Постанова

від 18.03.2013 по справі 19/055-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2013 р. Справа№ 19/055-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Жук Г.А.

суддів: Зеленіна В.О.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Анісімовій М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги від 03.01.2013 року б/н Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр» на рішення господарського суду Київської області від 24.12.2012 року

у справі № 19/055-12 ( суддя -Карпечкин Т.П.),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вольф»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр»

про стягнення 341233,38 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Горбовий В.А. за дов.,

відповідача: Терновий Ю.В.за дов.

ВСТАНОВИВ:

11.09.2012 року до господарського суду Київської області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Вольф» з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр» про стягнення 341 233,38 грн., що становить 293 247,34 грн. боргу за договором № 59 від 30.09.2009 року, 19 834,30 грн. - 3% річних, та 28 151,74 грн. інфляційних втрат (а.с.3-6).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором підряду № 59 від 30.09.2009 року щодо оплати вартості виконаних робіт.

17.12.2012 р. представник позивача звернувся із заявою про зменшення позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 293 247,34 грн. основної заборгованості, 15 248,86 грн. втрат від інфляції та 16 148,68 грн. -3% річних. Зменшення позовних вимог прийнято судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2012 року по справі № 19/055-12 позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Вольф» 293 247 грн. 34 коп. - боргу, 15 248 грн. 86 коп. - інфляційних втрат, 16 148 грн. 68 коп. - 3% річних та 6 492 грн. 90 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр», подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи та неповним дослідженням доказів у даній справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.01.2013 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр» прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін на 11.02.2013 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2013 року розгляд справи відкладено на 11.03.2013 року у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів у справі.

11 березня 2013 року апелянт подав клопотання про відкладення розгляду у зв'язку з неотриманням витребуваних ним доказів, які на його думку мають суттєве значення у справі. В судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2013 року.

В судовому засідання 18.03.2013 року апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги.

Позивач у судових засіданнях та у відзиві на апеляційну скаргу заперечив доводи апелянта, просив рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Судова колегія Київського апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.

30.09.2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр» (відповідач у справі, замовник за договором) та товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Вольф» (позивач у справі, підрядник за договором) було укладено Договір підряду № 59 відповідно до умов якого замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання власними та/або залученими силами, засобами та матеріалами виконати на прибудинковій території (загальною площею - 10780 метрів квадратних) навколо житлових будинків № 7, 9, 11 ( на Генеральному плані забудов с Чайки № 3, 4, 5) в житловому комплексі «Чайка», що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с Чайки, вул. В. Лобановського, роботи з монтажу та налагодженню системи поливу трави загальною вартістю - 31 грн./м2; пусконалагоджувальні роботи; роботи з підготування території під посів газонної трави загальною вартістю 35 грн./м2; роботи з посіву газонної трави марки «АҐРУС» з терміном сходження трави до 45 діб, вартістю 5 грн./м2; роботи з висадження рослин загальною вартістю 40 грн./м2 включаючи посадковий матеріал.

Договором сторони передбачили (п. 3.1 договору) вартість робіт в розмірі 111 грн./м.2 з урахуванням монтажу системи поливу, висадження рослин та посіву газонної трави. Договірна ціна враховує вартість матеріалів, рослин, газонної трави, конструкцій, доставки таких матеріалів, рослин газонної трави, конструкцій, необхідних для виконання робіт за цим договором (п. 3.3. договору).

Згідно додаткової угоди № 1 до договору сторони погодили обсяг (10991 кв.м.) та вартість робіт на суму 1 129 109,95 грн. з благоустрою території, крім робіт з посіву трави та налагодження системи автоматичного поливу.

Згідно додатку № 2 до договору, сторонами погоджено обсяг та вартість робіт з посіву газону та пуско-налагоджувальних робіт з автоматичного поливу на суму 70 609,00 грн., а також строк виконання робіт - навесні 2010 року.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду (виконання робіт), згідно якого, в силу ст. 837 ЦК України, одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За змістом даної норми Цивільного кодексу України договір підряду - це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір.

У відповідності до ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з нормами ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 5.1.3 договору остаточні розрахунки за виконані роботи на об'єкті та/або окремій ділянці виконання робіт здійснюються протягом 10 календарних днів після підписання акту виконаних робіт на об'єкті та/або на окремій ділянці виконання таких робіт, що підкріплений відповідною довідкою по формі КБ-3.

