Постанова

від 01.10.2013 по справі 5010/1445/2012-п-18/58

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 року Справа № 5010/1445/2012-П-18/58 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Плюшка І.А., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Самусенко С.С., розглянувши касаційну скаргу малого приватного підприємства "Іманд" на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. у справі№ 5010/1445/2012-П-18/58 господарського суду Івано-Франківської області за позовомПрокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради домалого приватного підприємства "Іманд", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача комунальне підприємство "Надвірнянський житловик", проусунення перешкод у використанні та розпорядженні приміщення площею 241 м.кв. по вул. Грушевського, 14 у м.Надвірна; звільнення приміщення площею 241 м.кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна; стягнення 200 205, 00 грн. збитків за участю представників сторін:

від позивача: не з'явилися

від відповідача: не з'явилися

від третьої особи: не з'явилися

від прокуратури (ГПУ): Козакова І.М.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2012 року Прокурор Надвірнянського району в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради звернувся до господарського суду з позовом до малого приватного підприємства "Іманд" про зобов'язання усунути перешкоди у використанні та розпорядженні приміщенням, площею 241 м.кв. по вул. Грушевського 14 у м. Надвірна, звільнити приміщення, площею 241 м.кв. по вул. Грушевського, 14 у м.Надвірна та стягнення 200 205, 00 грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що відповідач самовільно, без законних підстав, після розірвання в судовому порядку укладеного між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП "Іманд" договору купівлі-продажу від 08.09.2008р. та скасування державної реєстрації вказаного договору використовує нежиле приміщення, загальною площею 241 м.кв. по вул. Грушевського 14 у м. Надвірна, яке є спільною власністю територіальної громади м. Надвірна в особі Надвірнянської міської ради, чим позбавляє власника права вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном та завдає збитки - неодержаний дохід від орендної плати.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.01.2013р. (суддя Гриняк Б.П.), з урахуванням ухвали господарського суду від 24.01.2013р. про виправлення описки, позов задоволено повністю. Зобов'язано мале приватне підприємство "Іманд" усунути перешкоди у використанні та розпорядженні приміщенням, площею 241 м. кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна та звільнити дане приміщення. Стягнуто з малого приватного підприємства "Іманд" на користь Надвірнянської міської ради 200 205,00 грн. збитків та в доход Державного бюджету України 5077,10 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т. - головуючий, Гриців В.М., Данко Л.С.) апеляційну скаргу МПП "Іманд" залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Судові рішення та постанова мотивовані доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, оскільки відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, а право власності територіальної громади м. Надвірна в особі Надвірнянської міської ради на займане відповідачем нежитлове приміщення підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.09.2008р. та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2012р., а відповідач не надав належних доказів, що він є власником спірного приміщення і його перебування там є правомірним. Крім того, за висновком судів попередніх інстанцій, внаслідок самовільного і незаконного використання відповідачем приміщення, яке є власністю територіальної громади м. Надвірна в особі Надвірнянської міської ради, останній завдано збитків у вигляді неодержаного доходу від орендної плати в розмірі 200 205, 00 грн.

В касаційній скарзі мале приватне підприємство "Іманд" просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представника Генеральної прокуратури України, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, 08.09.2008р. між Фондом комунального майна Надвірнянського району (продавець) та малим приватним підприємством "Іманд" (покупець, відповідач) укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого МПП "Іманд" придбав нежитлове приміщення, загальною площею 241,0 кв.м., що розміщується за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Грушевського, 14.

25.10.2012р. рішенням господарського суду Івано-Франківської області у справі № 5010/1614/2011-22/63 за позовом Фонду комунального майна Надвірнянського району до МПП "Іманд", за участю третьої особи - Надвірнянської міської ради, вищезазначений договір купівлі-продажу нежитлового приміщення розірвано.

14.02.2012р. на підставі вищезазначеного рішення господарського суду від 25.10.2011р. Івано-Франківським ОБТІ скасовано державну реєстрацію договору купівлі-продажу приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна за МПП "Іманд" і поновлено державну реєстрацію права власності на вказане приміщення за територіальною громадою м. Надвірна в особі Надвірнянської міської ради.

14.02.2012р. приватним нотаріусом Надвірнянського РНО Кузнєцовою Н.М. припинено державну реєстрацію дії правочину в Державному реєстрі правочинів (реєстр №3122923, витяг №11008506) .

10.02.2012р. позивач звернувся до відповідача з листом № 154/04-14/04 про звільнення спірного приміщення у місячний термін. У відповідь на звернення міської ради, відповідач надіслав лист № 7 від 12.03.2012р., в якому зазначив, що вимога міської ради є незаконною та порушує права відповідача на користування приватною власністю., оскільки рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2012р. у справі № 5010/1614/2011-22/63 було лише розірвано договір купівлі-продажу приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна, а в частині вимог про зобов'язання звільнити приміщення - відмовлено.

13.09.2012р. Надвірнянською міською радою прийнято рішення № 105-25/2012р. "Про звільнення МПП "Іманд" нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 14, у м.Надвірна Івано-Франківській області", яке було направлено на адресу відповідача. Проте, відповідач з даним рішенням не погодився, вважає його незаконним та таким, що порушує його права на користування приватною власністю, про що зазначив у листі № 37 від 12.10.2012р., надісланому міському голові Надвірнянської міської ради.

Відмова відповідача звільнити спірне нежитлове приміщення і стала підставою для звернення Прокурора Надвірнянського району в інтересах держави в особі Надвірнянської міської ради з позовом до МПП "Іманд" у даній справі про зобов'язання усунути перешкоди у використанні та розпорядженні приміщенням, площею 241 м.кв. по вул. Грушевського 14 у м. Надвірна та звільнити вказане приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 Цивільного кодексу України визначено зміст права власності, частиною 1 якої передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 319 та ч. 1 ст. 321 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 1 ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (негаторний позов).

Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Для подання негаторного позову достатньо, щоб дії та/або бездіяльність порушували права власника і були протиправними, тобто необхідною умовою для застосування даної статті є доведеність факту здійснення відповідачем перешкод у реалізації позивачем права користування та розпоряджання своїм майном, а також, обґрунтування в чому полягають такі перешкоди.

Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних в матеріалах справи доказів, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011р. у справі № 5010/1614/2011-22/63 договір купівлі-продажу від 08.09.2008р., укладений між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП "Іманд" щодо нежитлового приміщення по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна, загальною площею 241 м.кв., було розірвано. На момент подання позову у даній справі спірне нежитлове приміщення є власністю територіальної громади міста Надвірна в особі Надвірнянської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 03.09.2008р. та інформаційною довідкою з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 03.09.2012р., які містяться в матеріалах справи. Натомість, доказів, які б свідчили про наявність у відповідача прав на користування спірним нежитловим приміщенням, матеріали справи не містять.

Разом з цим, факт перебування спірного нежитлового приміщення у користуванні та розпорядженні МПП "Іманд" підтверджено і самим відповідачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи листи МПП "Іманд", надіслані на адресу Надвірнянської міської ради: № 7 від 12.03.2012р., № 37 від 12.10.2012р., в яких відповідач стверджує, що використовує спірне нежитлове приміщення на законних підставах (а.с. 26, 29), чим спростовується твердження відповідача про зворотне.

Таким чином, враховуючи те, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, спірні нежитлові приміщення є власністю територіальної громади міста Надвірна в особі Надвірнянської міської ради, а відповідачем не надано доказів правомірного їх зайняття, то суди попередніх інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що позивач у справі має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження цим майном в порядку ст. 391 ЦК України.

Враховуючи те, що на час звернення до суду договір купівлі-продажу спірного нежитлового приміщення є розірваним в судовому порядку, а інших доказів правомірного користування вказаним приміщенням відповідачем не надано, то у останнього відсутні правові підстави користуватися спірним майном, а відтак, господарські суди дійшли до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання МПП "Іманд" усунути перешкоди у використанні та розпорядженні приміщенням, площею 241 м. кв. по вул. Грушевського, 14 у м. Надвірна та звільнити дане приміщення.

Крім того, предметом позову у даній справі є позовна вимога про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди - неодержаного доходу від орендної плати в розмірі 200 205, 00 грн.

Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність повного складу правопорушення, що включає такі елементи: протиправність поведінки (дії чи бездіяльності) особи; шкідливий результат такої поведінки - збитків, їх наявність та розмір; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправною є поведінка (дія або бездіяльність) особи, що порушує правову норму, умови договору, угоди тощо та тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, після набуття чинності рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 25.10.2011р. у справі № 5010/1614/2011-22/63, яким було розірвано укладений між Фондом комунального майна Надвірнянського району та МПП "Іманд" договір купівлі-продажу від 08.09.2008р., та після скасування державної реєстрації вказаного договору відповідач фактично продовжує користуватися майном, яке на праві власності належить територіальній громаді м. Надвірна в особі Надвірнянської міської ради. При цьому факт користування майном після розірвання договору в судовому порядку, як вже було зазначено вище, не заперечується і самим відповідачем, доказів правомірності перебування відповідача у спірному нежитловому приміщення матеріали справи не містять.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що з боку відповідача наявна протиправна винна поведінка, яка полягає у використання нежитлового приміщення, загальною площею 241 м.кв., по вул. Грушевського 14 у м. Надвірна без правових підстав, внаслідок чого власник спірного майна позбавлений права вільно володіти, користуватись і розпоряджатись своїм майном та поніс збитки - не отримав дохід від орендної плати за час користування відповідачем спірним майном (з січня 2012р. по жовтень 2012р.).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічне визначення міститься і в статті 22 ЦК України.

Статтею 225 ГК України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 затверджено Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, відповідно до якої комунальним підприємством "Надвірнянський житловик" проведено розрахунок (нарахування) орендної плати за користування відповідачем спірним приміщенням протягом січня-жовтня 2012 року. Згідно вказаного розрахунку розмір недоотриманого доходу від орендної плати за користування відповідачем комунальним майном протягом січня - жовтня 2012 року склав 200 205,00 грн., що, як вірно зазначено судами попередніх інстанції, є збитками, завданими позивачу внаслідок незаконного використання малим приватним підприємством "Іманд" нежитлового приміщення загальною площею 241 м.кв., по вул. Грушевського 14 у м. Надвірна та відмови добровільно його звільнити.

Відтак, місцевий господарський суд встановивши в діях відповідача наявність всіх елементів складу правопорушення, прийшов обґрунтованого висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, що відповідач за порушення господарського зобов'язання та на виконання вимог чинного законодавства має бути притягнутий до відповідальності у вигляді відшкодування збитків (упущеної вигоди) та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення 200 205, 00 грн. збитків.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення, яке відповідає вимогам закону та обставинам справи. Переглядаючи справу повторно, в порядку ст.101 ГПК України, господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін, а тому підстав для зміни чи скасування прийнятих судами попередніх інстанцій рішення та постанови не вбачається.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права судами попередніх інстанцій при прийнятті рішення та постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначених судових актів колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу малого приватного підприємства "Іманд" залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.03.2013р. у справі № 5010/1445/2012-П-18/58 - без змін.

Головуючий І. Плюшко

Судді Н. Кочерова

С. Самусенко