Постанова

від 13.03.2013 по справі 5002-13/1636-2012

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 5002-13/1636-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Гонтаря В.І.,

Рибіної С.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, приватне підприємство "Корал";

відповідача: не з'явився, публічне акціонерне товариство "Крименерго" в особі Октябрьського району електричних мереж;

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Корал" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пукас А.С.) від 17 вересня 2012 року у справі №5002-13/1636-2012

за позовом приватного підприємства "Корал" (вул. Л.Чайкіної, 1,Сімферополь,95050, код ЄДРПОУ 31488386)

до публічного акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034 код ЄДРПОУ 00131400)

в особі Октябрьського району електричних мереж (вул. Кондрашина, 27, смт Октябрське, Красногвардійский р-н,97060)

про визнання дій неправомірними та спонукання до виконання певних дій

ВСТАНОВИВ :

Позивач, приватне підприємство "Корал", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, публічного акціонерного товариства „Крименерго" в особі Октябрського району електричних мереж про визнання дій відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0512Л1 від 12 травня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 171 936,12 грн. - неправомірними та зобов'язання відповідача скасувати нараховані за рахунком-накладною №1118/50/0512Л1 від 12 травня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 171 936,12 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Правил користування електричною енергією, відмовив позивачу в коригуванні договірної величини споживання електричної енергії, застосувавши при цьому до позивача санкції передбачені Законом України "Про електроенергію" у вигляді двократної вартості величини перевищення спожитої електроенергії.

В процесі розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, остаточно він просив: визнати за приватним підприємством „Корал" право на коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді з 04 лютого 2012 року по 04 травня 2012 року до 90000 кВт/ч на місяць; зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Крименерго" в особі Октябрського району електричних мереж здійснити приватному підприємству „Корал" коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електроенергії в розрахунковому періоді з 04 лютого 2012 року по 04 травня 2012 року до 90000 кВт/ч на місяць; визнати дії відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0212Л1 від 12 лютого 2012 року суми за перевищення договірної величини електричної енергії в розмірі 66 972,13 грн. - неправомірними; зобов'язати відповідача скасувати нараховані приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0212Л12 від 12 лютого 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 66 972,13 грн.; визнати за приватним підприємством „Корал" право на коригування збільшення договірної величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді з 04 квітня 2012 року по 04 травня 2012 року до 101000 кВт/ч на місяць; зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Крименерго" в особі Октябрського району електричних мереж здійснити приватному підприємству „Корал" коригування збільшення договірної величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді з 04 квітня 2012 року по 04 травня 2012 року до 101000 кВт/ч на місяць; визнати дії відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0412Л2 від 12 квітня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 101 111,57 грн. - неправомірними; зобов'язати відповідача скасувати нараховані приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0412Л2 від 12 квітня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 101 111,57 грн.; визнати дії відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0512Л2 від 12 травня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 171 936,12 грн. - неправомірними; зобов'язати відповідача скасувати нараховані приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0512Л2 від 12 травня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 171 936,12 грн. (т.2, а.с. 7-10).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року у справі №5002-13/1636-2012 (суддя Пукас А.С.) відмовлено у задоволені позовних вимог про визнання за приватним підприємством „Корал" права на коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді 04 лютого 2012 року по 04 травня 2012 року до 90000 кВт/ч на місяць; зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Крименерго" в особі Октябрського району електричних мереж здійснити приватному підприємству „Корал" коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електроенергії в розрахунковому періоді з 04 лютого 2012 року по 04 травня 2012 року до 90000 кВт/ч на місяць; визнати дії відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0212Л1 від 12 лютого 2012 року суми за перевищення договірної величини електричної енергії в розмірі 66 972,13 грн. - неправомірними; зобов'язати відповідача скасувати нараховані приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0212Л12 від 12 лютого 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 66 972,13 грн.; визнати за приватним підприємством „Корал" право на коригування збільшення договірної величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді з 04 квітня 2012 року по 04 травня 2012 року до 101000 кВт/ч на місяць; зобов'язати Публічне акціонерне товариство „Крименерго" в особі Октябрського району електричних мереж здійснити приватному підприємству „Корал" коригування збільшення договірної величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді з 04 квітня 2012 року по 04 травня 2012 року до 101000 кВт/ч на місяць; визнати дії відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0412Л2 від 12 квітня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 101 111,57 грн. - неправомірними; зобов'язати відповідача скасувати нараховані приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0412Л2 від 12 квітня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 101 111,57 грн.; визнати дії відповідача з нарахування приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0512Л2 від 12 травня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 171 936,12 грн. - неправомірними; зобов'язати відповідача скасувати нараховані приватному підприємству „Корал" за рахунком-накладною №1118/50/0512Л2 від 12 травня 2012 року суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії в розмірі 171 936,12 грн. Тобто, судом розглянуто 10 різних за предметом немайнових вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, приватне підприємство "Корал" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Розпорядженням секретаря судової палати Видашенко Т.С. від 15 листопада 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Голика В.С. у складі колегії його було замінено на суддю Волкова К.В.

