Ухвала

від 12.03.2013 по справі 2а-14369/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14369/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С.

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова АМ., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Гімарі Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» до Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про визнання протиправним податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення - рішення Окружної державної податкової служби - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 14 червня 2012 року № 0000934210.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта» зареєстроване як юридична особа та є платником податку на додану вартість.

Так, Окружною державною податковою службою - центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку УДППЗ «Укрпошта» з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Інвесттехнагляд» за період з 01 грудня 2011 року по 31 грудня 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 травня 2012 року №477/42-10/21560045.

За результатами проведеної перевірки, відповідачем встановлено порушення УДППЗ «Укрпошта» п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2011 року в сумі 58 610 грн.

Відповідачем в ході проведеної перевірки вказано на відсутність реального характеру господарських операцій, здійснених між позивачем та ТОВ «Інвесттехнагляд» за період, що перевірявся.

На підставі даного атку відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 14 червня 2012 року № 0000934210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58 610,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції 14 653,00 грн.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг, які відповідно до п. 185.1 ст. 185 цього Кодексу є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені мит ними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм Податкового кодексу України вбачається, що виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість можливе, за умови придбання ним товарів та послуг для використання їх при здійсненні ним господарської діяльності, визначальною ознакою якої є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для виникнення такого права є виписана контрагентом, зареєстрованим як платник податку на додану вартість, податкова накладна, оформлена відповідно до вимог чинного законодавства України. Здійснення господарської операції має бути підтвердженого первинними документами.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (лист Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року №742/11/13-11).

З матеріалів справи вбачається, що в грудні 2011 року позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Інвесттехнагляд», з яким були укладено ряд договорів на проведення капітального ремонту відділень поштового зв'язку в Одеській області.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що при укладанні даних договорів позивач керувався Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг для потреб УДППЗ «Укрпошта», затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 24 липня 2006 року №312 (далі - «Положення про закупівлю», а.с.128-133, том 4).

Для укладення відповідного договору, позивачем здійснювався пошук підрядних організацій, яким направлялася звернення для надання комерційних пропозицій щодо проведення відповідних будівельних робіт відділень поштового зв'язку.

За фактом отримання позивачем комерційних пропозицій учасників складався конкурентний лист, лист узгодження і приймалося відповідне рішення щодо укладення договору з переможцем.

Так, позивачем в підтвердження вказаного надано по кожному відділенню поштового зв'язку документи: службові записки про доцільність укладання договорів з ТОВ «Інвесттехнагляд», листи узгодження, конкурентні листи, комерційні пропозиції учасників.

Згідно п.4.1 Положення про закупівлю, постачальник окрім прийнятної ціни повинен відповідати певним критеріям, зокрема, виконання аналогічних за предметом договорів, наявність тривалого позитивного досвіду співпраці, ціну та умови розрахунків та інше.

Поряд з цим, пункт 3.4. Положення про закупівлю передбачає, що комерційна пропозиція повинна містити ціни на товари, роботи і послуги; умови постачання, умови оплати, строки та обсяги поставок та інше. Термін подання постачальником комерційних пропозицій визначається замовником у запиті (п.3.5 Положення про закупівлю). Комерційні пропозиції, що надійшли після визначеного часу не розглядаються (п.3.6 Положення про закупівлю).

Поданий позивачем запит для надання комерційних пропозицій не містить інформації, вказаної у Положенні про закупівлю. Комерційні пропозиції третіх осіб, в тому числі ТОВ «Інвесттехнагляд» не містять жодної інформації, передбаченої Положенням про закупівлю. В той же час усі конкуренті листи по кожному відділенні поштового зв'язку місять відомості про гарантійні терміни, якості робіт, умови оплати, строки виконання.

Матеріали спарви не містять належних доказів того, за якими саме критеріями ТОВ «Інвесттехнагляд» обрано переможцем в даному конкурсі. Дана інформація у відповідності до Положення про закупівлю, зокрема, його п.3.4 та 4.1 є обов'язковою для визначення постачальника, з яким буде укладено відповідний договір.

В обгрунтування адміністративного позову, позивачем надано лист від 01 жовтня 2001 року № 01-207 про направлення учасникам конкурсу пропозиції щодо участі, та лист від 31 жовтня 2001 року щодо підписання договорів - з додатками в кількості 14 штук. В підтвердження направлення даних листів надано квитанції за номерами 39543 адресоване ПП «Стратегія», 39673 адресоване ТОВ «Лугпромстройсантехмонтаж», 38481 адресоване ТОВ «Інвесттехнагляд».

