Постанова

від 11.03.2013 по справі 1570/1358/2012

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Справа № 1570/1358/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року

10 год. 25 хв.

в залі судових засідань № 31

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Балан Я.В.

при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.

за участю сторін:

представник позивача - Федорчук І.В. (за довіреністю)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Ольвія» до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту № 172/23-1/22482123 від 25.01.2012 р., визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000472301 від 08.02.2012 р., -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось Приватне підприємство Виробничо-комерційна фірма «Ольвія» (надалі - ПП ВКФ «Ольвія») до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (надалі - ДПІ у Суворовському районі м. Одеси) про визнання дій неправомірними щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту № 172/23-1/22482123 від 25.01.2012 р., визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000472301 від 08.02.2012 р., мотивуючи позовні вимоги тим, що висновки інспектора зазначені в акті перевірки ґрунтуються на суб'єктивних припущеннях, не підтверджені відповідними доказами, що свідчать про формальне та поверхневе проведення перевірки, упереджене ставлення до її результатів. Під час формування податкового кредиту, позивачем було дотримано всіх умов, встановлених чинним законодавством, що є критеріями, за наявності яких виникає право на формування податкового кредиту.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (том ІІ аркуш справи 45).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, а також дослідивши обставини якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що у задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

19.10.1994 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради зареєстровано юридичну особу Приватне підприємство «Виробничо-комерційна фірма Ольвія», ідентифікаційний код юридичної особи - 22482123, місцезнаходження юридичної особи: 65053, Одеська область, м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 19, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01, № 507612 (том І аркуш справи 174).

Судом встановлено, що 07.02.1994 р. за № 93/6 позивача взято на облік в якості платника податків в ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків за формою № 4-ОПП (том І аркуш справи 193).

ПП ВКФ «Ольвія» зареєстровано ДПІ у Суворовському районі м. Одеси платником податку на додану вартість 05.11.2004 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 23086309, серії НБ № 278531 (том І аркуш справи 192).

Статутом ПП ВКФ «Ольвія» передбачено, що головною метою створення підприємства є отримання прибутку шляхом виконання робіт і надання послуг підприємствам, організаціям і громадянам, як на Україні, так і за кордоном, відповідно до напрямків діяльності підприємства (том І аркуші справи 176-190).

На підставі наказу ДПІ у Суворовському районі м. Одеси № 37 від 16.01.2012 р. «Про проведення позапланової невиїзної перевірки», та відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1 п. 78.1, ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України податковим інспектором проведена позапланова невиїзна перевірка позивача по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» за період 01.03.2011 р. по 31.05.2011 р., за результатами якої складено акт № 172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012 р. (том І аркуші справи 15-26).

На підставі вищевказаного акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472301 від 08.02.2012 р. за порушення позивачем п. 198.1 п. 198.2 п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим ПП ВКФ «Ольвія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 337 340 грн. 19 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. 00 коп. (том І аркуш справи 27).

