   на момент даної перевірки, як і попередньої (акт №4/23-01235834 від 24.01.2006) на підприємстві — відсутні та не використані на цілі, пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

Відповідно до п.п.7.4.4.п.7.4.ст.7 Закону України „ Про податок на додану вартість" від 03.04.97 №168/97-ВР, (зі змінами та доповненнями) „якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника,  то  сума  податку,  сплаченого у зв'язку з таким  придбаванням  (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту."

В результаті вищевикладеного, в порушення п.п.7.4.4.п.7.4.ст.7 Закону України  "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, (зі змінами та доповненнями) КП „ЛЗЗБВ" у червні 2003року зависило податковий кредит на суму ПДВ 86400грн, по придбаним ТМЦ від ПП „Прокус майстер - принт", не використаних у господарській діяльності та відсутніх на підприємстві.                                                       

Також матеріалами справи вбачається, що ПП "БМШ" (м. Луганськ, код 24044568), в подальшому "Продавець" та КП „ЛЗ ЗБВ", в подальшому  "Покупець", підписали договір від 09.07.2003 № 18/7 про наступне: "Продавець" продає, Покупець" купує  ґрунтовку ФЛ - 21 у кількості 20000 кг по ціні 12,50 грн. без ПДВ,  фарбу ПФ МА - 15 у кількості 20000 кг по ціні 7,50 грн. без ПДВ.

Загальна сума договору складає 480000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

У виконання вищевказаного договору ПП "БМШ по накладній від 09.07.2003р. №302 накладна №302 від 09.07.2003) поставив на КП „ЛЗ ЗБВ" ТМЦ на загальну 480000 грн., з урахуванням ПДВ 80000грн, а саме:

- ґрунтовка ФЛ-21 у кількості 20000 кг по ціні 12,50 грн. без ПДВ на суму 250000,00 грн.

- фарба ПФ МА - 15 у кількості 20000 кг по ціні 7,50 грн. без ПДВ на суму 150000,00грн.

Всього на суму                                                          400000,00 грн.

ПДВ на суму                                                             80000,00 грн.

Всього                                                                       480000,00 грн.

КП „ЛЗ ЗБВ у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) вчинило запис за липень 2003р. під № 2259. та відобразило у складі податкового кредиту з ПДВ у розмірі 80000 грн., по отриманим ТМЦ від ПП „БМШ" ( інформація підтверджена попередньою документальною  перевіркою   акт   №   68/23-01235834 від 19.05.2004  та даною перевіркою).

Під час проведення двох попередніх перевірок ( акти № 68/23-01235834 від юку та №  4/23-01235834  від  24.01.2006року) на КП „ЛЗ ЗБВ" значилася кредиторська заборгованість перед ПП „БМШ" у сумі 480000грн., у тому числі - ПДВ 80000грн. Дебіторська заборгованість - не значилася.

Станом  на 30.09.2005 у вищевказаних відомостях ,за період січень - вересень 2005року, значиться кредиторська заборгованість КП „ЛЗ ЗБВ" перед ПП „ БМШ" на загальну суму 480000грн. (з урахуванням ПДВ).

Відвантаження товару встановлено не було. Первинні документи, підтверджуючи вантаження товару на адресу ПП „БМШ" надані не були. Про що також свідчить відсутність записів у книзі продажу товарів (робіт, послуг) та у реєстрах за період з 01.01.2001 по 30.09.2005.

З первинних документів вбачається, що КП „ЛЗ ЗБВ", в подальшому „Продавець", та ПП "БМШ" в подальшому "Покупець", підписали договір від 12.08.2003 № 270 про наступне: "Продавець" продає, а "Покупець" купує наступні товари:

- ґрунтовка ФЛ - 21 у кількості 20000 кг по ціні 12,50 грн. без ПДВ,

- фарба ПФ МА - 15 у кількості 20000 кг по ціні 7,50 грн. без ПДВ. Загальна сума договору складає 480000,00 грн. До перевірки була надана накладна від 01.09.2004р. відповідно до якої КП „ЛЗ ЗБВ" поставив на ПП "БМШ" за довіреністю ЯВП № 877391 від 01.09.2004р. на директора Вишнивецького В. В.:

        ґрунтовка ФЛ-21 у кількості 20000 кг по ціні 12,50 грн. без ПДВ на суму 250000,00 грн.,

       фарба ПФ МА - 15 у кількості 20000 кг по ціні 7,50 грн. без ПДВ на суму 150000,00грн.

