Рішення

від 19.03.2013 по справі 1701/1403/12

БЕРЕЗНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1701/1403/12

Номер провадження 2/555/31/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

з участю позивача- ОСОБА_2

представника позивача- ОСОБА_9

представника відповідача- адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату про зобов"язання внести запис в трудову книжку, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася з позовом до релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату про зобов"язання внести запис в трудову книжку, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , моральної шкоди.

В позові вказує, що 25 липня 2007 року за рішенням парафіяльних зборів Свято- Покровського храму Київського патріархату м.Березне її було прийнято на роботу регентом храму на невизначений строк. Відразу по цьому її було допущено до виконання вказаних обов"язків, які вона належним чином виконувала до 25 квітня 2012 року, згідно платіжних відомостей отримувала зарплату Указом № 21 від 25 квітня 2012 року архиєпископа Рівненського і Острозького Рівненської Єпархії Київського патріархату Української православної церкви Іларіона її звільнено від обов"язків регента хору без зазначення причин та формулювання підстави звільнення і призначено регентом ОСОБА_4 Одночасно із звільненням їй було видано трудову книжку без запису про роботу, яку вона виконувала. Вказує, що на даний час вона перебуває в вимушеному прогулі. Просить зобов"язати єпархіального архієрея регілійної громади Української православної церкви Київського патріархату внести запис в її трудову книжку про прийняття на роботу регентом хору Свято- Покровської церкви Української православної церкви Київського патріархату з 25 липня 2007 року, поновити її на роботі регента хору Свято- Покровської церкви Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату, стягнути з релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 525 гривень, 1000 гривень витрат на правову допомогу, 5000 гривень моральної шкоди.

10 грудня 2012 року представник позивача ОСОБА_5 подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, просить зобов"язати релігійну громаду Української православної церкви Київського патріархату внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 про прийняття на роботу регентом хору Свято- Покровської церкви Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату з 25 липня 2007 року

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2, її представник ОСОБА_5 позов підтримали з підстав , викладених в ньому, позивач ОСОБА_2 додатково пояснила, що з 25 липня 2007 року вона знала про відсутність запису в її трудовій книжці про роботу регентом хору Свято- Покровської церкви Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату, з 25 липня 2007 року - з часу роботи регентом до 04 серпня 2011 року її трудова книжка знаходилася по місцю її попередньої роботи- в військовій частині А 1642, вона зверталася до настоятеля про внесення в її трудову книжку запису про роботу регентом , однак отримала відмову. Просить поновити її на роботі регента хору з 25 квітня 2012 року , в судовому засіданні подала розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу, сума недоотриманої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 25 квітня 2012 року по 18 березня 2013 року становить 5292 гривень 48 коп., а також квитанцію про оплату нею ОСОБА_5 за надання правової допомоги 1000 гривень. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю, просить в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, свідків , спеціаліста ОСОБА_6, приходить до наступного висновку.

Згідно договору від 25 липня 2007 року вбачається , що за рішенням парафіяльних зборів Свято- Покровського храму КП м.Березне від 25 липня 2007 року доручили голові парафіяльної ради священнику ОСОБА_7 укласти договір про призначення регентом ОСОБА_2 у Свято- Покровський храм КП з одного боку і з другого боку ОСОБА_2 уклали договір про таке, що ОСОБА_2 буде працювати регентом у храмі з 25 липня 2007 року. Оплата праці договірна, але не нижче , чи встановлено законодавством України./ а.с. 14/.

Протоколом № 1 від 19 лютого 2012 року ухвалили зменшити видатки на зарплату, зокрема регент - 300 гривень./ а.с.23/.

Згідно платіжних відомостей за серпень 2011 року - лютий 2012 року ОСОБА_2 отримала винагороду по 700 гривень щомісячно, в платіжній відомості за березень 2012 року відсутній підпис ОСОБА_2 про отримання нею 537 гривень / а.с. 15-22/.

Індивідуальні відомості про застраховану особу- ОСОБА_2 подавалися Свято- Покровською церквою Київського патріархату в Пенсійний фонд України в грудні 2011 року- квітні 2012 року / а.с.26/.