Судом встановлено, що позивач на підставі договору оренди № 001 від 10.04.2003 р. укладеного між ТОВ ПКФ «Ювикс» (орендодавець) та ПП ВКФ «Ольвія» (орендар), прийняв в оренду нежилі приміщення за адресою м. Одеса, вул. Дальницька, 46, які знаходяться на балансі орендодавця (строк дії договору до 10.04.2008 р.). Згідно додаткової згоди до договору оренди № 001 від 10.04.2003 р. вищевказаний договір було продовжено строком до 10.04.2013 р. (том І аркуші справи 131-132, 133).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) було укладено договір № 1138 від 01.03.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі, а саме роботи по улаштуванню стяжки м'якої покрівлі двоповерхової будівлі та другого поверху виробничого корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 35-38). На підставі вищевказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкову накладну № 230 від 31.03.2011 р. (том І аркуш справи 42).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача було надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікація постачаючого матеріалу і виконуваних робіт, акт прийняття-передачі будівельних матеріалів 01.03.2011 р. (том І аркуші справи 39, 40, 41).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) було укладено договір № 1139 від 01.03.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі, а саме роботи по улаштуванню звукоізоляції гіпсокартонних перегородок другого поверху виробничого корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 43-46). На підставі вищевказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкову накладну № 231 від 31.03.2011 р. (том І аркуш справи 50).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача було надано суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікація постачаючого матеріалу і виконуваних робіт, акт прийняття-передачі будівельних матеріалів 03.03.2011 р. (том І аркуші справи 47-49).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) укладенbq договір № 1140 від 01.03.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі, а саме роботи по улаштуванню звукоізоляції підлоги другого поверху виробничого корпусу за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 51-54). На підставі вищевказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкову накладну № 232 від 31.03.2011 р. (том І аркуш справи 58).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікація постачаючого матеріалу і виконуваних робіт, акт прийняття-передачі будівельних матеріалів 10.03.2011 р. (том І аркуші справи 55-57).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) укладений договір № 1141 від 01.03.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі, а саме роботи по укладці плитки за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 59-62). На підставі вищевказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкову накладну № 233 від 31.03.2011 р. (том І аркуш справи 67).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікація постачаючого матеріалу і виконуваних робіт, акт прийняття-передачі будівельних матеріалів 21.03.2011 р., видаткову накладну № РН-0000004 від 24.03.2011 р. (том І аркуші справи 64-66).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) було укладений договір № 1142 від 01.03.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по утепленню перекриття одноповерхових будівель (будівля за літерою Г) за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 68-71). На підставі вищевказаного договору позивачем було отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкову накладну № 234 від 31.03.2011 р. (том І аркуш справи 75).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікація постачаючого матеріалу і виконуваних робіт, акт прийняття-передачі будівельних матеріалів 03.03.2011 р. (том І аркуші справи 72-74).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) укладений договір підряду № 1143 від 01.03.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати реконструкцію Кривоозерського хлібзаводу під комплекс по переробці сільгосппродукції з цехом по розливу столової води в смт. Кр. Озеро (том І аркуші справи 76-80). На підставі вищевказаного договору позивачем отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкову накладну № 235 від 31.03.2011 р. (том І аркуш справи 99).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача надано суду довідку про варість виконаних підрядних робіт за березень 2011 р., Акт № 13 приймання виконаних підрядних робіт за березень 2011 р., договірна ціна на будівництво: реконструкцію Кривоозерського хлібзаводу під комплекс по переробці сільгосппродукції з цехом по розливу столової води в смт. Кр. Озеро, локальна смета № 2-1-1, акт прийняття-передачі будівельних матеріалів 02.03.2011 р. (том І аркуші справи 81-98).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) укладений договір про надання послуг № 1145 від 01.04.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується виконати роботи по утриманню будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 100-103). На підставі вищевказаного договору позивачем отримано від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкові накладні № 834-850 від 30.04.2011 р. (аркуші справи 121-137).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача надані суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том І аркуші справи 104-120).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) укладений договір про надання послуг № 1146 від 01.04.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги щодо миття вікон ПП ВКФ «Ольвія» за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуш справи 138). На підставі вищевказаного договору позивачем отримана від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкова накладна № 833 від 30.04.2011 р. (том І аркуш справи 140).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача наданий суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том І аркуші справи 139).

Між ПП ВКФ «Ольвія» (замовник) та ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (виконавець) укладений договір про надання послуг № 1147 від 01.04.2011 р., згідно умов якого виконавець зобов'язується надати послуги щодо організації прибирання у внутрішніх об'єктах замовника, загальною площею 7 200 кв. м. розташованих за адресою: м. Одеса, вул. Дальницька, буд. 46 (том І аркуші справи 141-144). На підставі вищевказаного договору позивачем отримана від ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» податкова накладна № 851 від 30.04.2011 р. (том І аркуш справи 146).

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору представником позивача наданий суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) (том І аркуші справи 145).

Позивачем на підтвердження виконання умов вищевказаних договорів надано суду платіжні доручення в яких платником вказується ПП ВКФ «Ольвія», а отримувачем ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» (том І аркуші справи 147-173).