Розпорядженням секретаря судової палати Видашенко Т.С. від 27 листопада 2012 року у зв'язку з поважних причин судді Сотула В.В. та поважних причин судді Чертковаої І.В. у складі колегії їх було замінено на суддів Балюкову К.Г. та Гоголя Ю.М..

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 19 лютого 2013 року у зв'язку з відпусткою Гоголя Ю.М. та відпусткою судді Балюкової К.Г. у складі колегії їх було замінено на суддю Плута В.М. та суддю Гонтаря В.І..

У судове засідання, призначене на 15 листопада 2012 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила відкласти розгляд справи на 27 листопада 2012 року.

27 листопада 2012 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила відкласти розгляд справи на 15 січня 2013 року.

15 січня 2013 року, у судовому засіданні, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представник відповідача з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення. Для повного та всебічного вивчення всіх обставин, які мають значення по справі, колегія суддів дійшла висновку про оголошення перерви до 22 січня 2013 року.

22 січня 2013 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила відкласти розгляд справи на 05 лютого 2013 року.

У судове засідання, призначене на 05 лютого 2013 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила відкласти розгляд справи на 19 лютого 2013 року.

19 лютого 2013 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим колегія суддів вирішила відкласти розгляд справи на 05 березня 2013 року.

05 березня 2013 року, у судовому засіданні, представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, представник відповідача з зазначеними доводами не погодився та заперечував проти їх задоволення. Для повного та всебічного вивчення всіх обставин, які мають значення по справі, колегія суддів дійшла висновку про оголошення перерви до 13 березня 2013 року.

У судове засідання, призначене на 13 березня 2013 року, представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, рекомендованої кореспонденцією, що підтверджується матеріалами справи

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, статтею 28 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представниками сторін у справі можуть бути як керівники підприємств та організацій так і інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді, чинним законодавством не обмежується.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез'явившихся представників сторін.

Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Відповідно до статуту Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Крименерго", товариство є правонаступником майна, прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та Публічного акціонерного товариства "Крименерго" (т.1, а.с. 92).

03 липня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник за Договором) та Приватним підприємством "Корал" (споживач за Договором) укладено договір на поставку електричної енергії №1118/050, відповідно до пункту 1 якого, постачальник передає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеної в додатку №6 "Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" до Договору, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі відповідно до умов договору.

Точки продажу електричної енергії визначені в додатку №6 "Акт розмежування балансової приналежності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" (т. 1, а.с. 7-11).

Пунктом 2.1 Договору, під час виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, які не обумовлені цим договором, сторони зобов'язались керуватись діючим законодавством України, зокрема, Законом України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.

Пунктом 2.3 Договору передбачені обов'язки споживача, зокрема, дотримуватись режиму споживання електричної енергії у відповідності з умовами розділу 5 цього Договору та режимом роботи електроустановки, зазначеної в додатку №9 "Відомості про дозволену потужність та кількість годин використання струмоприймачів споживача"; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов Додатку № 4 "Порядок розрахунків".

Додатком №4 до Договору про поставку електричної енергії визначений порядок розрахунків для споживачів, що здійснюють передоплату за спожиту електричну енергію, яким, зокрема, визначений порядок коригування договірної величини споживання електричної енергії (т.1, а.с. 11).

Так, позивач зазначає, що 06 лютого 2012 року звернувся до відповідача з заявою про збільшення величини споживання електричної енергії в розрахунковому періоді з 01 лютого 2012 року - 01 березня 2012 року до 90 000 кВт\г (т.1, а.с. 14).

13 лютого 2012 року відповідач стверджував, що він листом №53-02/34-547 відмовив позивачу в збільшенні договірної величини споживання електричної енергії на лютий 2012 року по об'єкту на якій поставляється електрична енергія, з огляду на те, що умовами Договору №1118 від 03 липня 2008 року передбачено максимально можливе споживання електричної енергії на лютий 2012 року в об'ємі 9000 кВт/г (т.1, а.с. 115).