Колегія суддів вважає, що дані листи не можна прийняти до уваги, оскільки відповідно до «Порядку пересилання поштових відправлень», затвердженого наказом УДППЗ «Укрпошта» від 12 травня 2006 № 211, а саме п.п. 3.1.2.2, за прийняте для пересилання рекомендоване поштове відправлення відправнику видається касовий чек або розрахункова квитанція. У розрахунковій квитанції зазначається: порядковий номер розрахункової квитанції; номер поштового відправлення (через дріб після номера квитанції), вид поштового відправлення, особлива відмітка, якщо рекомендоване відправлення подається з повідомленням про вручення, з відміткою "Судова повістка", "Вручити особисто"; місце призначення; його маса; сума плати за пересилання тощо. У визначеному місці розрахункової квитанції проставляється відбиток календарного штемпеля.

В наданих позивачем квитанціях відсутній номер поштового відправлення, у зв'язку з чим неможливо ідентифікувати таке поштове відправлення. Разом з тим, вказана квитанція містить масу у двадцять грам поштового відправлення з вартістю відправлення у 3,50 гривень. Проте, вказаний зміст квитанцій не відповідає фактичним та документальним обставинам і не може бути прийнято до уваги з огляду на наступне.

Вага конверту з одним аркушем формату А4 становить близько 10-12 грам, конверту з трьома аркушами формати А4 20-24 грама. Вага аркушу стандартного паперу формату А4 становить близько 5 грам. А тому, як випливає зі змісту листа позивача від 01 жовтня 2012 року №01-207, учасникам конкурсу направлялись дефектні акти в кількості принаймні не менше 14 аркушів по кожному ВПЗ (хоча по відділенні № 1 у м. Іллічівськ вул. Леніна дефектний акт складає 4 аркуші формату А4, відділення у с. Кубанка - 2 аркуші, м. Одеса, вул. Лузанівська - 2 аркуші) та плюс один супровідний лист. Таким чином, 15 аркушів, не рахуючи вагу конверта, мають важити близько 75 грам.

У відповідності до Граничних тарифів на універсальні послуги поштового зв'язку, затвердженого рішенням Національної комісії з питань, регулювання зв'язку України від 04 грудня 2008 р. № 1244 тариф за рекомендований лист для організації з масою до 20 гран становить 3,50 грн, що і зазначено в квитанціях.

З листа УДППЗ «Укрпошта» від 01 жовтня 2011 року №01-27 вбачається, що направлено не меньше 15 аркушів, вага яких не може бути меншою 75грам., а тариф відповідно не може бути меншим 4,20 грн. З огляду на зазначене, надані позивачем квитанції не можуть бути належним доказом у даній справі.

Відповідно до положень п.53,54 наказу УДППЗ «Укрпошта» від 19 березня 2008 року №220, яким внесено зміни та доповнення до наказу УДППЗ «Укрпошта» від 22 березня 2005 рок №73 «Про затвердження Положення про проведення закупівлі товарів, робіт та послуг для потреб УДППЗ «Укрпошта» та Положення про порядок укладання, реєстрації, контролю за виконанням і зберіганням договорів в УДППЗ «Укрпошта»» договір, укладений позивачем, підлягає реєстрації з проставленням відбитку на титульному аркуші договору реєстраційного номеру (а.с.149-157, том №4).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не дотримано вимог вищевказаних вимог наказу від 19 березня 2008 року №220.

Отже, позивачем при укладанні та виконанні договорів з ТОВ «Інвесттехнагляд» не було дотримано вимоги, встановлені наказами УДППЗ «Укрпошта», які є обов'язковими для виконання у даному випадку.

Судом першої інстанції в ході розгляду справи встановлено, що контрагентами ТОВ «Інвесттехнагляд» по видатковим операціям є незначна кількість осіб: ОСОБА_2, ТОВ «Максамар», ПП «Кайрос СКС». Особливістю видаткових операцій по даним контрагентам є те, що ТОВ «Інвесттехнагляд» здійснювало повернення фінансової допомоги даним контрагентам.

З руху коштів по рахунку ОСОБА_2 вбачається, що вказана особа постійно отримувала від певного кола контрагентів, включаючи і ТОВ «Інвесттехнагляд» кошти по поверненню фінансової допомоги в кількості від одного до трьох мільйонів гривень за день.

Наведене свідчить про те, що видаткові операції ТОВ «Інвесттехнагляд» не спрямовані на формування товарних запасі і ресурсів для виконання робіт та наданню послуг за договорами субпідряду. Отже, діяльність даного товариства не має реального характеру. Підтвердженням даних висновків також є і відсутність витрат ТОВ «Інвесттехнагляд» на оплату праці.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що наведене вище свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ «Інвесттехнагляд» та УДППЗ «Укрпошта» за період, що перевірявся відповідачем. Податкові накладні виписані УДППЗ «Укрпошта» не є підставою для виникнення у позивача права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 14 червня 2012 року № 0000934210.

Суд першої інстанції дійшов правильного, внаслідок дотримання норм матеріального та процесуального права, повного з'ясування обставин, що мають значення для справи висновку про необхідність відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С.

Судді Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.

Повний текст складено 18.03.13р.

.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.