Указом архиєпископа Рівненського і Острозького Іларіона № 21 від 25 квітня 2012 року звільнено від обов"язків регента хору свято- Покровської церкви м.Березне ОСОБА_2 і подякути за понесені труди. Регентом хору з 25.04.2012 року призначено ОСОБА_4./ а.с. 24/. В Указі не зазначено причини та підстави звільнення .

З копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 видно, що з 01 липня 2006 року по 04 серпня 2011 року позивач працювала сторожем в військовій частині А 1642 , перебуваючи з 03 серпня 2009 року по 03 серпня 2011 року в відпустці по догляду за дитиною ./ а.с. 25/.

Відповідно до ч. 1 ст. 233, ст. 234 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі пропуску з поважних причин цього строку суд може поновити цей строк.

У п. 4. постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року (із змінами) "Про практику розгляду судами трудових спорів" судам роз'яснено: якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. При пропуску місячного і тримісячного строків суд з'ясовує не лише причини пропуску строку, а всі обставини справи права і обов'язки сторін.

Як встановлено в судовому засіданні , і це не заперечує позивач, з 25 липня 2007 року вона знала про відсутність запису в її трудовій книжці про прийняття її на роботу регента хору Свято- Покровської церкви Української православної церкви Київського патріархату.

З копії трудової книжки позивача видно, що 04 серпня 2011 року вона звільнена з роботи з військової частини А 1642 за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

За захистом свого права про зобов"язання внести запис в трудову книжку про прийняття на роботу регента хору позивачка звернулась майже через п"ять років - 25 травня 2012 року і в своєму позові не навела доказів, які слугували б підставою для визнання поважності пропущеного строку звернення до суду.

З наведеного вбачається про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про зобов"язання релігійну громаду Української православної церкви Київського патріархату внести запис у трудову книжку ОСОБА_2 про прийняття на роботу регентом хору Свято- Покровської церкви Релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату з 25 липня 2007 року.

За положеннями ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу , працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом , який розглядає трудовий спір.

Однак позивачем , представником позивача ні в позовній заяві , ні в судовому засіданні не зазначено в чому полягає незаконність звільнення позивача .

Згідно ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи , організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконувати роботу визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства , установи і організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умиви праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило , в письмовій формі. При укладанні трудового договору громадянин зобов"язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством,- також документ про освіту, про стан здоров"я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

Таким чином , трудовий договір може вважатися укладеним тільки з моменту видання наказу / розпорядження / про прийняття на роботу або фактичного допуску до роботи. Водночас і саме видання наказу про прийняття на роботу не є достатнім для висновку про укладення трудового договору і виникнення трудових правовідносин , якщо сторонами не досягнуто згоди щодо умов праці.

Укладений 25 липня 2007 року договір , зі змісту якого вбачається , що за рішенням парафіяльних зборів доручили голові парафіяльної ради укласти договір про призначення ОСОБА_2 регентом і ОСОБА_2 не містить істотних умов саме трудового договору .

Написавши заяву про прийняття на роботу працівник виражає згоду підлягати внутрішньому трудовому розпорядку, видавши наказ про прийняття на роботу власник погоджується відповідно до законодавства про працю і колективного договору виплачувати заробітну плату і створити умови для праці.

Суд критично оцінює посилання представника позивача на те, що позивач працювала регентом за сумісництвом, оскільки в договорі від 25 липня 2007 року відсутня вказівка про прийняття працівника на роботу за сумісництвом .

З врахуванням викладеного, суд вважає, що укладений 25 липня 2007 року договір про те, що ОСОБА_2 буде працювати регентом у храмі - є цивільно - правовим договором , тобто укладений на виконання певної роботи з відповідною оплатою за дану роботу.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_2 про поновлення на роботі задоволенню не підлягають, то відповідно і не підлягає до задоволення вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивачем не надано до суду жодних доказів спричинення їй моральної шкоди незаконним звільненням , а тому позовна вимога про стягнення моральної шкоди до задоволення не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст. 21-23 , 233,235 КЗпП України, ст. 4, ч.1 ст. 11, ст.60, ч.1 ст.61, ч.3 ст. 208, ч.ч.1,2 ст. 209, ст.ст. 212-215 ч.1 ст. 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до релігійної громади Української православної церкви Київського патріархату про зобов"язання внести запис в трудову книжку, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя: Мельничук Н. В.