Рішення

від 14.03.2013 по справі 922/523/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2013 р.Справа № 922/523/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

розглянувши справу

за позовом Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка", м. Харків; 3-я особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Харківська обласна рада, м. Харків до ТОВ "Юридична фірма Бліц", м. Харків про стягнення 31075,15 грн. за участю представників:

позивача - Нестеренко Є.Г., директор

3-ї особи - Шпунт В.В. за довіреністю № 01-38/808 від 15.05.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство Харківської обласної ради "Знахідка" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Бліц" (відповідач) згідно якого просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 23307,30 грн., відшкодування витрат балансоутримувача в сумі 7140,94 грн., пені в сумі 626,91 грн., на загальну суму 31075,15 грн.;

- виселити відповідача з орендованих за договором оренди № 167 Н комунального майна від 16.12.2011 р. нежитлових підвальних приміщень;

- повернути позивачу орендовані за договором оренди № 167 Н комунального майна від 16.12.2011 р. нежитлові підвальні приміщення за актом приймання-передачі.

Ухвалою суду про справі від 06.03.2013 р. розгляд справи було відкладено на 14.03.2013 р. о 11:20.

Представники позивача та 3-ї особи до початку судового засідання призначеного 14.03.2013 р., через канцелярію господарського суду 14.03.2013 р. за вх. № Д 229/13, надали заяву про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Позивач, через канцелярію господарського суду 13.03.2013 р. за вх. № 9521, надав документи згідно заяви, які судом долучені до матеріалів справи.

Позивач, через канцелярію господарського суду 13.03.2013 р. за вх. № 9485, надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка господарським судом долучена до матеріалів справи. Згідно даної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість з орендної плати в сумі 23307,30 грн., відшкодування витрат балансоутримувача в сумі 7140,94 грн., пеню в сумі 626,91 грн., на загальну суму 31075,15 грн.

Враховуючи положення ст. 22 ГПК України, господарський суд вважав за необхідне прийняти до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог та розглядати справу з урахуванням цієї заяви.

Представники позивача та 3-ї особи у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав, в судове засідання його представник не з'явився.

При цьому суд зазначає, що відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином, оскільки згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Бліц" станом на момент розгляду справи у суді є: 61034, м. Харків, Жовтневий район, вул. Наріманова, 4, а з матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про порушення провадження у справі була надіслана відповідачу за вищезазначеною адресою, але не була ним отримана у зв'язку з тим, що адресат вибув, про що свідчить довідка Укрпошти.

Вищий господарський суд України у п. 4 Інформаційного листа від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "в зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

До того ж, в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66- 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та 3-ї особи, встановив наступне.

16 грудня 2011 року між Харківською обласною радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) був укладений договір оренди комунального майна № 167 Н.

За зазначеним договором оренди орендодавцем було надано орендарю в орендне платне користування нежитлові підвальні приміщення у вісях Я-Я ряду 18-20 загальною площею 190,2 кв.м, 1 поверху у вісях Ш/Щ-Я порі 18-20 загальною площею 215,2 кв.м, що знаходяться на балансі ОКП «Харківський державний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка» та розташовані за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 25. Строк дії договору оренди було встановлено по 15 грудня 2012 р. включно.

14 вересня 2012 року на підставі розпорядження голови Харківської обласної ради № 127 "Про передачу групи інвентарних об'єктів з балансу Обласного комунальної підприємства Харківського державного академічного театру опери та балету ім. М.В. Лисенка на баланс обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" між сторонами договору оренди комунального майна № 167 Н була укладена додаткова угода № 1, в якій позивач був визначений Балансоутримувачем майна, а також отримувачем 30% орендної плати.

Окрім того, 14 вересня 2012 року між сторонами був укладений Договір № 167 Н/В про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та наданні комунальних послуг Орендарю.

Проте, відповідач свої обов'язки за договорами належним чином не виконував.

Так, станом на 04.02.2013 р. загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за період вересень - грудень 2012 року по сплаті орендної плати становить 23307,30 грн. та по відшкодуванню витрат Балансоутримувача становить 7140,94 грн.

Даний факт є порушенням умов договору № 167 Н від 16.12.2011, а саме: п.п. 3.3., 5.3. згідно яких відповідач був зобов'язаний не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним періодом своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату. А також умов договору № 167 Н/В від 14.09.2012 р., а саме: п.п. 2.2.3., 2.2.4., згідно яких відповідач був зобов'язаний не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним вносити плату за цим договором.

Тому, керуючись п.п. 3.5. договору № 167 Н від 16.12.2011 р. та п.п. 2.2.5. договору № 167 Н/В від 14.09.2012 р. відповідачу була нарахована пеня за період з 15.10.2012 р. по 04.02.2013 р. у розмірі 626,91 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Також, ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України та статті 231 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

Особливості порядку застосування штрафних санкцій передбачено статтею 232 Господарського кодексу України, відповідно до частини 6 якої, нарахування таких санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник коштів сплачує на користь їхнього одержувача за прострочення платежу, пеню в розмірі встановленому угодою сторін. Статтею 3 Закону передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи приписи вищенаведених норм матеріального права, а також враховуючи умови договорів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову судом було відмовлено, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважав за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 549, 611, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма Бліц" (61034, м. Харків, Жовтневий район, вул. Наріманова, буд. 4, код ЄДРПОУ 33119853, р/р 2600801005996 ХФ ВАТ «Кредобанк» МФО 350415) на користь Обласного комунального підприємства Харківської обласної ради "Знахідка" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 22, код ЄДРПОУ 14107244, р/р 26009010485442 в ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023) заборгованість з орендної плати в сумі 23307,30 грн., відшкодування витрат Балансоутримувача в сумі 7140,94 грн., пеню в сумі 626,91 грн. та суму судового збору у розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 18.03.2013 р.

Суддя Доленчук Д. О.