Рішення

від 21.11.2006 по справі 15/519

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/519

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.06                                                                                 Справа № 15/519

Суддя  Пономаренко Є.Ю., розглянувши матеріали  справи за позовомСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  «Індустрія», сел. Індустрія Антрацитівського району Луганської області

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 17 009 грн. 95 коп.

За участю представників сторін:від позивача –Чорний Л.В., директор згідно протоколу від 14.01.2005р. №1;від відповідача –Даниленко Ю.В. юрисконсульт по довіреності від 30.12.2005р. №03/3-810.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлена вимога до Державного підприємства «Никанор-Нова»про стягнення боргу у сумі 17 009 грн. 95 коп. за договором оренди автобусу №12 від 19.08.2003р.

Представник позивача у судовому засіданні позовну вимогу підтримав.

В судове засідання прибув представник державного підприємства «Луганськвугілля»та надав пояснення з документальним підтвердженням про те, що ДП «Луганськвугілля»є правонаступником ДП «Шахта «Никанор-Нова»та визнав позов.

Відповідно до п 3.3 статуту Державного підприємства «Луганськвугілля»воно є правонаступником Державного підприємства «Шахта «Никанор-Нова».

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному  або  встановленому рішенням    господарського    суду правовідношенні внаслідок реорганізації   підприємства   чи  організації  господарський  суд здійснює  заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в  рішенні  або  ухвалі.  Усі  дії,  вчинені  в  процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво   можливе   на  будь-якій  стадії  судового процесу.

Представник позивача та ДП «Луганськвугілля»надали пояснення про необхідність здійснення заміни відповідача його правонаступником.

Тому, керуючись ст.  25 Господарського процесуального кодексу України суд здійснює заміну визначеного позивачем відповідача у справі його правонаступником - ДП «Луганськвугілля».

Представник ДП «Луганськвугілля»в судовому засіданні надала пояснення про відсутність необхідності у наданні додаткового часу для підготування пояснень щодо заявлених вимог у зв'язку з заміною відповідача та визнала позов у повному обсязі.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, враховуючи визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Між сторонами у справі укладено договір оренди №12 від 27.11.2003р. Згідно даного договору позивач як орендодавець  передає ДП «Шахта «Никанор –Нова»як орендарю автобус.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар –правонаступником якого є відповідач у справі зобов'язаний був перерахувати орендну плату у розмірі 2500 грн.

Відповідач грошові зобов'язання виконав частково. Борг, який у творився за період з листопада 2003р. по серпень 2004р. станом на час вирішення спору в суді становить 17009 грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 даної ж статті плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Положеннями розділу 3 договору встановлено щомісячне внесення орендної плати.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Договором не визначено строк виконання орендарем грошового зобов'язання. Тому у даному випадку підлягає застосуванню ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України. Суд приймає позовну вимогу як вимогу про сплату боргу з орендної плати.

Відповідач відзивом на позовну заяву визнав суму боргу у повному обсязі.

Також між сторонами проведено звірення взаємних розрахунків За результатами звірення складено акт звірення від 17.11.2006р., згідно якого за даними обох сторін, заборгованість відповідача  склала 17009  грн. 95 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У зв'язку з визнанням позову відповідачем та враховуючи, що такі його дії не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб суд, керуючись ст. 78 Господарського процесуального кодексу України приймає рішення про задоволення позову.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у складі: 170 грн. 09 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп.  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача, у зв'язку з непред'явленням до подачі позову письмової вимоги та позбавлення цим відповідача можливості виконати зобов'язання у добровільному порядку.

Виходячи з того, що розмір державного мита визначено Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»для подання позовів з майновими вимогами до господарського суду у розмірі 1% від ціни позову, яка у даній справі складає 17009  грн. 95 коп., тобто розмір державного мита, яке підлягало сплаті при подачі даного позову складає 170грн 09 коп.,  тоді як позивачем сплачено 170 грн. 00 коп., з позивача на користь державного бюджету підлягає стягненню мито у сумі 00 грн. 09 коп.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.  44, 49, ч.5 ст. 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ, вул. Лермонтова, б. 1-в, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32473323 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  «Індустрія», сел. Індустрія Антрацитівського району Луганської області, вул. Совхозна, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30846981: борг у сумі 17 009 грн. 95 коп. Наказ видати.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю  «Індустрія», сел. Індустрія Антрацитівського району Луганської області, вул. Совхозна, б. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 30846981  в доход державного бюджету України на рахунок 31111095600006, банк УДК у Луганській області, одержувач ВДК Ленінського району м. Луганська, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 00 грн. 09 коп. Видати наказ Антрацитівській об'єднаній державній податковій інспекції.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 23.11.2006р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко