Рішення

від 14.03.2013 по справі 910/1449/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1449/13 14.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промислово інвестиційна група «Столиця», Київська обл., м. Бровари до за участюПриватного підприємства "Спеціалізоване підприємство «Юстиція», м.Київ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1) Панахова Сеймура Ягуб Огли, Київська обл., м. Бровари 2) Відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції, Київська обл., м. Бровари 3) Броварської об'єднаної державної податкової інспекції, Київська обл., м. Бровари провизнання недійсним аукціону з продажу арештованого майна та його результатів Суддя - Жагорнікова Т.О.

Представники сторін:

від позивача:Назарчук Р.В. (дов. № 5 від 11.02.2013 р); від відповідача: від третьої особи -1: від третьої особи -2: від третьої особи -3:не з'явився. не з'явився. не з'явився. не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця» (далі - ТОВ «ПІГ «Столиця») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція») про визнання недійсним аукціону з продажу арештованого майна та його результатів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2013 р. порушено провадження у справі № 910/1449/13 розгляд справи призначено на 12.02.2013 р., залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Панахова Сеймура Ягуб Огли; 2) Відділ Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції; 3) Броварську об'єднану державну податкову інспекцію, оскільки прийняте рішення може вплинути їх права та обов'язки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва у справі №910/1449/13 від 12.02.2013 р., на підставі ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово інвестиційна група «Столиця» про забезпечення позову задоволено частково.

До початку судового засідання 12.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без уповноваженого представника, а також письмові пояснення з яких вбачається, що третя особа не заперечує проти задоволення позовних вимог.

До початку судового засідання 12.02.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.

В судовому засіданні 12.02.2013 р. представник позивача надав додаткові документи на вимогу ухвали суду, надав усні пояснення по суті спору та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача надав усні пояснення по суті спору та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи-2 розгляд справи залишив на розсуд суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.02.2013 р.

В судовому засіданні 26.02.2013 р. представник позивача надав додаткові письмові пояснення, підтримав позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача надав документ на вимогу ухвали суду, надав усні пояснення по суті спору, визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Треті особи в судове засідання 26.02.2013 р. не з'явились, своїх представників не направили, вимог ухвали суду не виконали, заяв, клопотань не подавали, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання.

До початку судового засідання 14.03.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від Господарського суду Київської області надійшов як помилково направлений супровідний лист третьої особи-3 з постановою про закінчення виконавчого провадження ВП №36244109 від 26.02.2013 р., щодо ухвали Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 р. про забезпечення позову.

В судовому засіданні 14.03.2013 р. представник позивача надав додаткові документи до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач та Треті особи в судове засідання 14.03.2013 р. не з'явилась, своїх представників не направили, заяв, клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Дослідивши всі наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для винесення рішення у справі по суті.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

В межах зведеного виконавчого провадження № 22309979 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Київської області було описано та арештовано рухоме майно у кількості 295 найменувань.

19.12.2012 року між відділом державної виконавчої служби Броварського МРУЮ Київської області та Приватним підприємством «Юстиція» було укладено Договір № 479/12/ БРВ-а про надання послуг по організації та проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна.

Відповідно до п. 1.1 Договору предметом Договору є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального Договору про реалізацію арештованого рухомого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень № 1 від 06.01.2012 р.

Згідно з п. 1.2 Договору Відділ передає Спеціалізованій організації для реалізації арештоване державним виконавцем рухоме майно, а Спеціалізована організація надає послуги по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», «Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Мін'юсту від 15.07.99 № 42/5 (із змінами і доповненнями).

Ціна рухомого майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Українська експертна група» в особі експерта - оцінювача Антонова В.О. (сертифікат оцінювача ФДМУ та УТО № 1495 від 25.12.1999 р.) згідно експертного висновку станом на 19.06.2012 р. та складає 507642 грн. (пункт 1.3 Договору).

Відповідно до п. 1.3 Договору на аукціон передається майно за наступною характеристикою: майно арештоване при примусовому виконанні: Зведене виконавче провадження № 22309979. Акт опису й арешту майна від 05.04.2012 року. Рухоме майно, що було у використанні (295 найм.), яке є власністю боржника ТОВ «ПІГ «Столиця».

16.01.2013 року Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» за адресою: м. Київ, вул. Івана Лепсе, 8, проведено аукціон з продажу арештованого рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця», за результатами якого переможцем став Панахов Сеймур Ягуб Огли. Проведений аукціон був оформлений Протоколом № 4/1-479/12/БРВ-а проведення аукціону з продажу арештованого рухомого майна від 16.01.2013 року.