Місцевий господарський суд правомірно, посилаючись на норми ст.ст. 174, 193 ГК України, ст. ст. 11, 509, 526, 626, 629 ЦК України зазначив, що підставою виникнення зобов'язання є договір укладений між сторонами, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами п.п. 6.1., 6.2. договору передбачено, що після виконання всіх передбачених договором робіт підрядник передає об'єкт (ділянку на якій виконувались окремі види робіт) замовнику. Здача-приймання здійснюється протягом 5 днів з моменту одержання замовником листа від підрядника про готовність об'єкта.

Відповідно до п. 5.3 договору, акт виконаних робіт підрядник (позивач) передає замовнику (відповідачу) після виконання робіт, відповідач протягом 5 календарних днів після отримання акту перевіряє його дійсність та підписує або надає вмотивовану відмову від його підписання.

Місцевим господарським судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором виконавши роботи з монтажу та налагодженню системи поливу трави, пусконалагоджувальні роботи; роботи з підготування території під посів газонної трави, роботи з посіву газонної трави, роботи з висадження рослин на суму 90 6471,60 грн., що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за листопад 2009 року та грудень 2009 року та актами приймання виконаних робіт за листопад 2009 року та грудень 2009 року за формою КБ-2в, підписаним в двосторонньому порядку позивачем та відповідачем.

Дані обставини були встановлені рішенням господарського суду Київської області від 07.02.2011 року у справі № 13/002-11, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2011 року, на що правомірно звернуто увагу місцевим судом.

Відповідач виконані позивачем роботи оплатив частково в сумі 85 8000 грн., а також між сторонами були проведені взаємозаліки на суму 44 359,20 грн., тобто на загальну суму 902 359,20 грн., що підтверджено представленими в матеріалах справи доказами (платіжні доручення та пояснення учасників судового процесу). Відповідач не заперечує існування заборгованості перед позивачем за зазначеними вище актами у сумі 4112,40 грн.

На виконання умов договору навесні у травні 2010 року позивачем проведено роботи по благоустрою західної сторони будинків 3,4,5, роботи по висадки саженців дерев та кущів, прокладці та монтажу трубопроводів посів газонної трави по всій договірній площі (10780 м.кв) на суму 293 247, 34 грн., про що складено довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) та акти виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за травень 2010 року. Оплата вартості робіт за даними актами за травень 2010 року є предметом спору у даній справі.

Матеріалами справи доведено, що 20.07.2010 року позивач надіслав на адресу відповідача лист б/н від 15.07.2010 року з повідомленням про повне виконання всіх робіт за Договором підряду № 59 від 30.08.2009 року та запропонував прийняти роботи з монтажу, висадці рослин та планування територій, посіву трави, проведення пуско-налагоджувальних робіт системи автоматичного поливу та підписати відповідні акти приймання-передачі виконаних робіт. До вказаного листа позивачем були додані довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) та акти виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за травень 2010 року. Факт направлення на адресу відповідача та вручення вказаного листа з додатками підтверджується фіскальним чеком від 20.07.2010 року № 4825, описом вкладення від 20.07.2012 року та повідомленням про вручення цінного листа, копії яких наявні в матеріалах справи, що правомірно визнано місцевим господарським судом є належними доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 ГПК України.

Відповідач відповіді на вказаний лист не надав, надіслані на його адресу довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) та акти виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за травень 2010 року не підписав і вмотивованої відмови від їх підписання не надав.

20.09.2010 року позивач повторно надіслав відповідачу довідки про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-3) та акти виконаних підрядних робіт (типова форма № КБ-2в) за травень 2010 року разом з претензією за вих. № 15/09-10 від 15.09.2010 року, що також підтверджується описом вкладення у цінний лист, та повідомленням про вручення відповідачу цінного листа, копії яких наявні в матеріалах справи.