       Всього на суму                                                  400000,00 грн.

       ПДВ  на суму                                                    80000,00 грн.

       Всього                                                               480000,00 грн.

Податкову накладну до перевірки не надано. Перевіркою встановлено, що КП „ЛЗ ЗБВ" у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) за вересень 2004р. запис не вчинено та у бухгалтерському обліку КП „ЛЗ ЗБВ"   за вересень 2004  дійсну операцію не відображено.

На запит про проведення зустрічної перевірки ПП “БМШ” з питань обґрунтованості відображення ПДВ в податковому кредиті КП „ЛЗ ЗБВ" отримано відповідь ДПЇ у Жовтневому районі м. Луганська від 29.05.04 №3381/234, де повідомлено, що ПП “БМШ” останній звіт надало до податкової інспекції за травень 2002р., рішенням суду №2-4331 від 06.08.03 установчі документи ПП “БМШ” визнано недійсними з 03.06.02, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 17152987 від 17.07.02 визнано недійсним.

У період проведення попередньої планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства КП “ЛЗ ЗБВ”. за період з 01.01.2004 по 30.09.05 ( акт від 24.01.2006 №4/23-01235834) до перевірки перевіряючим були надані “Оборотна відомість по бухгалтерському рахунку 201 “Сировина та матеріали”, де станом на 30.09,2005 визначені залишки:

- ґрунтовка на суму 250000,00 грн.,

- фарба на суму 150000,00 грн.,

а також “Відомість по сумам залишків та сплати за матеріали”, де станом на 30.09.2005р. значиться кредиторська заборгованість перед ПП "БМШ" у сумі 480000,00 грн., у тому числі ПДВ 80000,0 грн.

У ході планової виїзної перевірки, на підставі рішення начальника ДПІ у м. Лисичанську від 22.12.05 за № 15643/3, була проведена вибіркова інвентаризація активів КП "ЛЗ ЗБВ", які знаходяться у податковій заставі, акт №6 від 28,12.2005р. підписаний директором Ялинічем Л.І. з поясненнями.

За результатами перевірки стану збереження активів КП "Лисичанський завод ЗБВ" встановлено, що на момент проведення перевірки, тобто 28.12.2005р., перелічені матеріали, а саме:

- ґрунтовка на суму 250000,00 грн.,

- фарба на суму 150000,00 грн,

на території підприємства відсутні.

Так як нестача встановлена у періоді (28.12.2005), який не охоплюється плановою виїзною перевіркою (період перевірки з 01.01.2004 по 30.09.2005), головному бухгалтеру було запропоновано у податковому обліку, крім відображення операцій щодо списання нестач ТМЦ, віднесення визначених сум компенсацій на винних, що відображається у фінансовому обліку, провести коригування залишків придбаних ТМЦ, надати уточнюючий розрахунок по ПДВ за грудень 2005 року.                                                                                     

На даний час   з'ясувати факт відвантаження у вересні 2004року ТМЦ на адресу ПП „БМШ" та донарахувати КП „ЛЗ ЗБВ" ПДВ та податковий прибуток не являється можливим, у зв'язку з тим, що Рішенням суду №2-4331 від 06.08.2003 установчі документи ПП “БМШ” визнано недійсними з 03.06.2002, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 17152987 від 17.07.2002  визнано недійсним.

Отже, той факт, що КП „ЛЗ ЗБВ" нібито у вересні 2004року відвантажило ПП „БМШ" перелік ТМЦ, які раніше були отримані ними, у липні 2003 року, від ПП „БМШ" за тією ж ціною та у тій самій кількості, що і отримано - лише підтверджує висновок, що ТМЦ, отримані від ПП „БМШ" у липні 2003року на момент даної перевірки, як і попередньої (акт №4/23-01235834 від 24.01.2006) на підприємстві - відсутні та не використані на цілі, пов'язані з господарською діяльністю підприємства.

В результаті вищевикладеного, в порушення п.п.7.4.4.п.7.4.ст.7 Закону України „Про податок   на   додану   вартість" від   03.04.97                         № 168/97-ВР, КП „ЛЗЗБВ" у липні 2003року зависило податковий кредит на суму ПДВ 80000грн, по придбаним ТМЦ від ПП „БМШ", не використаних у господарській діяльності та відсутніх на підприємстві.

