Рішення

від 14.03.2013 по справі 903/93/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 березня 2013 р. Справа № 903/93/13-г

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «SAWAX»,

Сільськогосподарського приватного підприємства «Злата»

арбітражний керуючий (ліквідатор) Михайловський Сергій Володимирович

про визнання недійсним договору на розробку та підтримку програмного продукту - бази даних від 20.07.2009 року, укладеного між СГПП «Злата» та ТзОВ «SAWAX»

Суддя Гончар М.М.

за участю представників сторін :

від позивача : Тітаренко О.О. (довіреність від 15.01.2013р.)

від відповідача 1 : н/з

від відповідача 2: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «SAWAX», Сільськогосподарського приватного підприємства «Злата», арбітражний керуючий Михайловський С.В. про визнання недійсним договору на розробку та підтримку програмного продукту - бази даних від 20.07.2009 року, укладеного між СГПП «Злата» та ТзОВ «SAWAX». Останній зазначає, що недодержання СГПП «Злата» в момент вчинення правочину, вимог які встановлені ЦК України, ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо порядку укладення оспорюваного банком договору - отримання згоди арбітражного керуючого на його укладення, є підставою для визнання цього договору недійсним. Договір було укладено під час провадження у справі про банкрутство, що свідчить про неплатоспроможність СГПП «Злата», а отже і обізнаність останнього про неможливість його виконання. Жодних дій щодо залучення інвесторів з боку СГПП «Злата» вчинено не було. Обізнаність СГПП «Злата» про свою неплатоспроможність, підтвердження того факту, що на момент укладення договору СГПП «Злата» не мало можливості самостійно виконати його умови та не вчинення жодних дій щодо отримання акту цінової експертизи Державного інформаційно - аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків, а у випадку відмови установи у його видачі Погодження Національного банку України свідчить про те, що останнім було укладено договір без мети створення тих правових наслідків, що ним обумовлені.

Через канцелярію суду позивачем подано письмове підтвердження від 21.02.2013р. №3007-юд. про те, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

В судовому засіданні представником позивача позов підтримано повністю.

Через канцелярію суду позивачем подано клопотання від 21.02.2013р. №3005-юд. про витребування у ТзОВ "SAWAX" наступні докази: оригінал Статуту товариства, в редакції, яка діяла на момент укладення договору, або належним чином засвідчену його копію; належним чином засвідчені копії дипломів співробітників товариства, які працювали у останнього в момент укладення договору на розробку та підтримку програмного продукту -бази даних від 20.07.2009 року та мали спеціальну освіту та достатній рівень кваліфікації для розроблення бази даних; оригінали офіційних документів ТзОВ "SAWAX" , або належним чином засвідчені їх копії, що подаються до фіскальних або інших органів держави знаходження ТзОВ "SAWAX", якими може бути підтверджено, що на момент укладення договору , у відповідача - 1 працювали працівники, з достатнім рівнем кваліфікації для розроблення зазначеної в договорі бази даних.

Розгляд даного клопотання відкладався на інше судове засідання.

В судовому засіданні 27.02.2013 року представник відповідача -1 позов не визнав та просив суд припинити провадження у справі. Останнім подано пояснення (заперечення проти позову) від 27.02.2013 року.

Зазначає, що спір не може розглядатися господарським судом Волинської області. Позивачем всупереч вимогам ст. 4-3 і ст. 33 ГПК України не надано доказів, які б свідчили про порушення його права згідно зі ст. 1 ГПК України, в результаті укладення договору від 20.07.2009р.

Зазначає, що той факт, що ТзОВ "SAWAX" володіє "пріоритетом у кількості голосів в комітеті кредиторів СГПП "Злата" у справі №5004/1459/11 (головуючий суддя Шум М.С.) не є доказом порушення будь-якого права позивача, як конкурсного кредитора та як кредитора чиї вимоги забезпечені заставою.

Вказує, що будучи членом комітету кредиторів, ТзОВ "SAWAX" не ініціювало та не приймало жодного рішення, яке б порушило право позивача. Комітетом кредиторів 28.11.2012 року було прийнято рішення про відкриття ліквідаційної процедури СГПП "Злата", а 10.12.2012р. суд виніс постанову про визнання банкрутом СГПП "Злата". Ні рішення комітету кредиторів, ні постанови позивач не оскаржив, тобто погодився з їх законністю та обґрунтованістю. Це свідчить, що права позивача не порушуються - вся процедура відбувається в рамках Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначає, що позивач, всупереч вимогам ч.3 ст. 215 ЦК України, не обґрунтував свого статусу "заінтересованої" особи, тобто діє за межами наданими йому законодавством.

Зауважує, що позивач є кредитором СГПП "Злата" чиї вимоги забезпечені заставою. Згідно з ухвалою господарського суду Волинської області від 28.04.2012р. його вимоги віднесені до першої черги, а вимоги ТзОВ "SAWAX" - до четвертої. Це свідчить про те, що позивач має значно вищі пріоритети у справі про банкрутство СГПП "Злата".

