Постанова

від 14.03.2013 по справі 5010/1445/2012-п-18/58

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р. Справа № 5010/1445/2012-П-18/58

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого - судді Кордюк Г.Т.

суддів Гриців В.М.

Данко Л.С.

розглянувши апеляційну скаргу МПП «Іманд» від 24.01.2013 року

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2013 року

у справі № 5010/1445/2012-П-18/58

за позовом: Прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради, м. Надвірна, Івано-Франківська область

до відповідача: МПП «Іманд», м. Надвірна, Івано-Франківська область

за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: КП «Надвірнянський житловик», м. Надвірна, Івано-Франківська область

про усунення перешкод у використанні та розпорядженні приміщення площею 241 м. кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна; звільнення приміщення площею 241 м. кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна; стягнення 200 205,00 грн. збитків

за участю представників:

від позивача : Дем'янчук Я.Б. - представник

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

від прокурора: Яворський Я.Т. - старший прокурор відділу

Права та обов'язки прокурора, сторін та третьої особи, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 29 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід суддів не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходило, тому протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81-1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2013 року у справі 5010/1445/2012-П-18/58 (суддя - Гриняк Б. П.), з врахуванням ухвали господарського суду від 24.01.2013 року про виправлення описки, позов Прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради задоволено повністю: зобов'язано МПП «Іманд» усунути перешкоди у використанні та розпорядженні приміщення площею 241 м. кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна та звільнити дане приміщення. Стягнуто з МПП «Іманд» на користь Надвірнянської міської ради 200 205,00 грн. збитків.

Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна є власністю територіальної громади міста Надвірна в особі Надвірнянської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.09.2008 року та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2012 року, а тому МПП «Іманд» незаконно, без відповідних документів користується даним приміщенням, чим позбавляє власника - Надвірнянську міську раду права вільно ним володіти, користуватись і розпоряджатись.

Крім цього, місцевим господарським судом зроблено висновок, що вимоги про стягнення 200 205,00 грн. збитків, підлягають до задоволення, оскільки збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України), а тому внаслідок самовільного і незаконного використання приміщення МПП «Іманд», яке є власністю Надвірнянської міської ради, останній завдаються збитки, оскільки міська рада не може вільно розпоряджатись вказаним приміщенням.

Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду, МПП «Іманд» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема, в апеляційній скарзі, апелянт покликається на те, що право власності на спірне приміщення у Надвірнянської міської ради не виникло, оскільки договір купівлі-продажу спірного приміщення, укладений між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП «Іманд», посвідчений приватним нотаріусом Надвірнянського районного нотаріального округу Трух Н.М. та зареєстрований в реєстрі за № 3964, був розірваний на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року і жодних наслідків судом застосовано у вказаному рішенні не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Тобто, фактично з моменту набрання чинності рішення суду про розірвання договору купівлі-продажу спірного приміщення припинилося зобов'язання МПП «Іманд» зі сплати усіх платежів за договором, а Фонду комунального майна Надвірнянського району - передачі спірного приміщення.

Що ж стосується передачі спірного приміщення, то відповідно до п. 3.2 договору купівлі-продажу - передача приміщення здійснюється актом прийому-передачі, який підписується сторонами. На даний час ,такий акт прийому-передачі не підписаний сторонами, а також позивачем не доведено факт передачі спірного приміщення відповідачу, а, отже, не доведено і факту здійснення перешкод у користуванні та розпорядженні спірним майном, оскільки спірне приміщення перебуває у Надвірнянської міської ради.

Крім цього, апелянт вважає, що згідно з ст. 653 ЦК України, за наслідками розірвання договору (що стосується спору), не визнається та не встановлюється право власності на спірне приміщення, а тому господарський суд першої інстанції, задовольняючи вимоги щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном дійшов помилкового висновку щодо наявності права власності на спірне приміщення за Надвірнянською міською радою, наявності взагалі факту перешкод користування спірним приміщенням відповідачем, чим порушив норми матеріального права.

Також, апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення 200 205,00 грн. збитків, заявлених на підставі ст. 224 ГК України, оскільки понесені Надвірнянською міською радою збитки не мають причинного зв'язку з діями відповідача, а відповідач не має будь-яких зобов'язань щодо передачі спірного приміщення першій, так як воно в його користуванні не перебувало та не перебуває, ані за положеннями договору купівлі-продажу, ані за положеннями законодавства. Незрозумілим вважає апелянт розрахунок збитків на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року «Про методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу» та використання у розрахунку вартості спірного приміщення, яка також незрозуміло яким чином визначена.

Не погоджується скаржник та вважає необґрунтованим зазначення прокурором Надвірнянського району у позовній заяві позивача - як орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави та вважає не доведеними обставини порушення інтересів держави у спірних правовідносинах, оскільки спірне приміщення, з огляду на предмет та підстави позову, належить територіальній громаді м. Надвірна та перебуває у комунальній власності. Тобто, спір та позовні вимоги ґрунтуються на правовідносинах права комунальної власності, однак, жодним нормативно-правовим актом не делегуються повноваження будь-яким органом виконавчої влади Надвірнянській міській раді щодо здійснення права власності на приміщення по вул. Грушевського у м. Надвірна площею 241 кв.м..

Також, безпідставним та необґрунтованим вважає відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі до вирішення Івано-Франківським окружним адміністративним суду справи № 2а- 3208/12/0970.

Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Зокрема, прокурор зазначає, що місцевий господарський суд прийшов до вірного висновку щодо наявності у територіальної громади міста Надвірна в особі Надвірнянської міської ради права власності на приміщення площею 241 м. кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 03.09.2008 року та інформаційною довідкою є Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2012 року, які містяться в матеріалах справи.

Крім цього, прокурор зазначає, Надвірнянська міська рада неодноразово зверталась до МПП «Іманд» з вимогами про звільнення вказаного приміщення, проте останніми вони залишені без задоволення. 13.09.2012 року Надвірнянською міською радою прийнято рішення № 1051-25/2012 «Про звільнення МПП «Іманд» нежитлового приміщення на вул. Грушевського, 14», яке в черговий раз направлено на адресу відповідача. Однак, МПП «Іманд» відмовилось добровільно звільнити вказане приміщення і направило відповідь про те, що не згідне з даним рішенням, і що вказаним приміщенням користується правомірно, що підтверджується матеріалами справи. Тому, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року у справі № 5010/1614/2011-22/63 розірвано договір купівлі-продажу від 08.09.2008р., укладений між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП «Іманд» щодо нежитлового приміщення площею 241 м 2 на вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна. Дане рішення господарського суду Івано-Франківської області набрало законної сили, а тому, усі зобов'язанні між сторонами, які виникали на підставі договору купівлі-продажу, припинено з моменту вступу рішення у законну силу.

Також, прокурор зазначає, що внаслідок незаконного використання нежитлового приміщення, відмовою добровільно його звільнити територіальній громаді міста Надвірна в особі Надірнянської міської ради завдаються збитки, до місцевого бюджету міста Надвірна не надходять кошти від орендної плати за користування нерухомим майном комунальної власності. А тому, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення збитків.

Надвірнянська міська рада у заперечені на апеляційну скаргу № 198/04-22/04 від 20.02.2013 року, просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, при цьому зазначивши, що твердження апелянта про те, що МПП «Іманд» не вчиняє перешкод у використанні і розпорядженні нежитловим приміщенням на вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна не відповідають дійсності, оскільки факт використання спірного приміщення підтверджується листом від 10.02.2012 року з вимогою звільнити приміщення, рішенням Надвірнянської міської ради № 1051-25/2012 від 13.09.2012 року, яким МПП «Іманд», зобов'язано до 15.10.2012 року звільнити дане приміщення та актом обстеження вказаного приміщення, який складений депутатом міської ради Туєшиним О.В. 19.02.2013 року. Крім цього, факт використання вказаним приміщенням підтверджується договором оренди від 02.06.2008 року, листом-клопотанням МПП «Іманд» про включення приміщення по вул. Грушевського, 14 в перелік об'єктів, що підлягають приватизації, шляхом викупу орендарем та рішенням Надвірнянської міської ради №1755-ХХVI/2008 від 31.07.2008 року, на підставі якого здійснено відчуження даного приміщення через Фонд комунального майна Надвірнянського району.