          Також матеріалами справи вбачається, що між КП "ЛЗ ЗБВ"  (Замовник) та ПП "Термолюкс" м. Луганськ, код 32138524) було підписано договір №513/11 від 07.10.03, згідно якого "Замовник" доручає, а "Підрядник" приймає на себе зобов'язання виконати згідно з умовами договору роботи. Назва робот "Ремонт/ реконструкція вращающейся печі № 2". Сума договору   складає 600000 грн., в т.ч. ПДВ 100000 грн.

Оплата за виконані роботи по договору здійснюється шляхом переказу "Замовником"  коштів на розрахунковий рахунок "Підрядника" після підпису актів ф. КБ -2, КБ-3.

На виконання умов договору №513/11 від 07.10.03 ПП "Термолюкс" м. Луганськ, код 32138524) надало акт № 1 від 28.11.2003 за листопад 2003 року "Ремонт вращающейся печі № 2 на території КП "ЛЗ ЗБВ". Договірна ціна за виконані роботи складає 523945,20 грн., в т.ч. ПДВ 87324,20грн. Акт підписаний зі сторони ПП "Термолюкс” директором Кущенко І.Н., зі сторони КП “ЛЗ ЗБВ” директором  Щербаковим 28 листопада 2003 року.                                                                          

Перевіркою, встановлено, що ПП "Термолюкс" надало податкову накладну від 30.10.03, (у податковій накладній вказано" за ремонт вращающейся печі 2, але за період 30.10.2003"), хоча форма №2 (акт № 1 від 28.11.2003) складена 28.11.2003, як вказане вище.

Вищевказана операція відображена в бухгалтерському обліку КП „ЛЗ ЗБВ", в податковому обліку в книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) зроблено запис за листопад 2003 року під № 2918., в податковому кредиту в декларації з ПДВ за листопад 2003 року.

На запит про проведення зустрічної перевірки ПП “Термолюкс”по взаємовідносинам з КП "ЛЗ ЗБВ" отримано відповідь від 06.12.04                  № 22961/23-3-307, у якій повідомлено, що підприємство ПП “Термолюкс” останню декларацію з ПДВ надало до ДПІ за жовтень 2002р., знято з податкового обліку 01.11.04, згідно рішення Жовтневого райсуду м. Луганська від 09.10.03 визнано недійсним установчі документи ПП Термолюкс” з 13.08.02, та надали копію Рішення суду, копію Акту № 20284 від 18.11.2003 про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з 02.08.02.

Крім того з 01.11.04 ПП „Термолюкс" знято з податкового обліку (довідка ф.12-ОПП про зняття з обліку №19970/281-05-75 від 01.11.04) згідно наданої інформації Ленінської МДПІ м. Луганська.

Згідно з вимогами п.п.7.2.4.п.7.2.ст.7. Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР, (зі змінами та доповненнями) „право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим, як платники податку у порядку п, передбаченому статтею 9 цього Закону."

Згідно з вимогами абз. 2 п.9.6. ст.9. Закону України "Про податок на додану вартість" 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) „зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку."

Як вказано вище, КП „ЛЗ ЗБВ" відобразило суму ПДВ 87324грн у складі податкового кредиту у листопаді 2003року. Станом на 28.11.2003року ПП „Термолюкс" вже не являвся платником ПДВ - акт анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 18.11.2003 № 20284.                                                                "

Згідно з вимогами  п.п.7.4.1..п.7.4.ст.7.  Закону України  "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР, (зі змінами та доповненнями) „ податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт , послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.".

Оскільки ПП "Термолюкс" ліквідовано, як платник податків ( знято з податкового обліку з 01.11.2004), вищевказана вимога п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ КП "ЛЗ ЗБВ" виконана не буде.

Станом на 31.12.2004 та станом на 30.09.2005 по рахунку 631, дані “Відомості по сумам залишків і оплати матеріалів” значилась дебіторська заборгованість КП “ЛЗ ЗБВ” перед ПП “Термолюкс” у сумі 523945,20 грн. Таким чином розрахунки проведені не були, передплата - не здійснювалась.

В порушення п.п. 7.2.4., п.7.2, п.п.7.4.1.п.7.4, ст. 7 , абз 2, п.9.6.ст.9 Закону України "Про податок   на   додану   вартість"   від   03.04.97р.   №   168/97-ВР,(зі   змінами   та доповненнями) КП „ЛЗ ЗБВ", занизило ПДВ, який підлягав сплаті до бюджету за листопад 2003року, на суму ПДВ 87324грн.