Відповідач у відповіді на претензії листом за вих. № 36/10 від 07.10.2010 року відмовився від підписання актів виконаних робіт на суму 293 247,34 грн. посилаючись на неналежне виконання робіт позивачем та неналежне оформлення документів не оплатив виконані роботи, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Згідно п. 6.4. договору, якщо при здачі-прийманні об'єкта виявляються суттєві недоробки та недоліки, які виникли з вини підрядника, замовник приймає об'єкт і встановлює строк для їх усунення, а також має право затримати оплату неякісно виконаних робіт. Виявлені при здачі-прийманні об'єкта недоробки та недоліки фіксуються в дефектному акті, який складається сторонами. В разі відмови підрядника взяти участь у складанні та підписанні дефектного акта він складається із залученням спеціалістів незацікавлених органів та (або) компетентних експертів та організацій на договірних засадах.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи з вищевказаних норм цивільного законодавства та умов договору, укладеного між сторонами у справі, у відповідача виник обов'язок прийняти виконані позивачем роботи та підписати акти виконаних підрядних робіт (типової форми № КБ-2в, КБ-3) за травень 2010 року, або відкласти їх підписанні на час усунення недоліків, за їх наявності. При цьому, закон та умови договору підряду зобов'язує замовника скласти акти по визначенню недоліків виконаних робіт із зазначенням строків на їх усунення.

Відповідачем не надано до справи належних та допустимих доказів, яки б доводили, що останнім вчинялись дії по прийняттю робіт та складанню дефектного акту про недоліки виконаних позивачем робіт, як це передбачено умовами договору. В судовому засіданні представник відповідача (замовника за договором) підтвердив, що дефектні акти по роботам, визначених в актах виконаних робіт за травень не складалися і таких не існує.

Виконання робіт позивачем у травні 2010 року підтверджено, представленими в матеріалах справи актами приймання робіт по встановленню та проведенню пуско-налагоджувальних робіт автоматичного зрошування території, приймання озеленення території, посіву та підсіву насіння газонної трави, які підписано представниками ТОВ «Зараз», ТОВ «Омокс» та ТОВ «Грін Вольф». Твердження апелянта, що зазначені товариства («Зараз» та «Омокс») не мають відношення до виконання робіт за спірним договором № 59 спростовується наявними у матеріалах справи доказами, які свідчать про те, що зазначені вище товариства є підприємствами, які зареєстровані на території житлового комплексу «Чайка», обслуговують, виконують функції ЖЄКу, технічного нагляду житлового комплексу «Чайка».

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що Акти виконаних робіт укладені з ТОВ «Зараз», ТОВ «Омокс» не є підставою проведення оплати робіт за договором № 59, а лише передують укладанню Актів форми КБ-3, КБ-2в, які передбачено умовами зазначеного договору, відтак, з огляду на приписи ст.ст. 32-34, 43 ГПК України, колегія суддів апеляційної інстанції визнає дані докази допустимими в підтвердження факту виконання робіт.

Посилання апелянта на те, що на території ЖК «Чайка» діє перепустко- вий режим і територія знаходиться під охороною ТОВ «НАО СІСТЕМ», яка за вимогою відповідача не надала доказів виготовлення перепусток працівникам ТОВ «Грін Вольф» у травні 2010 року, які підтверджували би знаходження відповідача на території та виконання ним робіт у спірний період суперечить наявним у матеріалам справи доказам, а саме: договором № 59 не обумовлено дозвільної системи проїзду на територію, для проведення робіт. Крім того, відповідач, отримавши акти виконаних робіт форми КБ-3, КБ-2в (отримання яких доведено матеріалами справи) не заперечував факту їх виконання, а лише відмовився від підписання , пославшись на необхідність виправлення недоліків у роботі (лист № 36/10 від 07.10.10 року) не довівши наявність недоліків належними доказами.

Отже, твердження апелянта що позивачем не виконано роботи, що визначені у представлених підрядником актах за травень 2010 року не підтверджено належними та допустимими доказами, у розумінні ст. ст. 33, 34 ГПК України та спростовано наявними в матеріалах доказами.

За таких обставин, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підряду № 59 від 30.09.2009 р. в сумі 293 247, 34 грн. є правомірною, та такою що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 15 248,86 грн. - втрат від інфляції та 16 148,68 грн. - 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором за період з 01.11.2010 року по 31.08.2012 року, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, відповідно в сумі в сумі 15 248,86 грн. (втрати від інфляції) та 16 148,68 грн. (3% річних) за період з 01.11.2010 року по 31.08.2012 року, згідно розрахунку позивача, із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, які є арифметично правильними.

Таким чином, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Київської області від 24.12.2012 року у справі № 19/055-12 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд рішення в апеляційній інстанції покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103 та 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Будцентр» на рішення господарського суду Київської області від 24.12.2012 року у справі № 19/055-12 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 24.12.2012 року у справі № 19/055-12 залишити без змін.

3. Справу № 19/055-12 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.

Головуючий суддя Жук Г.А.

Судді Зеленін В.О.

Мальченко А.О.