Постанова

від 14.03.2013 по справі 816/637/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/637/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі -Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представників позивача - Саліонова Д.В., Бакк Н.І.,

представника відповідача - Лях Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Салік Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

12 лютого 2013 року Приватне підприємство "Салік Груп" (по тексту - ПП "Салік Груп"; позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - Кременчуцька ОДПІ; відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 23 листопада 2012 року №0003591501/1843.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки від 26.10.2012 № 4440/15-121 щодо завищення ПП "Салік Груп" суми витрат підприємства на суму 81998,35 грн. за І квартал 2012 року, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17220 грн. є необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 № 0003591501/1843 є неправомірним. Вказував, що під час камеральної перевірки неможливо зробити висновок про реальність або фіктивність укладених платником правочинів.

Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву посилався на правомірність винесення податкового повідомлення - рішення у зв'язку із встановленням в акті перевірки від 26.10.2012 № 4440/15-121 незаконності формування позивачем витрат від ТОВ "Ріст" по фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях у І півріччі 2012 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Салік Груп" зареєстровано якості юридичної особи виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 23.04.2008.

У період 10.08.2012 по 26.10.2012 Кременчуцькою ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року ПП "Салік Груп" (код ЄДРПОУ 35869191).

Результати перевірки оформлені актом від 26.10.2012 № 4440/15-121 (по тексту - акт перевірки) у якому відображено порушення ПП "Салік Груп" пункту 138.1. статті 138 та статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму витрат підприємства на суму 81998,35 грн. за І квартал 2012 року, що призвело до заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 17220 грн.

За висновками акту перевірки податковим органом 23.11.2012 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" № 0003591501/1843 яким ПП "Салік Груп" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у розмірі 25830 грн. у тому числі за основним платежем - 17220 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 8610 грн.

Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням у зв'язку із чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку спірному податковому повідомленню - рішенню суд виходить з наступного.

Як слідує із акту перевірки, висновок про порушення позивачем вимог пунктів пункту 138.1. статті 138, та статті 139 Податкового кодексу України ґрунтується на тому, що позивачем, на думку перевіряючих, незаконно сформовано у І кварталі 2012 року витрати на суму 81998,35 грн. від ТОВ "Ріст" по фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях .

При цьому, у акті перевірки вказано, що при проведенні камеральної перевірки декларації з податку на прибуток, поданої ПП "Салік Груп" за І півріччя 2012 року , арифметичних та методологічних помилок не виявлено , але при опрацюванні бази даних Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту по ПДВ за січень 2012 року встановлено розбіжності в декларуванні контрагентом ПП "Салік Груп" податкового кредиту на суму 16399,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ріст" (код 23806740). Відхилення виникли за рахунок зменшення податкових зобов'язань ТОВ "Ріст" по взаємовідносинах з ПП "Салік Груп" актом від 02.04.2012 №19/1600/23806740.

Так, у акті від 02.04.2012 №19/1600/23806740 вказано, що через відсутність об'єктів, які підпадають під визначення статей 198, 185, 201 Податкового кодексу України в частині відсутності факту поставки та придбання ТМЦ та послуг статей 203, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, дані, зазначені в Розділі І податкові зобов'язання" та Розділі П "Податковий кредит", наведені в деклараціях з податку додану вартість за грудень 2011 року - січень 2012 року з відповідними додатками (з урахуванням уточнюючих розрахунків) про обсяги придбання та податкового кредиту, а отже і обсяги продажу, є не дійсними з покупцями, в тому числі з ПП "Салік Груп" (16399,67 грн.)

Оцінюючи обґрунтованість вказаних висновків, суд враховує, що відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податку.

Згідно вимог пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Таким чином, завданням камеральної перевірки є перевірка правильності складання податкових декларацій і розрахунків, перевірка обґрунтованості застосування ставок податку і податкових пільг, правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування (виявлення арифметичних або методологічних помилок).

Тобто, внаслідок проведення камеральної перевірки контролюючий орган виявляє лише арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків декларації.