Вказує, що звернення з позовом до місцевого господарського суду позивач обґрунтовує нормами ст. 124 ГПК України та ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право". Однак, застосування цих норм можливе лише сторонами договору, а позивач не є стороною оспорюваного правочину.

ТзОВ "SAWAX" є нерезидентом. Даний факт не заперечується позивачем і підтверджується Національним судовим реєстром.

П. 11.3 договору визначено, що спори про розірвання договору чи визнання його недійсним повинні вирішуватися за місцем його укладення та за нормами матеріального і процесуального права місця укладення. Договір був укладений в м.Хелмі на території Республіки Польща. За таких умов справа не підсудна господарському суду Волинської області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.02.2013 року розгляд справи відкладався для надання можливості на ознайомлення з позовною заявою представнику відповідача 1, так як копії заяви останній не отримав.

Через канцелярію суду 28.02.2013 за вхідним №01-29/2617/13д представником відповідача 1 подано копію договору на розробку та підтримку програмного продукту - бази даних від 20.07.2009 р., укладеного між СГПП «Злата» та ТзОВ «SAWAX».

Відповідач -2 в судове засідання свого представника не направив, вимоги ухвали суду від 31.01.2013 року, від 27.02.2013 року не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду даної справи. Арбітражний керуючий Михайловський С.В. в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового розгляду даної справи.

Через канцелярію суду представником відповідача 1 подано заяву від 05.03.2013 року в якій останній просить розглядати справу без його участі, у зв'язку з необхідністю приймання участі адвоката Матвіїва В.М. у Днях адвокатської практики «Актуальні питання організації і ведення адвокатської діяльності у 2013 році», який відбудеться 14.03.2013 року у м.Києві. Зазначає, що 13.03.2013 року в м.Києві відбудеться судове засідання у Вищому господарському суді України, в якому останній прийматиме участь.

Оскільки представником відповідача 1 подано заяву про розгляд справи без його участі, а відповідач 2 та арбітражний керуючий Михайловський С.В. був належним чином повідомлений про час і місце розгляду даної справи, тому суд вирішує розгляд справи проводити за їхньої відсутності.

В судовому засіданні 14.03.2013р. представником позивача повторно заявлено клопотання витребування у ТзОВ "SAWAX" наступні докази: оригінал Статуту товариства, в редакції, яка діяла на момент укладення договору, або належним чином засвідчену його копію; належним чином засвідчені копії дипломів співробітників товариства, які працювали у останнього в момент укладення договору на розробку та підтримку програмного продукту -бази даних від 20.07.2009 року та мали спеціальну освіту та достатній рівень кваліфікації для розроблення бази даних; оригінали офіційних документів ТзОВ "SAWAX", або належним чином засвідчені їх копії, що подаються до фіскальних або інших органів держави знаходження ТзОВ "SAWAX", якими може бути підтверджено, що на момент укладення договору, у відповідача - 1 працювали працівники, з достатнім рівнем кваліфікації для розроблення зазначеної в договорі бази даних.

Заслухавши представника позивача та оглянувши матеріали справи суд відхиляє заявлене клопотання. Дані документи є не допустимі в розумінні ст. 34 ГПК України, оскільки предметом заявленого позову є визнання недійсним договору, а не визначення рівня кваліфікації працівників ТзОВ "SAWAX".

Через канцелярію суду 14.03.2013 року за вхідним №01-29/3238/13 представником позивача подано правові пояснення стосовно дотримання господарським судом Волинської області правил підсудності даного спору. Останній зазначає, що ПАТ «Універсал Банк» не є стороною даного договору, а дійсність останнього оскаржується банком як зацікавленою особою, в порядку встановленого ч.3 ст. 215 ЦК України.

Зазначає, що ЗУ «Про міжнародне приватне право» та договором між Україною і Республікою Польща про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах регулюються правовідносини, в т.ч. і договірні лише між сторонами договору. Норми даних законів щодо визначення підсудності спорів не застосовуються якщо позивачем є не сторона договору.

Вказує, що у даній справі є два відповідачі ТзОВ «SAWAX», місцезнаходження - Республіка Польща та СГПП «Злата», місцезнаходження - Україна, Волинська область, що свідчить про те, що надсилаючи позовну заяву банк керувався нормами , в тому числі і тими, що регулюють правила підсудності, встановленими ГПК України.

Ані законами України, ані міжнародними договорами не встановлено правила підсудності щодо подання позовної заяви заінтересованою особою, суд вірно керувався положеннями ст.ст. 13, 14, 124 ГПК України та вірно визначив правила підсудності даного спору господарському суду Волинської області.

Заслухавши представника позивача та оглянувши матеріали справи суд, -

встановив:

20.07.2009 року між Сільськогосподарським приватним підприємством «Злата» та Товариством з обмеженою відповідальністю «SAWAX» укладено договір на розробку та підтримку програмного продукту - бази даних.