Також, за твердженням позивача відповідач відмовив йому в коригуванні договореної величини в сторону збільшення споживання електричної енергії за період з 04 квітня 2012 по 04 травня 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем складені акти про перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період з 13 січня 2012 року по 12 лютого 2012 року (т.1, а.с. 43); за розрахунковий період з 13 березня 2012 року по 12 квітня 2012 року (т.1, а.с. 45) та за розрахунковий період з 13 квітня 2012 року по 12 травня 2012 року (т.1, а.с, 47).

В подальшому позивачу, за перевищення ліміту енергоспоживання, відповідачем виставлялися рахунки-накладні, а саме: №1118/50/0212 Л1 від 12 лютого 2012 року за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 66 972,13 грн. (т.1, а.с. 42); №1118/50/0412Л2 від 12 квітня 2012 року на суму 168 083,70 грн. (т.1, а.с. 44) та №1118/50/0512Л1 від 12 травня 2012 року за перевищення договірної величини споживання електричної енергії на суму 171 936,12 (т.1, а.с. 46).

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін (надані ними у судових засіданнях 15 січня 2013 року та 05 березня 2013 року), обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла висновку про відмову у її задоволенні, виходячи з наступного.

Правовідносини, що виниклі в процесі постачання і споживання електричною енергією між її постачальником та споживачем регулюються положеннями Закону України "Про електроенергетику", Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 та загальними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України в частині регулювання правовідносин, що виникають із зобов'язань.

Предметом даного позову є вимоги про визнання за позивачем права на коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електричної енергії; зобов'язання відповідача провести позивачу коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електричної енергії за минулий період; визнання дій відповідача по нарахуванню за рахунками-накладними сум за перевищення договірних величин неправомірними та зобов'язання відповідача скасувати нараховані за актами-накладними суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.

Так, відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до норм статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

- відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

- присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків;

- застосування штрафних санкцій;

- застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій;

- установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Так, з огляду на викладені положення вказаних правових норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що заявлені позовні вимоги такими, що задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених чинним законодавством, та які здійснюються в установленому порядку судом.

Зокрема, позивачем неправильно обраний спосіб захисту своїх прав в частині заявлення вимог про визнання неправомірними дій працівників публічного акціонерного отовариства „Крименерго" в особі Октябрського району електричних мереж при нарахуванні позивачу сум за перевищення договірної величини споживання електричною енергією в розмірі двократної вартості величини перевищення, оскільки такі дії працівників енергопостачальної організації передбачені статтею 26 Закону України "Про електроенергетику".

Також, статтями 16 Цивільного кодексу України та 20 Господарського кодексу України не передбачений такій спосіб захисту своїх порушених прав як зобов'язання певної особи скасувати нараховані за перевищення договірної величини споживання електричною енергією суми, в розмірі двократної вартості величини перевищення.

В постановах Верховного Суду України, зокрема, від 13 липня 2004 року №10/732, викладалася правова позиція, згідно з якою, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способу захисту прав, суд повинен відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі зі її непідвідомчістю суду.

Аналогічна позиція викладена в пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року №01-8/482, пункті 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11 квітня 2005 року №01-8/344 та пункті 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 25 листопада 2005 року №01-8/2229.

Одночасно, статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачений обов'язок позивача довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог, однак позовні вимоги про зобов'язання відповідача провести позивачу коригування в сторону збільшення договірної величини споживання електричної енергії за минулий період; визнання дій відповідача по нарахуванню за рахунками-накладними сум за перевищення договірних величин неправомірними та зобов'язання відповідача скасувати нараховані за актами-накладними суми за перевищення договірної величини споживання електричної енергії взагалі позивачем в позовній заяві не обґрунтовані.

При цьому необхідно відмітити, що суд із власної ініціативи не може розглядати інші підстави позову, оскільки це буде відбуватися у порушення прав інших учасників процесу, які вправі знати про підстави позову, та заперечувати щодо них.

Але, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливим зазначити наступне.

Пунктом 3.2.1 передбачено право споживача на зміну (коригування) договірних величин споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 цього Договору.

Так, пунктом 5.1 Договору передбачено, що для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії для оформлення додатку №1 "Об'єми поставки електричної енергії споживачу та субспоживачам" до Договору.

У разі ненадання споживачем зазначених відомостей у встановлений строк розмір очікуваного споживання електричної енергії (потужності) на наступний рік встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівнях, заявлених споживачем у відповідності з пунктом 5.1 Договору. Погоджені величини споживання електричної енергії оформлюються додатком до Договору як договірні величини (пункт 5.2 Договору).

