Постанова

від 12.03.2013 по справі 826/626/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/626/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Раченку Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Холод» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2012 року №0014002203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду від 11.02.2013 року та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку ТОВ «Євро холод» за результатами якої складено акт №1010/22-03/35921895 від 15.11.2012 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питання дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово - господарських операцій за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року по взаємовідносинах з ТОВ «Пегас-Консалт» (код ЄДРПОУ 37212371).

Актом перевірки встановлено порушення ст. 185, 188, 189, п. 198.1., 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ в червні 2011 року на суму 297 648 грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 11.12.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення №0014002203, яким за порушення ст. 185, 188, 189, п. 198.1., 198.2, 198.6 статті 198 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 297 648 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1грн.

Позивач не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Як свідчать матеріали справи, приводом для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок про те, що здійснені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Холод» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пегас-Консалт» правочини, є такими що суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок, спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже не спрямовані на настання юридичних наслідків.

Такий висновок Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва обґрунтувала наступним.

Так, між позивачем (замовник) та ТОВ «Пегас-Консалт» (підрядник) укладено Договір №РК0111 від 14.06.2011 року, предметом якого є виконання робіт з передпродажної підготовки холодильників, нанесенню логотипів та встановленню додаткового обладнання, а Замовник оплачує вказані роботи.

Передача та виконання умов вказаного Договору підтверджується актами виконаних робіт №0621/02 від 23.06.2011 року та №0621/03 від 23.06.2011 року, а також податковими накладними №11 від 23.06.2011 року на суму з ПДВ 892 944 грн. та №15 від 23.06.2011 року на суму з ПДВ 892 944 грн.

Розрахунок за отриманий товар здійснювався простим векселем ТОВ «Євро холод» Серії АА 2125872 від 05.10.2011 року на суму 1 785 888 грн.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені позивачем до податкового кредиту за червень 2011 року в розмірі 297 648 грн.

Проте, податковий орган дійшов висновку про збільшення позивачу суми ПДВ у зв'язку з тим, що до ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС надійшов акт ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Пегас-Консалт» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ПДВ за період з 01.01.2011 року по 01.07.2011 рік, від 01.08.2011 року №1273/231/37212371 у якому зазначено, зокрема: «відповідно до декларацій з податку на прибуток підприємства, які надавались ТОВ «Пегас-Консалт»основні засоби відсутні. За податковою адресою підприємство не знаходиться, не виявлено під час перевірки жодних первинних та бухгалтерських документів: договорів, накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, банківських виписок та будь-яких інших первинних бухгалтерських документів, регістрів бухгалтерського обліку, що засвідчують здійснення господарської діяльності. Оскільки в ТОВ «Пегас-Консалт» відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру».

Разом з цим, в підтвердження законності включення до податкового кредиту сум ПДВ позивач надав суду копію постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року по справі №2а/0470/10818/11, відповідно до якої позов ТОВ «Пегас-Консалт» до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дії, задоволений частково. Визнано протиправними дії ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо висновків, викладених в акті перевірки від 01.08.2011 року №1273/231/37212371.

Однак, колегія суддів звертає увагу на той факт, що сторонами не надано доказів того що постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.10.2011 року набрала законної сили, а тому колегією суддів до уваги не береться.

У відповідності до положень підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037) затверджено Порядок заповнення податкової накладної.

Так, відповідно до пп. 2 зазначеного Порядку, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п. 5 Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до п. 18 Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Про відсутність реального характеру господарських операцій можуть свідчити такі обставини:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що документальне оформлення правовідносин між ТОВ «Євро Холод» та контрагентом ТОВ «Пегас-Консалт» не підтверджено.

Отже, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо передчасності винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення, оскільки з матеріалів справи вбачається, що в порушення ст. 185, 188, 189, п. 198.1., 198.2, 198.6 статті 198 ПК України позивачу правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 297 648 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 1грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України ).

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України , обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 , п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що висновки суду не відповідають обставинам справи та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що висновки судом першої інстанції не відповідають обставинам справи та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2013 року та приймає нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовляє.

Керуючись ст. ст. 160 , 167 , 195 , 198 , 202 , 205 , 207 , 212 , 254 КАС України , суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 лютого 2013 року - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Холод» до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.12.2012 року №0014002203 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 12.03.2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.