Вважає позивач обґрунтованим висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Івано-Франківським окружним адміністративним суду справи № 2а-3208/12/0970, оскільки заявником не вказано жодної підстави, які пов'язують обидві справи і не вказано жодного обґрунтування, які б доводили неможливість розгляду господарського спору до вирішення по суті адміністративного спору.

Не погоджується та вважає безпідставним позивач твердження апелянта про те, що прокурором Надвірнянського району не обґрунтовано підстав для звернення до господарського суду в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради із відповідним позовом, оскільки як у позовній заяві, так і в рішенні господарського суду чітко зазначено усі підстави та норми Закону, які надають право прокурорам звертатись до господарського суду в інтересах держави чи органу місцевого самоврядування щодо захисту їх інтересів та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Також, відзив № 92 від 13.03.2012 року на апеляційну скаргу подало КП «Надвірнянський житловик», в якому просить рішення господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, при цьому зазначивши, що згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» затверджено порядок визначення розміру орендної плати за користування державним і комунальним майном. У відповідності до даної методики, КП «Надвірнянський житловик» проведено розрахунок (нарахування) орендної плати за користування приміщенням протягом січня-жовтня 2012 року в розмірі 200 205,00 грн. за користування комунальним майном, що і є збитками, які завдані позивачу внаслідок незаконного використання нежитлового приміщення, відмовою добровільно його звільнити.

В судове засідання відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили. Відповідачем подано клопотання № 12 від 14.03.2013 року, в якому зазначає про неможливість забезпечення уповноваженого представника в судове засіданні та просить розгляд справи здійснювати без його участі.

Розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, заслухавши в судовому засіданні доводи та заперечення прокурора та представника позивача, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.09.2008 року між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП «Іманд» укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого МПП «Іманд» придбав нежитлове приміщення за адресою вул. Грушевського, 14, м. Надвірна, Івано-Франківська область, загальною площею 241,0 кв. м. (а.с. 13) .

25.10.2012 року рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/1614/2011-22/63 за позовом Фонду комунального майна Надвірнянського району до МПП «Іманд», за участю третьої особи - Надвірнянської міської ради, вищезазначений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, розірвано (а.с. 10) .

14.02.2012 року на підставі вищезазначеного рішення господарського суду від 25.10.2011 року, Івано-Франківським ОБТІ скасовано державну реєстрацію договору купівлі - продажу приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна за МПП «Іманд» і поновлено державну реєстрацію права власності на вказане приміщення за територіальною громадою м. Надвірна в особі Надвірнянської міської ради (а.с. 23) . Крім цього, приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Кузнєцовою Н.М. припинено державну реєстрацію дії правочину в Державному реєстрі правочинів (реєстр №3122923, витяг №11008506) (а.с. 21) .

З огляду на наведене, апеляційна інстанція зазначає, що на момент подання позову дане приміщення є власністю територіальної громади міста Надвірна в особі Надвірнянської міської ради.

10.02.2012 року позивач звернувся до відповідача з листом № 154/04-14/04 про звільнення спірного приміщення у місячний термін (а.с. 25) . У відповідь на звернення міської ради, відповідач надіслав лист № 7від 12.03.2012 року, в якому зазначив, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2012 року у справі № 5010/1614/2011-22/63 виключно розірвано договір купівлі-продажу приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна та в частині вимог про зобов'язання звільнити приміщення - відмовлено, а тому вимога міської ради у листі № 154/04-14/04 від 10.02.2012 року є незаконною та порушує права відповідача на користування приватною власністю.

У зв'язку з залишенням МПП «Іманд» вимог Надвірнянської міської ради про звільнення нежитлового приміщення без задоволення, 13.09.2012 року останнім прийнято рішення № 105-25/2012р. «Про звільнення МПП «Іманд» нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 14, у м. Надвірна Івано-Франківській області», яке було направлено на адресу відповідача (а.с. 27-28) .

Проте, відповідач з даним рішенням не погодився, вважає його незаконним та таким, яке порушує його права на користування приватною власністю, про що зазначив у листі № 37 від 12.10.2012 року (а.с. 29) .