Як зазначається в акті перевірки № 172/23-7/2248212-3 від 25.01.2012 р. перевіряючим під час здійснення перевірки було використано акт перевірки Ленінської МДПІ у м. Луганську № 803/23-35554567 від 11.11.2011 р. «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 30.09.2011 р., яким встановлено, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» ніколи не знаходилось та не знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. 50 років Утворення СРСР, 24/12, у ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» з моменту реєстрації по теперішній час відсутня матеріальна база, а саме: відсутні працівники, будь які автотранспортні засоби для доставки товару та надання послуг, а також складські приміщення, які необхідні для зберігання ТМЦ, що робить фактичне виконання умов угод неможливим. Враховуючи, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не знаходиться за податковою адресою, у нього відсутні основні фонди, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, недостатньо трудових ресурсів для здійснення діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що у сукупності вказує на «нікчемність» правочинів. У зв'язку з тим, що ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» не надано підтверджуючих документів щодо виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з продажу товарів, робіт, послуг в результаті чого підприємством безпідставно сформовано у періоді з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. податкові зобов'язання за рахунок сум податку на додану вартість по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців на загальну суму 109511543 грн. 00 коп.

На підставі вищенаведеного перевіряючим зроблено висновок що ПП «ВКФ Ольвія» порушено вимоги п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в результаті завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» на загальну суму 337340 грн. 19 коп., в тому числі: за березень 2011 р. у сумі 206113 грн. 88 коп., за квітень 2011 р. у сумі 8501 грн. 64 коп., за травень 2011 р. у сумі 122724 грн. 67 коп.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

В процесі встановлення обставин у справі суд вбачає, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у задоволенні подібної вимоги повинно бути відмовлено. Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. При цьому наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

В силу вимог підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 цієї ж статті Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, заборонено відносити до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), іншими документами.

З наведених законодавчих норм вбачається, що умовами реалізації платником права на податковий кредит є: придбання товарів (робіт, послуг), прийняття їх на облік та наявність відповідних належним чином оформлених первинних документів (зокрема, податкових накладних), які складаються під час господарської операції.

У свою чергу, необґрунтована податкова вигода характеризується відсутністю фактичного здійснення господарських операцій (їх реальності), здійсненням операції без ділової мети, обліком операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, необережністю та необачливістю при вчиненні правочинів з контрагентами, що не виконують своїх податкових зобов'язань, укладенням нетипових та разових угод, використанням нетрадиційних форм розрахунків.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання, яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із приписами абз. 1 п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат не включаються витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалось вище, в ході перевірки встановлено відсутність надання послуг, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

На підтвердження реальності та товарності здійснення господарських операцій позивачем не надано суду копій видаткових накладних.

В досліджених у судовому засіданні платіжних дорученнях, встановлено відсутність належним чином оформлених платіжних документів, які б свідчили про списання коштів з банківського рахунка платника податку, оскільки надані до суду платіжні доручення не відповідають вимогам п. 2.14, глави 2 (загальні положення документообігу) Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженої Постановою Правління Національного банку України, з них не вбачається, яким саме банком та його службовою особою було проведено розрахунки і чи було їх проведено взагалі - на зазначених документах відсутні печатка банку та підпис його службової особи, що свідчить про відсутність реального проведення банком операції по списанню коштів з рахунку позивача на рахунок контрагента - ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж» в якості оплати за ремонтні роботи. Інших належним чином оформлених платіжних документів, зокрема банківської виписки, які б свідчили про реальну оплату за придбаний товар, суду не надано.

Із врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, висновки являються правильними, належними та обґрунтованими, оскільки наданими позивачем суду документами, не підтверджуються реальний характер придбання послуг. Укладення договорів, актів наданих послуг, за таких обставин, не створює правового підґрунтя для покриття ним власних збитків від окремих господарських операцій за рахунок відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Намір одержати дохід лише в такий спосіб, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінюючи надані у справу докази, виходить із принципів адміністративного судочинства - змагальність, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин справи, згідно із яким розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Ольвія» до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту № 172/23-1/22482123 від 25.01.2012 р., визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000472301 від 08.02.2012 р. є не обґрунтованими, такими, які не підтверджені належними доказами та не відповідають чинному законодавству України, а тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159-164, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Приватного підприємства Виробничо-комерційної фірми «Ольвія» (код ЄДРПОУ 22482123, 65053, Одеська область, м. Одеса, вул. Сєрогодського, буд. 19) до державної податкової інспекції в Суворовському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними щодо проведення позапланової невиїзної перевірки та складання акту № 172/23-1/22482123 від 25.01.2012 р., визнання недійсним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000472301 від 08.02.2012 р.- відмовити у повному обсязі.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею « 11» березня 2013 року.

Суддя Я.В. Балан

Повний текст постанови складено 11 березня 2013 року.