Рішення

від 11.03.2013 по справі 910/1516/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1516/13 11.03.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Технології Будівництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» простягнення заборгованості, Суддя Ониськів О.М.

Представники сторін:

від позивача: Сухих К.І., за довіреністю, від відповідача: Акулова А.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Технології Будівництва» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору підряду № 12130102 від 06.02.2012 відповідач не виконав у повному обсязі свої зобов'язання з оплати виконаних робіт, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 51.290,33 грн. основного боргу, 6.110,30 грн. пені та 17.096,78 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2013 порушено провадження у справі № 910/1516/13 та призначено до розгляду на 11.02.2013.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2013 підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, посилаючись на те, що позивачем роботи виконані з порушенням строків, встановлених договором. Також, відповідач зазначає, що позивачем нарахування в сумі 6.110,30 грн. пені здійснено з порушенням приписів ч. 6 статті 232 ГК України.

Крім того, через канцелярію суду 11.03.2013 від відповідача до суду надійшло клопотання відповідача про повернення позовної заяви і доданих до неї документів позивачу без розгляду, оскільки позивач не надіслав на адресу відповідача документи, додані до позовної заяви, що порушує вимоги ст. 56 ГПК України.

У судовому засіданні судом відмовлено в задоволенні даного клопотання відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні фіскальний чек поштової установи від 19.02.2013 № 2449 та опис вкладення у цінний лист від 19.02.2013, які підтверджують надсилання відповідачу документів, доданих до позовної заяви.

У судовому засіданні 11.03.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес-Технології Будівництва» (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (далі - відповідач, замовник) 06.02.2012 було укладено Договір підряду № 12130102 (далі - Договір), згідно з умовами якого позивач зобов'язався за завданням відповідача, на свій ризик, власними силами та засобами виконати з належною якістю та відповідно до поданої відповідачем проектної документації і здати відповідачу виконані роботи з антикорозійної обробки оцинкованих металоконструкцій для Аеропорту «Київ» (Жуляни), обсяг яких визначений у кошторисі (Додаток № 1 до цього Договору), за адресою: м. Київ, вул. Медова, та належним чином виконати інші взяті на себе за цим Договором зобов'язання, а відповідач зобов'язався передати позивачу затверджену проектну документацію, металоконструкції, організувати та координувати виконання позивачем робіт на місці виконання робіт на об'єкті, прийняти виконані позивачем роботи у встановленому чинним в Україні законодавством та цим Договором порядку і оплатити їх.

Відповідно до п.3.1. Договору загальна вартість робіт за цим Договором згідно з Договірною ціною № 1 становить 170.967,76 грн. з ПДВ.

Відповідно до п.3.7.1. Договору встановлено, що впродовж 5 банківських днів з дати укладення Договору відповідач здійснює позивачу передплату на закупівлю матеріалів, які постачаються на замовлення на об'єкт для виконання робіт згідно з Договором (авансовий платіж) у сумі 119.677,43 грн. з ПДВ.

Так, як зазначає позивач у позові, відповідач здійснив оплату авансового платежу в сумі 119.677,43 грн.

Умовами п.2.5. Договору встановлено, що датою виконання всього обсягу робіт, передбаченого цим Договором, є дата підписання сторонами акту № КБ-2В та Довідки № КБ-3.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи з антикорозійної обробки металоконструкції на загальну суму 170.967,76 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2012 на суму 170.967,76 грн.

Умовами п. 3.7.2. Договору встановлено, що оплата виконаних робіт по цьому Договору здійснюється відповідачем за фактично виконані позивачем роботи, шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на поточний рахунок позивача протягом 5 банківських днів з дати підписання Актів виконаних робіт уповноваженими представниками сторін урахуванням розміру штрафних санкцій за порушення умов цього Договору.

Відтак, кінцевий строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт у відповідності до п.3.7.2. Договору настав 06.04.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата виконаних робіт проведена лише частково у сумі 119.677,43 грн., у зв'язку з чим, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті прийнятих робіт загалом у сумі 51.290,33 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

Судом установлено, що позивач звертався до відповідача з претензіями вих. № 12/1107-1 від 11.07.2012 та вих. № 12/1311-3 від 13.11.2012 з вимогою сплатити заборгованість за прийняті роботи (остання отримана відповідачем 29.11.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення), проте відповідач не здійснив повної оплати вартості прийнятих робіт у сумі 51.290,33 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір підряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 170.967,76 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2012 на суму 170.967,76 грн., в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт виконав частково, а саме на суму 119.677,43 грн.

Згідно зі статтею 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Суд враховує, що наявний в матеріалах справи вищезазначений Акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.03.2012 відповідачем підписаний без зауважень, що свідчить про прийняття останнім виконаних позивачем робіт без претензій щодо їх якості, об'ємів і вартості, та виникнення обов'язку у відповідача щодо їх оплати.

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 170.967,76 грн., про що свідчить зазначений вище Акт приймання-передачі виконаних робіт, підписаний обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач здійснив лише часткову оплату робіт у сумі 119.677,43 грн., проте не здійснив оплати за прийняті роботи в повному обсязі в сумі 51.290,33 грн., хоча строк виконання обов'язку оплати вже настав.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача, викладені у відзиві, щодо виконання позивачем робіт з порушенням встановлених умовами Договору строків, оскільки дана обсатвина не звільняє відповідача від обов'язку щодо оплати прийнятих робіт. Крім того, відповідач не позбавлений права звернутися до позивача з окремим позовом щодо притягнення останнього до відповідальності за порушення строків виконання зобов'язань за Договором.

У зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу по оплаті виконаних позивачем робіт у розмірі 51.290,33 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідачем доказів на підтвердження зворотнього суду не надано.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача 6.110,30 грн. пені та 17.096,78 грн. штрафу за прострочення виконання зобов'язання по оплаті робіт за період з 07.04.2012 по 20.01.2013.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.12.2. Договору у разі прострочення відповідачем визначених цим Договором строків оплати виконаних робіт, позивач вправі вимагати від нього сплати на його користь неустойки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми неоплачених робіт за кожний день прострочення, починаючи з дня, наступного після дня її виникнення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, статтею 3 Закону України «Про відповідальність за неналежне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 07.04.2012 по 07.10.2012 (шість місяців) підлягає стягненню пеня, згідно уточненого розрахунку суду з дотриманням приписів ч. 6 ст. 232 ГК України, в розмірі 3.867,80 грн.

Щодо заявленої вимоги про стягнення 17.096,78 грн. штрафу, суд зазначає наступне.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми ріевиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду України від 27.04.2012 № 06/5026/1052/2011).

Так, відповідно до п.12.5 договору встановлено, якщо прострочення відповідачем визначених цим Договором строків оплати виконаних робіт становитиме більше 14 календарних днів, то позивач вправі вимагати від нього сплати на його користь штрафу у розмірі 10 % від суми Договору.

Судом було перевірено розрахунок позивача щодо заявленого до стягнення з відповідача штрафу в розмірі 17.096,78 грн. за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за період з 07.04.2012 по 20.01.2013, який визнається судом арифметично вірним, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 17.096,78 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр каркасного будівництва» (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 5, оф. 1117, код ЄДРПОУ 32820849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес-Технології Будівництва» (02068, м. Київ, пр. Григоренка, 20, кв. 134, код ЄДРПОУ 35838247) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 51.290 (п'ятдесят одну тисячу двісті дев'яносто) грн. 33 коп., 3.867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 80 коп. пені, 17.096 (сімнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 78 коп. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.668 (одну тисячу шістсот шістдесят вісім) грн. 71 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.03.2013.

Суддя Ониськів О.М.