П.1.1. договору встановлено, що виконавець розробляє для замовника, наповнює і забезпечує функціонування та підтримку програмного продукту - бази даних відповідно до технічного завдання, а замовник проводить оплату відповідно до умов цього договору.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.07.2009 року порушено провадження у справі №1/74-Б про банкрутство сільськогосподарського приватного підприємства "Злата" (головуючий суддя Гончар М.М.).

Ухвалою суду від 20.09.2010 року відведено суддю Гончар М.М. від розгляду справи №1/74-Б. Розпорядженням голови господарського суду Волинської області від 22.09.2010 року розгляд даної справи доручено судді Кравчук А.М. Справі присвоєно № 8/52-Б.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.10.2010р. №8/52-Б припинено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.08.2011 року порушено провадження у справі №5004/1459/11 про банкрутство сільськогосподарського приватного підприємства "Злата".

Тобто на момент укладення договору на розробку та підтримку програмного продукту - бази даних між Сільськогосподарським приватним підприємством «Злата» та Товариством з обмеженою відповідальністю «SAWAX», СГПП «Злата» перебувало у процесі банкрутства на стадії розпорядження майном.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній до 19.01.2013 року з моменту порушення провадження у справі про банкрутство СГПП «Злата» накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку з зобов'язанням боржника в процедурах розпорядження майном боржника та санації.

Заборонити посадовим особам боржника вчиняти дії щодо реорганізації чи ліквідації юридичної особи, укладання угод про зазначене з іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Заборонити укладати та здійснювати угоди: пов'язані з передачею нерухомого майна в оренду, заставу, з внесенням зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарських товариств, або розпоряджатися нерухомістю іншим чином.

Нормами ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не обмежено та не заборонено боржнику щодо якого порушено провадження у справі про банкрутство та яка перебуває на стадії розпорядження майном укладати договори, в тому числі і договори зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно ч.1 -2 ст. 382 Господарського кодексу України суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.

Ст. 378 ГК України передбачено, що суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності є суб'єкти господарювання (господарські організації, громадяни України, іноземці та особи без громадянства), які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці;

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про міжнародне приватне право» сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч.1 ст.12 ЦК України).

Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Ч. 1 статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З цією нормою кореспондується і абз.1 ч.4 ст. 179 Господарського кодексу України: при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечить законодавству.

Пунктом 11.3 договору встановлено, що будь - які інші спори щодо цього договору в т.ч. щодо питань розірвання договору, визнання його недійсним вирішуватимуться за місцем його укладення та за нормами матеріального і процесуального права місця його укладення.

ТзОВ "SAWAX" володіє "пріоритетом у кількості голосів в комітеті кредиторів СГПП "Злата" у справі №5004/1459/11 (головуючий суддя Шум М.С.) не є доказом порушення будь-якого права позивача, як конкурсного кредитора та як кредитора чиї вимоги забезпечені заставою.

Комітетом кредиторів 28.11.2012 року було прийнято рішення про відкриття ліквідаційної процедури СГПП "Злата", а 10.12.2012р. суд виніс постанову про визнання банкрутом СГПП "Злата". Ні рішення комітету кредиторів, ні постанови позивач не оскаржив, тобто погодився з їх законністю та обґрунтованістю. Це свідчить, що права позивача не порушуються - вся процедура відбувається в рамках Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Позивач є кредитором СГПП "Злата" чиї вимоги забезпечені заставою. Згідно з ухвалою господарського суду Волинської області від 28.04.2012р. його вимоги віднесені до першої черги, а вимоги ТзОВ "SAWAX" - до четвертої. Це свідчить про те, що позивач має значно вищі пріоритети у справі про банкрутство СГПП "Злата".

Крім того, позивачем не доведено, що права та обов'язки ПАТ «Універсал Банк» порушені при укладенні договору на розробку програмного продукту - бази даних від 20.07.2009 року, укладеного між СГПП «Злата» та ТзОВ «SAWAX», що суперечить ст. 33 ГПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, оскільки позивачем - ПАТ «Універсал Банк» не доведено та не підтверджено, що його права та інтереси порушенні , тому в позові слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції чинній до 19.01.2013 року, ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 12, 203, 215, 626, 627 Цивільного кодексу України, ст. 179, 378, 382 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 33, 34 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Волинської області,-

ВИРІШИВ:

1. В позові Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «SAWAX», Сільськогосподарського приватного підприємства «Злата», арбітражний керуючий (ліквідатор) Михайловський Сергій Володимирович про визнання недійсним договору на розробку та підтримку програмного продукту - бази даних від 20.07.2009 року, укладеного між СГПП «Злата» та ТзОВ «SAWAX» - відмовити.

Повне рішення

складено 19.03.2013р.

Суддя М. М. Гончар