Звернення споживача щодо коригування протягом розрахункового періоду договірних величин розглядається постачальником у відповідності з передбаченою Правил користування електричною енергією процедурою (пункт 5.6 Договору).

Пунктом 1 Додатку №4 до Договору "Порядок розрахунків" розрахунки за спожиту електроенергію здійснюються у відповідності з пунктом 6.6 Правил користування електричною енергією. Розрахункова дата (день, коли споживач надає "Акт про об'єми переданої споживачу електричної енергії", а постачальник виставляє остаточних рахунок) встановлюється 04 числа кожного місяця. Відповідно, розрахунковим вважається період з 04 числа кожного місяця до такого ж наступного місяця.

Крім того, відповідно пунктом 4.4 Правил користування електричною енергією передбачено право споживача протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Так, у зв'язку із специфікою діяльності приватного підприємства "Корал", пов'язаної з періодичними збільшеннями годин роботи, заявник апеляційної скарги впродовж 2008-2012 років неодноразово зверталися до відповідача у встановленому законодавством порядку з відповідними заявами про корегуванню договірної величини споживання електричної енергії (копії відповідних заяв містяться в матеріалах справи. т.1 а.с. 12-13).

Колегією суду встановлено, що вказані заяви відповідачем впродовж всього вищезгаданого періоду задовольнялися, ще не заперечується і відповідачем.

Заборгованість за спожиту електроенергію у приватного підприємства „Корал" впродовж вказаного періоду відсутня.

06 лютого 2012 роки позивач в черговий раз звернувся до відповідача з відповідною заявою про коректування договірної величини споживання електричної енергії до 90000 кВт/ч на місяць. (т.1 а.с. 43)

Відповідача наполягає, що у період з 04 лютого 2012 року по 04 березня 2012 року (тобто на лютий 2012 року) відповідач в корегуванні договірної величини споживання електричній енергії відмовив.

Важливим фактом є обставина, що після подачі вказаної заяви від 06 лютого 2012 року позивачем була здійснена попередня оплати заявлених об'ємів споживання електричної енергії відповідно до Правил користування електричною енергію у розмірі 80 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №19 від 09 лютого 2012 року, вищевказана сума позивачеві повернута не була.

Також, у квітні 2012 позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою про корегування договірної величини споживання електричної енергії до 101000 кВт/ч на місяць.

Приватним підприємством „Корал" також була здійснена попередня оплати заявлених об'ємів споживання електричної енергії у розмірі 90 000,00 грн., що підтверджується квитанцією №60 від 11 квітня 2012 року, вищевказана сума позивачеві повернута не була.

Відповідно до рахунків-накладних (т.1 а.с. 109-111) у відповідача була відсутня заборгованість за перевищення договірної величини спожитої електроенергії.

В матеріалах справи містяться акти відповідача про перевищення позивачем у спірні періоди договірної величини спожитої електроенергії (т.1 а.с. 43, а.с. 45, а.с. 47), але вказані акти не містять реквізитів (дати складання, номерів) підписані невідомою особою у графі „виконавець", та взагалі не підписані представником постачальника та споживача.

Колегія суддів зазначає, що можливість збільшення ліміту споживання електричної енергії це право позивача, у відповідності до пункту 4.4 Правил користування електричною енергією.

Пропозиції споживача є пріоритетними у разі здійснення передоплати додатково заявлених об'ємів електроенергії і отримання заяви про збільшення ліміту не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено, що повідомлено позивача належним чином було повідомлено про відмову у збільшенні ліміту споживання електричної енергії.

Так, суд апеляційної інстанції вважає, що із дій відповідача не вбачається його відмова у збільшенні ліміту споживання електричної енергії, у зв'язку з чим позивач і дійшов висновку про те, що позивачем збільшено ліміт споживання електричної енергії.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог, але обраний позивачем спосіб захисту не відповідає способам захисту цивільних прав та інтересів, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Корал" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року у справі №5002-13/1636-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Волков

Судді В.І. Гонтар

С.А. Рибіна

Розсилка:

1. Приватне підприємство "Корал" (вул. Л.Чайкіної, 1,Сімферополь,95050)

2. Публічне акціонерне товариство "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)

3. Октябрьський район електричних мереж (вул. Кондрашина, 27, смт. Октябрське, Красногвардійский р-н,97060)

4. Господарський суд Автономної Республіки Крим