          Позивач  звернувся з цим позовом  і  обґрунтування  своїх вимог  вказує,  що  ніяких порушень, в тому числі    п.п. 7.2.4., п.7.2, п.п.7.4.1., п.п.7.4.4.  п.7.4, ст. 7 , абз 2, п.9.6.ст.9 Закону України "Про податок   на   додану   вартість"  ним допущено не було  і  ці  норми взагалі не мають до позивача ніякого відношення. Також позивач вказує, що  висновки перевірки про відсутність  на підприємстві  матеріальних цінностей нічим не підтверджуються, не було враховано, що  ці матеріали мають бути на зберіганні  на території другого підприємства, про що свідчить договір зберігання. Висновки  про нестачу  матеріальних цінностей передчасні, оскільки з цього приводу проводиться слідство прокуратурою м. Лисичанська.  

            Також  в додаткових поясненнях  позивач зазначає, що  в ході планової перевірки  (акт № 68/23 від 09.05.04) операція з   ПП “Термолюкс” була у періоді,  який увійшов до перевірки   за  даним актом,  ніяких претензій не було.  Крім того,  позивач  вважає, що не може контролювати  іншого платника податків, зокрема   щодо реєстрації платником ПДВ,  а  відтак не може відповідати за дії  ПП “Термолюкс”.  

Щодо операції  з   від  ПП “Прокус майстер – принт”і  ПП “БМШ”,  то  позивач вказує,  що в акті перевірки  відповідачем так  і  не  визначено  чи  це були безтоварні операції,  чи це нестача матеріалів.  

Отже,   для  віднесення  до  податкового кредиту  ПДВ  необхідна наявність  однієї з двох умов:  мають бути  придбані  товари, вартість  яких відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу)  або мають бути придбані   основні   фонди   чи   нематеріальні   активи,  що  підлягають  амортизації.  Придбані  у  ПП “Прокус майстер – принт” і  ПП “БМШ”матеріальні цінності  за  податковими  накладними  № 302 від 09.07.2003.  і  314 від 27.06.2003.  (а.с. 111, 112,  т. 1)  не  є основними фондами,  тому для віднесення до   податкового кредиту  ПДВ їх вартість має відноситься до складу валових витрат виробництва  (обігу).

       Господарським судом Луганської області вірно зазначено, що за товар, отриманий від  ПП “Прокус майстер – принт” і  ПП “БМШ” за  податковими  накладними  №302 від 09.07.2003.  і  314 від 27.06.2003.  позивачем  не здійснено і не може бути  здійснено  будь-яку компенсацію.  Також  позивачем не наведено  взагалі  ніяких  доводів  щодо  призначення  придбаних матеріалів  для використання їх  у  власній господарській діяльності.   

         Відповідно до п.п.7.4.4.п.7.4.ст.7 Закону про ПДВ якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва,  то  сума  податку,  сплаченого у зв'язку з  таким  придбаванням  (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

          Судом вірно  зазначено про правомірність висновків  податкового органу  щодо неправомірності віднесення до  податкового кредиту  сум ПДВ  за  товар, отриманий від  ПП “Прокус майстер – принт” і  ПП “БМШ”за  податковими  накладними  № 302 від 09.07.2003.  і  314 від 27.06.2003.

          Згідно п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього Закону  право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до п. 9.3.  ст. 9  Закону про ПДВ особи,  що  підпадають під визначення платників податку  згідно  з  статтею  2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як  платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх  знаходження,  а  згідно п. 9.6. цієї статті  зареєстрована    в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку."

З огляду на положення  п.п. 7.4.1. п. 7.4.  ст. 7  Закону про ПДВ  вимога  щодо здійснення    будь - якої  компенсацію  за роботу виконану  ПП  “Термолюкс” не може бути виконана.   Матеріалами справи  доведено  правомірність висновку  податкового органу  щодо неправомірності віднесення до  податкового кредиту  сум ПДВ  за роботи  виконані  ПП “Термолюкс”.  

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.  160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, 205 п. 1 ч. 1, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів

У Х В А Л И В:

1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства „Лисичанський завод залізобетонних виробів” на постанову господарського суду Луганської області від 20.09.06 у справі № 10/351н-ад залишити без задоволення.

2. Постанову господарського суду Луганської області від 20.09.06 у справі  № 10/351н-ад залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної  інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня  проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Головуючий суддя                                                             Д.Ю. Перлов

Суддя                                                                             Л.І. Бородіна

Суддя                                                            Л.І. Журавльова

Помічник  судді                                              С.О.Шинкарюк