Нормою ст. 391 Цивільного кодексу України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, має кожна особа (ч. 1 ст. 15 ЦК України). Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Згідно норм ст.ст. 319, 320 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканості самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності згідно ст. 386 Цивільного кодексу України. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до п. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Пунктом 4 статті 3 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону України від 05.07.2012 року № 5083-VI), передбачено, що відчуження майна, що є у комунальній власності, регулюється положеннями цього Закону, інших законів з питань приватизації і здійснюється органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції Закону України від 05.07.2012 року № 5083-VI), у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.

Згідно п. 1 Порядку повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 32 (із змінами і доповненнями) , об'єкт приватизації повертається до сфери управління державного органу приватизації, що проводив його відчуження за договором купівлі-продажу, для здійснення управління цим об'єктом згідно із законодавством до моменту відчуження його в результаті повторного продажу.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011 року у справі № 5010/1614/2011-22/63, розірвано договір купівлі - продажу від 08.09.2008 року, укладений між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП «Іманд» щодо нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна, загальною площею 241 м.кв.. Отже, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що зобов'язання по договору припинено з моменту набрання рішенням законної сили, а тому відповідач незаконно та без відповідних документів користується спірним нежитловим приміщенням по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна, загальною площею 241 кв.м., чим позбавляє власника - Надвірнянську міську раду права вільно ним володіти, користуватись і розпоряджатись.

Щодо позовних вимог про стягнення збитків в розмірі 200 205,00 грн., колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги в цій частині, виходячи з наступного:

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України).

Згідно пунктом 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: збитків, протиправної поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Будинок по вул. Грушевського, 14 у місті Надвірна, у якому розміщене вказане вбудоване приміщення, відноситься до комунального фонду громади міста Надвірна і знаходиться на балансі комунального підприємства «Надвірнянський житловик», засновником якого є Надвірнянська міська рада.

До укладення договору купівлі - продажу вказаного приміщення КП «Надвірнянський житловик», за згодою Надвірнянської міської ради, надавало його в оренду МПП «Іманд», на підставі договору оренди від 02.06.2008 року (а.с. 109) , який припинив свою дію після укладення договору купівлі - продажу приміщення від 08.09.2008 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор зазначає, що внаслідок незаконного використання нежитлового приміщення, відмовою добровільно його звільнити територіальній громаді міста Надвірна в особі Надірнянської міської ради завдаються збитки, у вигляді коштів, що не надходять від орендної плати за користування нерухомим майном комунальної власності до місцевого бюджету міста Надвірна.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» затверджено порядок визначення розміру орендної плати за користування державним і комунальним майном. У відповідності до даної методики, КП «Надвірнянський житловик» проведено розрахунок (нарахування) орендної плати за користування приміщенням протягом січня-жовтня 2012 року в розмірі 200 205,00 грн. за користування комунальним майном (а.с. 30, 153-154) , що і є збитками, які завдані позивачу внаслідок незаконного використання нежитлового приміщення та відмовою добровільно його звільнити.

Не заслуговують на увагу покликання апелянта на необґрунтовану відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Івано-Франківським окружним адміністративним суду справи № 2а-3208/12/0970, оскільки заявником не вказано жодної підстави, які пов'язують обидві справи і не вказано жодного обґрунтування, які б доводили неможливість розгляду господарського спору до вирішення по суті адміністративного спору.

Крім цього, вважає безпідставним та необґрунтованим апеляційна інстанція твердження скаржника про те, що прокурором Надвірнянського району не обґрунтовано підстав для звернення до господарського суду в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради із відповідним позовом, оскільки як у позовній заяві чітко зазначено усі підстави та норми Закону, які надають право прокурорам звертатись до господарського суду в інтересах держави чи органу місцевого самоврядування щодо захисту їх інтересів та зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення», рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Твердження апелянта про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм законодавства при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для скасування законного та обґрунтованого рішення, колегія суддів не вбачає. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків викладених у рішенні місцевого господарського суду та не спростовують доводів прокурора, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2013 року у даній справі залишити без змін, апеляційну скаргу МПП «Іманд» - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку та строки, встановлені ст.ст. 109, 110 ГПК України.

Головуючий - суддя Кордюк Г.Т.

суддя Гриців В.М.

суддя Данко Л.С.