Підставою для визнання недійним аукціону позивачем визначається порушення під час його проведення положень Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 р. (надалі -«Порядок»), які полягають у:

- порушенні Порядку щодо розміщення оголошення про проведення аукціону;

- порушенні правил складання протоколу проведення аукціону, зокрема, протокол затверджений не уповноваженою особою, також в протоколі відсутні пропозиції усіх учасників аукціону;

- порушенні Порядку в частині ненадання змоги організатором аукціону попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні (не виставив майно з інформаційними картками для демонстрації покупцям у спеціально відведеному для цього приміщенні);

- реалізації на аукціоні майна, яке не було включено до акту опису й арешту майна від 05.04.2012 року;

- реалізації майна, яке на момент проведення аукціону знаходилось у податковій заставі, а також на яке було введено мораторій відповідно до ухвали Господарського суду Київської області від 30.07.2012 року;

- проведенні аукціону по іншому виконавчому провадженню ніж по якому зроблено акт опису майна.

Спір у справі виник у зв'язку із недотриманням, на думку позивача, відповідачем вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 42/5 від 15.07.1999 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч. 2 ст. 16, ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, зокрема, у зв'язку з невідповідністю змісту правочину Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується й з нормами ст. ст. 650, 655 та ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 Цивільного кодексу України до договору купівлі - продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах), конкурсах, договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч. ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу). Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 24.10.2012 р. №6-116цс12.

Стаття 650 Цивільного кодексу України передбачає, що особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Правила проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5.

Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України «Про виконавче провадження».

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, слід зазначити, що має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 26.12.2012 р. №6-140цс12.

Заслухав доводи позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.5 Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (далі - Порядку) організатор аукціону визначає дату і час проведення аукціону.

Пункт 3.6 Порядку передбачає, що організатор аукціону не пізніше ніж за 15 днів до дня проведення аукціону розміщує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 N 43/5, зареєстрованим у Мін'юсті 21.05.2003 за N 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті інформацію про майно, що реалізується. Оголошення про проведення аукціону має бути розміщене не пізніше семи днів з моменту укладення договору про реалізацію майна, а у випадку проведення повторного аукціону - не пізніше семи днів з моменту складання акта переоцінки майна. Одночасно ця інформація може бути розміщена в засобах масової інформації.

Всупереч приписам даного Порядку Відповідач не здійснив розміщення оголошення про проведення аукціону.

Пунктом 4.8. зазначеного Порядку передбачено, що під час аукціону ведеться протокол (додаток 4), до якого заносяться такі дані: номер лота, назва лота, стартова ціна та продажна ціна майна; сума сплаченого гарантійного внеску; пропозиції покупців і відомості про покупця, який запропонував у ході аукціону найвищу ціну (переможець аукціону), розмір винагороди спеціалізованої організації, яку покупець повинен додатково сплатити, та реквізити рахунку спеціалізованої організації для її сплати.

У порушення п. 4.8 Порядку в протоколі проведення аукціону не зазначені відомості щодо пропозицій всіх учасників аукціону (покупців).

Крім того, п. 4.8 Порядку передбачає, що під час аукціону ведеться протокол, який підписують ліцитатор та переможець аукціону. Керівник організації, яка проводила аукціон (організатора аукціону) зазначає у протоколі відповідні суми й номери рахунків, на які переможцю потрібно внести кошти за придбане майно, та затверджує протокол у день проведення аукціону. Копії затвердженого протоколу видаються переможцю аукціону, а також державному виконавцеві в триденний строк з дня проведення аукціону.

Всупереч приписам даного Порядку Протокол був підписаний заступником Директора ПП «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» Кривенко О.А., який не мав відповідних повноважень. Даний факт підтверджується копією Протоколу № 4/1-479/12/БРВ-а проведення аукціону з продажу арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ТОВ «ПІГ «Столиця» від 16 січня 2013 року.

Відповідно до п. 3.7 Порядку з моменту інформаційного повідомлення про проведення аукціону організатор аукціону дає змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні. Аукціонне майно з інформаційними картками виставляється у спеціально відведеному для цього приміщенні для демонстрації покупцям. Організатор аукціону повинен мати власне або орендоване приміщення з відповідними умовами для зберігання, передпродажної підготовки і демонстрації майна, яке відповідає торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам, а також приміщення для проведення аукціону (п. 3.2. Порядку). Приймання аукціонного майна здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна (додаток 2) та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно (п. 3.3. Порядку). На майно, що прийняте для продажу, уповноважені особи організатора складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни (п. 3.4. Порядку).

У порушення п. 3.7. Порядку організатор аукціону не надав змогу попередньо ознайомитися з аукціонним майном усім фізичним і юридичним особам, які бажають брати участь в аукціоні (не виставив майно з інформаційними картками для демонстрації покупцям у спеціально відведеному для цього приміщенні), оскільки акт передачі арештованого майна організатору аукціону взагалі не складався.

Пункт 3.1. передбачає, що орган державної виконавчої служби укладає з організатором аукціону договір, яким доручає реалізацію майна організатору аукціону за визначену винагороду за надані послуги з реалізації арештованого майна, яка встановлюється у відсотковому відношенні до продажної ціни лота.