Вказані норми ПК України кореспондуються з висновками Державної податкової адміністрації України, викладеними в листі від 21 червня 2011 року № 17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів", відповідно до якого акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у таких випадках: за відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку); якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Дослідження інших документів під час камеральної перевірки Податковим кодексом України не передбачено

Відповідно до роз'яснення Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 № 06-10/167 під терміном "арифметична помилка або описка " слід розуміти помилки, або описки, допущені платником податку при заповненні декларацій (розрахунків) або додатків до них, зокрема, при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань з податку, збору, обов'язкового платежу (додавання або вирахування відповідних рядків), а також описки, допущені при перенесенні даних із додатків, на підставі яких заповнюються відповідні рядки декларації (неправильно поставлена кома при застосуванні одиниці виміру, неправильно перенесений підсумок з додатка тощо).

Під методологічною помилкою слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Із змісту акту камеральної перевірки слідує, що в ході перевірки не встановлено арифметичних помилок та описок або методологічних помилок, допущених при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за І півріччя 2012 року ПП "Салік Груп" (код ЄДРПОУ 35869191).

Разом з тим, за наслідками камеральної перевірки, встановлено порушення позивачем пункту 138.1. статті 138, та статті 139 Податкового кодексу України, яке перевіряючими пов'язується розбіжностями в декларуванні контрагентом ПП "Салік Груп" податкового кредиту на суму 16399,67 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Ріст".

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Пунктом 138.2. статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 139 ПК України визначено, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку.

Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В основу висновків перевірки позивача покладено акт камеральної перевірки ТОВ "Ріст" щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по декларації із ПДВ за грудень 2011 - січень 2012 року від 02.04.2012 №19/1600/23806740.

Судом встановлено, що видаткові накладні та первинні документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції із контрагентом позивача ТОВ "Ріст" на підставі, яких витрати у розмірі 81998 грн. віднесені до складу валових витрат у декларації за І півріччя 2012 року, під час проведення камеральної перевірки не досліджувалися, у позивача не витребовувалися та у відповідності із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України дослідженню не підлягали.

При цьому, слід наголосити, що у позивача наявні та були надані суду первинні бухгалтерські документи, якими підтверджено здійснення господарської операції по придбанню у ТОВ "Ріст" щебеню (видаткові накладні, рахунки - фактури, податкові накладні та ін.), а також документи щодо подальшого використання придбаного товару у господарській діяльності позивача.

Відтак, висновок акту перевірки про незаконність формування позивачем витрат від ТОВ "Ріст" по фактично неіснуючих фінансово-господарських операціях у І півріччі 2012 року є передчасним.

Як слідує із змісту акту камеральної перевірки від 26.10.2012 № 4440/15-121, в ході перевірки порушень терміну подання звітності, неправильності визначення об'єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов'язання, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов'язання, наявності арифметичних помилок та описок або методологічних помилок, допущених при заповненні податкової декларації з податку на прибуток ПП "Салік Груп" І півріччя 2012 року не встановлено.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 53 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Приймаючи до уваги, що вищевказаним актом перевірки жодних порушень позивачем податкового законодавства не зафіксовано, то висновок, викладений в акті перевірки, є безпідставним, оскільки при проведенні камеральної перевірки податковий орган не перевіряє та не має підстав перевіряти умови ведення господарської діяльності.

Інших підстав для здійснення контролюючим органом збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду правомірність прийнятого ним рішення, відтак суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги ПП "Салік Груп" щодо визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.11.2012 №0003591501/1843.

При цьому, зважаючи на те, що спірне податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною другою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 23.11.2012 №0003591501/1843.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до абзацу 1) підпункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" розмір судового збору за подання позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору (згідно платіжних доручень №16 від 05.02.2013 та № 19 від 19.02.2013 у загальному розмірі 258,30 грн.), які згідно з статтею 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Салік Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби від 23 листопада 2012 року №0003591501/1843.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Салік Груп" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1258,30 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко