Постанова

від 20.03.2013 по справі 5008/572/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 р. Справа № 5008/572/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенка М.М. - головуючого, (доповідач) Нєсвєтової Н.М., Студенця В.І., розглянувши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" на постанову та на рішенняЛьвівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012 року у справі господарського судуЗакарпатської області за позовомприватного акціонерного товариства "Закарпатліс" допублічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" провизнання недійсним рішення комісії в засіданні взяли участь представники:

- позивача:Логойда В.М. - відповідача:не з'явились;

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року ПАТ "Закарпатліс" звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до ПАТ "Закарпаттяобленерго" про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Ужгородського МРЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго", оформленого протоколом №25 від 21.06.2012 року, про нарахування 7190,32 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012 року позов задоволено. Визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Ужгородського МРЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго", оформленого протоколом №25 від 21.06.2012 року.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року, рішення місцевого господарського суду від 29.08.2012 року залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ПАТ "Закарпаттяобленерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а також невірно встановлені дійсні обставини справи, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.02.2010 року між ЗАТ "Закарпатліс" (як споживачем) та Ужгороським МРЕ ВАТ "Закарпаттяобленерго" (як постачальником) укладений договір №Р06/13-0049 про постачання електричної енергії, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з дозволеною потужністю 75 кВт, а споживач - зобов'язався оплачувати постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору. Для обліку спожитої позивачем електроенергії, відповідачем встановлено і опломбовано лічильник електроенергії типу ЕМS 132.10.1, рік випуску - 2008, заводський №596756 на який 13.02.2012 року працівниками відповідача було встановлено 5 індикаторів впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, що підтверджується актом про пломбування.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.03.2012 року при перевірці приладів обліку позивача щодо дотримання споживачами Правил КЕЕ, представниками відповідача було виявлено, що споживачем (позивачем) порушено Правил КЕЕ: "ІV інші дії споживача, що призвели до зміни показів засобів обліку (пошкоджено пломбу енергопостачальної компанії, а саме: порушена структура магнітних доменів встановленого індикатора магнітного поля №7315189 на лічильнику позиція №2)", про що було складено акт про порушення №96834. Згідно п.9 акту, лічильник було знято, упаковано в пакет, який опломбовано пломбою №550002631 та вилучений представниками енергопостачальника.

21.06.2012 року за результатами засідання комісії Ужгородського МРЕМ ПАТ "Закарпаттяобленерго" з розгляду актів про порушення Правил КЕЕ, оформленого протоколом №25, прийнято рішення про нарахування вартості неврахованої електроенергії за період з 13.02.2012 року по 15.03.2012 року за 23 дні відповідно до п.п.2 п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 року за №562, в розмірі 7190,32 грн.

Відповідно до ст.235 ГК України, за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті, перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу 7190,32 грн. вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.

За частиною 2 статті 237 цього Кодексу, порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди із застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду із заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Крім того, право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника передбачено пунктом 6.42 Правил КЕЕ, які є обов'язковими для сторін відповідно до укладеного договору.

Згідно з п.6.41 Правил КЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.

Пунктом 6.42 Правил КЕЕ передбачено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів порушень створюється постачальником електричної енергії (електропередавальною організацією) і має складатися не менше ніж з трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії .

Водночас, як було встановлено судами попередніх інстанцій та не спростовано в суді касаційної інстанції, що протокол №25 від 21.06.2012 року засідання комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ, підписаний лише 2-ма членами комісії: Герзанич В.М. та Фараджян В.С., а також особою, яка в протоколі не вказана як член комісії, а саме Ключинець Н.Г. Відповідно з чим, суди дійшли вірного висновку, що вданому випадку порушена процедура прийняття рішень комісією.

Згідно з п.2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, у разі незгоди споживача із зафіксованим в акті про порушення фактом пошкодження пломб та/або приладів обліку, факт пошкодження установлюється експертизою, проведеною відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання енергопостачальною компанією результатів експертизи Методика не застосовується.

Судами було встановлено, що акт про порушення Правил КЕЕ №96834 від 15.03.2012 року підписаний із зауваженнями, з яких вбачається, що з виявленим порушенням споживач не згоден, відповідно з чим, висновок судів про обов'язковість проведення експертизи в даному випадку, є вірним.

Відповідно до пункту 1.2 Правил КЕЕ, експертиза засобу обліку - це комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних, зокрема, щодо відповідності засобів обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Відповідно до п. 6.38 Правил КЕЕ, за результатами технічної перевірки розрахункового приладу обліку складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби, проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 3.30 Правил КЕЕ, експертиза засобу обліку в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, що використовуються у сфері та/або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду. Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлені засіб обліку та/або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

Судами було встановлено, що згідно акту проведення експертизи лічильника електроенергії №131 від 19.03.2012 року, яким встановлено порушення геометрії магнітної суспензії під дією магнітного поля, яке перевищує поріг спрацювання індикатора ПМ на індикаторі МП поз№2М7315189, зазначено, що з пакета, в якому знаходився досліджуваний лічильник, знята пломба №5500263+20МУЖ. Водночас, згідно акту про порушення №96834 від 15.03.2012 року зазначено, що прилад обліку занятий, укладений в пакет, а пакет опломбований пломбою 550002631, тобто іншою, ніж та, яка була надана експерту. Тобто, в даному випадку, має місце неспівпадання ідентифікаційних знаків забезпечення цілісності пакету, що ставить під сумнів результати проведеної експертизи, а тому, вказаний акт експертизи не може бути належним і допустимим доказом у справі, в розумінні ст.ст.32-34 ГПК України.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що, факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією у вигляді вчинення дій, які призвели до зміни показів засобів обліку, не доведений належним чином. Атому, за наведених та встановлених судами обставин, у відповідача були відсутні підстави для застосування до позивача оперативно-господарських санкцій за недоведене правопорушення, відповідно з чим, висновок судів про наявність правових підстав для скасування цієї оперативно-господарської санкції, є вірним.

Згідно з приписами ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій, які відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та зроблені у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень не вбачається.

Щодо доводів скаржника, викладених у касаційній скарзі, то вони не приймаються судом касаційної інстанції до уваги, оскільки не спростовують висновків судів, покладених в основу оскаржуваних судових рішень, а лише зводяться до переоцінки досліджених судами доказів та встановлених обставин справи, що не віднесено до компетенції суду касаційної інстанції.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Закарпаттяобленерго" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2012 року та рішення господарського суду Закарпатської області від 29.08.2012 року у справі №5008/572/2012 залишити без змін.

Головуючий, суддя М.М.Черкащенко

Судді Н.М.Нєсвєтова

В.І.Студенець