Як вбачається з наданої суду копії Акту опису й арешту майна від 05.04.2012 року та копії Протоколу № 4/1-479/12/БРВ-а проведення аукціону з продажу арештованого нерухомого майна, що належить боржнику ТОВ «ПІГ «Столиця» від 16 січня 2013 року Відповідач також включив до лоту майно, яке не входило до згаданого вище Акту опису й арешту майна. Таким чином, частина майна, яка вядсутня в акті опису та арешту майна була реалізована на аукціоні без відповідних правових підстав.

Крім того, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

В матеріалах справи міститься копія Облікової картки на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 22309979. Згідно копії Акту опису й арешту майна складеного державним виконавцем від 05.04.2012 року опис та арешт рухомого майна (295 найменувань) здійснювався при примусовому виконанні наказів Господарського суду Київської області.

Однак в акті державного виконавця про проведення аукціону від 24.01.2013 року зазначено у якості правових підстав для реалізації майна виконавчий лист Дяснянського районного суду м. Києва від 26.04.2012 року за справою № 2-1584 (про стягнення заробітної плати), що є суттєвим порушенням.

Разом з тим, в матеріалах справи мається ухвала Господарського суду Київської області від 30.07.2012 року про порушення провадження у справі № Б11/076-12 про банкрутство Позивача та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до п.1 ч. 5 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимогу про виплату заробітної плати. Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 19 вищезгаданого закону звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника. Однак такої ухвали суду надано не було.

Крім того, згідно наданого суду Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна та копії Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18 травня 2010 року № 5 майно, продане з оспорюваного аукціону, знаходиться у податковій заставі. Пункт 4.1. Наказу Міністерства фінансів України Про затвердження Порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби передбачає, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом. Відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, можливе тільки за згодою органу державної податкової служби, а також у разі, якщо орган державної податкової служби впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди. Такої згоди суду надано не було.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця» та визнання недійсним аукціону з продажу арештованого рухомого майна оформленого протоколом № 4/1-479/12/БРВ - а від 16.01.20013 року.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним результату аукціону з продажу арештованого майна, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського процесуального кодексу України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів. Крім того, встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Чинним законодавством не передбачено такий спосіб захисту прав позивача, як визнання недійсним результату аукціону з продажу арештованого майна.

Згідно п. 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» №01-8/482 від 13.08.2008 р. господарський суд у розгляді справи за позовом, який не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав повинен відмовити у задоволенні такого позову.

За таких обставин суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово інвестиційна група «Столиця» в частині визнання недійсним результату аукціону з продажу арештованого майна.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 82-85, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця» задовольнити частково.

2. Визнати недійсним аукціон з продажу арештованого рухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово - інвестиційна група «Столиця» від 16.01.2013 року, проведеного Приватним підприємством «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» та оформленого Протоколом №4/1-479/12/БРВ-а проведення аукціону з продажу арештованого рухомого майна, що належить боржнику Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІГ «Столиця» від 16 січня 2013 року, за результатом якого Панахову Сеймуру Ягуб Огли продано лот №-4/1 до складу якого входило наступне рухоме майно: Апарат сварочний 15; Верстат 6ТВ82-1 18; Вертикально-свердлильний станок 159; Вертикально-свердлильний станок СВ-2 158; Вібростіл для виготовлення з/б грузів 19; Гідроштовхіч ТЕ-25 (козловий кран) 537; Гідроштовхіч ТЕ-50.220 459; Естакада для виготовлення та виробництва дверей 29; Естакада монтажна кабіни 30; Заточний станок 166; Заточний станок ТУПН - 4 165; Кран-балка підвісний тельфер - т 172; Кран баштовий С981 А215 419; Кран козловий 51; Кран мостовий 1-таль 168; Кран мостовий 1-таль № 996 169; Кран подвісний однобалковий 170; Круглопильний станок КПА-50-2 171; Машина контактой зварки МТ 2201 57; Машина листозгибочна 58; Мінітрактор 60; Багатопильний станок ЦДК-4-3 173; Паук-захват ЧСК-12,5 т 3м 462; Паук-захват ЧСК-5т 1,7м 463; Пилорама РД 756 176; Прес 100т. 180; Прес 150т.181; Прес гідравлічний 79; Прес К117Е 179; Приспособа для обрубки; Ресмусний станок СРБ-1 184; Рейсмусово-калибровочний станок 185; Торцовочний с авт. 7п-4 192; Торцовочний ЦАП - 2193; Самохідна тележка 186; Сейф ШО *065 276; Станок циркулярний Ц-5 189; Станок циркулярний Ц-62к 190; Універсально-заточний 195; Фрейзерний станок ФСШ-1 196; Фуговальний станок С-2, Ф-4 197.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (08660, Київська обл., м. Васильків, вул. Володимирська, буд. 22-А, кім. 302 ідентифікаційний код 32277680) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-інвестиційна група «Столиця» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 57, ідентифікаційний код 33231152) судовий збір у розмірі 1 147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 19.03.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова